Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-8/381-06 Суддя –Кіяшко В.І.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Карбань І.С.
11 вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
при секретарі – Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача –Якименко О.І. за довіреністю від 11.0-5.2005 р.,
відповідача –Устименко О.М. за довіреністю № 51185/9/10-009 від 07.08.2006 р., Тисячника В.О за довіреністю № 58383/9/10-009 від 09.09.2006 р., Аргонової О.О. за довіреністю № 3982/9/10-009 від 28.01.2005 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3048С/2) ДПІ в м. Суми на постанову господарського суду Сумської області від 21.07.2006 р. по справі № АС-8/381-06
за позовом ВАТ «Сумиобленерго», м. Суми
до ДПІ в м. Суми,
про визнання повідомлення-рішення нечинним, -
встановила:
Позивач, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати нечинним повідомлення-рішення відповідача № 0000992303/0/42952 від 03.07.2006 р., яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку від частки яка, належить державі у статутному фонді в розмірі 911087,37 грн., у тому числі: основний платіж –607391,58 грн., штрафні санкції –303695,79 грн., як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України. Позивач у судовому засіданні усно уточняв позовні вимоги та просив суд визнати нечинним повідомлення-рішення відповідача № 0000992303/0/42952 від 03.07.2006р., і суд прийняв заявлене уточнення до уваги.
Постановою господарського суду Сумської області від 21.07.2006 р. по справі № АС8/381-06 адміністративний позов задоволено повністю. Повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0000992303/0/42952 від 03.07.2006 р. визнано нечинним.
Відповідач, не погоджуючись з постановою господарського суду Сумської області від 21.07.2006р. по справі № АС8/381-06, подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану постанову господарського суду Сумської області скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Скаржник зазначав, що в оскаржуваній постанові було залишено поза увагою клопотання від 21.07.2006р. про відкладення розгляду справи і в порушення норм ст.133 КАС України дане клопотання взагалі не було розглянуто судом та по ньому не була прийнята ухвала, як того вимагає дана стаття.
Апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутні повістки або повістки-повідомлення з викликом до суду, які судом першої інстанції взагалі не були направлені на його адресу.
Також апелянт вказує, що на його адресу була надіслана лише ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, при цьому в даній ухвалі відсутня інформація про процесуальні права та обов'язки сторін, які передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, крім того, як вбачається з описової частини постанови від 21.07.2006р., судом було роз'яснено права та обов'язки лише представникам позивача, таким чином, судом першої інстанції були порушені вимоги ст.107 та ст. 130 КАС України, в частині не повідомлення всіх учасників судового процесу, які приймають участь у справі, про їх процесуальні права та обов'язки ст. 1. 3. КАС України передбачає декілька етапів розгляду адміністративної справи в судовому порядку, зокрема відкриття провадження, підготовче провадження, судовий розгляд справи та інші.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції порушив вимоги ст.137 КАС України, в частині прийняття усних уточнень позовних вимог позивача та порушив права відповідача в частині його обізнаності зі змістом позовних вимог з урахуванням зроблених позивачем уточнень, та надання відповідачу часу на підготовку для захисту свого рішення.
Також в скарзі апелянт вказує, що службовими особами ДПІ в м. Суми, була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з врахуванням вимог ч. 1 ст. 11' Закону України "Про державну податкову службу в Україні з питань дотримання ВАТ "Сумиобленерго" вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акту. Плановою документальною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства ВАТ "Сумиобленерго" в акті перевірки № 4029/233/23293513/60 від 21.06.2006р. були встановлені порушення вимог постанови КМ України № 678 від 17.05.2006р. "Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005р. та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006р." Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 р. та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006р., відповідно ст.65 Закону України "Про державний бюджет України на 2005р." та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 р., ВАТ "Сумиобленерго" не проводило відрахування до Державного бюджету частини прибутку від частки яка належить державі у статутному фонді підприємства.
Відповідно до п.2 Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу), затвердженого вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України, відрахування частини прибутку (доходу) здійснюються: "...акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) - у розмірі 50 %чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положенням (стандартами) бухгалтерського обліку, відповідно до п.3 "Акціонерні, холдінгові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства здійснюють відрахування частини прибутку (доходу) відповідно державної частки (акції, паїв) у їх статутному фонді, п.7 даного порядку визначені терміни сплати частини прибутку -щоквартально.
Згідно зі статуту ВАТ "Сумиобленерго", зареєстрованого відділом державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності Сумської міської ради № 7292 від 11.07.02р., затвердженого протоколом загальних зборів ВАТ "Сумиобленерго" № 35 від 27.06.02р., частка державного майна у статутному фонді дорівнює 25 % від загальної.
ДПІ в м. Суми було зроблено запит до ВАТ «Сумиобленерго»№32786/10/23-308 від 22.05.06р., щодо переходу права власності на пакети акцій товариства. У відповіді на чке листом № 52/4110 від 05.06.06 р. ВАТ «Сумиобленерго»повідомило, що відповідно до п. 12.1.розділу 12. Рішення №60 від 26.05.98р. «Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку», доступ до системи реєстру обмежується колом осіб, які мають право отримувати цю інформацію. Таким чином, апелянт вказує, що на дату підписання акту позивачем не було надало інформацію по цінним паперам.
Відповідно до реєстраційної картки Державного реєстратора Виконавчого комітету Сумської міської ради Сумської області "Про підтвердження відомостей про юридичну особу" від 08.04.2005р. (форма 1.6. розділ III) зазначено: "Орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить юридична особа державної форми власності чи юридична особа, в статутному фонді якої частка держави становить не менше 25% - Фонд державного майна України ід.код 00032945. Засновником є Національна акціонерна компанія "Енергетична компанія України" ід.код.32984271 (100 % відсотків акцій статутного фонду є власністю Держави).
Згідно зі ст. 39 Закону України "Про власність" - майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління, таким чином незалежно від того чи Фонд державного майна України на пряму управляє акціями ВАТ "Сумиобленерго", чи це управління здійснюється через державну акціонерну компанію, дана частина акцій належить Державі та відповідно є державною власністю.
Апелянт стверджує, що згідно звіту про фінансовий результат (форма №2) в І кв. 2005р. позивач мав збитки по бухгалтерському обліку в розмірі 1469,00тис.грн., які виникли в результаті проведення операції уцінки фінансових інвестицій, а саме: 20.12.04р. між ВАТ "Сумиобленерго" м. Суми (покупець) та ТОВ "Фінансова компанія "Дектра" м. Івано-Франківськ (продавець) було укладено договір № 311/04Т-В купівлі-продажу цінних паперів (векселів): № 7033646202613 дата складання 07.05.2003р., дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 07.05.2008р., номінальної вартістю 5500000,00 грн., вартість продажу 110000,00грн.- № 7033646202614 дата складання 07.05.2003р., дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 07.05.2008р. - емітент ТОВ ВКП "Українська нафтогазова компанія" номінальною вартістю 3093366,00 грн., вартість продажу 61867,32грн. Всього два векселя загальною номінальною вартістю 8593366,00 грн. Загальна ціна купівлі векселів склала 171867,32 грн. Згідно вищезазначеного договору ВАТ "Сумиобленерго" повинно було розрахуватися з продавцем не пізніше 90 банківських днів з дня купівлі цінних паперів. При отриманні вищевказаних векселів в грудні 2004р. ВАТ "Сумиобленерго" оприбуткувало їх по рах.14-03 "інвестиції в незв'язані сторони"
Апелянт вказує, що відповідно до отриманого листа № 52/4110 від 05.06.06 р. від ВАТ "Сумиобленерго" на лист ДПІ в м. Суми №32786/10/23-308 від 22.05.2006р про надання пояснень та копій документів з'ясовано, що в грудні 2004р. на ВАТ "Сумиобленерго" було створено комісію по переоцінці цінних паперів (члени комісії фінансовий директор, головний бухгалтер, начальник відділу цінних паперів), яка вирішила дооцінити векселі до справедливої вартості: вексель № 7033646202613 до вартості 4160186,00 грн. вексель № 7033646202614 до вартості 2339814,00 грн. Отже станом на 01.01.2005 р. вартість вищезазначених векселів по даним в бухгалтерському обліку на рахунку 14 становила 6500000,00 грн. Так і не розрахувавшись з продавцем цінних паперів протягом 90 днів, комісія ВАТ "Сумиобленерго" актом переоцінки фінансових інвестицій від 30.03.2005р. уцінює векселі: вексель № 7033646202613 до вартості 110000,00 грн.; вексель № 7033646202614 до вартості 61867,32 грн. Вартість векселів станом на 01.04.2006р. склала 171867,32 грн. В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступними проводками Дті16 Кт14 - 6500000,00 грн. - довгострокова дебіторська заборгованість; Дт97 Кті16 - 6328132,68 грн. - інші витрати; Дт68 Кт14 -171867,32 грн. - інвестиції, тобто різницю в розмірі 6328132,68 грн. (6500000,00 грн.-171867,32 грн.) ВАТ "Сумиобленерго" по бухгалтерському обліку віднесло до витрат.
Апелянт зазначав, що 08.06.2005р. укладена додаткова угода до договору купівлі продажу цінних паперів № 311/04Т-В від 20.12.2004р. про повернення векселів продавцю на протязі 5-днів, але тільки 29.07.2005р. актом прийому передачі дані векселі були повернуті на ТОВ "ФК "Декра". ВАТ "Сумиобленерго" грошові кошти за векселі продавцю ТОВ "Фінансова компанія "Дектра" так і не перераховувало до 08.06.2005р.
Відповідно до П(С) БО №12 фінансові інвестиції первісно оцінюються за собівартістю, а на дату балансу відображаються за справедливою вартістю. Справедлива вартість, відповідно П(С) БО №19 "сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами." Визначення справедливої вартості для цінних паперів є поточна ринкова вартість на фондовому ринку, а у випадку її відсутності - експертна оцінка. Позивачем справедлива вартість визначена працівниками цього підприємства без будь - яких аргументів. В даному випадку встановити справедливу ціну векселів неможливо так , як невідома їхня ринкова вартість. Таким чином, зазначені векселі, як фінансові інвестиції повинні обліковуватися за ціною придбання (собівартістю) та переоцінки не підлягати.
Також апелянт зазначає, що відповідно до інформації надісланої ДПІ у Рогатинському районі Івано-Франківської області - скоригований валовий дохід від усіх видів діяльності емітента векселів ТОВ ВКП "Українська нафтогазова компанія" у 4-му кв. 2004р., складав лише 23000,00 грн. За 2003р. коли здійснювалася емісія даних векселів скоригований валовий дохід від усіх видів діяльності емітента векселів ТОВ ВКП "Українська нафтогазова компанія" складав лише 1724440,00 грн. (Номінальна вартість даних векселів складала 8593366,00 грн.). У випадку неможливості визначення справедливої вартості фінансової інвестиції останні повинні відображатися за собівартістю, як це передбачено П(С)БО 12.
Враховуючи вищезазначене, апелянт стверджує, що в перевіряємому періоді позивачем в порушення вищезазначених законодавчих актів зайво віднесено до інших витрат звіту про фінансові результати - форма № 2 (код рядка 160) за 1-й кв.2005р. суму уцінки фінансових інвестицій в розмірі 6328132,68 грн., що вплинуло на визначення фінансового .результату діяльності ВАТ "Сумиобленерго" (за 1-й кв.2005р.в рядку 160 відображено збитки і в сумі 1469000грн.) З урахуванням порушень визначених вище, за 1-й кв. 2005р.на ВАТ "Сумиобленерго" фінансовий результат від діяльності буде дорівнювати + 4859132,68 грн. = (-1469000 +6328132,68 грн.) - чистий прибуток.
Апелянт наголошував, що відповідно до п.1.9 ст.1 Закону України від 22.05.1997р."Про оподаткування прибутку підприємств" дивіденди - це платіж, який здійснюється юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів, емітованих такою юридичною особою, у зв'язку з розподілом частини її прибутку. ВАТ «Сумиобленерго»отримавши прибутки від здійснення діяльності, відповідно до ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є платником податку на прибуток та сплачує податок на загальних підставах. Згідно звіту про фінансовий результат (форма №2) сума чистого прибутку за 1-й кв. 2005р. складала 4859132,62грн. Сума несплаченої частки прибутку до державного бюджету за 1-й кв.2005р. склала 607391,58 грн. (4859132,62 грн. х 25% х 50%). Позивачем не включено дану суму дивідендів в рядок 21 Декларації з податку на прибуток за кв. 2005 р. У зв’язку з чим, на думку апелянта, судом першої інстанції порушені норми ст.65 Закону України "Про державний бюджет України на 2005р.", в частині обов'язкового перерахування державними акціонерними товариствами до Державного бюджету частини прибутку, отриманого від здіснення господарської діяльності даним товариством, в наслідок чого судом було прийняте незаконне рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону. Позивачем на порушення п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97р. не було нараховане та сплачено податок на дивіденди (авансовий внесок) за 1-кв. 2005р. в сумі 151847,89 . грн. (607391,58 грн. х 25 %)
Позивач надіслав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення господарського суду Сумської області від 21.07.06 р. по даній справі законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, а скаргу відповідача вважає безпідставною. Позивач у запереченні на апеляційну скаргу вказував, відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р., податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). В деклараціях з податку на прибуток підприємства (рядок 20,21) за 2004-2005рр. підприємство ВАТ „Сумиобленерго" не відображувало дивідендів та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами на підставі значення рядка 220 Звіту про фінансові результати (Форма № 2).
Відповідно до п.2.2 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2003 р. № 571 „Про затвердження принципів корпоративного управління" товариство повинно забезпечити рівне ставлення до всіх акціонерів - власників однієї категорії акцій: в) не допускається в рамках однієї категорії акцій встановлення переваг для отримання дивідендів різними групами акціонерів.
На підставі вказаного позивач зазначає, що відповідно до ст.ст. 41, 59 Закону України „Про господарські товариства" і п. 3 ч.2 ст.159 ЦК України, порядок розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) є компетенцією загальних зборів учасників, а тому у ВАТ «Сумиобленерго»не було обов'язку стосовно нарахування та відрахування до державного бюджету частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді підприємства ВАТ «Сумиобленерго».
Також згідно з п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР визначено, що емітент корпоративних прав, здійснює зазначені виплати власнику таких корпоративних прав, здійснює зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів. В зв'язку з тим, що оподаткування дивідендів є похідною дією по відношенню до нарахування частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді ВАТ «Сумиобленерго». підстави застосування таких розрахунків відсутні.
Апелянт надав клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору НАК «Енергетична компанія України»для підтвердження факту наявності у статутному фонді позивача державної частки.
Позивач проти задоволення зазначеного клопотання заперечував, посилаючись на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.04 р. № 794 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України»утворено НАК «Енергетична компанія України»у формі відкритого акціонерного товариства і п.п. 2, 4 постанови передбачено передачу в статутний фонд цієї Компанії пакету акцій, що належить державі в статутному фонді ВАТ «Сумиобленерго», таким чином держава визначилася відносно своєї частки в статутному фонді позивача.
Розглянувши клопотання апелянта та вислухавши заперечення позивача судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що клопотання апелянта є необґрунтованими і задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що на підставі акту № 4029/233/23293513/60 від 21.06.2006р., про результати виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства України ВАТ "Сумиобленерго" за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0000992303/0/42952 від 03.07.2006р., яким визначив позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: частина прибутку від частки яка, належить державі у статутному фонді в розмірі 911087 грн. 37 коп., у тому числі: основний платіж - 607391 грн. 58 коп., штрафні санкції - 303695 грн. 79 коп.
Відповідач в акті перевірки зазначив, що в порушення постанови Кабінету Міністрів України № 678 від 17.05.2006р. «Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 р. та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 р.»та ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» ВАТ «Сумиобленерго»не проводило відрахування до Державного бюджету частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді підприємства за 1 кв. 2005р. в сумі 607391,58 грн.
Ст.. 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" визначено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу), а акціонерні, холдингові компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.
Норматив і порядок відрахування частини прибутку зазначеними підприємствами до державного бюджету передбачено «Порядком і нормативами відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 678 від 17.05.2006 р.
Згідно з п. 2 вищевказаної постанови, відрахування частини прибутку (доходу) здійснюється державними, в тому числі казенними, підприємствами (крім державних сільськогосподарських підприємств, суб'єктів природних монополій, підприємств, обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, та суб'єктів господарювання, засновником яких є Кабінет Міністрів України) та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі 50 % чистого прибутку (доходу), розрахованого відповідно до положень (стандартами) бухгалтерського обліку. П. 3 постанови встановлено, що акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства здійснюють відрахування частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутному фонді.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариств мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів". Порядок розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) відповідно до ст. ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства»і пункту 3 ч. 2 ст.159 ЦК України є компетенцією загальних зборів учасників. У разі, якщо більшістю голосів загальні збори акціонерів ухвалять рішення про порядок виплати частки прибутку (дивідендів) за 2005р.: строки, суми, відсотки, тільки тоді необхідно нараховувати до державного бюджету частину прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді підприємства. Також, рішення про виплату дивідендів може прийматися лише у випадках, якщо вищим органом акціонерного товариства затверджені річні результати діяльності акціонерного товариства. Крім того, відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). В деклараціях з податку на прибуток підприємства (рядок 20,21) за 2003-2004рр. ВАТ «Сумиобленерго»не відображувало дивідендів та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами на підставі значення рядка 220 Звіту про фінансові результати (Форма № 2), помноженого на 0,15.
Згідно з п.2.2 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2003 р. № 571 «Про затвердження принципів корпоративного управління», товариство повинно забезпечити рівне ставлення до всіх акціонерів-власників однієї категорії акцій: в) не допускається в рамках однієї категорії акцій встановлення переваг для отримання дивідендів різними групами акціонерів".
Ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» і п. 3 ч. 2 ст.159 ЦК України зазначено, що порядок розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) є компетенцією загальних зборів акціонерів, тому покладення обов'язку стосовно нарахування та відрахування до державного бюджету частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді, на ВАТ «Сумиобленерго»є незаконним.
Також відповідно до п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, емітент корпоративних прав, здійснює зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів. В зв'язку з тим, що оподаткування дивідендів є похідною дією по відношенню до нарахування частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді ВАТ «Сумиобленерго», підстави застосування таких розрахунків відсутні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.04 р. № 794 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України»утворено НАК «Енергетична компанія України»у формі відкритого акціонерного товариства і п.п. 2, 4 Постанови передбачено передачу в статутний фонд цієї Компанії пакету акцій, що належить державі в статутному фонді ВАТ «Сумиобленерго».
Відсутність в статутному фонді ВАТ «Сумиобленерго»державної частки встановлено рішення господарського суду Сумської області від 25.07.2005 р., яке залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського сулу від 27.09.2005 р. по справі № 4/231-05. Зазначені рішення та ухвала набрали чинності з дня проголошення ухвали 27.09.2005 р. і на час розгляду даної справи не скасовані. Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи. Враховуючи, що по справі № 4/231-05 були позивачем - ВАТ «Сумиобленерго», а відповідачем –ДПІ у м. Суми, предметом справи було визнання недійсним податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку від частки яка, належить державі у статутному фонді, тобто такий же самий які по даній справі, тому відсутність в статутному фонді ВАТ «Сумиобленерго»державної частки повторному доказуванню не підлягає. У зв’язку з викладеними доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Стосовно порушення судом норм процесуального права слід зазначити наступне: відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування судового рішення можуть бути порушення норм процесуального права лише у випадку коли такі порушення призвели до неправильного вирішення справи. Враховуючи, що по даній справі судом першої інстанції спір вирішено правильно, тому підстави для його скасування відсутні.
Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі і призначення справи до розгляду відповідачем була отримана 20.07.2006 р., проте представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча в день засідання подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Таким чином відповідач не був позбавлений можливості прибути в судове засіданні і в судовому засіданні заявити вищезазначене клопотання. Згідно протоколу судового засідання від 21.07.2006 р. права, передбачені ст. 49 КАС України, сторонам були оголошені до початку розгляду справи по суті.
За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Сумської області від 21.07.2006р. по справі № АС-8/381-06 прийнята у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладене в апеляційній скарзі є необ’єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Залишити без задоволення клопотання апелянта про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, НАК «Енергетична компанія України».
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 21.07.2006р. по справі № АС-8/381-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Шутенко І.А.