Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-13/237-06 Суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Карбань І.С.
06 вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Твердохліба А.Ф., судді Шутенко І.А.,
при секретарі – Міракова Г.А.
за участю представників сторін:
позивача – Крячко О. В., довіреністю від 28.08.06 р.,
відповідача – Бережного Р.М., довіреністю № 1895/10/10-025 від 31.05.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3080Х/2) Підприємства «Дергачівський державний моторобудівний завод»та апеляційну скаргу (вх. № 3081) Дергачівської МДПІ м. Дергачі, Харківської області на постанову господарського суду Харківської області від 20.07.2006р. по справі № АС-13/237-06
за позовом Підприємство «Дергачівський державний моторобудівний завод», м. Дергачі, Харківська область,
до Дергачівська МДПІ м. Дергачі, Харківська область
про скасування повідомлень-рішень
встановила:
Підприємство «Дергачівський державний моторобудівний завод»звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою та доповненнями до неї, в яких просив скасувати податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0000091521/0 від 01.02.06 р., від 09.02.06 р. № 0000251511/0, № 0000261511/0, від 02.03.06 р. № 000231521/0, № 000241521/0, № 000251521/0, від 10.03.06 р. № 000231521/1, № 000241521/1, № 000251521/1, № 0000251511/1, № 0000261511/1, № 0000461521/0 від 04.05.06 р., від 10.05.06 р. № 000231521/2, № 000241521/2, № 000251521/2, № 0000251511/2, № 0000261511/2 . 0000251511/0.
Постановою господарського суду Харківської області від 20.07.2006р. по справі № АС-13/237-06 позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0000261511/0 від 09.02.06 р. в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 5900,00 грн., від 10.05.06 р. № 0000251511/2, № 0000261511/2, № 000231521/2, № 000241521/2 та № 000251521/2. В решті вимог в позові відмовлено.
Підприємство «Дергачівський державний моторобудівний завод»з постановою господарського суду Харківської області від 20.07.2006р. по даній справі не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати вищевказану постанову у частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову, якою задовольнити позов, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, позивач не погоджуючись з висновком суду про ненадання ним суду оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10.03.06 р № 0000251511/1 та № 0000261511/1, від 10.03.06 р № 000231521/1, № 000241521/1 та № 000251521/1, що стало підставою для відмови в вимозі про скасування цих повідомлень-рішень, посилався на те, що згідно з переліком додатків до позовної заяви, що була прийнята та зареєстрована господарським судом Харківської області 23.05.2006 р., ці податкові повідомлення-рішення надавались в якості доказів в розпорядження суду і були прийняті разом з усіма документами.
Позивач вказував, що згідно із ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а не закону. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не вказує на необхідність визначення вини платника у випадку несвоєчасної сплати податку, але й не обумовлює спеціально, що вина не має братись до уваги. Це, на думку апелянта, означає, що принципи права та приписи Закону № 2181 не є узгодженими між собою, має місце колізія права, яка має вирішуватись згідно з аналогією права. Зокрема, згідно п.4.4.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, якщо норма закону припускає неоднозначне трактування, рішення має прийматись на користь платника.
З огляду на викладене, апелянт вважав, що оскільки судом визнано відсутність вини позивача, в його діях відсутній склад правопорушення, і штрафні санкції не мають застосовуватись.
Дергачівська МДПІ з постановою господарського суду Харківської області від 20.07.2006р. по даній справі не погодилася, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вищевказану постанову у частині задоволення позову та прийняти нову, якою повністю відмовити в позові, посилаючись на те, що позивачем в порушення п.п.5.3.1, п.5.3, ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкового зобов'язання протягом граничного строку частини прибутку (доходу), у зв'язку з чим було складено акт невиїзної документальної перевірки дотримання своєчасності сплати частини прибутку (доходу) від 01.02.2006р. №20/15-154; та несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкового зобов'язання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість в зв'язку з чим було складено акти невиїзної документальної перевірки дотримання своєчасності сплати податку на додану вартість від 20.01.2006р. №3/15-247, від 18.02.2006р. №16/15-247, та від 18.04.2006р. №51/15-247/14312619, згідно яким:
- по податковому повідомленню-рішенню (форма "Р") №0006922310 від 30.09.2004р. в сумі 2139,24 грн., термін сплати 11.10.2004р., сплачено 26.04.2005р., затримка 197 днів;
- по податковому повідомленню-рішенню (форма "Р") №0006922310 від 30.09.2004р. в сумі 9660,76 грн., термін сплати 11.10.2004р., сплачено 20.01.2005р., затримка 466 днів;
- по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2005р. №5740 від 06.05.2005р. в сумі 600,00 грн., термін сплати 22.05.2005р., сплачено 20.01.2006р., затримка 243 дня;
- по декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2005р. №12729 від 20.07.2005р. в сумі 400,00 грн., термін сплати 21.08.2005р., сплачено 20.01.2006р., затримка 152 дня;
- по декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2005р. №23462 від 09.11.2005р. в сумі 300,00 грн., термін сплати 21.11.2005р., сплачено 20.01.2006р. термін затримки 60 днів.
- №6745 від 19.05.2005р. за квітень 2005р. в сумі 5139,96 грн., термін сплати 30.05.2005р., сплачено 14.10.2005р., затримка 137 днів;
- №6745 від 19.05.2005р. за квітень 2005р. в сумі 9117,04 грн., термін сплати 30.05.2005р., сплачено 29.12.2005р., затримка 213 днів;
- №8618 від 21.06.2005р. за травень 2005р. в сумі 1975 грн., термін сплати 30.06.2005р., сплачено 29.12.2005р., затримка 182 дні.
- №25780 від 19.12.2005р. за листопад 2005р. в сумі 5492,0 грн., термін сплати 03.01.2006р., сплачено 20.01.2006р., затримка 17 днів;
- №20117 від 117.05.2005р. за вересень 2005р. в сумі 14674,0 грн., термін сплати 31.10.2005р., сплачено 20.01.2006р., затримка 81 день;
- №24478 від 18.11.2005р. за жовтень 2005р. в сумі 11400,0 грн., термін сплати 30.11.2005р., сплачено 20.01.2006р., затримка 51 день.
- №16068 від 22.08.2005р. за липень 2005р. в сумі 5922,0 грн., термін сплати 30.08.2005р., сплачено 20.01.2006р., затримка 143 дні.
- №17037 від 19.09.2005р. за серпень 2005р. в сумі 5067,0 грн., термін сплати 02.10.2005р., сплачено 20.01.2006р., затримка 110 днів.
- №12666 від 20.07.2005 року за червень 2005 року в сумі 385,08 грн., термін сплати 01.08.2005 р., сплачено 29.12.2005 р., затримка 150 днів;
- №12666 від 20.07.2005 року за червень 2005 року в сумі 4079,93 грн., термін сплати 01.08.2005 р., сплачено 20.01.2006 р., затримка 172 дні;
Акт від 01.02.2006р. №20/15-154 було відправлено поштою 02.02.2006р., вручено 06.02.2006 р.; акт від 20.01.2006р. №3/15-247 було відправлено поштою 23.01.2006р., вручено 26.01.2006р.; акт від 18.02.2006р. №16/15-247 було відправлено поштою 21.02.2006р., вручено 23.02.2006р.; акт від 18.04.2006р. №51/15-247/14312619 було відправлено поштою 20.04.2006 року, вручено 27.04.2006р.
Відповідач вказував, що відповідно до п.11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п.п.17.1.7, п.17.1, ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Дергачівська МДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 09.02.2006р. №0000251511/0 на суму 6900,00 грн.; №0000261511/0 на суму 60,00 грн., які відправлені поштою 09.02.2006р., вручено 14.02.2006р; від 01.02.2006р. №0000091521/0 на суму 8116 грн., відправлено поштою 01.02.2006р., вручено 06.02.2006р; від 02.03.2006р. №000231521/0 на суму 549,20 грн., №0000241521/0 на суму 5214,80 грн., №000251521/0 на суму 5494,50 грн. які відправлені поштою 02.03.2006р., вручено 06.03.2006р; від 04.05.2006р. №0000461521/0 на суму 2232,51 грн. відправлено поштою 04.05.2006 р., вручено 10.05.2006р.
Згідно порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. N253, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.06.2003р. за N 467/7788), який розроблено відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції). Відповідно до цього Порядку органи державної податкової служби України направляють платникам податків податкові повідомлення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які направляються відповідно до розділу 7 цього Порядку.
Відповідач зазначав, що п.п.4.3 п.4 Порядку визначено, що при складанні податкового повідомлення йому присвоюються та вносяться до реєстру податкових повідомлень: а) до графи 1 порядковий номер за певний рік; б) до графи 2 дата складання. Номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення, - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення); номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера; через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення. Наприклад, податкове повідомлення N 0000012301/0 - N первинного рішення. Податкове повідомлення N 0000012301/1 - N рішення на першу скаргу платника. Податкове повідомлення N 0000012301/2 - N рішення на другу скаргу платника. Податкове повідомлення N 0000012301/3 - N рішення на третю скаргу платника.
Відповідач стверджував, що позивачем були надані дві первинні скарги від 23.02.2006р. №51 (вхідн. МДПІ №1357/10, від 24.02.2006р.) та від 07.03.2006р. №59 (вхідн. МДПІ №1524/10, від 07.03.2006р.) на податкові повідомлення-рішення від 03.01.2006р. №0000011722/0; від 09.02.2006р. №0000251511/0; №0000261511/0; від 01.02.2006р. №0000091521/0р.; від 02.03.2006р. №000231521/0, №000241521/0, №000251521/0. Дергачівська МДПІ розглянула скарги позивача та прийняла Рішення про результати розгляду скарги від 10.03.2006р. №797/10/25-010/39, та від -10.03.2006р №798/10/25-010/40, які відправлено позивачу поштою 13.03.2006р., вручено 14.03.2006р. В зв'язку з чим Дергачівська МДПІ податковими повідомленнями-рішеннями від 10.03.2006р. №000231521/1; від 10.03.2006р. №000241521/1; від 10.03.2006р. №000251521/1; від 10.03.2006р. №0000251511/1; від 10.03.2006р. №0000261511/1; повторно визначила позивачу суму штрафних санкцій.
Відповідач повідомляв, що позивачем до ДПА у Харківській області було надано повторну скаргу (вхідн. ДПА №1136/10, від 17.03.2006р.) на податкові повідомлення-рішення від 03.01.2006р. №0000011722/0; від 09.02.2006р. №0000251511/0; №0000261511/0; від 01.02.2006р. №0000091521/0р.; від 02.03.2006р. №000231521/0, №000241521/0, №000251521/0.
ДПА у Харківській області розглянула скаргу позивача та прийняла Рішення про результати розгляду скарги від 26.04.2006р. №4266/7/25-010, де скасовує податкове повідомлення - рішення від 03.01.2006р. №0000011722/0, а інші податкові повідомлення-рішення залишає без змін. В зв'язку з чим Дергачівська МДПІ податковими повідомленнями-рішеннями від 10.05.2006р. № 000231521/2; № 000241521/2; № 000251521/2; № 0000251511/2; № 0000261511/2 повторно визначила позивачу суму штрафних санкцій.
Відповідач звертав увагу на те, що в резолютивній частині постанови суду зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 09.02.2006р. №0000261511/0 в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 5900,00 грн. скасувати. Але ж податкового повідомлення - рішення від 09.02.2006р. №0000261511/0 на суму 5900,00 грн. не існує взагалі і відповідач такого рішення не формував та позивачу не відправляв. Відповідач сформував податкові повідомлення-рішення від 09.02.2006р. №0000251511/0 на суму 6900,00 грн. №0000261511/0 на суму 60,00 грн.; від 02.03.2006р. №000231521/0 на суму 549,20 грн., №000241521/0 на суму 5214,80 грн., №000251521/0 на суму 5494,50 грн.; від 03.01.2006р. №0000011722/0 на суму 189,21 грн.
На апеляційну скаргу відповідача позивач надав заперечення в яких з доводами відповідача не погоджувався, просив у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити і в частині задоволення позовних вимог постанову господарського суду Харківської області залишити без змін. Позивач посилався на те, що ані судом, ані Відповідачем не оспорювались твердження Позивача стосовно неможливості своєчасно сплатити узгоджені суми податків за період, про який йдеться у справі, при цьому судом фактично вказано про відсутність вини позивача у такій несвоєчасній сплаті.
Позивач зазначав, що Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пп.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що затверджений наказом ДПА України від 21.06.2001 р № 253, на який посилається Відповідач, не передбачають прийняття податкових повідомлень-рішень за тим же номером у разі залишення скарги без задоволення або зміни суми податкового зобов'язання. Крім того, при прийнятті такого повідомлення-рішення має вирішуватися доля попереднього, а така підстава для відкликання повідомлення-рішення не передбачена вказаним Законом та Порядком. Це фактично призводить до співіснування трьох повідомлень-рішень на однакову суму, наслідки якого не визначені. Судом також було зроблено висновок (абзац 1 листа 5 постанови) про неправомірність винесення таких нових повідомлень-рішень. Тому позивач вважав, що податкові повідомлення-рішення з позначками /1 та /2 мають бути скасовані.
Стосовно не існування податкового повідомлення-рішення від 9.02.06 р №
0000261511/0 на суму 5900,00 грн., що було скасовано судом, позивач пояснив, що має місце технічна помилка в номері вказаного повідомлення, що ясно видно з тексту постанови. Позивачем було надано заяву про виправлення судового рішення, але суд своєю ухвалою від 15.08.06 р зупинив провадження по розгляду цієї заяви до розгляду справи апеляційним господарським судом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що відповідачем були проведені невиїзні документальні перевірки підприємства позивача з питань своєчасності сплати частини прибутку (доходу) за період з 10.10.04 р. по 20.01.06 р. (акт № 20/15-154 від 01.02.06 р.), своєчасності сплати ПДВ за періоди з 30.05.05 р. по 29.12.05 р. (акт № 3/15-247 від 20.01.06 р.), з 30.08.05 р. по 03.01.06 р. (акт № 16/15-247 від 18.02.06 р.) та з 01.08.05 р. по 20.01.06 р. (акт № 51/15-247/14312619 від 18.04.06 р.). Як вказує відповідач, дані перевірки проводилися в порядку п. 1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", яка встановлює, що органи ДПС мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
Пункт 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", встановлює, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. При цьому (п. 7.1.1 ст. 7 Закону) джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
В п. 20.1 ст. 20 цього Закону встановлена відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства, яка передбачена відносно платника податку у порядку та розмірах, визначених законом. Ця норма також не передбачає відповідальність тільки при наявності вини платника, а пов'язує її саме з невиконанням вимог Закону не залежно від того, з чим пов'язане таке невиконання.
В п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість" вказано, що платники податку, визначені, зокрема у п. 10.1 „а" (платники податку, визначені у ст. 2 цього Закону), відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
З аналізу наведених норм випливає, що ні в законах України „Про оподаткування прибутку підприємств" та „Про податок на додану вартість", ні в інших законах про оподаткування не встановлені застереження щодо обов'язку сплачувати податки та обов'язкові платежі в разі відсутності коштів або інших джерел для погашення податкових зобов'язань.
Зважаючи на вищенаведені обставини суд першої інстанції не прийняв посилання позивача на відсутність його вини у порушенні граничних строків сплати податкових зобов'язань як підставу для незастосування до нього фінансових санкцій в порядку п. 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Судом першої інстанції також не прийнято твердження позивача стосовно звільнення платника податків від нарахування пені за прострочення сплати податків та зборів з вини банківської установи, оскільки позивачем не надано доказів не проведення платежів з вини банківської установи та також у зв'язку з тим, що відповідачем застосовувалися фінансові санкції, а не нараховувалася пеня.
Як свідчать надані сторонами документи, за результатами перевірки підприємства позивача з питань своєчасності сплати частини прибутку (доходу) за період з 10.10.04 р. по 20.01.06 р., які викладені в акті № 20/15-154 від 01.02.06 р., відповідачем було прийняте оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0000261511/0 від 09.02.06 р., яким до позивача застосовані фінансові санкції (20%) в розмірі 60,0 грн. за затримку на 60 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 300,0 грн., визначеного в податковій декларації № 23462 від 09.11.05р.
Зважаючи на те, що позивач не заперечував факт несвоєчасної сплати податкового зобов'язання в цій сумі, висновки відповідача відповідають фактичним обставинам, а прийняте у зв'язку з виявленим порушенням податкове повідомлення-рішення є правомірним і в цій частині позов задоволенню не підлягає.
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем також було прийняте оскаржене в даному провадженні податкове повідомлення-рішення № 0000261511/0 від 09.02.06 р., яким до підприємства були застосовані фінансові санкції (50%) в сумі 6900,0 за затримку на 466 календарних днів граничного строку сплати узгодженого суми податкового зобов'язання в розмірі 13800,0 грн.
Як вбачається з наданого до акту перевірки розрахунку штрафних санкцій, відповідачем в даний розрахунок включені проведені платежі в погашення податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0006922310 від 30.09.04р.
Відповідачем до матеріалів справи наданий корінець вищевказаного податкового повідомлення-рішення, в якому встановлений граничний строк сплати податкових зобов'язань по платежам частини прибутку (доходу) державних підприємств до 19.10.04 р., тобто не Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", як передбачено в п. 17.1.7 ст. 17 цього Закону. За таких обставин у відповідача не було законних підстав нараховувати фінансові санкції в розмірі 5900,0 грн.
Решта застосованих фінансових санкцій пов'язана з несвоєчасністю сплати самостійно задекларованої (узгодженої) суми податкових зобов'язань (податкові декларації № 5740 від 06.05.05 р. та № 12729 від 20.07.05 р.), що не заперечується позивачем, а тому є правомірною і в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, направивши до відповідача скаргу від 23.02.06 р. Рішенням від 10.03.06 р. про результати розгляду скарги оскаржені податкові повідомлення-рішення від 09.02.06 р. № 0000251511/0, № 0000261511/0 були залишені без змін, а скарга в цій частині - без задоволення. Водночас, відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 10.03.06 р. № 0000251511/1 та № 0000261511/1.
До позову позивачем включені вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.06 р. № 0000251511/1 та № 0000261511/1, але самих податкових повідомлень-рішень від цієї дати і за такими номерами позивачем не надано. Не були надані ці документи і в подальшому, а тому у позивача відсутні докази того, що оскаржені податкові повідомлення-рішення від 10.03.06 р. № 0000251511/1 та № 0000261511/1 відповідачем приймалися, чим були порушені його права і охоронювані законом інтереси.
Посилання позивача на те, що в переліку документів, вказаних в додатку позовної заяви вищенаведені податкові повідомлення-рішення вказані, є безпідставними, оскільки замість спірних податкових повідомлень-рішень позивачем фактично були надані копії інших податкових повідомлень-рішень, які не були вказані в додатку позовної заяви.
Позивачем до матеріалів справи надані документи, які свідчать про те, що при подальшому оскарженні податкових повідомлень-рішень від 09.02.06 р. № 0000251511/0, № 0000261511/0 ним була направлена скарга від 16.03.06 р. до ДПА Харківської області. Рішенням Голови ДПА Харківської області від 26.04.06 р. скарга платника в цій частині була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. З урахуванням результатів розгляду повторної скарги відповідачем були прийняті і направлені платнику нові податкові повідомлення-рішення від 10.05.06 р. № 0000251511/2 та № 0000261511/2 з тими ж сумами штрафних санкцій, що і в податкових повідомленнях-рішеннях від 09.02.06 р. № 0000251511/0, №0000261511/0.
Порядок та підстави прийняття та направлення нових податкових повідомлень-рішень встановлений Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які не передбачають прийняття нових податкових повідомлень-рішень в разі незадоволення скарги платника або без проведеного донарахування зобов'язань та/або фінансових санкцій. За таких обставин податкові повідомлення-рішення від 10.05.06 р. № 0000251511/2 та № 0000261511/2 прийняті всупереч вимогам чинного законодавства і позов в цій частині підлягає задоволенню.
Позивачем до матеріалів справи наданий акт № 3/15-247 від 20.01.06 р. невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань своєчасності сплати ПДВ за періоди з 30.05.05 р. по 29.12.05 р. За результатами цієї перевірки відповідачем було прийняте оскаржене в даному провадженні податкове повідомлення-рішення № 0000091521/0 від 01.02.06 р., яким до позивача були застосовані фінансові санкції (50%) в розмірі 8116,0 грн. за затримку на 212 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 16232,0 грн. З наданого до акту перевірки розрахунку вбачається, що до нього включені проведені платником платежі в погашення зобов'язань по ПДВ, самостійно задекларованих підприємством в податкових деклараціях по ПДВ № 6745 від 19.05.05р. та № 8618 від 21.06.05 р. Оскільки позивач не спростовує факти затримки висновки акту перевірки і проведені розрахунки є правомірними і позов в цій частині задоволенню не підлягає.
До матеріалів справи позивачем наданий акт № 16/15-247 від 18.02.06 р. невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань своєчасності сплати ПДВ за період з 30.08.05 р. по 03.01-.06 р. За результатами даної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.03.06 р. № 000231521/0, № 000241521/0 та № 000251521/0, якими до платника були застосовані фінансові санкції в розмірах 549,2 грн., 5214,8 грн. та 5494,5 грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми зобов'язань на 17 календарних днів (10%), 81 день (20%) та на 143 календарних дня (50%) відповідно.Згідно вказаного акту, в розрахунок фінансових санкцій включені проведені платником платежі за самостійно узгодженими зобов'язаннями (податкові декларації № 16068 від 22.08.05 р., № 17037 від 19.09.05 р., № 20117 від 17.10.05 р., № 24478 від 18.11.05 р. та № 25780 від 19.12.05 р.). Оскільки позивач не спростовує фактів порушення строків проведення платежів, висновки акту перевірки слід вважати правомірними, а проведене нарахування фінансових санкцій законним. За таких обставин позов в цій частині задоволенню не підлягає.
В межах адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення позивачем були оскаржені до Дергачівської МДПІ Харківської області (скарга від 07.03.06 р.) і за результатами розгляду скарги (рішення Дергачівської МДПІ Харківської області від 10.03.06 р., яким скарга була залишена без задоволення) відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 10.03.06 р. № 000231521/1, № 000241521/1 та № 000251521/1. Але позивачем до матеріалів справи не надані включені у позов податкові повідомлення-рішення від 10.03.06р. № 000231521/1, № 000241521/1 та № 000251521/1, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає. При подальшому оскарженні вищевказаних податкових повідомлень-рішень від 02.03.06 р. № 000231521/0, № 000241521/0 та № 000251521/0 (скарга від 16.03.06 р.) ДПА Харківської області було прийняте рішення від 26.04.06 р., яким скарга платника залишена без задоволення.
З урахуванням рішення про результати розгляду скарги від 26.04.06 р. відповідачем були прийняті і направлені позивачу нові податкові повідомлення-рішення від 10.05.06 р. № 000231521/2, № 000241521/2 та № 000251521/2, в яких вказані застосовані фінансові санкції в тих же розмірах, що і в податкових повідомленнях-рішеннях від 02.03.06 р. № 000231521/0, № 000241521/0 та № 000251521/0.
Оскільки нові податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем всупереч приписам Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", вони є неправомірними і позов в цій частині підлягає задоволенню.
Позивачем до матеріалів справи наданий акт № 51/15-247/14312619 від 18.04.06 р. невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання своєчасності сплати ПДВ за період з 01.08.05 р. по 20.01.06 р. За результатами цієї перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000461521/0 від 04.05.06 р., яким до підприємства застосовані фінансові санкції (50%) в розмірі 2232,51 грн. за затримку на 172 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 4465,01 грн. Згідно вказаного акту перевірки розрахунку фінансових санкцій, зобов'язання, по яким проводилися платежі, були самостійно задекларовані платником в податковій декларації по ПДВ № 12666 від 20.07.05 р. Оскільки позивач не спростовує фактів порушення граничних строків сплати податку, висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам, а нараховані у зв'язку з виявленими порушеннями штрафні санкції -правомірними. За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що в матеріалах справи податкового повідомлення-рішення від 09.02.2006р. № 0000261511/0 на суму 5900,00 грн. не існує, згідно мотивувальній частині оскаржуваної постанови фактично визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000251511/0 від 09.02.2006р. на суму 5900,00 грн., яке і слід було скасувати, тому в резолютивній частині оскаржуваної постанови суду безпідставно зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 09.02.2006р. №0000261511/0 в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 5900,00 грн. скасовано. У зв’язку з чим оскаржувану постанову господарського суду Харківської області в цій частині слід скасувати.
За таки обставин, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області 20.07.2006 р. по справі № АС-13/237-06 прийняті у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством, крім висновків про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2006р. № 0000261511/0. Заперечення викладені в апеляційній скарзі позивача є необ’єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Підприємства «Дергачівський державний моторобудівний завод», м. Дергачі, Харківська область, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Дергачівської МДПІ м. Дергачі, Харківської області, задовольнити частково.
Постанову господарського суду Харківської області від 20.07.2006 р. по справі № АС-13/237-06 скасувати в частині скасування податкового повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0000261511/0 від 09.02.06 р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 5900,00 грн., та прийняти нову.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0000251511/0 від 09.02.2006р. на суму 5900,00 грн. в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 5900,00 грн.
В іншій частині постанову господарського суду Харківської області від 20.07.2006 р. по справі № АС-13/237-06 залишити без змін.
Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Твердохліб А.Ф
Суддя Шутенко І.А.