Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" вересня 2006 р. Справа № 08/288-05
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді , ,
при секретарі Сенчук І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Гордієнка О.Г. (дов. б/н від 04.09.2006 р.)
1-ого відповідача - Корецької М.В. (дов. № 01-28/30 від 11.01.2006 р.)
2-ого відповідача - Безрук Л.М. (дов. № 03-29/2865 від 05.09.2006 р.)
третьої особи - Назаренко А.В. (дов. № 02-26/2061 від 01.09.2006 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "АТП-16351" (м. Дергачі, Харківської області) (вх. № 2573 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.06.06 р. по справі № 08/288-05
за позовом Відкритого акціонерного товариства "АТП-16351" (м. Дергачі, Харківської області)
до 1) Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області 2) Управління соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації (м. Дергачі, Харківської області)
третя особа Головне управління промисловості, транспорту та зв'язку Харківської обласної державної адміністрації (м. Харків)
про стягнення 100 000,00, -
встановила:
У серпні 2005 року Відкрите акціонерне товариство "АТП-16351" (м. Дергачі, Харківська область) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до 1) Дергачівської районної державної адміністрації (м. Дергачі, Харківська область), 2) Управління соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації (м. Дергачі, Харківська область), третя особа Головне управління промисловості, транспорту та зв’язку Харківської обласної державної адміністрації (м. Харків) про стягнення компенсації за безкоштовний проїзд пільгової категорії пасажирів в сумі 100 000,00 грн., а також судових витрат по справі.
09.02.2006 р. позивач надав до суду доповнення до позовної заяви, в якій просив стягнути з Дергачівської районної державної адміністрації суму 100 000,00 грн., яка складає вартість перевезення підприємством пільгового контингенту пасажирів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2006 р. по справі № 08/288-05 (суддя Ковальчук Л.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2006 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ "АТП-16351". Зокрема, в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи.
Дергачівська районна державна адміністрація та Головне управління промисловості, транспорту та зв’язку Харківської обласної державної адміністрації надали відзив на апеляційну скаргу, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Управління соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надало.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ВАТ "АТП-16351" Гордієнка О.Г., який підтримав апеляційну скаргу, представника Дергачівської районної державної адміністрації Корецьку М.В., представника Управління соціального захисту населення Дергачівською районної державної адміністрації Безрук Л.М., представника Головного управління промисловості, транспорту та зв’язку Харківської обласної державної адміністрації Назаренко А.В., які просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2006 р. –без змін, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що між Дергачівською районною державною адміністрацією (перший відповідач) та ВАТ "АТП-16351" (позивач) були укладені договори на виплату компенсації за перевезення пільгового контингенту пасажирів від 26.02.2003 р. та від 26.01.2004 р., відповідно умов яких Дергачівська районна державна адміністрація сплачує суму компенсації за перевезення пільгового контингенту пасажирів у межах показників визначених, Законом України "Про Державний бюджет на 2003 рік" та відповідно Законом України "Про Державний бюджет на 2004 рік".
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (стаття 161 Цивільного кодексу УРСР) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановив суд першої інстанції, перший відповідач свої обов'язки стосовно перерахування коштів за перевезення пільгового контингенту виконав в межах отримання коштів з Державного бюджету України. Згідно наданої ним довідки (т. 1 а. с. 85, т. 2 а. с. 99) в 2003 році було отримано коштів з Державного бюджету в сумі 78600,00 грн., в 2004 році - 221 700,00 грн.
Отримані бюджетні кошти першим відповідачем були розподілені між позивачем та ХАТП-16330, що підтверджується довідкою, наданою Дергачівською районною державною адміністрацією та не спростовується позивачем (т. 1 а. с. 148, 149).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 розпорядники бюджетних коштів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі одержаних від них щомісячних звітів відносно послуг, що надані отримувачам, які мають право на відповідні пільги.
Порядок фінансування витрат місцевих бюджетів на здійснення заходів по виконанню державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з Державного бюджету, затвердженого, вказаною вище постановою також передбачено, що державні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісячно готують дані про нараховані суми відносно компенсаційних витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян і акти звірки розрахунків за надані послуги з підприємствами-постачальниками відповідних послуг.
Місцевим господарським судом було встановлено, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог надано до справи тільки щомісячні розшифровки до акту звірки на одержання компенсації і фактичних витрат від перевезення по ВАТ "АТП-16351" за 2003 рік та 2004 рік, які були отримані першим відповідачем. Акти звірки помісячно між позивачем та першим відповідачем (розпорядником бюджетних коштів) не складались та не були надані до суду.
Зокрема, позивачем на були виконані вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 19.09.2005 р. та не був наданий обґрунтований розрахунок боргу.
При огляді судом першої інстанції розшифровок за 2003 рік та 2004 рік (т. 1 а. с. 22-45) було встановлено, що позивачем в грудні 2003 року було перевезено 162,4 тис. населення, з яких 97,7 тис. платних та 64,7 тис. безоплатних (пільгових пасажирів, зокрема, доказів цього позивачем не було надано до суду, а також доказів того, що були проведені помісячні звірки з розпорядником коштів, тоді як відповідно до Положення про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 "Про Єдиний держаний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" підприємства та організації, що надають послуги щомісячно до 25-го числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданим пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга" (п. 10).
Уповноважений орган щомісячно звіряє інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, у разі виявлених розбіжностей стосовно загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводять розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формами "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звірення розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою," пільга".
Як свідчать матеріали справи, позивачем надано до суду лише загальну довідку заборгованості за надані населенню послуги по перевезенню пільгового контингенту згідно наданих звітів ВАТ АТП-16351 станом на 01.10.2004 р., підписану головою державної адміністрації та позивачем. Доказів того чи були ці дані звірені з фактичним перевезенням пільгового контингенту згідно з зазначеним вище Положенням, позивачем надано не було.
Посилання позивача на те, що розрахунки за перевезення пільгового контингенту зроблені ним на підставі Наказу Міністерства статистики України від 27.05.1996 р. за № 150 зі змінами та доповненнями внесеними Наказом Мінстату № 217 (0386-97) від 20.08.1997 р., суд першої інстанції визнав необґрунтованими, оскільки ВАТ "АТП-16351" такого обґрунтованого розрахунку не надав до суду та при проведені розрахунків безпідставно не враховував прийнятті вказані вище законодавчі акти.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивач не довів свої позовні вимоги, тому правові та документальні підстави для задоволення позову у суду відсутні.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення і прийнятого по справі рішення –без змін, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як свідчать матеріали справи, свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невключенням до бюджетних запитів відповідача, як розпорядника бюджетних коштів витрат позивача по пільговим перевезенням окремих категорій громадян, внаслідок чого ці витрати не були враховані при формуванні Державного бюджету України на 2003 та 2004 роки.
Однак колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів, якими є районні державні адміністрації, беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
При цьому, відповідно до пункту 46 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" від 28.02.2002 р. № 228 у разі скорочення асигнувань розпорядники повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов'язань, які перевищують уточнені плани асигнувань загального фонду бюджету; у рішення щодо тимчасового обмеження асигнувань загального фонду бюджету розпорядники повинні забезпечити приведення обсягів зобов'язань у відповідність з тимчасовими обмеженнями асигнувань.
На думку колегії суддів, заперечуючи проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, Дергачівська районна державна адміністрація обґрунтовано зазначає, що згідно з главою 14 статтею 87 пункту 9 Бюджетного кодексу України „Розмежування видатків між бюджетами" видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення здійснюється виключно з Державного бюджету України. Виконання зобов'язань по соціальному захисту, в тому числі і компенсація за пільгове перевезення окремих категорій громадян, які мають пільги згідно законів України, покладено на органи виконавчої влади, але в межах коштів визначених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік. Цей пункт знайшов своє відображення і в договорах на виплату компенсації за перевезення пільгового контингенту пасажирів від 26.02.2003 р. та від 26.01.2004 р., які були укладені між позивачем та першим відповідачем на 2003 та 2004 роки.
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ види та обсяги пільгових перевезень встановлюються державним замовленням, в якому визначається порядок компенсації пасажирським перевізникам збитків від цих перевезень. Тобто держава встановлює обсяги державного замовлення, а в Державному бюджеті України закладається сума компенсації за пільгові перевезення, а райдержадміністрація, як орган виконавчої влади забезпечує їх цільове використання.
Як стверджує Дергачівська районна державна адміністрація, суми компенсації за пільгове перевезення пасажирів, які надійшли з Державного бюджету України в обласний бюджет і рішенням обласної ради були виділені Дергачівському району розподілені між перевізниками в повному обсязі.
Згідно додатків до Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки та постанови Кабінету Міністрів України № 1195 від 5 вересня 2001 року показники по видатках, які фінансуються з Державного бюджету України обраховуються обласним фінансовим управлінням.
Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, зазначеної постанови Кабінету Міністрів України надання пропозицій щодо визначення розміру видатків на компенсацію пільгового перевезення пасажирів райдержадміністраціями не передбачено.
Таким чином, на думку колегії суддів, відповідач надав, а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про те, що відповідач свої обов'язки стосовно перерахування коштів за перевезення пільгового контингенту виконав у межах отриманих коштів з Державного бюджету України.
ВАТ "АТП-16351" же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надало жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності своїх позовних вимог до відповідача. Затрати, про які зазначає позивач в апеляційній скарзі в сумі 1 356 450,00 грн. - це розрахункові показники, які не підтверджені жодними фінансовими документами, в тому числі і сума 100 000,00 грн. Зокрема, як свідчать матеріали справи, позивачем було надано до суду лише загальну довідку заборгованості за надані населенню послуги по перевезенню пільгового контингенту згідно наданих звітів ВАТ "АТП-16351" станом на 01.10.2004 р., підписану головою державної адміністрації та позивачем. Доказів того чи були ці дані звірені з фактичним перевезенням пільгового контингенту згідно з зазначеним вище Положенням, позивачем надано не було.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ВАТ "АТП-16351" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2006 р. по справі № 08/288-05 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "АТП-16351" (м. Дергачі, Харківська область) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2006 року по справі № 08/288-05 залишити без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя