Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2006 року Справа № 33/63-06
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Карбань І.С. доповідач, судді Істоміної О.А., судді Шутенко І.А.,
при секретарі - Міракова Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача –Ващенко Т.Д., за довіреністю № 38/134/209 юр від 18.01.2001р.,
відповідача –не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2339Х/2-4) ТОВ фірми «Нісан»на рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2006р. по справі № 33/63-06
за позовом КП «Харківські теплові мережі», м. Харків
до ТОВ фірми «Нісан», м. Харків
про стягнення 5268,07 грн.
встановив:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 5268,07 грн., у тому числі вартості безпідставно отриманої теплової енергії в сумі 3196,48 грн., інфляції в сумі 1662,58 грн., 3% річних в сумі 408,01 грн.
Відповідачем було заявлено клопотання про витребування у позивача проектної документації розводки теплових мереж по будинку, в якому відповідач орендує приміщення для можливого визнання наявності межі розділу балансової належності всіх споживачів будинку та відповідача, розрахунків теплоносіїв всім споживачам будинку по вул. Бекетові,12/15 та кожного споживача окремо, поверховий план будинку, а також про залучення до участі у справі в якості співвідповідача КПЖРЕП Орджонікідзевського району, про призначення по справі експертизи для визначення правильності розрахунків та встановлення факту відсутності межі розділу балансової належності між позивачем та відповідачем та встановлення факту відсутності якісної теплової ізоляції (перевищує норми втрат теплоносія) внаслідок чого розрахунки позивача проведені невірно у зв’язку з відповідним збільшенням втрат теплової енергії у зв’язку з відсутністю належної ізоляції трубопроводів.
06.06.2006р. відповідач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження по справі у зв’язку з тим, що ТОВ фірма «Нісан»було подано позовну заяву в господарський суд Харківської області до КП «ХТС»за фактом встановлення законності акту подачі теплоносія на офіс позивача №285 від 18.10.2004р. та розрахунку суми відшкодування вартості безпідставно придбаного майна та у зв’язку з тим, що на теперішній час Орджанікідзевським районним судом Харківської області розглядається позов ТОВ фірми «Нісан» до Прокурора Комінтернівського району м. Харкова Кухар А.В. про визнання незаконною бездіяльність відповідачів та зобов’язання прийняти міри прокурорського реагування по факту фальсифікації та перевищення обсягів відпуску теплової енергії та позов ТОВ фірми «Нісан»до посадових осіб «ЗТС»та начальника КЖЕП №2 про визнання незаконним акту №285 від 18.10.2004р. про подачу теплоносія на офіс ТОВ фірми «Нісан».
Рішенням господарського суду Харківської області (судова колегія у складі: головуючого судді Савченко А.А. суддів: Ковальчук Л.В. та Прохорова С.А.) від 07.06.2006р. по справі № 33/63-06 в задоволенні заявлених відповідачем клопотань відмовлено, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ фірми «Нісан»на користь КП «Харківські теплові мережі»3196,48 грн. боргу за безпідставно придбану теплову енергію, 140,39 грн. інфляційних, 39,67 грн. 3% річних. В решті позову відмовлено.
Відповідач не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 07.06.2006р. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем відсутня межа розділу балансової належності, у зв'язку з чим частина теплової енергії відбирається у підвальних приміщеннях теплопроводах та передається іншим споживачам будинку по вул. Бекетові,12/15, а також посилається на відсутність якісної теплової ізоляції (перевищення норм втрати теплоносія), в результаті чого розрахунки позивача проведені не вірно внаслідок відповідного збільшення втрати теплової енергії.
Апелянт посилався на акт № 17А від 11.11.2003 р. підписаний між позивачем та Житловим експлуатаційним державним комунальним підприємством, яким встановлено межу розподілу балансової належності мереж. Підвальні приміщення і розташовані в них мережі є мережами сумісного користування, а тому теплова енергія, що транспортується цими мережами, також є загальною сумісною власністю.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з доводами апелянта не погоджувався вважаючи їх такими, що не відповідають дійсності. Межа експлуатаційної відповідальності сторін проходить по першому фланцю елеваторного вузла спірного будинку, що є суттєвою умовою договору постачання теплової енергії № 8565 від 10.07.2004 р., визнаного укладеним рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2005 р. по справі № 15/304-04, яке постановами Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2005 р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2005 р. залишено без змін.
Позивач вказував, що оскільки у відповідача відсутні прилади обліку теплової енергії, тому розрахунок споживання ним теплової енергії виконано розрахунковим способом у відповідності до Тимчасових правил обліку відпуску і розподілу теплової енергії. Правильність застосування теплового навантаження і правильність застосування розрахунку згідно Тимчасовим правилам обліку відпуску і розподілу теплової енергії встановлено рішеннями господарського суду Харківської області від 11.07.2004 р. по справі № 07/432-03, від 10.11.2004 р. по справі № 50/92-04, від 11.04.2005 р. по справі № 15/304-04.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив. Про час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить поштові повідомлення про вручення ухвали про призначення апеляційної скарги до розгляду. Згідно ст.ст.75, 99 ГПК України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів встановила, що на підставі договору оренди № 9, укладеного між Відділом обліку та управління комунальним майном Орджонікідзевської районної ради та ТОВ "Нісан" 15.04.2001р., відповідач орендував приміщення у житловому будинку у м. Харкові по вул.Бекетові,12/15 з централізованою системою опалення. Власником орендних приміщень згідно п.2.2 договору оренди є територіальна громада Оржонікідзевського району м. Харкова. Згідно Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" (п.2 ст.10), власники квартир багатоквартирних будівель є власниками технічного обладнання дома, а саме: систем опалення, газо-, водоспоживання та іншого обладнання. Внутрішнє будинкова система опалення житлового будинку №
12/15 по вул. Бекетова в м. Харкові, є спільною власністю та підключена до теплових мереж КП „Харківські теплові мережі".
У зв’язку з розірванням ЗАТ "Тепломережа ТЕЦ-4" договору оренди цілісного майнового комплексу ТЕЦ-4 та припиненням господарської діяльності по постачанню теплової енергії, цілісний майновий комплекс ТЕЦ-4 з 01.11.2001 р. передано у повне господарське відання КП "Харківські теплові мережі" та з цього періоду позивач здійснює постачання теплової енергії споживачам Орджонікідзевського району м. Харкова, у тому числі й відповідачу.
Згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків та придомовими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, технічне обслуговування та ремонт елементів житлових будинків та зовнішній благоустрій, санітарне обслуговування додаткових приміщень житлових будинків та придомових територій здійснює на підставі договору з власниками житла або уповноваженими ними органом відповідні підприємства, які повинні дотримуватися даних Правил. Житлово-експлуатаційні підприємства відповідних районних рад, на підставі укладених договорів, здійснюють технічну експлуатацію житлових будинків, але не є їх власниками. Тому договір на постачання теплової енергії відповідач зобов'язаний був укласти з КП „Харківські теплові мережі", яке здійснює теплопостачання будинку №12/15 по вул. Бекетова.
Відповідно п.1.2 Правил користування електричною та тепловою енергією, затверджених наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР від 06.12.1981 р. № 310, користування тепловою енергією допускається тільки на підставі договору, укладеного між енергопостачальною організацією та споживачем, установки якого безпосередньо підключені до мереж енергопостачальної організації.
Пунктом 4.10 договору оренди № 9 від 15.04.2001 р. передбачено зобов'язання відповідача укласти договори на комунальні послуги, однак відповідач договір на користування тепловою енергією не уклав та протягом опалювального сезону 2004-2005 р.р. безпідставно споживав теплову енергію.
Протягом попередніх опалювальних сезонів 2001-2002, 2002-2003р.р., 2003-2004р.р., відповідач на пропозицію про необхідність укладення договору на постачання тепла, відповідний договір не уклав, але за цей час також безпідставно споживав теплову енергію, що встановлено рішеннями господарського суду Харківської області по справам № 07/432-03 та № 50/92-04 за позовом КП „Харківські теплові мережі" до ТОВ фірми „Нісан", які набрали законної сили та, відповідно до ст.35 ГПК України, не доводиться знову при вирішенні в інших спорах, в яких беруть участь ті самі сторони.
Включення опалення та його відключення у житловому приміщенні № 12/15 по вул. Бекетова, де відповідач орендує приміщення, в період з жовтня 2004р. по квітень 2005р. підтверджується актом від 18.10.2004 р. про включення та актом від 07.04.2005 р. про відключення опалення в зазначеному будинку.
Неможливість відключення відповідача від внутрішньо домової системи опалення підтверджується листом директора ЖЕДКП Орджонікідзевського району, в якому зазначено, що відключення від внутрішньо домової системи теплопостачання фірми „Нісан" потягне за собою руйнування конструкції будівлі та промерзання квартир, розташованих на верхньому поверху.
За безпідставно спожиту теплову енергію відповідачу були направлені рахунки на оплату, які ним не оплачувались, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішеннями господарського суду Харківської області по справі № 07/432-03 та № 50/92-04 встановлено правильність застосування максимального навантаження на опалення 0,0152 Гкал/год, розрахунок якого здійснений відповідно нормативному документу „Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, а також правильність здійсненого розрахунку нарахувань теплової енергії згідно Тимчасових правил обліку відпустку та споживання теплової енергії, затверджених та введених в дію наказом Держкомітету України по житлово-комунальному господарству та Міністерства енергетики та електрифікації України від 01.07.1996р. № 57/112, які не підлягають реєстрації на підставі п.5 "Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян, або мають міжвідомчій характер".
Тимчасові правила передбачають розподілення фактично виробленого на джерелі тепла кількості теплової енергії, споживачам, які не мають приладів обліку спожитої теплової енергії, пропорційно їх тепловому навантаженню: із загальної кількості теплової енергії, виробленої на джерелі тепла та визначеної згідно приборів обліку на джерелі, віднімаються теплові витрати в мережах, віднімаються об'єми теплової енергії, спожиті споживачами, які мають прилади обліку по показникам їх приборів, а залишок кількості теплової енергії, спожитої споживачами, які не мають приладів обліку спожитої теплової енергії, розподіляються між ними пропорційно їх тепловому навантаженню. При цьому використовуються дані по всім споживачам (які мають прилади обліку, так і тим, які не мають приладів обліку спожитої теплової енергії), які отримують енергію від одного джерела тепла. В розрахунку застосований тариф 110,17 грн. за 1Гкал, встановлений рішенням Харківського міськвиконкому № 987 від 10.10.2003 р. Згідно розрахунку за опалювальний період з жовтня 2004р. по квітень 2005р., відповідачем спожито теплової енергії на суму 3196,48 грн.
Відповідно ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майна або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньо правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів того, що він не користувався протягом спірного опалюваного періоду тепловою енергією у орендованому ним приміщенні, та доказів її оплати, не відмовився від наданої послуги з постачання теплової енергії, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 3196,48 грн. обґрунтованими, оскільки відсутність письмового укладання договору на постачання теплової енергії не виключає зобов'язання сплатити її вартість у встановленому законом порядку.
У відповідності із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. З урахуванням вищевикладеного та враховуючи дату направлення відповідачеві рахунків на оплату, позов в частині стягнення 140,39 грн. інфляційних та 39,67 грн. 3% річних є обґрунтованим та підлягаючим задоволенню. В решті стягнення інфляційних та 3% річних суд вважав необхідним відмовити, оскільки ці суми безпідставно заявлені до стягнення.
Посилання відповідача на відсутності межі розділу між ним та позивачем є безпідставним, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2005р. по справі № 15/304-04 договір № 8565 від 10.07.2004р. між сторонами визнано укладеним, в додатку № 2 якого відображена межа експлуатаційної відповідальності сторін, яка є суттєвою умовою договору для даного виду договорів. Цей факт є встановленим і у відповідності до ст.35 ГПК України не потребує повторного доказування.
На підставі викладеного рішення господарського суду Харківської області по даній справі відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте у відповідності з матеріалами справи та фактичними обставинами, доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставами для скасування оскарженого рішення господарського суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2006 р. по справі № 33/63-06 залишити без змін.
Головуючий суддя І.С. Карбань.
суддя О.А. Істоміна.
суддя І.А. Шутенко.