Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-03/178-06 Суддя –Подобайло З.Г.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Карбань І.С.
09 серпня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Істоміної О.А., судді Шутенко І.А.,
при секретарі – Міракова Г.А.
за участю представників сторін:
прокурора – Мірошниченко М.Л.,
позивача – арбітражного керуючого Шиндель Ю.І., Загребельного Г.С. за дов. від 07.07.2006р.,
відповідача – Верещака М.О. за дов. №11042/10/10-025 від 30.12.05р., Бородавки К.П. за дов. №8416/10/10-025 від 08.08.06р., Соболева М.В. за дов. №8615/10/10-025 від 08.08.06р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2009Х/2) ДПІ у Київському районі м. Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області по справі № АС-03/178-06, прийняту підчас судового засідання 10.05.2006 р. без виходу до нарадчої кімнати, а також апеляційну скаргу (вх. № 2228Х/2) Заступника прокурора Харківської області та апеляційну скаргу (вх. № 2233Х/2) ДПІ у Київському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 12.05.2006 р. по справі № АС-03/178-06
за позовом ТОВ «Альфін»в особі Арбітражного керуючого Шиндель Ю.І., м. Харків
до ДПІ у Київському районі м. Харкова
про визнання перевірки незаконною та скасування податкового повідомлення-рішення
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнати перевірку ТОВ «Альфін»на підставі якої був складений додаток до акту перевірки від 13.10.2005р. № 2294/23-1/33121841 незаконною та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004972310/0 від 09.11.2005р. ДПІ у Київському районі м. Харкова, оскільки і акт і оскаржуване рішення суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач надав суду першої інстанції заяву про зобов’язання ТОВ «Альфі»надати суду докази сплати за договором товарного кредиту з постачальником ПП «Дніпро-постачзбуд», по якому сума ПДВ віднесена до податкового кредиту за листопад 2004 р., докази оплати простого векселя № 80351641322098 від 29.04.2005 р. (акт приймання-передачі від 29.04.2005 р.) номінальною вартістю 51416237,42 грн., емітент ТОВ «Альфі».
Господарський суду Харківської області, відповідно до п.6 ст. 160 КАС України без виходу до нарадчої кімнати, проголосив ухвалу, якою відмовив у задоволенні зазначеної заяви, як необґрунтованої, оскільки зазначені документи в ході спірної перевірки відповідачем не вивчалися та не були підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що було викладено в протоколі судового засідання від 10.05.2006 р.
Відповідач не погоджуючись з зазначеною ухвалою від 10.05.2006р. господарського суду Харківської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати зазначену ухвалу та постанови нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Обґрунтовуючи свої доводи апелянт вказував, що відповідно до ч. З п.4.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»векселі, отримані або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку незалежно від видів операцій, за якими такі векселі використовуються.
Апелянт вказував, що з метою всебічного розгляду справи користуючись процесуальним правом наданим ДПІ, як стороні у справі ст. 49 КАС України, 10.05.2006 р. (до початку судового засідання) через канцелярію господарського суду Харківської області ним була подана заява в порядку п. З ст.71 КАС України про зобов'язання ТОВ «Альфін»надати суду докази сплати за договором товарного кредиту з постачальником - ПП «Дніпро-постачзбуд», по якому сума ПДВ віднесена до податкового кредиту. Вищезазначена заява одночасно була надана ДПІ у судовому засіданні колегії суддів та позивачу, яка була розглянута судом негайно та відмовлено у задоволенні вимог ДПІ, про що, на підставі ч.7 ст.160 КАС України, складено ухвалу.
Апелянт вважав, що при розгляді справи позивачем повинні були бути надані докази, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги, а саме: відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 зазначеного Закону суми ПДВ зараховуються до Держаного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на таку вартість згідно з цим Законом. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. За змістом івказаного Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких просив ухвалу господарського суду Харківської області від 10.05.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність. Оскільки, у КАС України містить вичерпний перелік обставин за якими може бути оскаржена ухвала суду, даним кодексом не передбачено, що може бути оскаржена ухвала про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів. У зв'язку з чим позивач вважав, що у ДПІ не було законних підстав звертатися до апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області. Посилання відповідача на п. З ст. 71 КАС України, є не правомірними оскільки у п. 2 ст. 71 КАСУ вказується, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У зв'язку з чим ДПІ повинно доказувати правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Позивач повідомив, що докази розрахунку між вказаними підприємствами були надані ДП Київському районні м. Харкова та до господарського суду Харківської області.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала не приймалася окремим документом, вищенаведена апеляційна скарга надійшла до Харківського апеляційного господарського суду після ухвалення господарським судом першої інстанції постанови по даній справі, тому дана апеляційна скарга розглядається одночасно з апеляційними скаргами на постанову господарського суду Харківської області від 12.05.2006 р. по даній справі
Постановою господарського суду Харківської області від 12.05.2006р. по справі №АС-03/178-06 позов задоволено, визнано перевірку ТОВ «Альфін»на підставі якої був складений додаток до акту перевірки від 13.10.2005р. № 2294/23-1/33121841 незаконною, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004972310/0 від 09.11.2005р. ДПІ у Київському районі м. Харкова про визначення ТОВ «Альфі»суми податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 12487500,0 грн., з них 832500,0 грн. основного платежу, 4162500,0 грн. штрафної санкції.
ДПІ у Київському районі м. Харкова, також не погоджуючись з постановою господарського суду Харківської області від 12.05.2006р. подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просила скасувати постанову першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ТОВ «Альфін», посилаючись на порушення норм матеріального права. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилався на обставини, викладені в спірних актах перевірки.
Апелянт вказував, що 12.09.2005 р. складено акт документальної перевірки № 2061/23-1 3312184 про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Альфін" за період з 15.09.04р. по 30.06.05р. Під час проведення документальної перевірки ТОВ "Альфін" в зв'язку неоднозначним тлумаченням норм чинного законодавства у ДПІ у Київському районі м. Харкова було скликано засідання по спірним питанням, на якому були присутні представники позивача.
12.09.05р. на засіданні спірної комісії ДПІ у Київському районі м. Харкова по оперативному вирішенню спірних питань, що виникають під час проведення документальних перевірок розглядались питання, щодо не підтвердження суми, заявленої до відшкодування з бюджету у податковій декларації за жовтень 2004р. на підставі п.п. 7.7.11 п. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та: товару за рахунок товарного кредиту по ціні значно нижчої за ціну придбання є збитковою операцією згідно з п. 1.32. ст.1 та п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з веденням виробництва, тобто господарською діяльністю підприємства.
При вирішенні зазначених питань, комісією було вирішено ініціювати через ДПА у Харківській області до ДПА України про надання роз’яснення щодо правових, норм чинного законодавства необхідності проведення коригування сум валових витрат та сум податкового кредиту при проведенні реалізації товарів за цінами нижчими ніж придбання та з вказанням норм чинного законодавства для не підтвердження сум, заявлених до відшкодування по звітній декларації за жовтень 2004 р. або донарахування податку на додану вартість у листопаді2004 р. по ТОВ "Альфін" та не підтвердження суми заявленої до відшкодування з бюджету у податковій декларації за жовтень 2004 р. на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», т. я. комісією по спірним питанням єдиного рішення не було прийнято.
26.09.05р. ДПА у Харківській області на адресу ДПІ у Київському районі м. Харкова було направлено протокол комісії по спірним питанням. Вказаним проколом поставлено під сумнів правомірність від'ємного значення податку на додану вартість.
Після отримання відповідей, про які зазначено в акті перевірки №2061/23-1/33121841 від 12.09.05р. начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова було видано наказ № 465 13.10.05 р. про подовження терміну перевірки на 5 робочих днів з 13.10.05р. по 19.10.2005 р.
13.10.05р. за № 2294/23-1/33121841 ДПІ у Київському районі м. Харкова бую складено додаток до акту перевірки від 12.09.05р № 2061/23-1/33121841, в якому прийнято остаточне рішення. На підставі зазначеного акту ДПІ у Київському районі м. Харкова було вннесі податкове повідомлення-рішення по податку на додану вартість № 0004972310/0 від 09.11.2005 р. на загальну суму 12487500,00 грн.
У зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною (фактичною) адресою: по ул. Дарвіна, 20 складено акт про неможливість вручення додатку №2294/23-1/33 121841 від 13.10.2005 р. до акту перевірки від 12.09.2005 р. № 2061/23-1/33121841 № 4/23-1 від 19.10.2005 р. Додаток до акту було відправлено 13.10.2005 р. за адресою м. Харків, вул. Шевченка, ЗІ7 та 19.10.2005 р. за адресою м. Харків вул. Дарвіна, 20, оскільки підприємство 20.09.2005 р. змінило юридичну адресу на вул. Дарвіна, 20.
В обґрунтування своїх доводів апелянт також посилався на норми матеріального права, а саме, відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателя).
Відповідно до ч.З п.4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість" векселі, отримані або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку незалежно від видів операцій, за якими такі векселі використовуються.
Відповідно до п.п.1.11.2 п.1.11 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року із змінами та доповненнями, товарний кредит - це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.
Апелянт вказував, що за угодами товарного кредиту процент (відсотки) нараховуються саме на товари, збільшуючи їх вартість в залежності від встановленого угодою строку кінцевого розрахунку. Оскільки об'єктом нарахування процентів (відсотків) є товари, а не інші об'єкти, то проценти (відсотки) за товарним кредитом не можуть бути платою за користування послугою товарного кредиту, надання якої за угодами товарного кредиту взагалі є неможливими.
Апелянт наполягав на тому, що витрати з придбання товарів за угодами товарного кредиту складаються з вартості товарів, збільшеної на суму процентів, тому апелянт вважав, що ТОВ "Альфін" здійснювало реалізацію товару за цінами нижче ціни придбання.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та п.5.2 „до складу валових витрат включаються: п.5.2.1 - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Таким чином, придбання товарів за угодами товарного кредиту та їх подальшої реалізації в короткий проміжок часу (в той же або наступний день) за ціною значно нижчою від ціни придбання. Однозначну заборону реалізації товарів за піною нижче ціни придбані законодавче відображено тільки у 2005 р. Згідно ст.9 Закону України "Про державні бюджет України на 2005 рік" "...база оподаткування подати на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи і договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або врегульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із Законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платником податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), а також суми відсотків, що сплачується (нараховується) ним за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки).
Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" до податкового кредиту можуть бути віднесені лише суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
На відміну від цього правила, згідно з п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" в разі придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються .
ДПІ у Київському районі міста Харкова вважала, що ТОВ „Альфін" не була обумовлена необхідність укладання договору товарного кредиту за товар, що був сплачений простим векселем, та також фінансово-господарська необхідність, умови та причина з якої товарний кредит був оплачений у вексельній формі лише у травні 2005 р. за послугами, що отримані у листопаді 2004 р. (акт приймання-передачі від 30.11.2004 р.). Бланк векселя отриманий товариством у вересні 2004 р.
Апелянт вважав, що за підсумками отримання послуги товарного кредиту ТОВ "Альфін" отримало значні збитки, що не були відображені у податковій звітності.
На думку апелянта фінансово-господарська операція не була спрямована на отримання прибутку та її результати згідно даних бухгалтерського обліку протирічать даним податкового обліку. ТОВ „Альфін" в порушення вимог ч.3 п.4.8 ст.4 Закону України „ Про податок на додану вартість" суми податку за векселем № 80351641322098 від 29.04.2005 р. , що був ним виданий, але не оплачений, були змінені суми податкового кредиту та заявлені до відшкодування з державного бюджету України при відсутності надмірної сплати податку.
В доповненні до апеляційної скарги ДПІ в Київському районі м. Харкова вказувала, що фактично предметом спору у даній справі є визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, у випадку визнання якого у ТОВ "Альфін" виникає податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 8325000 грн. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями на 31.03.2005 р., сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності-зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то, згідно з підпунктом 7.7.2 цього ж пункту, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг),а залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.11 пункту 7.7. статті 7 Закону не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява про бюджетне відшкодування.
ТОВ "Альфін" взято у ДПІ Київського району м. Харкова на податковий облік 22.09.2004 р. ТОВ "Альфін" є платником податку на додану вартість і має свідоцтво від 30.09.2004 р, №28759227.
Відповідно до декларації з податку на додану вартість за листопад 2004 р., обсяги продажу товарів (робіт, послуг) по операціях, що оподатковуються за ставкою 20% складають 42961300 грн., ПДВ - 8592260 грн.
В квітні 2005 р. ТОВ "АЛЬФІН" надано до ДПІ у Київському районі м. Харкова уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ до декларації за жовтень 2004 р., з сумою, заявленою до відшкодування з бюджету у розмірі 8323,64 тис. грн. Враховуючи вищезазначені норми Закону України "Про податок на додану вартість" не має право на отримання бюджетного відшкодування особа (тобто ТОВ "АЛЬФІН", як позивач у справі),протягом перших 12 календарних місяців після своєї реєстрації в якості платника податку на додану вартість (незалежно від обсягів оподатковуваних операцій)не має права на бюджетне відшкодування ,незалежно від причин, які призвели до виникнення такого від’ємного значення.
При перевірці по „ланцюгу" постачальників товару було виявлено, що ТОВ „Альфін" придбало ТМЦ у ПП „Дніпро-постачзбут", що в свою чергу, придбало їх у ТОВ „Аміртат", яке реорганізовано шляхом злиття з ПП «Гаріманс»первинні та бухгалтерські документи податковим органам не надані, внаслідок чого неможливо відстежити природу товару ні з боку покупця, ні з боку продавця. При придбанні товару платники використовували вексельні розрахунки, ТОВ „Альфін" не відобразило від’ємне значення податку у звітності ПДВ.
Апелянт вважав, що до погашення векселю не можна розцінювати як обґрунтоване, включення до податкового кредиту сум, фактично не сплачених .
Апелянт звертав увагу на те, що постановою господарського суду Харківської області від 22.02.2006 р. по справі № Б-39/07-06 ТОВ «АЛЬФІН»на підставі п.2 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнаний банкрутом та знаходиться в стадії ліквідації.
Згідно ст.52 вищезазначеного Закону -у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Постановою господарського суду Харківської області від 22.02.2006 року про визнання ТОВ «Альфін»банкрутом, що набула законної сили, підтверджені відсутність його активів, фінансова неспроможність та розпочата ліквідація цієї юридичної особи.
Векселедавець, яким повинні бути внесені суми ПДВ до бюджету , з 22.02.2006 р. визнаний банкрутом як відсутній боржник та не має ніякої фінансової можливості для погашення векселів.
Заступник прокурора Харківської області не погоджуючись з постановою господарського суду Харківської області від 12.05.2006р. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову ТОВ «Альфін»відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права. Обґрунтування та мотивація апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області повністю повторюють зміст апеляційної скарги ДПІ У Київському районі м. Харкова.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова та Заступника прокурора Харківської області, в яких просив постанову господарського суду Харківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Обґрунтовуючи свої доводи позивач, зокрема, вказував, що 12.09.05 ДПІ у Київському районі м. Харкова було складено акт про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Альфін" за період 15.09.04 р. по 30.06.05 р. В зазначеному акті було вказано, що порушень законодавства в частині відрахуванні ПДВ за листопад 2004 р. не визначено. Під час проведення перевірки відповідачу надався висновок спеціаліста-економіста ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 8287 від 12.09.05 р., .в якому вказано, що усі фінансово-господарські операції ТОВ «Альфін»було проведено у відповідності з нормами діючого законодавства України. |Після проведення перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова також було зроблено висновок спеціаліста-економіста ХНДІСЕ ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса №8509 від 19.09.05 р. У якому також було вказано, що усі вказані вище фінансово-господарські операції ТОВ «Альфін» були проведені відповідності з нормами діючого законодавства України.
Позивач вважав, що проценти включаються в валові витрати покупця згідно п.п. 5.5.1 Закону України «Про Оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку". В п.п. 11.3.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для процентів визначена тільки дата виникнення валових доходів у кредитора. Там же вказано, що дата виникнень валових витрат у дебітора повинна визначатись алогічно. Таким чином, для відображення валових доходів та витрат по оцептам працює все той же принцип "першої події".
Позивач вказував, що товари, отримані на умовах товарного кредиту, включаються до складу валових витрат звітного періоду і відображаються по ряд. 12 декларації про прибуток підприємства. Якщо на кінець звітного кварталу ці товари не реалізовані, то валові витрати підлягають коректуванню відповідно до п.5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». А сума нарахованих (сплачених) відсотків при коректуванні по п. 5.9 не враховується, а відразу включається до складу валових витрат. Отже, якщо частина вартості товару буде оплачена підприємством не у вигляді прямої компенсації вартості товару, а під видом відсотків за відстрочку платежу, з |оді покупець, що зберігає куплені товари на складі, зможе одержати реальні валові витрати на суму відсотків.
У разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. У разі, коли платник спочатку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (робіт, послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна; вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. Векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.
Позивач вказував, що податковий кредит звітного періоду складався із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Таким чином, у ТОВ "Альфін" виникло право на податковий кредит по першій події - отримання товару, на підставі виписаних на його адресу податкових накладних.
Відповідач 14.07.2006р. надав до Харківського апеляційного господарського суду 14.07.2006р. клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов’язаної з нею справи № АС-42/361-06 за позовом ДПІ у Київському районі м. Харкова до ТОВ «Альфін»та до ПП «Дніпро-постачзбуд»про визнання господарського зобов’язання недійсним, посилаючись на ст. 156 КАС України.
Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував, посилаючись на безпідставність даної заяви.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, заслухавши заперечення представника позивача колегією суддів встановлено, що виходячи з предмету справи № АС-42/361-06, результати її розгляду не можуть мати суттєве значення для розгляду даної справи, оскільки на час проведення спірної перевірки, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та оскаржуваної постанови господарського суду першої інстанції, господарські зобов’язання по спірним договорам не були визнані недійсними.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність достатніх підстав для зупинення провадження по даній справі та задоволення клопотання відповідача.
Розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області по даній справі, прийняту підчас судового засідання 10.05.2006 р. без виходу до нарадчої кімнати, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що підстави для задоволення зазначеної апеляційної скарги відсутні. Оскільки, згідно спірним актам перевірки та поясненням представника відповідача простий вексель № 80351641322096 номінальної вартістю 4995000 грн. (акт приймання-передачі від 01.12.2004р.), емітент ТОВ «Альфі», яким були здійснені розрахунки за вартість отриманої продукції разом з ПДВ, останнім було оплачено платіжним дорученням № 53 від 23.12.2004 р., після чого ним було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ до декларації за листопад 2004 р. строк оплати простого векселя № 80351641322098 від 29.04.2005 р. (акт приймання-передачі від 29.04.2005 р.) номінальною вартістю 51416237,42 грн., емітент ТОВ «Альфі», на час проведення перевірки не настав, крім того представники відповідача під час здійснення спірних перевірок мали можливість дослідити обставини про які йдеться в зазначеній апеляційній скарзі. Причини з яких вказана обставина не було досліджена та відношення вказаного векселя до оплати вартості продукції та ПДВ, представники відповідача в судовому засіданні пояснити не змогли.
За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ в Київському районі м. Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області, прийняту підчас судового засідання 10.05.2006 р. без виходу до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що 22.02.06 р. по справі № Б-39/07-06 господарським судом Харківської області ТОВ "Альфін" було визнано банкрутом, з дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припинена, керівника банкрута звільнено з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства та відкрито ліквідаційну процедуру і призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шиндель Юлію Ігорівну ліцензія серії АА №783020, місцезнаходження якої м. Харків, Пушкінський в'їзд буд.6, кв. 16.
В позові ліквідатор зазначав, що ДПІ у Київському районі м. Харкова надало їй заяву від 29.03.06 р. № 3332/10/10-025 про пред'явлення кредиторських вимог в сумі 12487500,0 грн. до ТОВ "Альфін" згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0004972310/0 від 09.11.05р.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004972310/0 від 09.11.05 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова про визначення ТОВ „Альфін" суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 12487500,0 грн., з яких: 8325000,0 грн. основний платіж (сума на яку було зменшено відшкодування податку на додану вартість), 4162500,0 грн. штрафна санкція було прийнято на підставі додаткового акту від 13.10.2005 р. за № 2294/23-1/33121841 до акту перевірки від 12.09.2005 р. № 2061/23-1/33121841 про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Альфін" за період з 15.09.2004 р. по 30.06.2005 р.
За висновками додаткового акту зазначено, що ТОВ „Альфін" не була обумовлена необхідність укладання договору товарного кредиту за товар, що був сплачений простим векселем та також фінансово-господарська необхідність, умови та причина з якої товарний кредит був оплачений у вексельній формі лише у травні 2005 р. за послугами , що отримані у листопаді 2004 р. (акт приймання-передачі від 30.11.2004 р.).Бланк векселя отриманий позивачем у вересні 2004 р., за підсумками отримання послуги товарного кредиту ТОВ «Альфін»отримало значні збитки, що не були відображені у податковій звітності, фінансово-господарська операція не була спрямована на отримання прибутку та її результати, згідно даних бухгалтерського обліку, протирічать даним податкового обліку. ТОВ „Альфін" в порушення вимог пункту 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", ч.З п.4.8 ст.4 , п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" суми податку за векселем № 80351641322098 від 29.04.2005 р., що був ним виданий, але не оплачений, були змінені суми податкового кредиту та заявлені до відшкодування з державного бюджету України при відсутності надмірної сплати податку, що призвело до заниження податку на додану вартість у листопаді 2004 р. у розмірі 8325000,0 грн.
09.08.05 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова розпочала планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Альфін" за період 15.09.04 р. по 30.06.05р. про що 12.09.05р. був складений акт перевірки за № 2061/23-1/33121841. Під час проведення цієї документальної перевірки ТОВ "Альфін", у зв'язку неоднозначним тлумаченням фахівцями відповідача норм чинного законодавства у ДПІ у Київському районі м. Харкова, було скликано засідання по спірним питанням, на якому були присутні представники позивача.
Того ж дня, 12.09.05р. на засіданні спірної комісії ДПІ у Київському районі м. Харкова по оперативному вирішенню спірних питань, що виникають під час проведення документальних перевірок розглядались питання щодо не підтвердження суми, заявленої до відшкодування з бюджету у податковій декларації за жовтень 2004 р. па підставі пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та продаж товару за рахунок товарного кредиту по ціні значно нижчій за ціну придбання, що є збитковою операцією згідно з п.1.32 ст. 1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При вирішенні зазначених питань, комісією було вирішено ініціювати звернення через ДПА у Харківській області до ДПА України про надання роз'яснення щодо правових норм чинного законодавства та необхідності проведення коригування сум валових витрат та сум податкового кредиту при проведенні реалізації товарів за цінами нижчими ніж ціна придбання та з вказанням норм чинного законодавства для не підтвердження суми, заявленої до відшкодування по звітній декларації за жовтень 2004 р. або донарахування податку на додану вартість у листопаді 2004 р. ТОВ "Альфін" та не підтвердження суми, заявленої до відшкодування з бюджету у податковій декларації за жовтень 2004 р., так як комісією ДПІ у Київському районі м. Харкова по спірним питанням єдиного рішення не було прийнято.
За наслідками вищенаведеного акту планової перевірки позивача № 2061/23-1/33121841 будь-якого рішення керівником податкового органу прийнято не було.
26.09.05р. ДПА у Харківській області на адресу ДПІ у Київському районі м. Харкова було направлено протокол комісії по спірним питанням, яким поставлено під сумнів правомірність від'ємного значення податку на додану вартість та керівником ДПІ у Київському районі м. Харкова було видано наказ № 465 від 13.10.05 р. про подовження терміну перевірки на 5 робочих днів з 13.10.05 р. по 19.10.05 р. і 13.10.05р. за № 2294/23-1/33121841 ДПІ у Київському районі м. Харкова було складено додаток до акту перевірки від 12.09.05р № 2061/23-1/33121841, в якому, як зазначає в поясненнях представник відповідача, ДПІ прийнято остаточне рішення. На підставі зазначеного акту ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004972310/0 від 09.11.2005 р.
В акті планової перевірки за № 2061/23-1/33121841 від 12.09.05р. працівниками відповідача встановлено, що 30.09.04 р. було укладено угоду про співробітництво між ТОВ "Альфін" та ПП "Дніпро-постачзбут", згідно якої сторони надають один одному фінансову, матеріальну та господарську допомогу у здійсненні своєї статутної діяльності у відповідності з діючим законодавством. ТОВ "Альфін" 30.10.2004 р. уклало з ПП "Дніпро-постачзбут" додаткову угоду до договору про співробітництво від 30.09.2004 р. про купівлю-продаж товарів на умовах товарного кредиту. Номенклатура, вартість і кількість товару визначається накладними № ПН-0000167 від 30.10.2004р. на загальну суму 47999999,54 грн., у т.ч. ПДВ - 7999999,92 грн. і № ПН-0000097 від 30.10.2004 р. на загальну суму 1950000,48 грн., у т.ч. ПДВ - 325000,08 грн., що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди і вважаються проданими на умовах товарного кредиту. Передача і прийняття товару здійснюється сторонами в термін до 31.10.2004 р. Загальна вартість товару, що поставляється, визначеними накладними, складає 49950000,02 грн. з урахуванням ПДВ і на термін дії цієї додаткової угоди не підлягає зміні. Покупець зобов'язується з 06.11.2004 р. по 30.11.2004 р. зробити оплату за поставлений товар шляхом перерахування суми вартості товару на поточний рахунок Продавця на умовах товарного кредиту. За користування послугою товарного кредиту нараховуються проценти у розмірі 4,0% за кожний день користування товарним кредитом (з урахуванням ПДВ) від вартості товару, зазначеної в п.2.1. цієї додаткової угоди. На виконання умов вищенаведених договорів ПП "Дніпро-постачзбут" відвантажив 30.10.2004 р. ТОВ "Альфін" продукцію (підшипники) на загальну суму 49950000,02 грн., у т.ч. ПДВ - 8325000,0 грн. по видатковим накладним та податковим накладним № 8907 від 30.10.04 р. на суму 1950000,49 грн., в т.ч. ПДВ 325000,08 грн., №8908 від 30.10.04 р. на суму 47999999,55 грн., в т.ч. ПДВ 7999999,92 грн. та включені до складу податкового кредиту у жовтні 2004 р. згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.1 Закону України "Про податок на дану вартість". ТОВ „Альфін" перерахував кошти за товар згідно платіжного доручення № 53 від 23.12.2004 р. по векселю від 01.11.2004 р.
В акті зазначено, що власних складських приміщень ТОВ "Альфін" не має та не орендує. Згідно договору зберігання від 20.10.04р. по акту приймання-передачі від 30.10.04р. ТОВ Альфін" передало, а "Радигост" прийняло товар на загальну суму 49950000,02 грн., у т.ч. ПДВ- 8325000,0 грн.
Товар, придбаний позивачем у ПП "Дніпро-постачзбут" реалізовано позивачем ТОВ "Центр високих технологій", згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", виписано податкову накладну № 40 від 01.11.2004 р. на загальну суму 49950000,03 грн., у т.ч. ПДВ - 8325000,00 грн., яка включена до податкових зобов'язань ТОВ "Альфін", відображених у книзі продажу товарів (робіт, послуг) та у податковій декларації з ПДВ за листопад 2004 р. 23.12.2004 р. згідно платіжного доручення № 22 від 23.12.2004 р. ТОВ „Альфін" отримало кошти за поставлений товар у розмірі 49800000,0 грн. по векселю від 15.11.04 р., що наданий йому ТОВ "Центр високих технологій".
05.11.2004 р. між ТОВ "Альфін" та ПП "Дніпро-постачзбут" укладено договір товарного кредиту, предметом якого було те, що на підставі додаткової угоди від 30.10.2004 р., а також керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.97р., сторони вирішили укласти даний Договір з метою відстрочки розрахунку за поставлений товар згідно вищевказаної угоди від 30.10.2004р. до договору про співробітництво від 30.09.2004р. про купівлю-продаж товарів на умовах товарного кредиту на визначений термін та під відсоток. Даний Договір є невід'ємною частиною додаткової угоди від 30.10.2004 р.
У вищевказаному акті перевірки зазначено, що 30.11.04 р. між ТОВ "Альфін" та ПП "Дніпро-постачзбут" складено протокол-узгодження до договору товарного кредиту від 05.11.2004 р., згідно якому Покупець визнав свою заборгованість перед Продавцем у розмірі 49950000,02 грн., згідно п.п. "б" п.2.4. договору товарного кредиту від 05.11.2004 р. на покупця нараховуються відсотки за право користування товарним кредитом у розмірі 4,0% за кожний день прострочення оплати. Загальна сума відсотків, які підлягають сплаті Покупцем Продавцю станом на З0.11.2004 р. складала: 49950000,0 грн. у т.ч. ПДВ - 8325000,0 грн. Разом підлягає сплаті 99 900000,02 грн., у т.ч. ПДВ -16650000,00 грн., а саме: за додатковою угодою від З0.10.2004р. - 49950000,02 грн., за договором товарного кредиту від 05.11.2004р. - 49950000,0 грн. Згідно акту приймання-передачі від 30.11.2004 р. наданих послуг до договору товарного кредиту від 05.11.2004 р. у відповідності до протоколу-узгодження від 30.11.2004 р. продавець надав, а Покупець прийняв послугу по відстрочці платежу (товарному кредиту), вартість якої складає 49950000,0 грн., т.ч. ПДВ - 8325000,0 грн. Актом приймання-передачі від 30.11.2004р. підтверджується повне виконання Продавцем своїх зобов'язань по наданню Покупцю послуги по відстрочці платежу (товарного кредиту) .ПП "Дніпро-постачзбут" виписало на адресу ТОВ "Альфін" згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкову накладну № 17064 від 30.11.2004 р. на загальну суму 49950000,0 грн., у тому числі ПДВ 8325000,0 грн. на надання послуги по товарному кредиту.
В акті зазначено, що між ПП "Дніпро-постачзбут" та ТОВ "Альфін" проведено звірку взаємної заборгованості станом на 29.04.05 р., що оформлено актом від 29.04.05р., згідно якому ТОВ "Альфін" має кредиторську заборгованість перед ПП "Дніпро-постачзбут" у розмірі 52044272,05 грн. Згідно акту приймання-передачі від 29.04.05 р. ТОВ "Альфін" надало простий вексель №80351641322098 від 29.04.05р. номінальною вартістю 51416237,42 грн. (емітент - ТОВ "Альфін"), строком погашення - за пред'явленням. У зв'язку з вказаними фінансово-господарськими операціями у ТОВ „Альфін" виникло право відшкодування ПДВ з бюджету, на підставі чого 18.03.05 р. ним поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до вказаної декларації з визначенням в гр.9 розрахунку суму ПДВ у розмірі 8325000,0 грн., яка зменшує податкові зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки та в гр. 11 розрахунку зазначено, що залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника податків протягом трьох наступних звітних періодів, складає 8323640,0 грн.
Для перевірки правомірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за жовтень 2004 р. у ТОВ „Альфін" з 25.05.05 р. по 31.05.05 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна перевірка, про що складений акт від 31.05.05 р. за № 1352/23-204/33121841. За висновками перевірки встановлені порушення пп.7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з чим не підтверджена сума ПДВ заявлена до відшкодування з бюджету у розмірі 328757,00 грн. і зазначено, щодо відшкодування підлягає ПДВ у розмірі 7994883,0 грн., оскільки згідно п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" на момент перевірки розрахунки з постачальниками за товари (роботи, послуги), придбані у жовтні 2004 р. та включені до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2004 р., з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням помилок, проведені у повному обсязі, в тому числі і по господарській операції ТОВ „Альфін" з ПП „Дніпропостачзбуд" по придбанню першим товарів згідно податкових накладних № 8907 від 30.10.04 р. -1950000,49 грн., ПДВ 325000,08 грн., № 8908 від 30.10.04 р. на суму 47999999,55 грн., ПДВ 7999999,92 грн. та згідно пп. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" ТОВ „Альфін" має право на відшкодування ПДВ у розмірі 7994883,0 грн.
ТОВ „Альфін" погодилося із встановленими перевіркою порушеннями пп.7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та зменшенням суми ПДВ, заявленої до відшкодування з бюджету за жовтень 2004 р. у розмірі 328757, 0 грн. і не оскаржувало прийнятий ДПІ 31.05.05 р. акт за № 1352/23-204/33121841 у встановленому законом порядку.
Згідно ст. 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В додатковому акті від 13.10.2005 р. за № 2294/23-1/33121841, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення вказано, що перевірку проведено з відома директора - Каднай Сергія Вікторовича, який виконує обов'язки головного бухгалтера, журнал реєстрації перевірок не надано, місцезнаходження підприємства м. Харків, вул. Шевченка, 317, що перевірка ТОВ "Альфін" розпочата 09.08.2005 р. згідно Національному плану перевірок та продовжена у зв'язку з значними обсягами реалізації та значною сумою заявленою до відшкодування з бюджету ПДВ по 12.09.2005 р. на підставі листа ДПА у Харківській області від 31.08.2005 р. № 9888/7/23-108, керівником ДПІ був виданий наказ за № 465 від 13.10.05 р. про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки та підписано посвідчення на перевірку № 3621 .
Згідно довідки ДПІ у Київському районі м. Харкова про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП) за № 7004 від 29.09.05 р. зазначено місцезнаходження ТОВ „Альфін" м. Харків, вул. Дарвіна, 20, керівник Каднай С.В.(том 1 а.с.97)
Наказом по ТОВ „Альфін" від 06.10.2005 р., в якому зазначено, що згідно протоколу загальних зборів товариства № 5/1 від 06.10.05 р. звільнено за власним бажанням директора Кадная С.В. та призначено на посаду директора ТОВ „Альфін" з 07.10.05 р. Сірого Л.Л., у зв'язку з чим позивачем до ДПІ в Київському районі м. Харкова 12.10.05 р. подано заяву за встановленою формою № 1-ОПП (том 1, а.с. 93), згідно довідки ДПІ у Київському районі м. Харкова про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП) за № 3172 від 14.10.05 р. зазначено місцезнаходження ТОВ „Альфін" м. Харків, вул. Дарвіна, 20, керівник Сірий Л.Л.(том 1 а.с.98)
Як свідчать пояснення представників відповідача в судовому засіданні та акт від 13.10.2005 р. за № 3 про неможливість вручення додаткового акту перевірки від 13.10.05 р., складеному фахівцем ДПІ, та в якому зазначено, що при виході до ТОВ "Альфін" за фактичною адресою м. Харків, вул. Шевченко - будинок 317 охоронці не дали змоги зайти до приміщення. В усній формі вони повідомили, що директор підприємства Каднай Сергій Вікторович знаходиться в тарифній відпустці. На телефонні дзвінки директор не відповідає. В зв'язку з вищенаведеним неможливо вручити додатковий акт перевірки від 13.10.2005 року № 2294/23-1/33121841, тобто, суд зазначає, що перевірка проводилася не на підприємстві позивача та не у присутності фактичного директора, всі документи бухгалтерського та податкового обліку, обов'язковість складання та ведення яких платником податку передбачена чинним законодавством відповідачем не досліджувались, рішення про продовження термінів проведення планової виїзної перевірки посадовій особі платника податків не вручалось (не направлялось).
Вищенаведені дії ДПІ в Київському районі м. Харкова не відповідають вимогам ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в України", якою передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а відповідно така перевірка є неправомірною.
Станом на 13.10.05 р. директором ТОВ „Альфін" вже був Сірий Л.Л., а не Каднай С.В. і підприємство знаходилось за адресою Дарвіна, 20, а не за адресою вул. Шевченка, 317, саме до директора Сірого Л.Л. за адресою вул. Дарвіна, 20 повинно було звертатися ДПІ в Київському районі для проведення спірної додаткової перевірки.
У зв'язку з неправомірними діями керівника ДПІ у Київському районі м. Харкова, Горлевської Л.В. директор ТОВ „Альфін" звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою. Постановою Київського районного суду від 27.02.06 р., яка набрала законної сили (лист Київського районного суду від 12.05.06 р. за № Б-02, том 2 а.с. 48) дії керівника ДПІ у Київському районі м. Харкова Горлевської Л.В. стосовно проведення додаткової перевірки ТОВ «Альфін»були визнані неправомірними та вона була визнана винною у адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 5 ч.З п. «г»Закону України „Про боротьбу із корупцією", оскільки 13.10.05 р. безпідставно підписала посвідчення на перевірку ТОВ „Альфін" та дала вказівку працівнику ДПІ скласти додатковий акт без виїзду за юридичною адресою підприємства та без повідомлення посадових осіб, зазначивши в акті № 2294/23-1/33121841 що перевірка є плановою та виїзною та з відома директора Каднай С.В. , в той час коли остання не була директором підприємства та Горлевській Л.В. було відомо, що підприємство знаходиться за іншою адресою, вул. Дарвіна,20, оскільки особисто підписала довідку від 29.09.05 р. про перереєстрацію ТОВ „Альфін" за новою юридичною адресою. Факти встановлені наведеним рішенням не потребують доведення згідно ст.71 КАС України.
Відповідно до вимог пункту 6.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в (установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 цього Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків
свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Особливість актів податкових органів полягає в тому, що вони складаються з двох документів, оскільки припис, який породжує правовідносини, міститься в рішенні (податковому повідомленні) податкового органу, а фактичні підстави для прийняття цього рішення - в акті перевірки дотримання податкового законодавства. Сам по собі акт перевірки фіксує певні обставини, порушення платником податку податкового законодавства.
Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженим наказом ДПА України від N 327 від 10.08.2005 р. (діяв в момент прийняття оскарженого рішення та проведення перевірки), визначено, що у складеному за результатами перевірки акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства (далі - суттєві обставини). Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У ч. II розділу 2 цього Порядку містяться вимоги щодо належного оформлення акта документальної перевірки, зокрема: за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються підприємством у податковій звітності, га фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів;
У разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на (конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акту письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок доведення правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень покладений на відповідача, якій є суб'єктом владних повноважень.
В додатковому акті перевірки який став підставою прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення наведені не можливі обставини, оскільки як зазначено вище, додатковий акт складений з помилковим визначенням керівника та місце знаходження підприємства. Внаслідок наведених помилок ДПІ фактично не перевірило позивача, оскільки позбавило його будь-якої можливості для прийняття участі у перевірці, і, відповідно сама ДПІ при формуванні висновків не мала об'єктивної інформації щодо підприємства в наслідок не звернення до компетентного органу цього підприємства для можливості надання документів та інформації, які б висвітлили фактичні обставини справи, а відповідно такі висновки додаткового акту не можуть бути покладені в основу прийняття керівником податкового органу рішення, в даному випадку оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Харківської області зазначив, що висновки додаткового акту від 13.10.2005 р. за № 2294/23-1/33121841 про встановлені в ході перевірки порушення підприємством ч.З п.4.8 ст.4, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" є неправомірними, не відповідають фактичним обставинам справи, перевірка ТОВ "Альфін" на підставі якої був складений додаток до акту перевірки від 13.10.05 р. №2294/23-1/33121841 визнано незаконною, оскільки фактично перевірка підприємства не проводилась, первинні документи не перевірялись та не досліджувались, в акті зазначені факти щодо посадових осіб підприємства які не мали повноважень представляти підприємство та по невідповідній адресі.
В апеляційних скаргах відповідача та Заступника прокурора Харківської області відсутні будь-які обґрунтування або пояснення стосовно правомірності проведення вищенаведеної перевірки та спірного додаткового акту перевірки та заперечення на оскаржувану постанову господарського суду першої інстанції в цій частині. В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представники відповідача не надали будь-які пояснення по зазначеним обставинам.
Враховуючи вищенаведене та відсутність обґрунтувань апеляційних вимог в частині визнання незаконною спірну перевірку, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність постанови господарського суду Харківської області в частині визнання незаконною перевірку ТОВ «Альфін», здійснену ДПІ в Київському районі м. Харкова і на підставі якої було складено додаток до акту перевірки від 13.10.2005р. № 2294/23-1/33121841.
З урахуванням викладеного, спірний акт та встановлені в ході такої перевірки матеріали, не можуть бути визнані як доказ по справі в підтвердження правомірності прийнятого ДПІ рішення в силу ч. З ст. 70 КАС України. У зв’язку з чим, відсутні правомірні підстави для прийняття оскарженого податкового повідомлення -рішення, докази на які посилаються ДПІ є такими , що не можуть бути прийняті судом.
Суд зазначає, що єдиною підставою для визначення ТОВ „Альфін" суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 12487500,0 грн. податковим повідомленням - рішенням №0004972310/0 від 09.11.05 р. ДПІ у Київському районі м. є висновки додаткового акту від 13.10.2005 р. за № 2294/23-1/33121841 .
Твердження відповідача, викладені у додатковому акті перевірки позивача від 13.10.2005 р. за № 2294/23-1/33121841, про порушення позивачем вимог ч.З п.4.8 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" не є підтвердженими, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі необ'єктивних даних, всі посилання відповідача в обґрунтування правомірності оскарженого рішення ґрунтуються на не об'єктивному акті перевірки.
Крім того, постановою старшого слідчого прокуратори Київського району м. Харкова від 21.03.06 було відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ "Альфін" по вказаним фінансово-господарським операціям.
Твердження відповідача про те, що додатковий акт від 13.10.05 р. відправлено позивачу 19.10.2005 р. за адресою м. Харків вул. Дарвіна, 20, оскільки підприємство 29.09.2005 р. змінило юридичну адресу на вул. Дарвіна, 20, не підтверджується матеріалами справи, до справи залучений лише акт про неможливість його вручення від 19.10.05 р.
Посилання позивача на висновки експертизи не приймаються судом першої інстанції як доказ, оскільки судом по цій справі експертиза не призначалась.
Виходячи з вищевикладеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято безпідставно, з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.
За таки обставин, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області, прийнята підчас судового засідання 10.05.2006 р. без виходу до нарадчої кімнати та постанова господарського суду Харківської області від 12.05.2006 р. по справі № АС-03/178-06 прийняті у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційних скаргах є необ’єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскаржених ухвали та постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
У задоволенні клопотання ДПІ в Київському районі м. Харкова про зупинення розгляду справи відмовити.
Апеляційну скаргу ДПІ в Київському районі м. Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області по справі № АС-03/178-06, прийняту підчас судового засідання 10.05.2006 р. без виходу до нарадчої кімнати, залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області по справі № АС-03/178-06, прийняту підчас судового засідання 10.05.2006 р. без виходу до нарадчої кімнати, залишити без змін.
Апеляційну скаргу ДПІ в Київському районі м. Харкова та апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову господарського суду Харківської області від 12.05.2006 р. по справі № АС-03/178-06, залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 12.05.2006 р. по справі № АС-03/178-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Істоміна О.А.
Суддя Шутенко І.А.