ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2013 року Справа № 916/1436/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р.
у справі№916/1436/13 господарського суду Одеської області
за позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"
доТОВ "Інтернаціональні телекомунікації"
простягнення 26009,80грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Борисюк О.В. (дов. №196-13749/кр від 01.11.2012р.),
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2013р. у справі №916/1436/13 (суддя Гуляк Г.І.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. (судді Журавльов О.О., Лисенко В.А., Ярош А.І.) провадження у справі №916/1436/13 припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України; стягнуто з ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" витрати зі сплати судового збору у сумі 1720,50грн.
У касаційній скарзі ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 15.08.2013р. у справі №916/1436/13 в частині стягнення з ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" витрат по сплаті судового збору у сумі 1720,50грн. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. у цій справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 4, 49, 80 ГПК України.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 26009,80 грн., з яких: 20684,90 грн. основного боргу, 15% річних у сумі 1896,90 грн., 2022,79 грн. штрафу, 170,45 грн. 3% річних та 1234,76 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2013р. було порушено провадження у справі №916/1436/13 з призначенням її до розгляду в судовому засіданні 04.07.2013р.
19.07.2013р. до господарського суду першої інстанції надійшло клопотання позивача, в якому він повідомив про сплату відповідачем 12.07.2013р. суми основного боргу 20666,72грн., у зв'язку з чим він просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 18,18грн. та штрафні санкції у розмірі 5324,90грн., судовий збір у сумі 1720,50грн.
19.07.2013р. представник відповідача надав суду першої інстанції оригінали платіжних доручень про сплату 12.07.2013р. 22019,23грн.
02.08.2013р. представник відповідача надав суду першої інстанції оригінал платіжного доручення №8224 від 01.08.2013р. про сплату 01.08.2013р. 5324,90грн. штрафних санкцій.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2013р. у справі №916/1436/13 провадження у справі №916/1436/13 припинено на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору та стягнуто з відповідача на користь позивача 1720,50грн. судового збору.
Припиняючи провадження у справі №916/1436/13 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд першої інстанції, з висновками якого погодився господарський суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції відповідачем було сплачено заявлену позивачем до стягнення заборгованість та нараховані на неї штрафні санкції у повному обсязі.
Стягуючи з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, господарський суд виходив з того, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, який сплатив суму заборгованості лише після звернення позивача з позовом до господарського суду і порушення провадження у справі, що є підставою для застосування ч. 2 ст. 49 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів про наявність підстав для покладення судового збору на відповідача законними та обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Господарськими судами встановлено і відповідачем не заперечується факт сплати заборгованості, яка є предметом позову, лише після звернення позивача з позовом до господарського суду і порушення судом провадження у справі.
У зв'язку з наведеним суд правомірно поклав судовий збір на сторону, внаслідок неправомірних дій якої виник спір, що є правом суду незалежно від результатів вирішення спору відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України.
Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування господарським судом п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі) не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів, оскільки: по-перше, право суду покласти судовий збір на сторону, внаслідок неправомірних дій якої виник спір, незалежно від результатів вирішення спору, передбачено нормами ГПК України (ст. 49 ГПК України); по-друге, перелік підстав для повернення судового збору, зазначений у ст. 7 Закону України "Про судовий збір", є вичерпним, та у їх числі не зазначено такої підстави як припинення провадження у справі (ст. 80 ГПК України).
З огляду на викладене, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. у справі №916/1436/13 відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст.ст. 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. у справі №916/1436/13 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. у справі №916/1436/13 - без змін.
Головуючий К. Грейц
Судді С. Бакуліна
О. Глос