Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2006 року Справа № 43/03-06
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Олійник В.Ф.,
судді Твердохліба А.Ф.,
судді Шутенко І.А.,
при секретарі –Власенко С.М.
за участю представників сторін:
позивача –предст. Счастлива Я.О. ( дов. № 156/юр від 27.12.04 р.)
відповідач –предст. Шишкіна Т.М. ( дов. від 02.01.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 2457Х/2-5) Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»на рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2006 р. по справі № 43/03-06
за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаруда», м. Харків
про стягнення 1056,10 грн.
встановила:
Позивач, звернувся до господарського суду Харківської області 07.02.2005 р. з позовом до відповідача про стягнення з нього 1056,10 грн. заборгованості за спожиту електроенергію. В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги заявою від 07.04.2006 р., в якій просив суд стягнути з відповідача вартість безпідставно отриманої теплової енергії( без договору) у сумі 502,54 грн. за період з жовтня 2002 року по грудень (включно) 2002р., у тому числі за жовтень 2002 року - 41,48 грн., за листопад 2002 року - 132,85 грн. та за грудень 2002 року - 328,21 грн. на підставі ст. 469 Цивільного кодексу УРСР та ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2006 р. (суддя Сальнікова Г.І.) у позові відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2006 р. по справі № 43/03-06 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача вартість безпідставно отриманої енергії у сумі 502,54 грн. та судові витрати.
Свої вимоги апелянт обґрунтовував наступним.
Апелянт вважає, що господарський суд Харківської області не прийняв до уваги той факт, що розраховане КП "Харківські теплові мережі" часове теплове навантаження на приміщення відповідача залишається незмінним як у Тимчасовій угоді №4405 на постачання теплової енергії так і Договорі на постачання теплової енергії №4405 від 01.01.2003 року.
Щомісячні розрахунки кількості використаної теплової енергії споживачами виконуються згідно до КТМ 204 України 244-94 та у відповідності з Тимчасовими правилами обліку і використання теплової енергії , які узгоджені й уведені у чинність наказом Держкомітету України по житлово-комунальному господарству і Міністерством енергетики й електрифікації України №57/112 від 01.07.1996 року. Згідно названих правил, оплата за теплову енергію проводиться за фактично використану її кількість і згідно з методикою фактичного використання кількості теплової енергії не використовуються температурні показники.
Крім того, суд першої інстанції, на думку апелянта, не врахував той факт, що листи відповідача, в яких він повідомляв позивача про низьку температуру повітря в його приміщенні, а саме листи від 21.02.2001 року, 15.01.2002 року, 22.02.2002 року не стосуються спірного періоду. А листи від 11.06.2002 року та 25.06.2002 року є відповіддю відповідача на попередження КП "Харківські теплові мережі" про відключення його приміщення від системи опалення у разі, якщо він не сплатить вартість спожитої ним теплової енергії на потреби опалення без достатніх підстав, а не відмовою від послуг теплопостачання.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення господарського суду від 21.06.2006 р. по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що в спірний період-жовтень, листопад та грудень 2002 року договірних відносин між позивачем та відповідачем не існувало, у зв’язку з чим зобов'язань між сторонами не виникало. Крім того, позивачем не було надано доказів того, що він дійсно відпустив у спірний період відповідачу ту кількість теплової енергії, яку він вказує у розрахунках.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2005 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача 502,54 грн. заборгованості за споживання теплової енергії. В іншій частині стягнення 413,21 грн. заборгованості провадження по справі припинено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р. рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2005 р. змінено. В частині стягнення 502,54 грн. заборгованості за споживання теплової енергії у позові відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2005 р. рішення господарського суду Харківської області та постанову Харківського апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області. При цьому, Вищий господарський суд України зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції не дослідженні правовідносини позивача з орендодавцем приміщення, які орендує відповідач, не встановлено на кого згідно договору оренди було покладено обов’язок щодо сплати теплової енергії у спірному періоді. Крім того, господарським судом не було враховано температурні показники в приміщенні відповідача у розглянутому періоді, а судом апеляційної інстанції, відмовляючи в позові в цій частині з посиланням на цей факт не було витребувано відповідних документів, які підтверджували б розрахунок та контр розрахунок відповідача зроблений з урахуванням цих показників.
Колегія суддів заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
Відповідно свідоцтва про право власності № 235 Б-В-С; виданого Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради 19.08.2002 р. нежитлові приміщення в літ. «А-б»за адресою м. Харків, вул. Кооперативна, 18/20 зареєстровані за ТОВ «Гаруда»на праві колективної власності за договором купівлі –продажу № 2356-В-С від 21.06.2002 р.. До цього, вказані приміщення орендувалися ТОВ «Гаруда»у Фонда міського майна Харківської міської ради народних депутатів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що у спірному періоді, а саме жовтні, листопаді, грудні 2002 р. відповідачем була спожита теплова енергія на загальну суму 502,54 грн. без договору, посилаючись на те, що факт постачання відповідачеві теплової енергії у опалювальному сезоні 2002 р. підтверджується актом на включення опалення № 190-4/10 від 22.10.2002 р.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що у період з жовтня 2002 року по грудень 2002 року відповідач безпідставно отримував теплову енергію, не укладаючи договір на постачання теплової енергії й не проводячи відключення свого приміщення від централізованої системи опалення.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що як видно з матеріалів і не заперечує представник позивача, останній надав докази того, що він здійснив включення опалювальної системи по будинку № 18/20 по вул. Кооперативній у м. Харкові, а не докази користування тепловою енергією в тих об*ємах і за тією вартістю, які є вимогою у позові. Акт № 190-4/10 від 22.10.2002 р. підписано представником позивача і ЖЄУ № 63 Червонозаводського району. Підпис представника відповідача на ньому відсутній. В даному акті не вказана опалювальна площа та теплове навантаження відповідача.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що приміщення відповідача по вул. Кооперативній 18/20 не обладнане приладами обліку. Надати технічне обґрунтування відключення відповідача від центрального теплопостачання неможливо.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що відповідач повідомляв позивача про низьку температуру повітря в його приміщенні, що підтверджується листами з відміткою про отримання від 21.02.2001 року, 15.01.2002 року, 22.02.2002 року, а листами від 11.06.2002 року та від 25.06.2002 року відповідач відмовлявся від послуг позивача, але останній не вжив заходів ні до належного постачання теплової енергії, ні до припинення теплопостачання відповідачеві.
Отже, як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження договір про постачання позивачем відповідачу на момент з жовтня по грудень 2002 р. не був укладений сторонами. Тільки у лютому 2003 р. позивач направив відповідачеві договір № 4405 про постачання теплової енергії, який і було укладено у тому ж лютому 2003 р., але на період з 01.01.2003 р. до 31.12.2003 р. Доказів про звернення до відповідача з пропозицією укласти договір у спірний період та звернення до суду з позовом про спонукання відповідача укласти договір позивачем не надано. Висновків експерта про неможливість відключення приміщення позивача від теплової мережі також не надано. Таким чином, колегія суддів вважає, що сам по собі факт постановки теплової енергії у житловий будинок по вул. Кооперативній за № 18/20 не підтверджує факт користування нею відповідачем у об*ємах та за вартістю, яку просить стягнути з відповідача..
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, але позивач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав ні господарському суду ні апеляційному суду належних доказів, які б об*єктивно і у визначеному законом порядку, підтверджували його позицію.
Крім того, в апеляційній скарзі відсутні обґрунтування підстав для скасування рішення господарського суду, які передбачені ст..104 ГПК України..
За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2006 р. по справі № 43/03-06 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.. 98, п. 4 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно,-
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2006 р. по справі «43/03-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді