Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2006 року справа № 33/195-06
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Карбань І.С.доповідач ,
судді Кравець Т.В.,
судді Шутенко І.А.,
при секретарі – Міракова Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача – Солдатенко А.М., дов. № 01-62-юр/4294 від 01.07.2005 р.,
відповідача –Лучко А.В., дов. від 07.07.2005 р., Лучко О.В., дов. від 07.07.2005р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну АК "Харківобленерго" м. Харків на рішення господарського суду Харківської області у справі № 33/195-06 від 25.07.2006 р.
за позовом АК "Харківобленерго", м. Харків
до ВАСТ "Агрокомбінат "Слобожанський", смт. Чкаловське Чугуївського району
про стягнення 202065,22 грн., та визнання недійсним додатку № 3.1. до договору
встановила:
04.02.2005 р. АК "Харківобленерго" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 202965,22 грн., утому числі тарифної складової в сумі 168387,68 грн. та ПДВ у сумі 33677,54 грн., що складається з різниці між тарифами першого та другого класу напруги за договором на постачання електричної енергії за № 12, укладеним між сторонами 26.12.1996р.
19.10.2005р. позивач надав уточнення позовних вимог, які були прийняті судом до розгляду, в яких, крім вищезазначених позовних вимог, позивач просить суд визнати недійсним додаток № 3.1. до договору на користування електричною енергією № 12 від 26.12.1996р. в частині визначення масу напруги, а саме пунктів: 1, 2, 45,46, 47, 48 (з моменту укладення). №3.1. частково недійсним.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.2006 р. по даній справі (суддя Савченко А.А.) в задоволенні позову відмовлено.
Позивач з вказаним рішенням господарського суду Харківської області не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення господарського суду Харківської області повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційну скаргу позивач обґрунтовував тим, що судом при розгляді справи невірно застосовані норми матеріального права (п. 7 "Порядку визначення класів позивачів, диференційованих за ступенями напруги на межі балансового розподілу енегропостачальних систем, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998 р. N 1052 у редакції від 25.07.2003 р. № 729 (що діяла підчас виникнення спору), ст. 129 Конституції України та порушені норми процесуального права (ст. 4-2 ГПК України, ст. 43 ПК України), а саме: господарським судом в порушення вимог ст. 43 ГПК України (де вказано, що суд при оцінці доказів повинен ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи) прийняв до уваги тільки доводи (докази) представників відповідача та дійшов хибного висновку про те, що при визначені класу напруги відповідача, правового значення не має факт належності СТГО «Південна залізниця»до ліцензіата з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, а клас напруги відповідача повинен бути визначений як перший відповідно до п. 7 «Порядку», який може бути застосований у разі відсутності у основного споживача ГО "Південна залізниця") статусу електропередавальної організації. Згідно з Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" споживає електричну енергію через мережі СТГО "Південна залізниця", яка в свою чергу є електропередавальною організацією. Так відповідно до п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. N 28, в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 р. N 928, електропередавальна організація суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.
Постановою НКРЕ від 04.07.1997 р. № 359, СТГО "Південна залізниця" отримано ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами ПР 0035.
Апелянт вказував, що відповідно до договору № 387/215НЮ від 04.01.1999 р. на передачу його електроенергії мережами СТГО "Південна залізниця", укладеного відповідно до Закону України "Про електроенергетику", "Правил користування електричною енергією" та постанови НКРЕ від 13.06.1996 р. № 15 "Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами", СТГО "Південна залізниця" (Передавальник) зобов'язується передавати електричну енергію, отриману від АК "Харківобленерго" (Постачальник), на межі балансової належності з останнім, мережами, що знаходяться на балансі Передавальника, споживачам (у тому числі і ВСАТ агрокомбінат "Слобожанський"), які знаходяться у договірних відносинах з Постачальником (п. 3.1.1. Договору № 387/215НЮ), а позивач проводить оплату вартості послуг по передачі електричної енергії відповідно до тарифів, затверджених постановою НКРЕ від 20.08.1999 р. № 1081 "Про затвердження тарифів на передачу електричної енергії" СТГО "Південна залізниця" затверджені тарифи на передачу електричної енергії. Відповідно до п. 9 Порядку визначення класів споживачів, згідно якого у разі постачання електропостачальною організацією за регульованим тарифом електричної енергії споживачам, які приєднані до мереж стороннього ліцензіата з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, що розташований на території її ліцензованої діяльності, при визначенні класів споживачів застосовується п. 2 Порядку.
Апелянт зазначав, що у зв'язку з тим, що відповідно до додатку до договору № 12 від 26.12.1996 р., акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, відповідач отримує електричну енергію із ступенем напруги нижче 35 кВ на межі балансового розподілу, а саме 10 кВ, відповідно до п. 2 Порядку, відповідач належить до споживачів з другим класом напруги. При передачі електричної енергії мережами напругою нижче 35 кВ. використовується більша кількість обладнання, при проходженні електроенергії мережами її втрати є більшими, аніж при передачі мережами напруги вище 35кВ. в зв'язку з чим, тариф другого класу є значно більшим за тариф першого класу. За договором № 387/215НЮ від 04.01.1999 р. АК "Харківобленерго" відшкодовує СТГО "Південна залізниця" витрати на обслуговування електричних мереж та розраховується за послуги передачі електричної енергії ВСАТ агрокомбінату "Слобожанський" за тарифом другого класу напруги (так як відповідач отримує електричну енергію із ступенем напруги 10 кВ.), в свою чергу відповідач розраховується з АК "Харківобленерго" за тарифом першого класу напруги, що призвело фактично до подвійних витрат: оплативши витрати СТГО "Південна залізниця", позивач не може компенсувати своїх витрат.
Апелянт вважав, що посилання господарського суду на те, що для визначення класу напруги має значення тільки той факт, що СТГО «Південна залізниця»по відношенню до ВСАТ "Агро комбінату Слобожанський" є основним споживачем, а не той факт що СТГО «Південна залізниця»є в першу чергу електропередавальною організацією - помилкове, так як при здійсненні підприємницької діяльності з передачі електричної енергії будь-який суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ є одночасно і споживачем електричної енергії. Напроти, не всі основні споживачі, мережами яких електрична енергія передається субспоживачам, є електропередавальними організаціями та мають відповідну ліцензію. В таких випадках і повинен застосовуватись п. 7 Порядку.
Апелянт також вважав, що ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" не є субспоживачем. СТГО "Південна залізниця", і СТГО "Південна залізниця" відповідно не є основним споживачем відносно ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", не відповідає матеріалам справи. Під час судового розгляду справи Позивач стверджував, що СТГО "Південна залізниця" є одночасно основним споживачем та електропередавальною організацією. Випадків, коли б електропостачальна організація взагалі не споживала електричної енергії і не була споживачем фізично існувати не може. Саме за таких обставин норма п. 7 Порядку визначення класів споживачів є більш загальною по відношенню до норми п. 9, яка регулює право відношення за участю спеціального суб'єкта - електропередавальної організації і тому повинна бути застосована в нашому випадку.
Апелянт вказував, що в результаті неправомірного визначення відповідачу класу напруги, господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для визнання Додатку № 3.1. до Договору на користування електричної енергії № 12 від 15.12.1996р. недійсним.
В уточненнях позовних вимог від 29.09.2005 № 26е-03/62-5722, апелянт вказував, що при укладанні додатку № 3.1. до договору № 12 від 26.12.1996 визначення класу напруги для перелічених вище точок обліку споживача проведено невірно, з порушенням вимог Постанови НКРЕ України "Про Порядок визначення класів споживачів" від 13.08.1998р. (в редакції від 25.07.2003р.), що є підставою для визнання Додатку № 3.1. до Договору на користування електричною енергією № 12 від 26.12.1996 частково не дійсним.
Апелянт вважав, що висновок суду, що помилковість визначення класу напруги відповідача як підстави для визнання положень договору недійсними не є підставою в розумінні ст.ст. 207, 217 ГК України є невірним. Помилковість визначення класу споживача свідчить про невідповідність спірних положень договору вимогам цивільного законодавства, а саме Порядку визначення класів споживачів.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому з доводами апелянта не погоджувався і просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів відповідач посилався на те, що у відповідності до п. 4. Постанови НКРЕ N 1180 від 01.12.2000 "Про поділ споживачів та електричного обладнання на чотири класи напруги" всім енергопостачальникам, які здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території, та ліцензіатам з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами необхідно було передбачити у відповідних договорах із споживачами код споживача, який визначає клас споживача при застосуванні чотирьох класів напруги. З дати набрання чинності даною постановою АК "Харківобленерго" повинна була укласти додаткові угоди або переукласти договори з споживачами з метою визначення у договорі класу напруги споживача. В порушення вищенаведених норм, АК "Харківобленерго" не передбачило у договорі, згідно з яким вона постачає електроенергію ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", умови щодо визначення класу напруги ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський". АК "Харківобленерго" з 2000 р. безпідставно надавало відповідачу рахунки на оплату електроенергії за тарифом, що встановлений для споживачів другого класу напруги, за якими ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" і розраховувалося. Тобто АК "Харківобленерго", користуючись своїм монопольним становищем на ринку, самостійно, в односторонньому порядку визначила клас напруги відповідачу, не повідомивши його про це і не зазначивши відповідну умову у договорі. Такими діями з боку АК "Харківобленерго" були суттєво порушені права ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" на протязі тривалого періоду, впродовж якого підприємство мало право розраховуватися за спожиту електричну енергію за тарифом, що встановлений для споживачів першого класу напруги. Позивач, на власний розсуд невірно трактуючи норми законодавства щодо визначення класу напруги споживача - ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", без зазначення умови щодо класу напруги в Договорі, в односторонньому порядку на протязі тривалого часу нараховував і отримував від ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" оплату за спожиту електроенергію за тарифом, що встановлений для споживачів другого класу напруги. На протязі тривалого часу ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" здійснювало на користь оплату вартості електроенергії в більших розмірах, ніж це передбачено чинним законодавством, в наслідок чого виникла переплата, яка складається з різниці в оплаті вартості електроенергії за тарифом першого та другого класу напруги. Сума даної переплати є збитками ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський".
Відповідач вважав, що господарським судом зроблено правильний висновок про відсутність у відповідача зобов'язання сплатити на користь позивача 202065,22 грн. Також правильним є висновок суду про відсутність правових підстав стягнення з відповідача 202065,22 грн.
Як зазначав позивач у листі від 21.12.2004 р. № 26Е-03/23-6162, згідно листа ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" № 937 від 14.06.2004 р. у липні 2004 р. АК "Харківобленерго" був проведений відносно підприємства перерахунок за різницею тарифів між 1 і 2 класами напруги за період по 30.09.2002 р. в сумі 293965,7 грн. (з ПДВ), а також оформлений Додаток № 3.1. до Договору із зазначенням 1 класу напруги.
Таким чином станом на 01.08.2004 р. у АК "Харківобленерго" існувала кредиторська заборгованість перед ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", яка складалася з різниці в оплаті вартості електроенергії за тарифом першого та другого класу напруги, в сумі 300873,37 грн. Дана кредиторська заборгованість підтверджена рахунком АК "Харківобленерго" № 14012 від 31.07.2004 р., засвідченим підписом уповноваженої особи та печаткою АК "Харківобленерго".
У вересні 2004 р. відповідач отримав від АК "Харківобленерго" у рахунок погашення вищевказаної кредиторської заборгованості електроенергію на суму 291782,10 грн. Підтвердженням згоди АК "Харківобленерго" на таке погашення є рахунок АК "Харківобленерго" № 14012 від 30.09.2004 р. Тобто АК "Харківобленерго", визнаючи порушення прав нашого підприємства, добровільно відшкодувала підприємству в зв'язку із зміною класу •споживачів кошти, що складають різницю між тарифами першого та другого класу напруги в сумі 202065, 22 грн., за минулий період, впродовж якого АК "Харківобленерго" були порушені права підприємства на визначення класу напруги у Договорі і на оплату електроенергії за тарифом першого класу. Для відшкодування вказаних коштів АК "Харківобленерго" був проведений перерахунок за минулий період.
Відповідач також вважав, що господарським судом правильно було відмовлено позивачу у задоволенні уточнених позовних вимог щодо часткового визнання недійсним Додатку № 3.1. до Договору, оскільки з метою захисту своїх порушених прав ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" звернулося з листом № 937 від 14.06.2004 р. до АК "Харківобленерго". В даному листі підприємство у відповідності до чинного законодавства та фактичних обставин обґрунтувало свою вимогу щодо наявності у підприємства права розраховуватися за спожиту електроенергію за тарифом, встановленим для споживачів першого класу напруги. У відповідь надійшов лист від Чугуївського районного відділення "Харківенергозбут" № 668 від 30.06.2004 р., в якому ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" повідомлялося, що договірним відділом "Харківенергозбут" будуть внесені зміни до Договору щодо класу напруги нашого підприємства і що дані про зміну класу напруги ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" будуть внесені до відповідної програми.
Внаслідок вищевказаного до договору на користування електричною енергією № 12 від 26.12.1996 р. сторонами за договором було підписано додаток № 3.1. до договору - "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електроенергію ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", яким визначено клас напруги відповідача як перший стосовно таких місць встановлення розрахункових приладів обліку. Таким чином, підписавши Додаток № 3.1. до Договору № 12 від 26.12.1996 р. АК "Харківобленерго" повністю визнала право відповідача розраховуватися за спожиту електроенергію за тарифом, встановленим для споживачів першого класу напруги згідно з п. 7 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ № 1052 від 13.08.1998 р. стосовно місць встановлення розрахункових приладів обліку, зазначених в п.п. 1,2,46,47,48 Додатку № 3.1., та право ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" на зазначення у договорі умови щодо класу напруги споживача.
Даний Додаток до діючого Договору підписано уповноваженими представниками ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" та АК "Харківобленерго" і завірений печатками, що свідчить про те , що сторони досягли згоди відносно умов стосовно класу напруги та інших, викладених у цьому додатку. Оригінали даного Додатку на даний час зберігаються у сторін, цей додаток є невід'ємною частиною договору.
Відповідач наголошував на тому, що з урахуванням всіх обставин при визначенні класу напруги споживача стосовно місць встановлення розрахункових приладів обліку, зазначених в п.п. 1,2,46,47,48 Додатку № 3.1., судом правильно застосований п. 7 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого Постановою НКРЕ № 1052 від 13.08.1998 р., згідно з яким субспоживачам першої групи клас споживача визначається за ступенем напруги на межі балансового розподілу електричних мереж електропередавальної організації і основного споживача незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача.
Як видно із Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" споживає електричну енергію від мереж Статутного територіального галузевого об'єднання "Південна залізниця", яка в свою чергу споживає електричну енергію від мереж АК "Харківобленерго". СТГО "Південна залізниця" є відносно ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" основним споживачем, відповідно ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" є субспоживачем об'єднання. Це повністю відповідає визначенню вищевказаних термінів - споживач та субспоживач, що наведені у п. 1.2. Правил користування електричною енергією, що затверджені Постановою НКРЕ N 28 від 31.07.96
Відповідачу (субспоживачу) клас напруги стосовно місць встановлення розрахункових приладів обліку, зазначених в п.п. 1,2,45,46,47,48 Додатку №3.1. , повинен був визначатися як перший за ступенем напруги на межі балансового розподілу електричних мереж АК "Харківобленерго" і СТГО "Південна залізниця" (основного споживача) незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж СТГО "Південна залізниця" (споживача) та ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" (субспоживача).
Згідно з вимогами ст. 207 ГК України, на яку посилається позивач, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Позивач просив визнати Додаток № 3.1. до Договору недійсним тільки на підставі того, що при укладенні даного Додатку сторонами був нібито неправильно визначений клас напруги ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", тобто фактично був застосований п. 7 Порядку, а на думку позивача повинен був застосовуватися п. 9 Порядку.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судовою колегією встановлено, що 26.12.1996 р. між ДАЕК "Харківобленерго" в особі Чугуївського РЕС (правонаступником якого є АК "Харківобленерго") та радгоспом-комбінатом "Слобожанський" (правонаступником якого є ВАСТ "Агрокомбінат "Слобожанський") укладено договір на користування електричною енергією № 12 від 26.12.1996 р., відповідно до умов якого електропостачальна організація зобов'язалася відпускати електроенергію споживачу відповідно до встановлених цим Договором умов та величин споживання електричної енергії та потужності. В свою чергу, споживач зобов'язався оплачувати спожиту електроенергію та потужність, а також здійснювати інші платежі за розрахунковий період відповідно до діючих тарифів та в обумовлені договором строки. Сторони домовилися, що при виконанні договору, а також по всім питанням, не оговореним договором, сторони зобов'язуються керуватися законодавчими актами, директивами, документами та діючими "Правилами користування електричною та тепловою енергією". Пунктом 8 цього договору сторони передбачили, що договір діє до 11.12.2007 р. Також сторонами було підписано додаток № 2.1. до Договору № 12 від 26.12.1996 р., де визначено перелік місць встановлення електролічильників та застосовуваних тарифів, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію. Як вбачається з зазначеного додатку, тарифи, за якими здійснюється розрахунок за відпущену електроенергію, в самому Договорі № 12 (Додатку № 2.1.) встановлені не були.
На час укладання Договору № 12 від 26.12.1996 р. діяли Правил користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Мін'юсті України 02.08.1996 за № 417/1442. Відповідно до п.6.1.зазначених Правил (в редакції, що була чинною на час укладання договору № 12 від 26.12.1996 р.) договір постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
П.4 постанови НКРЕ № 1180 від 01.12.2000 р. "Про поділ споживачів та електричного обладнання на чотири класи напруги" зобов'язано всіх енергопостачальників (в т.ч. і АК "Харківобленерго"), які здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території та ліцензіатам з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами, передбачити у відповідних договорах із споживачами код споживача, який визначає клас споживача при застосуванні чотирьох класів напруги. Умова щодо визначення класу напруги споживача в договорі № 12 від 26.12.1996 р. з набранням чинності вказаною постановою передбачена не була, а позивач не надав доказів того, що він звертався до відповідача з пропозицією про внесення до договору відповідних змін чи доповнень.
Відповідно до п.п.1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, основний споживач це - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам, субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
Згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, відповідач споживає електричну енергію від мереж СТГО "Південна залізниця", про що свідчить договір № 387/215НЮ на передачу електричної енергії споживачам ДАЕК "Харківобленерго" від 04.01.1999 р. В свою чергу, СТГО "Південна залізниця" споживає електричну енергію від мереж АК "Харківобленерго" і розраховується за тарифом, що встановлений для споживачів першого класу напруги.
Постановою НКРЕ від 22.02.2002 № 184 були внесені зміни до п. 7 Порядку визначення класів споживачів, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.98 N 1052, а саме зазначений пункт викладно у такій редакції: "Субспоживачам першої групи клас споживача визначається за ступенем напруги на межі балансового розподілу електричних мереж електропередавальної організації і основного споживача незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача". П.7 зазначеного Порядку в такій редакції набрав чинності з 01.03.2002.
Виходячи з вимог Порядку визначення класів споживачів, диференційованих за ступенем напруги, та з урахуванням Правил користування електричною енергією відповідачу клас напруги стосовно деяких місць встановлення розрахункових приладів повинен був визначатися як перший за ступенем напруги на межі балансового розподілу електричних мереж. АК Харківобленерго і СТГО "Південна залізниця" (основного споживача) незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж СТГО "Південна залізниця" (споживача) та ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" (субспоживача).
Таким чином, твердження позивача про те, що клас напруги відповідача повинен був визначатись як другий, оскільки СТГО „Південна залізниця" є ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, правового значення для вирішення спору не мають.
Правомірність визначення відповідачеві першого класу напруги підтверджується і діями позивача, яким було здійснено перерахунок за спожиту відповідачем електричну енергію у зв'язку зі зміною класу за попередній період. У вересні 2004 р. ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" отримало від АК Харківобленерго" у рахунок погашення кредиторської заборгованості електроенергію на суму 291782.10 грн. Підтвердженням згоди АК "Харківобленерго" на таке погашення є рахунок АК "Харківобленерго № 14012 від 30.09.2004 р. (копія рахунку знаходиться у матеріалах справи).
Крім того, З0.06.2004 р. до договору на постачання електроенергії № 12 від 26.12.1996 р. сторонами було підписано Додаток № 3.1. - Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електроенергію відповідачем, яким визначено клас напруги відповідача стосовно всіх місць встановлення розрахункових приладів обліку, щодо деяких із них клас напруги визначений як перший, а саме :Ф- З ЦРП -1 - центральний розподільчий пункт електролічильник № 4520 (п. 1 Додатку №3.1.), Ф-4 ЦРП - 2 центральний розподільчий пункт електролічильник № 6249 (п. 2 Додатку №3.1); бункер з насосною КНС - 1 електролічильник № 714428 (п. 45 Додатку № З.1.); бункер з насосною КНС - 2 електролічильник № 620603(п. 46 Додатку № З.1.); склад готової продукції 1000 тон електролічильник № 274457(п. 47 Додатку № З.1.); цех з переробки біовідходів електролічильник № 007852 (п. 48 Додатку № З.1.). Щодо інших точок обліку підприємству згідно з Додатком № 3.1. був встановлений другий клас напруги.
В обґрунтування заяви про визнання недійсним Додатку № 3.1. до договору на користування електричною енергією № 12 від 26.12.1996 р. в частині визначення класу напруги по деяким місцям встановлення розрахункових приладів обліку позивач посилався на ч. 1 ст.207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині;, а також на ст.216 ЦК України, яка визначає наслідки недійсності правочину.
Додаток № 3.1. до договору укладено згідно з п. 7 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ № 1052 від 13.08.1998 р. стосовно місць встановлення розрахункових приладів обліку, зазначених в п.п 1 2.46.47,48 Додатку № 3.1., виходячи з того, що СТГО "Південна залізниця розраховується з АК "Харківобленерго" за спожиту електроенергію за тарифом, що встановлений для споживачів першого класу напруги та з п. 2 вказаного Порядку стосовно всіх інших місць встановлення розрахункових приладів обліку, зазначених в інших пунктах Додатку № 3.1. Даний Додаток № 3.1. підписано уповноваженими представниками ВСАТ агрокомбінат "Слобожанський" та АК "Харківобленерго" і завірений печатками, о свідчить про досягнення сторонами згоди стосовно умови щодо визначення класу напруги та інших умов, викладених у цьому додатку. Оскільки Додаток № 3.1. укладено у відповідності до вимог діючого на час укладення законодавства, що регулювало визначення класу споживача, відсутні підстави для визнання Додатку № 3.1. недійсним.
Посилання позивача на письмове роз'яснення начальника Харківського Територіального представництва НКРЕ від 05.11.2004 р. не приймається судом до уваги в якості належного доказу, оскільки роз'яснення не є нормативно-правовим актом уповноваженого органу і не може змінювати чинне законодавство та встановлювати або змінювати умови Договору № 12 від 26.12.1996 р..
З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що Додаток № 3.1. до договору № 12 від 26.12.1996 р. яким визначено клас напруги ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" як перший стосовно місць встановлення розрахункових приладів обліку, зазначених в п.п.1, 2, 45, 46, 47, 48 Додатку № 3.1. укладений згідно вимог діючого законодавства, а твердження позивача про те, що вказаний Додаток підписаний помилково, є хибним.
За таких обставин оскаржуване позивачем рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2006 р. прийнята при повному з'ясування обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга АК «Харківобленерго» підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 103, 105 ГПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області по справі № 33/195-06 від 25.07.2006 р. залишити без змін.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Шутенко І.А.