Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа № АС-16/97-05 суддя – Моїсеєнко В.М.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Гончар Т.В.
“19” червня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Лащенко Л.Д., суддів Гончар Т.В., Погребняк В.Я.,
при секретарі –Андросовій О.В.
за участю представників:
позивача – Дроздов В.К. (дов. від 07.02.2006р.)
відповідача – Марченко О.О. (дов. №17/32/3 від 10.01.2006 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної інспекції по контролю за цінами в Сумській області (вх. 1706С/2)
на постанову господарського суду Сумської області від 04.04.2006 року по справі № АС-16/97-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта», смт. Ямпіль
до Державної інспекції по контролю за цінами в Сумській області
про визнання незаконним та скасування рішення
встановила:
Позивач, ТОВ «Нафта»(далі - ТОВ) звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Державної інспекції по контролю за цінами в Сумській області (далі - Інспекція), просив визнати незаконним та скасувати рішення Інспекції про застосування економічних санкцій за порушення державної дісциплини цін від 21.12.2005 р. №48, обґрунтовуючи вимоги тим, що рішення відповідача винесено з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідач проти позову заперечував, просив у позові відмовити та залишити в силі рішення від 21.12.2005 р., вважає його таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Постановою господарського суду Сумської області від 04 квітня 2006 р. (суддя Моїсеєнко В.М.) позовні вимоги ТОВ задоволено, визнано незаконним та скасувано рішення Інспекції про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 21.12.2005 року № 48.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Інспекція в апеляційній скарзі до Харківського апеляційного господарського суду, порушує питання про скасування постанови суду від 04.04.2006 р. та прийняття нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ та залишити в силі рішення Держінспекції від 21.12.2005 р. №48 про заастосування економічних санкцій за порушення державної дисциплини цін до ТОВ на загальну суму 42657,00 грн. Заперечення обгрунтовує тим, що при прийнятті постанови судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу Інспекції просив апеляційну інстанцію постанову господарського суду Сумської області залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, оскільки апеляційна скарга Інспекції не є обґрунтованою відповідно до матеріалів справи та не містить доказів порушення норм матеріального та процесуального права господарським судом Сумської області, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.195 КАСУ, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення став акт перевірки № 153 додержання державної дисципліни цін на нафтопродукти позивачем, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2005 року № 256 та Розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 19.04.2005 р. № 179 за період з 02.05.2005 року по 24.05.2005 року. Зазначений акт складений 07.06.2005 року, в подальшому відповідач продовжував проведення перевірки, про що складав доповнення від 10.08.2005 року та від 12.12.2005 року до акту перевірки № 153 від 07.06.2005 р., яким встановлено, що за перевіряємий період позивач отримував нафтопродукти від посередника, які реалізовувалися на АЗС за роздрібними цінами з торгівельними надбавками від 7% до 13% від цін постачальника.
Після проведення додаткової перевірки відповідач склав доповнення від 10.08.2005 року, у висновках якого зазначав, що позивачем в період з 15.05.2005р. по 22.05.2005р. роздрібні ціни дизельного палива, бензину моторного А-95 перевищували граничний рівень цін, встановлений наказом Міністерства економіки від 14.05.2005 року №95, а з 23.05.2005 р. по 24.05.2005 р. перевишували граничний рівень цін, встановлений наказом мінекономики від 12.05.2005 р. №127.
Без будь - яких обґрунтувань в грудні 2005 року відповідач провів третю перевірку позивача, за результатами якої складено доповнення від 12.12.2005 року № 384 до акту перевірки № 153, в якому зазначив, що позивач в період з 15.05.2005 року по 24.05.2005 року внаслідок порушення при формуванні роздрібної ціни на 1 л. нафтопродуктів за рахунок перевищення граничного рівня торгівельної надбавки в порушення вимог п.1.2. Розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 19.04.2005 року № 179 «Про запровадження державного регулювання цін на дизельне паливо і бензини моторні в області»одержав необгрунтовану виручку в сумі 14219,75грн.
При встановленні цін виробників (імпортерів) нафтопродуктів, які реалізовувалися через АЗС ТОВ в період з 29.04.2005р. по 24.05.2005р. Інспекція посилається на акт АТ «Укрнафта»від 17.10.2005р., в якому зазначені ціни реалізації виробника нафтопродуктів станом на серпень 2004 року.
21.12.2005 року відповідач виніс рішення № 48 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вилучив у доход державного бюджету Ямпільського району з позивача 14219,00грн. та стягнув штраф в розмірі 28 438,00 грн.
Судом першої інстанції також встановлено та не заперечувалось державним інспектором Глущенко К.М., яка проводила перевірки позивача, що позивач здійснює реалізацію нафтопродуктів на території 2-х областей - Сумської і Чернігівської.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач провів перевірки позивача з порушенням вимог чинного законодавства та не об'єктивно.
Розпорядження Голови Сумської обласної державної адміністрації не є чинним на території іншої області, тому відповідач повинен був обов'язково врахувати цю обставину при проведенні перевірки та винесенні рішення.
Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення інспекції від 21.12.2005 року № 48 є правомірними, а заперечення відповідача проти позову є необгрунтованими.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду з урахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в ході перевірки перевірявся порядок формування роздрібних цін на бензини моторні та дизельне паливо, ціни на які відповідно до чинного на момент перевірки законодавства були регульованими.
Повноваження щодо визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій відповідно до ст.4 Закону України «Про піни і ціноутворення», визначення повноважень органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами) належать Кабінету Міністрів України.
На виконання цих повноважень Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 25 грудня 1996 р. N 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».
Постановою КМУ від 09.04.2005р. №265 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1548»обласним державним адміністраціям було надане право безпосередньо регулювати рівень торговельної надбавки на нафтопродукти в межах від 1%до 15%.
Зазначене право ОДА було реалізовано в розпорядженні голови Сумської облдержадміністрації від 19.04.2005р. №179 «Про запровадження державного регулювання цін на дизельне паливо і бензини моторні в області», шляхом встановлення граничного рівня торговельної надбавки - 13% до оптово-відпускної ціни виробника, що не перевищує рівень надбавки встановлений в постанові №1548 (15%)
В ході перевірки були встановлені факти порушення ТОВ вимог зазначеного розпорядження голови Сумської держадміністрації щодо порядку формування роздрібних цін на нафтопродукти при реалізації їх через АЗС з торговельною надбавкою, яка перевищує 13% по відношенню до оптово-відпускної ціни виробника.
Однак товариством не було надано інформацію про рівні оптово-відпускних цін виробника на нафтопродукти, що реалізувались ТОВ «Нафта»в період з 30.04.2005 р. по 24.05.2005 р. та дані про виробників цих нафтопродуктів (про що зазначено в абз.2 стор.1 доповнення від 10.08.2005 р. №225 до акту перевірки від 06.06.2005р. №153). у 'зв'язку з чим розрахунок суми необгрунтованої виручки було проведено інспекцією, як різницю між сумою виручки, одержаної товариством, та сумою виручки, розрахованої відповідно до граничних роздрібних цін, передбачених Наказом Міністерства економіки та з питань Євроінтеграції України від 14.04.2005 р. №95 «Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні».
В ході доопрацювання акту перевірки від 07.06.2005р. №153 інспекцією були отримані в ТОВ копії сертифікатів відповідності на бензини моторні А-76, А-92, А-95 та дизельне паливо виробництва АТ «Укртатнафта», паспорти на вказані нафтопродукти та накладні, за якими ТОВ «Нафта»одержало нафтопродукти від посередника ТОВ «Татнєфть - Укрнєфтєпродукт», про що складено доповнення від 12.12.2005 р. №384 до акту від 07.06.2005 р. №153.
Проте слід зазначити, що висновок суду першої інстанції про проведення додаткової перевірки після складання інспекцією акту від 07.06.2005 р. грунтується на запису головного держінспектора в самому доповнені до акту від 12.12.2005 р. №384 про проведення додаткової перевірки, оскільки на момент перевірки ТОВ не надало даних щодо рівня оптових цін, без посилання на підстави проведення такої перевірки.
З метою встановлення рівня оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні, які реалізувалися ТОВ, інспекцією був направлений виробникові нафтопродуктів, вказаному в сертифікатах відповідності. - АТ «Укртатнафта»запит №1690/4/4 від 01.09.2005р. про ціни. за якими було реалізовано партію нафтопродуктів, сертифікати нідповідіїості на які, були виявлені в ТОВ при перевірці.
На запит інспекції АТ «Укртатнафта»листом від 17.10.2005р. №69/1242 була надана інформація про ціни, за якими продав вищевказану партію нафтопродуктів.
Таким чином, нафтопродукти виробництва АТ «Укртатнафта»через низку посередників, першим з яких був ТОВ «Новойл», а останнім - ТОВ «Татнафта - Ккрнафтопродукт», були реалізовані ТОВ.
Водночас слід зазначити, що застосування відповідачем цін, які діяли в серпні 2004 році, до рівня цін, які діяли в квітні - травні 2005 року є безпідставними та такими, що привело до необгрунтованих висновків, викладених відповідачем в акті перевірки від 12.12.2005 року.
Також роздрібні ціни були розраховані без врахування граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо та бензини моторні, встановлених наказом Міністерства економіки № 95 «Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні», які діяли з 30.04.2005 року по 24.05.2005 року.
Щодо правомірності наказу Міністерства економики України №95 від 14.04.05 р. та розпорядження голови Сумської облдержадміністрації колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дійсно відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України на Кабінет Міністрів України покладено забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, постановою якого від 25.12.1996р. №1548 (зі змінами і-доповненнями) були встановлені повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів).
Відповідно до наданих повноважень Міністерство економіки України на виконання п.23 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 затвердило Наказ №95 від 14.04.2005р. «Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні».
Відповідно до п.23 вказаної постанови уряду Міністерство економіки України за погодженням з Міністерством палива та енергетики встановлює граничні рівні оптово-відпускних цін на дизельне паливо та бензини моторні, що реалізуються на внутрішньому ринку, з 15 квітня по 1 червня та з 1 серпня по 15 жовтня.
Відповідно до повноважень, наданих Постановою №1548 (абз.14 п.12) та на підставі Наказу Мінекономіки України №95 від 14.04.2005р., Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 19.04.2005р. №179 було запроваджено державне регулювання цін на нафтопродукти шляхом встановлення граничної торговельної надбавки в розмірі 13 відсотків до оптової ціни виробника (митної вартості) на дизельне паливо і бензини моторні, що реалізуються через автозаправні станції області.
Таким чином, вказані нормативно-правові акти - прийняті відповідно до наданих повноважень у повній відповідності з чинним законодавством.
Проте Указом Президента України «Про заходи щодо стабілізації ситуації на ринку нафти і нафтопродуктів»від 18.05.2005 р. №823/2005 (далі Указ 823/2005) визначені напрямки економічної політики держави на ринку нафтопродуктів, мета якої остаточне подолання кризи, штучно створеної на внутрішньому ринку світлих нафтопродуктів, зменшення дефіциту таких нафтопродуктів, стимулювання українських та іноземних нафтових компаній до ефективної роботи на українському ринку нафти і нафтопродуктів, забезпечення в подальшому стабільності його функціонування, виходячи з необхідності забезпечення економічної та енергетичної безпеки держави. У п. 1 вказаного Указу визнано, що діяльність Кабінету Міністрів України з реалізації політики забезпечення функціонування ринку нафти та нафтопродуктів у державі, регулювання ціноутворення на ньому адміністративними методами такою, що не відповідає засадам ринкової економіки. А згідно з п. 3 Указу № 823/2005, Міністерству економіки України було постановлено скасувати в тижневий строк свої акти щодо адміністрування, ціноутворення на ринку нафтопродуктів. Укази Президента України є обов'язковими до виконання на всій території України, що передбачено у ст. 106 Конституції України.
Мінекономіки керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України: в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства України, видає накази, організовує і контролює їх виконання, проте не скасувало Наказ №95, який регулює ціноутворення на ринку нафтопродуктів, а лише закінчило термін дії граничних рівнів цін.
З огляду на викладене слід також врахувати те, що згідно із ст. 3 ГК України Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва –підприємцями.
В періоді, охопленому перевіркою Державною інспекцією з контролю за цінами, ТОВ отримувало нафтопродукти від посередника, який оптом реалізовував нафтопродукти виробника з нарахуванням своїх постачальницько-збутових надбавок. Крім того, ТОВ понесло відповідні витрати з транспортування та зберігання нафтопродуктів, та інші витрати, необхідні для здійснення діяльності на цьому ринку. Тобто, застосування цін, передбачених Наказом № 95 та Розпорядженням № 179 не тільки унеможливлює отримання прибутку, але й призводить до неможливості покриття необхідних витрат та прямих збитків, обмежує свободу підприємницької діяльності, що порушує ст. 43 ГК України.
При застосуванні цін, передбачених наказом № 95 та розпорядженням № 179, необхідно врахувати також інші положення чинного законодавства.
Так, згідно із частиною 6 ст. 191 Господарського Кодексу України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону. Таким чином, ця норма встановлена з урахуванням того, що метою підприємницької діяльності є саме одержання прибутку, а надання дотацій є одним із засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання (ч. 2 ст. 12 ГК) і, водночас засобом їх державної підтримки.
Тобто, встановлення наказом № 95 та розпорядженням № 179 регульованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку товариством без надання відповідної дотації на покриття різниці, порушує ст.ст. З, 42, 79 та п. 6 ст. 191 Господарського Кодексу України та ст. 1 Закону України «Про господарські товариства». У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції, Закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Обставини, що були доведені позивачем при розгляді справи певними доказами не спростовані відповідачем іншими доказами. Тому непогодження апелянта з висновками суду щодо їх невідповідності обставинам справи і нормам матеріального та процесуального права є недоведеними.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова суду є обгрунтованою та законною, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги Державної інспекції по контролю за цінами в Сумській області колегія суддів не знаходить, оскільки заперечення, наведені в апеляційній скарзі позбавлені фактичного та правового обгрунтування. А відтак, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212, 254, КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної інспекції по контролю за цінами в Сумській області на постанову господарського суду Сумської області від 04.04.2006 р. по справі залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 04.04.2006 по адміністративній справі № АС-16/97-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану увалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу повернути до суду першої інстанції.суду.
Головуючий суддя Лащенко Л.Д.
Судді Гончар Т.В.
Погребняк В.Я