Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ А-13/30-05 Суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Карбань І.С.
06 вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Твердохліба А.Ф., судді Шутенко І.А.,
при секретарі –Міракова Г.А. ,
за участю представників сторін:
позивача –Чурсіної В.В. за довіреністю № 54 від 16.01.2006 р.,
відповідача –Анохіної Н.В. за довіреністю № 8651/10/10-017 від 26.05.2006 р.,
3-ї особи на боці відповідача – Жепалова О.В. за довіреністю № 5685/10/10-026 від 07.07.06 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова (вх. № 2989Х/2) та апеляційну скаргу Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (вх. № 2991Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2005 р. по справі № А-13/30-05
за позовом: ТОВ “Торговий Дім” Харківнафтопродукт”, м. Харків,
до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова,
3-я особа на боці відповідача - Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення
встановила:
ТОВ “Торговий Дім” Харківнафтопродукт” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 0002762303/0 від 25.06.2004 р. та № 0002762303/1 від 21.07.2004 р. про застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.04.2005 р. позов задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 0002762303/0 від 25.06.2004 р. та № 0002762303/1 від 21.07.2004 р., також стягнено з ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 85,0 грн. витрат по сплаті держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з рішенням господарського суду Харківської області не згодна, надіслала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що перевіркою, яка була проведена щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, було встановлено використання реєстратора розрахункових операцій конструкторське забезпечення якого не відповідає конструкторсько-технологічній і програмній документації виробника, чим були порушені п.3 ст.3, ст. 12 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові також не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області надіслала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. Обґрунтовуючи свої доводи посилалася на доводи, які були викладені в апеляційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому рішення господарського суду Харківської області по дані справі вважає обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказує, що при складанні акту посадовими особами відповідача не були дотримані вимоги Закону України “Про державну податкову службу”, ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", ст.ст.2,3 Указу Президента України № 817/98 від 23.07.1998 р. "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", а також він не відповідає й вимогам Наказу ДПА України від 16.09.02р. № 429 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами”, Наказу ДПА України від 01.04.04р. в п. 1.11 якого прямо вказано на застосування саме цього нормативного документа при перевірках РРО.
Позивач також вважає, що з боку податкової служби мало місце порушення порядку застосування фінансових санкцій. В оскаржуваному рішенні вказано, що воно прийнято згідно п.4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Але ця форма акту ненормативного характеру може застосовуватись лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначений у ст.ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування". Ці норми не передбачають штрафні санкції за порушення положень Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" як вид податків або зборів. Тому обов'язок платника податків сплатити суму штрафу за порушення приписів цього Закону не віднесене до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу. За таких обставин, на думку позивача, не було законного права приймати податкове повідомлення-рішення № 0003012303/0 від 30.06.2004р. про визначення суми податкового зобов'язання у вигляді штрафної санкції у зв'язку з виявленими фактами порушення законодавства, яке регулює порядок використання РРО, визначати податкові зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та встановлювати граничний строк оплати, як це передбачено ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. по справі № А-13/30-05 апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Харкові залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2005 р. залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2006 р. касаційні скарги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та СДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Харкові задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. по справі № А-13/30-05 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи це тим, що апеляційні скарги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та СДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Харкові подані на рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2005 р., тоді як у рішенні господарського суду Харківської області по справі № А-13/30-05 та у постанові Харківського апеляційного господарського суду по справі № А-13/30-05 у вступних та резолютивних частинах зазначено дату оскаржуваного рішення 12.03.2005 р., однак з мотивувальній частині постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. слідує, що рішення суду першої інстанції прийнято 12.04.2005 р. Таким чином Вищий адміністративний суд України зазначає, що суд апеляційної інстанції здійснив перегляд справи за апеляційними скаргами на рішення суду, яке у справі відсутнє.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2006 р. по справі № А-13/30-05 виправлення описки виправлено описку, допущену у вступній частині рішення, замість «12 березня 2005 року»слід читати: «12 квітня 2005 року», також було виправлено описки в мотивувальній частині рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що підставою для винесення спірних рішень став акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності № 4176/2030275/23-310 від 10.06.2004 р.
За результатами вказаної перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0002762303/0 від 25.06.2004 р. та № 0002762303/1 від 21.07.2004 р. про застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій по РРО, згідно з якими на АЗС позивача було встановлено порушення п. З ст. З. ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 1778-11, а саме, застосування реєстратора розрахункових операцій, що не включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника. Проте норма, на яку посилаються перевіряючі в акті, зобов'язує користувачів застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування і не містить вимог щодо забезпечення відповідної послідовності, про яку йдеться в акті перевірки.
В акті перевірки відповідачем вказано, що в порушення п. 3 ст. 3 та ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині не підключення РРО DАТЕСS МР-500 до паливне-розподільчих колонок через те, що на АЗС установлено колонки старого зразку.
Як видно зі спірного акту перевірки, ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" придбало і використовувало спеціалізовані РРО з лютого 2003 р., про що свідчить реєстраційне посвідчення № 2030003940 від 14.01.2003 р. ДПІ У Дзержинському районі м. Харкова тим самим вимоги постанови КМ України на той час вже були виконані. Відповідно до ст. 3 п. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Норма, на яку посилаються посадові особи ДПІ в акті перевірки, зобов'язує користувачів застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування і не містить вимог щодо забезпечення відповідної послідовності.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та з конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Статтею 17 п.8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосування фінансових санкцій у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.
В акті перевірки відповідачем не вказано яким чином позивачем було змінено або порушено конструкторсько-технологічну та програмну документацією виробника, в судовому засіданні відповідач не довів факт здійснення позивачем зміни конструкторсько-технологічної та програмної документації виробника РРО.
Як видно з матеріалів справи реєстратори розрахункових операцій моделі DАТЕСS МР 500-00 з версією внутрішнього програмного забезпечення 05.71 і „DАТЕСS МР 500Т-03 з версією внутрішнього програмного забезпечення 16.71 знаходяться в Державному Реєстрі РРО в розділі "РРО, первинна реєстрація яких заборонена". Дані моделі РРО не призначені і не мають технічної можливості для роботи в єдиному циклі з паливно-роздавальними кранами (ТРК) при відпустці нафтопродуктів.
Відповідно до Положення про державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою КМ України від 29.08.2002 р. № 1315, термін первинної реєстрації моделі - граничний термін який встановлює Державна комісія при включені моделі до Державного реєстру, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органа державної податкової служби моделі, що раніше не використовувалися суб'єктами підприємницької діяльності під час проведення розрахункових операцій.
Протокольним рішенням від 26.12.2002 р. № 14 Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом було встановлено термін первинної реєстрації, в тому числі і для зазначеної моделі РРО, до 01.01.2004 р. і це знайшло відображення у Державному реєстрі розрахункових операцій, затвердженому протокольним рішенням Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 21.01.2004р. №16. У зв’язку з чим посилання відповідача про порушення позивачем норм ст. 3 та ст. 12 Закону є безпідставними.
Крім того, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до п.4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Згідно з преамбулою цього Закону, він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно приписам п. 1.9 ст. 1 зазначеного Закону податкове повідомлення (податкове повідомлення-рішення є його різновидом) це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Вказана форма акту ненормативного характеру може застосовуватись лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначений у ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування” і ці норми не передбачають штрафні санкції за порушення положень Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" як вид податків або зборів. Отже обов'язок платника податків сплатити суму штрафу за порушення приписів цього Закону не віднесене до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.
Викладене свідчить про відсутність у відповідача правових підстав виносити податкові повідомлення-рішення 0002762303/0 від 25.06.2004 р. та № 0002762303/1 від 21.07.2004 р. про визначення суми податкового зобов'язання у вигляді штрафної санкції у зв'язку з виявленими фактами порушення законодавства, яке регулює порядок використання РРО, визначати податкові зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та встановлювати граничний строк оплати, як це передбачено ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Посилання відповідача на невиконання підприємством постанови КМ України від 07.02.2001р. № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" із змінами, внесеними постановою КМУ від 10.12.2003р. № 1905 є безпідставне, так як цією постановою передбачались терміни переведення на облік розрахункових операцій через РРО тих суб'єктів підприємницької діяльності, які ще не використовували спеціалізовані РРО, а кінцевий термін переведення роздрібної торгівлі нафтопродуктами на застосування РРО, первинної реєстрації визначено 21.01.2004р.
За таки обставин, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, постанова господарського суду Харківської області 12.04.2005 р. по справі № А-13/30-05 прийняті у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційних скаргах є необ’єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскаржених ухвали та постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та апеляційну скаргу Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2005 р. по справі № А-13/30-05 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя І.С. Карбань.
Суддя А.Ф. Твердохліб.
Суддя І.А. Шутенко.