Справа № 381/5249/13-к Головуючий у І інстанції Суботін А.В.

Провадження № 11-кп/780/609/13 Доповідач у 2 інстанції Зіміна

Категорія 22 25.10.2013

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

25 жовтня 2013 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Зіміна В.Б., вивчивши апеляційну скаргу прокурора на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 190 КК України; -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2013 року затверджено угоду про визнання винуватості від 04.09.2013 року, укладену між старшим прокурором Фастівської міжрайонної прокуратури Київської області Кісілевичем І.П. та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013100310001357 від 24.07.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001р.) та ч.1 ст. 190 КК України. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 року) та ч.1 ст. 190 КК України та призначено йому узгоджене сторонами покарання: за ч.1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу в розмірі 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 року) у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 595 грн.

Не оспорюючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, прокурор зазначає, що вирок суду є незаконним з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону та неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу прокурор посилається на те, що в порушення вимог закону, суд при затвердженні угоди про визнання винуватості проігнорував вимоги ст. 49 КК України, відповідно до яких особа звільняється у зв'язку з закінченням строків давності від кримінальної відповідальності у разі вчинення кримінального правопорушення невеликої тяжкості, якщо до набрання вироком законної сили минуло 3 роки.

Оскільки, згідно обставин правопорушення ОСОБА_1 використав підроблений документ 11.08.2010 року, тобто до набрання законної сили вироку минуло 3 роки, то він мав бути звільнений від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 року) у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Однак, суд при затвердженні угоди порушив вимоги ст. 474 КПК України та затвердив угоду, яка порушує права обвинуваченого.

Згідно ч.2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України.

П.2 ч.4 ст. 394 КПК України визначено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2013 року, судом першої інстанції призначено покарання, яке було узгоджене прокурором та обвинуваченим в угоді про визнання винуватості від 04.09.2013 року, угоду укладено з дотриманням вимог ч.4 ст. 469 КПК України (а.с. 3-5, 12-14).

Таким чином, у відповідності до вимог п.2 ч. 4 ст 394 КПК України, у прокурора відсутні підстави для оскарження вироку суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості, оскільки вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості не може бути оскаржений з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

За змістом ч.4 ст. 399 КПК України суддя доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржено згідно з положенням ст. 394 КПК України.

За таких обставин, у відкритті провадження за зазначеною апеляційною скаргою, відповідно до вимог ч.4 ст. 399 КПК України, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 394, 399 КПК України;-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 190 КК України.

Суддя В.Б. Зіміна