ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. Справа № 5021/321/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В. , суддя Хачатрян В.С. ,

при секретарі Деркач Ю.О.,

представники сторін не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (вх. №3093С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 19.09.2013 року у справі № 5021/321/12

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі, м. Охтирка,

до Публічного акціонерного товариства "Нафтопроммаш", м.Охтирка,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.09.2013 року у справі №5021/321/12 (суддя Спиридонова Н.О.) у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі до боржника - Публічного акціонерного товариства "Нафтопроммаш" про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 84483,86 грн. - відмовлено. Розгляд заяви Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання поточних кредиторських вимог до боржника в сумі 9704,96 грн. відкладено. Зобов'язано Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів та ліквідатора надати суду відомості щодо середньооблікової кількості штатних працівників на підприємстві окремо за кожен місяць з 01.01.2012 по 01.09.2012 року.

Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 19.09.2013 року у справі №5021/321/12 та прийняти нове рішення, яким визнати поточні кредиторські вимоги управління у повному обсязі в сумі 84483,86 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції порушуючи норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" помилково зробив висновок про те, що управління неправомірно нарахувало банкруту до сплати суми єдиного внеску за липень 2013р. Апелянт зазначає, що нарахування та обчислення сум єдиного внеску - це обов'язок платника, а не Пенсійного фонду. До самостійно поданого ПАТ "Нафтопроммаш" звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за липень 2013р. загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за липень 2013р., становить 23114,46 грн. Зазначена сума боргу не була сплачена у встановлений законодавством термін, а отже заборгованість ПАТ "Нафтопроммаш" перед управлінням зі сплати єдиного внеску за липень 2013р. склала 23114,46 грн. Тобто, ліквідатор самостійно задекларував суми заробітної плати за найманих працівників та відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" самостійно обчислив суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті, подав звіт до Пенсійного фонду, тим самим підтвердивши та визначивши їх як витрати ліквідаційної процедури, оскільки самостійно здійснював часткове погашення сум заборгованості з єдиного внеску, які виникли після запровадження боржника процедури ліквідації. За таких обставин, на думку апелянта, вимоги управління Пенсійного фонду України зі сплати єдиного внеску за липень 2013р. є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню. Крім того, посилається на те, що судом неправомірно відмовлено у задоволенні поточних вимог управління в розмірі 36387,18 грн., 23340,73 грн. та 1641 грн. з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та списком №2.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.) від 14.10.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 24.10.2013 року.

У зв'язку з відпусткою судді Шевель О.В. та хворобою судді Фоміної В.О., розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Хачатрян В.С.

23.10.2013 року до Харківського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Пересадька Р.І. надійшла факсограма (вх. №10095 від 23.10.2013 року) - відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.Також, просить розглянути справу без його участі.

В судове засідання представники сторін не з'явилися.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.03.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Нафтопроммаш" за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка та Охтирському районі.

Постановою господарського суду Полтавської області від 20.09.2012 року припинено процедуру розпорядження майном ПАТ "Нафтопроммаш". Припинено повноваження розпорядника майна ПАТ "Нафтопроммаш" Пересадька Р.І. Визнано юридичну особу- ПАТ "Нафтопроммаш" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пересадька Р.І., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру та інші дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

14.08.2013 року УПФУ в м.Охтирці та Охтирському районі звернулось до господарського суду Сумської області з заявою про визнання поточних кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів (вх. №2360(з) у розмірі 84483,86 грн., що складається із: заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2013 року у сумі 23114,46 грн., заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за списком №1 за липень 2013 року у сумі 23340,73 грн., заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за списком №2 за липень 2013 року у сумі 36387,18 грн., заборгованості по відшкодуванню наукових пенсій в сумі 1641,49 грн.

Ліквідатор у повідомленні від 19.08.2013 року про результати розгляду поточних кредиторських вимог (вх. №11666 від 21.08.2013р.) не визнав вказані поточні кредиторські вимоги УПФУ, посилаючись на те, що зазначені вимоги заявлені Фондом за період червень - липень 2013р., тобто після визнання боржника банкрутом.

Оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції від 19.09.2013 року мотивована тим, що вимоги кредитора нараховані після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що виключає їх визнання відповідно до ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду враховуючи наступне.

Відповідно до ч.3 п.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Згідно з листом Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" відповідно до статті 23 Закону про банкрутство у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону про банкрутство).

Пунктом 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно ст.25 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор боржника з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту.

Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що відповідно до норм п. 1 статті 25 Закону про банкрутство з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Зазначена правова позиція відображена також в постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2013 року у справі №11/Б-5022/1293/2011.

Враховуючи те, що ПАТ "Нафтопроммаш" постановою господарського суду Сумської області від 20.09.2012р. визнано банкрутом, УПФУ в м.Охтирці та Охтирському районі звернулось з заявою про визнання поточних вимог в сумі 84483,86 грн. за період червень - липень 2013р., в тому числі заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2013 року у сумі 23114,46 грн., заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за списком №1 за липень 2013 року у сумі 23340,73 грн., заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за списком №2 за липень 2013 року у сумі 36387,18 грн., заборгованості по відшкодуванню наукових пенсій в сумі 1641,49 грн. тобто витратами, які виникли після визнання боржника банкрутом, дані вимоги є необґрунтованими, а відтак висновок місцевого господарського суду про відмову у визнанні цих вимог є правомірним.

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Сумської області від 19.09.2013р. у справі № 5021/321/12 - скасуванню.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 19.09.2013р. у справі №5021/321/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.10.2013 року.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Хачатрян В.С.