Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2006 р. Справа № 37/134-05
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Бенціонові З.О.
за участю представників сторін:
органу ДВС - Водолажської В.Ю. за довіреністю б/н від 16.02.2006р.
позивача - Нестеренка Д.М. за довіреністю № 13-3188 від 10.04.2006р.
відповідача - - Фадєєва К.М. за довіреністю № 85с/ 11-Д від 12.04.2006р.
3-я особа - не з‘явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень ДВС Харківської області (вх. № 2792Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.07.06 р. по справі № 37/134-05
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", м. Харків
про стягнення 8 865 320,54 грн.
та зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" м. Харків
3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", м. Київ
про визнання недійсним договору застави товарів в обігу
встановила:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2006 р. у справі №37/134-05 (суддя Лаврова Л.С.) визнані недійсними: постанова №182/2 від 25.04.2006 року та постанова №181/2 від 25.04.2006 року про стягнення з боржника виконавчого збору.
Відділ примусового виконання рішень ДВС Харківської області з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 13.07.2006 р. у справі №37/134-05 та прийняти нове рішення, яким у визнанні зазначених постанов відділу примусового виконання рішень ДВС Харківської області ВАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" відмовити. В своїй скарзі апелянт, зокрема, посилається на те, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. Крім того зазначає, що дії державного виконавця щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору відповідають вимогам Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р., яка, відповідно до преамбули, розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження», визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», інших нормативно-правових актів, підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. У судовому засіданні представник особи, що подала апеляційну скаргу зазначив, що на теперішній час, після приєднання до зведеного виконавчого провадження, дане виконавче провадження зупинено у зв‘язку з порушенням господарським судом Харківської області провадження справи № Б-39/41-05 про банкрутство ВАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе".
Позиція позивача за первісним позовом, викладена у відзиві на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні повністю співпадає з позицією скаржника. На цій підставі просить ухвалу господарського суду Харківської області від 13.07.2006р. скасувати, а апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень ДВС Харківської області задовольнити.
Представник відповідача за первісним позовом проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечує, посилаючись на пункт 8 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено, що виконавче провадження підлягає обов‘язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом.
Представник 3-ої особи –ВАТ "Державний ощадний банк України", в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №1867443.
Колегія суддів апеляційного суду заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 12.04.2006р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС Харківського обласного управління юстиції в порядку статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»були відкриті виконавчі провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 27.03.2006р. у справі №37/134-05 про стягнення з ВАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" на користь ВАТ «Мегабанк»5 217 475,05 грн. та наказу господарського суду Харківської області від 27.03.2006р. у справі №37/134-05 про стягнення з ВАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" на користь ВАТ «Мегабанк»25 564,84 грн., а також запропоновано боржнику виконати рішення суду по даній господарській справі в строк до 19.04.2006р. Копії зазначених постанов про відкриття виконавчих проваджень ВАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" були отримані 17.04.2006р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення , наявні в матеріалах справи.
Стаття 46 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків
від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передано стягувачу за виконавчим документом.
Також частиною 6 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Зважаючи на вищезазначене, у зв‘язку з невиконанням ВАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" судового рішення у встановлений термін, державним виконавцем 25.04.2006р. були винесені: постанова №182/2 від 25.04.2006 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 2556,48 грн. та постанова №181/2 від 25.04.2006 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 521747,50 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2006р. ці постанови про стягнення з боржника виконавчого збору були визнані недійсними на підставі того, що рішення суду по даній господарській справі не виконано і фактично стягнення за виданим на виконання цього рішення наказом не проводилося, у зв‘язку з чим не було і підстав для винесення постанов про стягнення виконавчого збору.
Проте, відповідно до частини 8 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
У відповідності до пункту 13 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом.
Частиною 1 статті 43 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір.
Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача.
Згідно з частиною 3 статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» , постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю.
Статтею 129 Конституції України визначено однією з основних засад судочинства - обов‘язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень –є конституційним обов‘язком, в тому числі, і державного виконавця. Крім того, судова колегія приймає до уваги і те, що наслідки виконавчих дій ще не наступили –тобто з боржника не стягнено суми виконавчого збору, а виконавчою службою були лише здійснені підготовчі дії і, на теперішній час, після приєднання до зведеного виконавчого провадження, дане виконавче провадження зупинено у зв‘язку з порушенням господарським судом Харківської області провадження справи № Б-39/41-05 про банкрутство ВАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе".
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що постанови державного виконавця від 25.04.2006р. за №182/2 та №181/2 про стягнення з боржника виконавчого збору були винесені з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, частини 3 статті 46 цього законодавчого акту. Що ж до її фактичного виконання –стягнення з боржника виконавчого збору, то воно мало здійснюватись в подальшому, пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача та в порядку черговості, встановленої частиною 1 статті 43 Закону України «Про виконавче провадження», тому суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали невірно застосував норми матеріального права, а саме –частини 1 статті 46 Закону України «Про виконавче провадження»та не застосував норми, які підлягали застосуванню, зокрема, частину 3 статті 46 та частину 1 статті 43 цього Закону.
Таким чином, наведене, згідно з частиною 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду від 13.07.2006р. та задоволення вимог апеляційної скарги відділу примусового виконання рішень ДВС Харківської області, як законних та обґрунтованих.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4 статті 104, статтею 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень ДВС Харківської області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.07.2006р. по справі № 37/134-05 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні скарги боржника на дії відділу примусового виконання рішень ДВС Харківської області відмовити.
Головуючий суддя
Судді