Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
АС-41/173-06 Суддя - Мінаєва О.М.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя -Карбань І.С.
06 вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Олійника В.Ф., судді Шутенко І.А.,
при секретарі - Міракова Г.А.
за участю представників сторін:
позивача - ПП ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю НОМЕР_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3087Х/2) Балаклійська МДПІ на постанову господарського суду Харківської області від 13.07.2006 р. по справі № АС-41/173-06
за позовом ПП ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області.м. Балаклія,
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
встановила:
ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним акту перевірки від 15.01.2005 р. Балаклійської МДПІ, а також податкового повідомлення-рішення НОМЕР_2 про застосування до ПП ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в сумі 5185,40 грн.
Постановою господарського суду Харківської області від 13.07.2006 р. по справі № АС-41/173-06 позов задоволено частково. Здійснено зміну відповідача його правонаступником ДПІ у Балаклійському районі Харківської області. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Балаклійської МДПІ у Харківській області НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій в сумі 5185,40 грн. В іншій частині в позові відмовлено.
Балаклійська МДПІ не погоджуючись з постановою господарського суду Харківської області від 13.07.2006 р. по справі № АС-41/173-06 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовував тим, що судом не було прийнято до уваги та не досліджено той факт, що на час проведення перевірки, 15.01.2005р., були відсутні законодавчо закріплені вимоги щодо наявності відповідного наказу на проведення перевірки, т. я. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо посилення правового захисту громадян) № 2322-ІV від 12.01.2005р. вступив в силу лише з дати його оприлюднення, а саме з 16.02.2005р. (газета „Урядовий кур'єр" № 29"). Лише після офіційного оприлюднення даного Закону діє вимога Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»стосовно обов'язкової наявності наказу на проведення перевірок.
Завдання та повноваження податкової міліції передбачено як Законом України „Про оперативно-розшукову діяльність" так і Законом України „Про міліцію" та Законом України „Про Державну податкову службу в Україні". Статтями 19 та 21 Закону України „Про Державну податкову службу в Україні" передбачено наступне: податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції; завданнями податкової міліції є запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;...податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: ...приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення. Право здійснення працівниками податкової міліції контрольних та оперативних закупівель передбачено ст. 8 „Про оперативно-розшукову діяльність" при наявності інформації щодо порушень. Відповідно до отриманої оперативної інформації, для перевірки її достовірності, на підставі зазначених вище посвідчень було проведено перевірку СПД ФО ОСОБА_1, в ході якої було підтверджено наявність заявлених порушень, які зазначені вище.
Апелянт вважав, що діючим і на даний час листом Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва НОМЕР_4 роз'яснено та оприлюднена право оперативних підрозділів податкової міліції, у відповідності з вимогами ст. 8 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність" ... проводити контрольну та оперативну закупки...у фізичних та юридичних осіб , незалежно від форми власності, з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Саме при проведенні даної перевірки документально було зафіксовано наявні порушення, зазначені вище, що підтверджується відповідними письмовими поясненнями особи, яка здійснювала продаж товару (реал затор ОСОБА_3). Дані пояснення, надані інспекцією до матеріалів справи 04.07.2006р. та містять повний перелік реалізованого товару та час його продажу з іншими поясненнями по факту порушень. Але, зазначені письмові пояснення в постанові суду не оглянуті взагалі та їм не надано будь - якої правової оцінки.
Апелянт зазначав, що перевірка з відома підприємця, про що свідчить акт від 15.01.2005р. відмови від підпису акту перевірки НОМЕР_5, який підписано позивачем з приміткою про отримання другого примірника акту про відмову від підпису. У акті відмови від підпису зазначено також про оголошення тексту основного акту безпосередньо позивачу, про що свідчить його підпис. Позивачем свідомо не було отримано акт перевірки відразу під час проведення перевірки, та даний акт, разом з винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням було направлено поштою, але СПДФО ОСОБА_1 відмовився від отримання поштового відправлення, яке було повернуто на адресу інспекції з відміткою пошти „Адресат от получения отказался". 3 метою узгодження нарахувань, податкове повідомлення-рішення було вивішено на дошку оголошень, про що свідчить відповідний акт НОМЕР_6.
Апелянт вказував, що на час його винесення безпосередня форма повідомлення-рішення відповідала вимогам Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків (затверджений наказом ДПА України НОМЕР_7 і зареєстрований з Міністерстві юстиції України НОМЕР_8.
Згідно наявним матеріалів облікової справи позивача єдиними приміщенням, де ним офіційно здійснюється підприємницька діяльність, за весь час було приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до наданої позивачем заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 12.15.2004р. ним самостійно визначено місце здійснення його підприємницької діяльності як буфет - магазин. Надані ж ним дозволи на розміщення об'єкту торгівлі, за даною адресою значаться як „буфет". З огляду на зазначене, працівниками міліції, при здійсненні перевірки вживаються різні позначення лише одного об'єкту торгівлі
Апелянт вважав безпідставним посилання суду на недослідженість працівниками міліції документів про наявність тютюнових виробів та алкогольних напоїв, з огляду на наявність письмових пояснень реалізатора, зафіксованого факту продажу, а також на неможливість будь-якого іншого підтвердження незаконної реалізації зазначеного товару.
На підставі викладеного, апелянт вважав, що дії інспекції по нарахуванню фінансової санкції на загальну суму 5185,40грн. є цілком правомірними та такими, що не суперечать діючому законодавству.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, 15.01.2005р. на підставі посвідчень НОМЕР_9. оперуповноваженими відділу податкової міліції Балаклійської МДПІ Харківської області проведено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складено акт перевірки НОМЕР_5
Під час перевірки оперуповноваженими відділу податкової міліції Балаклійської МДПІ були встановлені порушення наступних нормативно-правових актів: п.1, 2, 5, 8 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".; ч. 6 ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"; постанови КМ України „Про запровадження мінімальних цін на вітчизняні та імпортні горілку і лікеро-горілчані вироби". За результатами перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3, яким до позивача застосовані фінансові санкції на загальну суму 5185,40грн.
У відповідності до вимог ст. 21 Закону України „Про Державну податкову службу в Україні", що визначає повноваження податкової міліції, в редакції, що діяла на момент проведення перевірки позивача, податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань:
1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і
правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;
2) здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;
3) виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;
4) забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;
5) запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;
6) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
У відповідності до ст.19 зазначеного Закону податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу підприємницької діяльності (як зазначено в акті перевірки), серед переліку завдань та повноважень податкової міліції відсутнє. Матеріалами справи встановлено і не заперечується сторонами по справі, що перевірка проводилася оперуповноваженими податкової міліції без участі фахівців, податкової інспекції.
У відповідності до норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме ст.15, в редакції, що діяла на час проведення перевірки, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. 4.1 ст.16 цього Закону передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів в обґрунтування законності та правомірності проведеної перевірки та винесених податкових повідомлень-рішень, стосовно яких викладено нижче.
Штрафні санкції, застосовані на підставі п.п.1, 2, 5, 8, ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", всього на суму 5185 грн., з яких у відповідності з розрахунком за проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки 139,40 грн., за проведення розрахункової операції без використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок 340 грн., реалізація товару без наявності цінника у грошовій одиниці України на 18 найменуваннях товару 306 грн., за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій 3400 грн., за роздрібну торгівлю горілкою за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін 1000 грн., визначені в оскарженому податковому повідомленні рішенні сумою податкового зобов'язання з зазначенням наслідків несплати такого зобов'язання у вигляді набуття несплаченим податковим зобов'язанням статусу податкового боргу, виникнення права податкової застави, нарахуванням штрафних санкцій та пені.
Податковим зобов'язанням у розумінні п.1.2) Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами України. Штрафні санкції, застосовані до позивача за порушення норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не є податковим зобов'язанням, виходячи з визначення цього терміну спеціальним нормативним актом, яким є Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Згідно з преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно з п.1.9 ст.1 вищевказаного Закону податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих та податкових органів про обов'язок платників податків сплатити суму податкового зобов'язання. Пунктом 2.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків передбачено, що податкове повідомлення - письмове повідомлення податкового органу про обов'язок платника податку сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством, а податкове повідомлення-рішення є однією з форм податкового повідомлення.
Ці форми актів ненормативного характеру можуть застосовуватись лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено у ст.14 та ст.15 Закону України „Про систему оподаткування". У цих статтях штраф за порушення норм вищевказаних нормативних актів не передбачений як один із видів податків або зборів. Тому обов'язок позивача зі сплати штрафних санкцій за порушення зазначених вище норм не може бути віднесений до категорії податкового зобов'язання.
З урахуванням викладеного господарський суд Харківської області правомірно та обґрунтовано вважав, що у відповідача не було законних підстав приймати та направляти позивачу оскаржене податкове повідомлення-рішення про сплату штрафних санкцій за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Штрафна санкція за порушення порядку проведення розрахункових операцій не є штрафною санкцією в розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами": штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами (пп.1.5 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами")
Стосовно фактичної наявності порушень, суд першої інстанції зазначав їх недоведеність відповідачем. Копії письмових пояснень, на які посилається відповідач, складені оперуповноваженими з перевищенням своїх повноважень, як зазначено вище, і не можуть бути доказами по справі, додаток до акту перевірки з зазначенням 6 пляшок горілки „Пшенична" зазначає, що перевірено буфет, а не магазин, опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, також утримує посилання в графі „тип і повне найменування об'єкта" на буфет. Відомостей щодо дослідження в ході перевірки документів, які б свідчили про наявність в магазині позивача алкогольних напоїв, тютюнових виробів, документів про встановлений на момент перевірки розмір мінімальних роздрібних цін, інших документів, які б свідчили
про наявність порушень, виявлених при перевірці магазину, стосовно якого складено акт перевірки від 15.01.2005 р. і на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення, що оскаржується, відповідачем суду не надано.
Підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його нормам чинного законодавства. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Як наведено вище, оскаржене податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам, що є підставою для визнання його недійсним.
За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 13.07.2006 р. по справі № АС-41/173-06 прийнята у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладене в апеляційній скарзі є необ'єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 13.07.2006 р. по справі № АС-41/173-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Олійник В.Ф.
Суддя Шутенко І.А.