Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" серпня 2006 р. Справа № АС-04/202-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді , ,
при секретарі Сенчук І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Перець С.В.
відповідача - Ковальова Л.С.
третьої особи - Бондар Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Червоно заводському районі м. Харкова (вх. № 2325 Х/3) на постанову господарського суду Харківської області від 05.06.06 р. по справі № АС-04/202-06
за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", м. Харків
до Управління Пенсійного Фонду України в Червоно заводському районі м. Харкова
третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Червоно заводському районі в Харківській області, м. Харків
про скасування вимоги, -
встановила:
У квітні 2006 року Статутне територіально-галузеве об*єднання «Південна залізниця», м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Червоно заводському районі м. Харкова про скасування вимоги про сплату боргу від 19.12.2005р. № Ю-164/5 в частині сплати недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 18466,60 грн. та рішення від 09.02.2006р. №39 Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова утриматися від пред’явлення СТГО “Південна залізниця” та її структурним підрозділам аналогічних вимог з тих же підстав у майбутньому.
Постановою господарського суду Харківської області від 05..06.2006р. (суддя Григоров А.М.) позов задоволено частково.
Скасовано вимогу про сплату боргу від 19.12.2005р. № Ю-164/5 в частині сплати недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 18466,60 грн.
Скасовано рішення від 09.02.2006р. №39 Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь СТГО "Південна залізниця" витрати по сплаті державного мита в сумі 3,39 грн.
В іншій частині позовну заяву залишити без розгляду.
Постанова мотивовано тим, що внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не нараховуються на соціальні пільги, право користування якими надано працівникам залізничного транспорту ст.16 Закону України “Про залізничний транспорт”, а вимога про сплату боргу від 19.12.2005р. № Ю-164/5 та рішення від 19.12.2005р. №928 та від 09.02.2006р. №39 Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків не ґрунтуються на законі, в зв*язку суд дійшов до висновку про їх скасування та задоволення позовних вимог.
Відповідач з даною постановою не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Харківської області від 05.06.2006р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд прийняв оскаржувану постанову всупереч п. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування № 1058 та п.п. 2.2.10 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України за № 5 від 13.01.2004р., де зазначено, що витрати пов*язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річного, автомобільного транспорту та міського електротранспорту належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати, тому, у разі надання таких квитків працівникам, які прибувають у трудових відносинах з роботодавцем, страхові внески нараховуються та утримуються на загальних підставах, але, як зазначає відповідач, позивачем вищевказані витрати, пов*язані з наданням безкоштовного проїзду працівниками не були включені для нарахування страхових внесків, внаслідок чого Пенсійним фондом були за актом перевірки донараховані внески.
Третя особа в своїх поясненнях на апеляційну скаргу не погоджується з постановою від 05.06.2006р., мотивуючи тим, що судом першої інстанції невірно застосовані норми Закону України «Про оплату праці»та не прийнято до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 05.06.2006р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, при цьому посилається на те, що зазначена Інструкція зі статистики заробітної плати не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об*єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов*язкового державного соціального страхування, вважає, що такі внески не нараховуються на соціальні пільги щодо безоплатного проїзду, право користування якими надано працівникам залізничного транспорту, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги позивача та скасування постанови господарського суду Харківської області від 05.06.2006р., виходячи з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області було проведено перевірку правильності обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України структурним підрозділом СТГО “Південна залізниця” –“Харківським заводом залізобетонних конструкцій Південної залізниці”. За результатами перевірки складений акт від 16.12.2005р. № 79, згідно якого, заводом зокрема допущені такі порушення (стосовно оскаржених нарахувань в уточнених позовних вимогах) :
з червня 2004 року по жовтень 2005 року до сум фактичних витрат на оплату праці та інших заохочувальних та компенсаційних виплат (у тому числі в натуральній формі), що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб всупереч п.1 ст.19 Закону України від 09.07.03 №1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п.п.2.2.10 Інструкції зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.04 №5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України від 27.01.04 за № 114/8713 не включені витрати, пов’язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам, на загальну суму 41874,15 грн., на які донараховано внесків (32%, 32,3%, 4,0%) на суму 12991,66 грн.; з червня 2004 року по жовтень 2005 року до сум сукупного оподатковуваного доходу (прибутку) застрахованих осіб не включені витрати, пов’язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам, на загальну суму 41874,15 грн., на які донараховано внесків (1-2%) на суму 837,47 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова були винесені вимога про сплату боргу від 19.12.2005р. № Ю-164/5 та рішення від 19.12.2005р. №928 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.
З вказаним актом № 79 в цій частині “Харківський завод залізобетонних конструкцій Південної залізниці” не погодився, рішення від 19.12.2006р. № 928 оскаржив до вищестоящої організації - Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області. Останнє своїм рішенням від 20.01.06 р. №2 скасувало рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 19.12.2006р. № 928 як таке, що прийняте з порушенням встановленого порядку. Після цього повторно Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова винесено рішення від 09.02.2006р. № 39 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.
Відповідно до ст.19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12 і 15 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Виходячи з вищевказаних норм вбачається, що ці норми встановлюють розмір внесків, виходячи з сум фактичних витрат на оплату праці.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структура заробітної плати визначена у ст. 2 цього Закону:
- основної заробітної плати;
- додаткової заробітної плати;
- інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Місцевий господарський суд, застосовуючи до даних правовідносин норми Закону України «Про залізничний транспорт», зокрема статтю 16 цього Закону, відповідно до якої витрати підприємства залізничного транспорту, пов*язані з безоплатним проїздом працівників залізничного транспорту загального користування та членів їх сімей, не включаються до складу валових витрат цих підприємств, в оскаржуваній постанові визначився про те, що надання безоплатного проїзду є видом соціального захисту, а не є виплатою та заробітною платою, та на цій підставі дійшов висновку, згідно якого внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не нараховуються на соціальні пільги, право користування якими надано працівникам залізничного транспорту ст.16 Закону України “Про залізничний транспорт”, а вимогу про про сплату боргу від 19.12.2005р. № Ю-164/5 в частині сплати недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування в сумі 18466,60 грн. та рішення від 19.12.2005р. №39 Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, пред*явлені СТГО «Південна залізниця», визнав такими, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів визначає про помилковість та безпідставність таких висновків, оскільки судом першої інстанції не було враховано положення нормативного документу, який визначає складові фонду оплати праці, яким є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за № 114/8713.
Застраховані особи сплачують страхові внески у розмірі 1-2% з сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу.
Відповідно до п. 2.2.10 розділу 2 Інструкції зі статистки заробітної плати витрати, пов*язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річного, автомобільного транспорту та міського електротранспорту належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати. Тому у разі надання таких квитків працівникам, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, страхові внески нараховуються та утримуються на загальних підставах.
Згідно . 6 ст. 18 Закону України «Про оплату праці» законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Отже, вищезазначені норми Закону України «Про оплату праці»та положення Інструкції зі статистки заробітної плати, на думку колегії суддів і є підставою для визнання вимоги про сплату боргу від 19.12.2005р. № Ю-164/5 в частині сплати недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування в сумі 18466,60 грн. та рішення від 19.12.2005р. №39 Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, пред*явлені СТГО «Південна залізниця», обґрунтованими правомірними та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Згідно ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення, а відповідно до ч. 1 ст. 86 КАСУ, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
У зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що відповідач належним чином довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Харківської області від 05.06.2006р. по справі № АС-04/202-06 підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, який зроблений при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також неправильному застосуванні норм матеріального права.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 1, 2 Закону України “Про оплату праці”, ст. ст. 195, п.3, ч.1 ст. 198, п. п. 1, 4 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 05.06.2006р. по справі № АС-04/202-06 скасувати та прийняти нове рішення.
У позові відмовити.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя