Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-03/138-06 суддя –Подобайло З.Г.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Твердохліб А.Ф.
«22»серпня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Кравець Т.В. суддів Шутенко І.А., Твердохліба А.Ф.
при секретарі Кобзєвої Л.О.
за участю представників:
позивача –Летючий В.П.,
1-го відповідача –Плескач І.С.
2-го відповідача –Степаненко С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу ДПІ у Фрунзенському районі (вх. № 2667Х/2-5)
на постанову господарського суду Харківської області від 13.06.2006 року по адміністративній справі №АС -03/138-06
за позовом ТОВ «Агросервіс», м. Харків
до 1) Державної Податкової Інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова
2) Відділення державного казначейства у Фрунзенському районі м. Харкова
про стягнення 13634,77 грн.
встановила:
У березні 2006 року позивач, ТОВ «Агросервіс», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Державного бюджету суму бюджетної заборгованості та, з урахуванням уточнень позовних вимог, які прийняти судом першої інстанції, просить відшкодувати з державного бюджету на його користь 11433,00 грн. ПДВ.
Постановою господарського суду Харківської області від 13 червня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача 11433,77 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ та 114,33 грн. судових витрат по сплаті державного мита.
1 - й відповідач, ДПІ у Фрунзенському районі, з даною постановою не погодився, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якої вважає постанову господарського суду Харківської області від 13.06.06 року по справі №АС-03/138-06 такою, що суперечить нормам матеріального права, та зазначив, що відшкодування ПДВ повинно відбуватися на підставі діючого законодавства.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні зазначив, що погоджується з постановою господарського суду від 13.03.2003 року по даній справі, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу 1-го відповідача без задоволення.
2-й відповідач у відзиві зазначив, що проти апеляційної скарги не заперечує та покладається на розсуд суду.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги 1-го відповідача, виходячи з наступного.
Як вбачається с матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, органом ДПС на підприємстві позивача була проведена документальна перевірка з питань правомірності віднесення сум ПДВ до бюджету за період 01.09.2003 року по 30.09.2003 року. За результатами перевірки 1-м відповідачем складений акт № 1780/23-414 від 24.12.2003 року, відповідно до якого, перевіркою встановлено, що за вересень 2003р. ТОВ „Агросервіс" придбало товари та отримало послуги на митній території України на суму 119230,0 грн., ПДВ обчислено за ставкою 20% та складає 23846,0 грн., включено до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за наявності податкових накладних та відображено у декларації з ПДВ за вересень 2003р. ТОВ „Агросервіс" за отримані у вересні 2003р. товари та послуги розрахувалось з постачальниками на загальну суму 90412,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку та готівкою.
За вказаним актом ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003062310/0 від 09.09.2004 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі на 2369,00 грн.: 1224,0 основний платіж, 1145,0 грн. штрафна санкція, яке ТОВ „Агросервіс" не оспорювало, тобто, сума бюджетного відшкодування за вересень 2003 р. склала 21477,0 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ „Агросервіс" подало до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартість вересень 2003 р. згідно якої за результатами господарської діяльності ТОВ „Агросервіс" у вересні 2003 р. виникло від'ємне значення об'єкту оподаткування на 23846,0 грн., про що зазначено в графі 21 декларації «Сума ПДВ», яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду" та вказано про бажання підприємства отримати суму ПДВ на розрахунковий рахунок, що підлягає відшкодуванню після погашення зобов'язань протягом трьох наступних звітних періодів (графа 25 Декларації), тобто жовтня, листопада та грудня 2003 р. З наданих суду матеріалів вбачається, що протягом вказаних періодів не виникали зобов'язання, які можливо було б погасити за рахунок належного до відшкодування ПДВ за вересень 2003 р.
Позивачем до суду надані документи - копії платіжних доручень, копії виписок банку та інші банківські документи, які підтверджують фактичну сплату ПДВ в ціні товару (робіт, послуг), що свідчить про дотримання ним у сукупності всіх вимог спеціального Закону № 168, які дають право на включення сум ПДВ до складу податкового періоду відповідного періоду та отримання бюджетного відшкодування по ПДВ. Факти сплати позивачем ПДВ до бюджету не спростовані ДПІ, а навпаки перевіркою встановлено, що ТОВ „Агросервіс" за отримані у вересні 2003р. товари та послуги розрахувалось з постачальниками на загальну суму 90412,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку та готівкою.
Згідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку, які відповідно пп.7.7.5 ст. 7 цього Закону зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом.
Місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції встановлено, що суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту спірного періоду підтверджені податковими накладними, які заповнені у відповідності до вимог чинного законодавства та які є згідно ст. 7 Закону № 168, звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
За змістом Закону №168, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, сума бюджетного відшкодування підлягає відшкодуванню платнику податків з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подання декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. По бажанню платника податків сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податків відображається в податковій декларації.
Суми, не відшкодовані платнику податків протягом визначеного терміну, вважаються податковою заборгованістю. На суму податкової заборгованості нараховуються відсотки на рівні 120% від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом терміну її дії, враховуючи день погашення. Платник податку має право в будь-який момент виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.
Враховуючи, що бюджетна заборгованість за вересень 2003 року частково відшкодована на рахунок ТОВ „Агросервіс" у розмірі 10044,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, то відшкодуванню підлягає сума 11433,0 грн.
Таким чином, судова колегія зазначає, що враховуючи, що право позивача на бюджетне відшкодування у розмірі 11433,0 грн. обґрунтовано документально та відповідно до чинного законодавства, висновки господарського суду Харківської області стосовно правомірності позовних вимог є обгрунтованими та такими, що повністю відповідають обставинам справи, крім того, обов*язок доказування по адміністративним справам покладена на відповідача, відповідно до статті 71 КАС України, а 1-м відповідачем не спростовані твердження позивача стосовно правомірності позовних вимог.
Враховуючи викладене, постанова місцевого господарського суду прийнята у відповідності до вимог діючого законодавства, є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги 1-го відповідача відсутні.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ у Фрунзенському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 13 червня 2006 року по справі № АС-03/138 -06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-03/138-05 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції
Головуючий суддя Кравець Т.В.
Судді Шутенко І.А.
Твердохліб А.Ф..