Апеляційний суд міста Києва
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
23 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Тютюн Т.М.,
суддів Журавля О.О., Ященка М.А.,
при секретарі Богач Н.М.,
за участю прокурора Горбаня В.В.,
захисника ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110070003983 по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Києва, що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора прокуратури Подільського району м. Києва Пересунька С.С. на вирок Подільського районного суду м. Києва від 1 серпня 2013 року,
у с т а н о в и л а :
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 1.08.2013 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і на нього покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Судом прийнято рішення щодо речових доказів та про відшкодування ОСОБА_2 процесуальних витрат за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 146 гривень 70 копійок, судово-імунологічної експертизи в сумі 550 гривень 62 копійки, балістичної експертизи в сумі 2 353 гривні 6 копійок на користь держави.
_________________________________________
Справа № 11-кп/796/472/2113
Категорія: ч.1 ст.187 КК України
Головуючий у першій інстанції: Павленко О.О.
Доповідач: Тютюн Т.М.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні розбою відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за наступних обставин.
27 травня 2013 року близько 1 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, реалізовуючи злочинний умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, з пістолета "ГПМ", який мав при собі, став стріляти у ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Вказаними діями ОСОБА_2 подавив волю потерпілих до опору та спричинив тілесні ушкодження: ОСОБА_7 - у виді непроникаючого вогнепального поранення грудної клітки у лівій надлопатковій ділянці, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але не більше 21 дня (за критерієм тривалості розладу здоров'я); ОСОБА_6 - у виді непроникаючих вогнепальних поранень (чотири) грудної клітки по задній поверхні, дельтовидної ділянки зліва, поперекової ділянки зліва, потиличної ділянки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але не більше 21 дня (за критерієм тривалості розладу здоров'я); ОСОБА_5 - у виді вогнепального поранення правої щічної ділянки, проникаючого у ротову порожнину, непроникаючого вогнепального поранення грудної клітки у ділянці тіла лопатки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але не більше 21 дня (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Після цього ОСОБА_2 заволодів грішми в сумі 2 500 гривень, мобільним телефоном "Samsung Duos 5212" з сім-карткою оператора "МТС" і грішми на рахунку, мобільним телефоном "Samsung Duos" з сім-карткою оператора "Life" і грішми на рахунку, які належали ОСОБА_5, та мобільним телефоном "Nokia 5800" з сім-карткою оператора "Київстар", який належав ОСОБА_7, а всього майном загальною вартістю 5 200 гривень і з місця вчинення злочину зник.
Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням останніх змін від 7.10.2013 року, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, встановлені судом, які викладені у вироку, доведеність винуватості ОСОБА_2 та правильність кваліфікації діяння, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.187 КК України у виді 5 років позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, поклавши обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Вимоги апеляційної скарги прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, здійснивши посягання на життя і здоров'я трьох осіб, яким було заподіяно легкі тілесні ушкодження із застосуванням пістолета "ГПМ", який згідно з висновком балістичної експертизи № 172 від 9.06.2013 року є вогнепальною зброєю. На думку прокурора, вказані обставини не виключають можливість застосування обвинуваченим зброї під час вчинення злочинів у майбутньому і свідчать про схильність до вчинення злочинів проти життя та здоров'я. А тому, як зазначено в скарзі, призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок м'якості.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просив її задовольнити, доводи захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим і вмотивованим, провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), - є вірною.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли зміну або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Що стосується доводів в апеляційній скарзі прокурора про м'якість призначеного покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
Зокрема, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину та конкретні обставини його вчинення, дані про особу винного, який вчинив злочин вперше, позитивно характеризується за місцем проживання.
Як правильно зазначено у вироку, обставинами, що пом'якшують покарання, - є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, обставиною, що його обтяжує, - вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, призначивши ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини статті, суд першої інстанції дотримав загальні засади його призначення, передбачені ст.65 КК України, і, взявши до уваги викладене раніше, а також думку потерпілих, які просили не позбавляти обвинуваченого волі, відсутність претензій з їхнього боку, навів ґрунтовні мотиви застосування ст.75 КК України і визначив іспитовий строк.
Сам факт вчинення ОСОБА_2 тяжкого злочину не може бути в даному випадку перешкодою для такого рішення суду першої інстанції. Посилання прокурора на висновок судово-балістичної експертизи із зазначенням аркушів справи є недоречними, оскільки вказаний висновок судом не досліджувався і, взагалі, в матеріалах кримінального провадження відсутній.
А твердження про можливість застосування обвинуваченим зброї під час вчинення злочинів у майбутньому і схильність останнього до вчинення злочинів проти життя та здоров'я не можуть бути прийняті до уваги як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, і є виключно припущенням прокурора.
Отже, доводи в апеляційній скарзі, що збільшення призначеного судом строку покарання, яке не належить відбувати реально, а також збільшення іспитового строку на один рік будуть більш достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, слід визнати непереконливими і обґрунтування щодо цього не наведені.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 1 серпня 2013 року щодо ОСОБА_2 в кримінальному провадженні № 12013110070003983 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
Тютюн Т.М. ЖуравельО.О. Ященко М.А.