Судове рішення #328749
АС-42/165-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


УХВАЛА

Іменем України


30 серпня 2006 року                                                                          Справа АС-42/165-06


Колегія суддів у складі:                              головуючого судді В.В.Афанасьєва

                                                                                                          судді А.І.Бухана

                                                                                                        судді В.О.Демченка,

при секретарі З.О Бенціонові

за участю представників:

позивача          

-

не явився

відповідача

-

Ткаченко М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 5 Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача  (вхідний № 2306 Х/3-9) на постанову  господарського суду Харківської області від 5 червня 2006 року по  справі № АС-42/165-06

за позовом   

Управління Пенсійного  Фонду  України  у Великобурлукському районі оціального захисту Харківської області

до  

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вовчанському районі

Харківської області

про  

зобов'язання включити до акту звірки та визнання витрат у сумі

3556,28 гривень


встановила:


Постановою  господарського суду Харківської області від 5 червня 2006 року по  справі № АС-42/165-06 (суддя  В.О.Яризько) у задоволені позовних вимог відмовлено

Позивач з даною постановою   господарського суду області не погодився і у своїй  апеляційній скарзі  просить її скасувати, посилаючись при цьому на порушення  судом норм  матеріального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Разом з тим його представник  у призначене судове засідання по невідомим  суду причинам не явився, хоча про дату, час та місце розгляду  апеляційної скарги  був повідомлений  в установленому законодавством порядку.

Відповідач  у своїх запереченнях проти апеляційної  скарги  просить  залишити її без задоволення, а  постанову господарського суду Харківської області без змін.  Разом з тим його представник  в судовому засіданні  повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі  та заперечення проти неї доводи сторін, заслухавши пояснення  уповноваженого представника  відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської  області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив,  що підпунктами „г” і „д” пункту першого статті  21 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (який набрав чинності з 01.04.2001 року) передбачено, що  Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Згідно з частиною другою статті 7 Закону про страхові тарифи на страхування від нещасного випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.  Потерпілі, документи яких не передані до Фонду страхування від нещасних випадків,  продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і  Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються  відповідні розрахунки.  При цьому господарський суд Харківської області послався  на "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"  кий  був затверджений сумісною  постановою правління Пенсійного фонду України та правління  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.05.2003р. (далі - Порядок).  В основу механізму відшкодування покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (п.5). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду страхування від нещасних випадків (п.6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (п.7). Отже, Порядок відшкодування витрат передбачає здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України. Такої ж позиції дотримується  судова колегія Верховного  Суд України Стосовно вимоги, сформульованої позивачем як "зобов’язати включити в акт щомісячної звірки осіб та визнати  суму витрат 3556,28 грн. на доставку та виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадян, які отримали трудове каліцтво або професійне захворювання на території СРСР такою, що підлягають відшкодуванню ПФУ", суд зазначив, що така вимога не є формою захисту порушеного права позивача,  визнати суми такими, що підлягають відшкодуванню може лише той орган якій вправі здійснювати таке відшкодування, оскільки саме він вправі остаточно визначити суму яку відшкодовує, а відповідну вимогу про відшкодування має право заявити теж лише орган до якого проводиться відшкодування, оскільки не відшкодування може порушувати тільки його права. Оскільки як зазначено вище, органами, які відшкодовують та яким відшкодовують, є центральні органи ПФУ та  відповідача , саме їх права пов’язані з відшкодуванням і саме між ними повинні визначатися суми, які підлягають відшкодуванню та відповідно відшкодовуватися. У сторін по даній справі відсутні права відшкодування а відповідно і визначення сум які підлягають відшкодуванню.

Стосовно вимоги щодо включення в акт щомісячної звірки осіб, суд зазначає, що при задоволенні цієї вимоги, ця вимога позивача буде носити імперативний характер і відповідач буде безумовно зобов’язаний включати в акт звірки спірні суми, та подавати їх до відшкодування центральному органу, але складання акту звірки передбачає можливість в ньому розбіжностей, які можуть бути вирішені лише центральні органи сторін по справі, оскільки саме між ними відбувається відшкодування цих сум. Неприйняття районним відділенням Фонду страхування сум по акту звірки не позбавляє права направити не повністю узгоджений акт звірки та відповідну довідку до центральних органів, а відповідні центральні органи визнати ці суми та провести їх відшкодування, а в разі незгоди вирішити спір у судовому порядку. При цьому господарський суд  Харківської області  визнав за необхідне звернути  увагу на те, що в разі відмови відповідача від підписання такого акту звірки, позивач може звернутись з відповідним позовом до суду, а саме про зобов’язання вчинити дії по підписанню  акту звірки.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів в основному  відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна  правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської  області  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об’єктивно   дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

Наведені  позивачем у обґрунтування  своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені матеріалами справи. Разом з тим  колегія суддів  приймає до уваги те, що взаємовідносини , які стали підставою для  звернення  позивача зі своїм позовом регламентовані центральними керівними органами кожної із сторін по даній справі. Тому позивач –як  місцевий виконавчий орган Пенсійного фонду України -   дійсно не позбавлений  можливості довести до відповідного вищого  над ним органу відомості про наявність  суперечностей, які повинні вирішуватися у встановленому порядку.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 195 -198 Кодексу адміністративного судочинства України


ухвалила:


Постанову господарського суду Харківської області від 5 червня 2006 року по  справі № АС-03/183-06  залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.



Головуючий суддя              



В.В.Афанасьєв


суддя



А.І.Бухан


суддя



В.О.Демченко




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація