Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-13/162-06 Суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Твердохліб А.Ф.
08 серпня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кравець Т.В., суддів Твердохліба А.Ф., Істоміна О.А.
При секретарі –Крупа О.В.
За участю представників сторін:
позивача –ст. дер. подат. інсп. юр. Чернієнко Ю.Г. (дов. № 1667/10/10 від 07.08.06 р.); гол. держ. подат. рев. інсп. Мірошниченко С.А. (дов. № 1666/10/10 від 07.08.06 р.),
відповідача –предст. Колісник Л.М. (дов. від 07.08.06 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 2491Х/2) Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Росія»на постанову господарського суду Харківської області від 15.06.2006 р. по справі № АС-13/162-06
за позовом Нововодолазької МДПІ Харківської області с. Н. Водолага
до Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Росія», с. Сосонівка
про стягнення 134104,04 грн.
Встановила:
Позивач - Нововодолажська МДПІ Харківської області, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача , СБК "Росія", заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 134104, 04 грн.
Постановою господарського суду Харківської області від 15.06.06 р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Росія»в доход державного бюджету заборгованість в сумі 134104,04 грн.
Відповідач, не погоджуючись з постановою господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову господарського суду Харківської області від 15.06.2006 р., та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви.
Свої вимоги апелянт обґрунтовував тим, що суд першої інстанції при розгляді даної справи взяв за підставу акт перевірки, не враховуючи при цьому непогодження відповідача з цим актом. Апелянт вважає, що акт перевірки є спірним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, через що він складає на нього заперечення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Як свідчать матеріали справи, 28 лютого 2003 року Нововодолазькою МДПІ була проведена перевірка з питання правильності утримання, повноти та своєчасності перерахування до бюджету прибуткового податку з робітників та службовців по СБК «Росія»за період 01.10.01р. по 01.01.03р., про що був складений акт № 17-345/12 . З акту вбачається, що заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.10.2001 року становить 3899,25 грн. За період, що перевірявся (з 01.10.01р. по 01.01.03р.) підприємством було утримано із заробітної плати працівників прибутковий податок в сумі 100498,72 грн., перераховано податку –22144,40 грн. заборгованість на 01.01.2003 р. складає 82253,57 грн. донараховано по цьому акту перевірки 10174,0 грн. податку, який сплачено відповідачем в повному обсязі.
17 травня 2004 року Нововодолазькою МДПІ була проведена перевірка правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку СБК «Росія»за період з 01.01.03р. по 01.01.04р. , про що був складений акт № 17-345/49. згідно цього акту перевірки заборгованість відповідача станом на 01.01.2003 р. ставить 82223,00 грн. За період що перевірявся (з 01.01.2003 р. по 01.01.2004 р.) підприємством було нараховано податку з робітників та службовців 62385,86 грн., перераховано податку –11461,96 грн. Заборгованість станом на 01.01.2004 р. –133146,90 грн. Донараховано податку по цьому акту перевірки 288,00 грн. які сплачено відповідачем в повному обсязі.
17 лютого 2006 року Нововодолазькою МДПІ була проведена документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства СБК «Росія»(за період з 01.01.04р по 30.09.05р), за результатами якої було встановлено, що заборгованість відповідача по податку с доходів фізичних осіб станом на 01.01.2004 р. становить 133146,90 грн. За період з 01.01.2004 р. по 30.09.2005 р. відповідачем нараховано податку 85513,62 грн. Перераховано –84556,48 грн. (списано згідно рішення № 108 від 30.08.2004 р. 82975 грн.). Заборгованість станом на 30.09.2005 р. складає - 134104,04 грн. донараховано податок в сумі 3676,73 грн., які відповідач сплатив в новому обсязі.
Даний факт було встановлено безпосередньо при проведенні перевірки, так як відповідно до додатку № 1 Наказу ДПА України від 01.07.05р № 247 «Перелік податків та зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових фондів оперативний облік, який ведеться органами державної податкової служби України»- податок з доходів фізичних осіб (код 1101010) не нараховується. На підставі цього борг з податку з доходів фізичних осіб не відображається в картці особового рахунку, а рахується лише за бухгалтерським обліком платника (самостійно ним нараховується). Тому, в Акті звірки, на який посилається відповідач, не може бути відображено суму боргу з податку з доходів фізичних осіб.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що діючим законодавством не передбачено подання підприємством до податкового органу яких-небудь декларацій або розрахунків по податку з доходів фізичних осіб, підприємство самостійно повинно нараховувати даний податок та перераховувати до державного бюджету. Податковий орган має можливість встановити наявність заборгованості з вказаного податку лише в ході проведення перевірки.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову, так як позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані, про що свідчить акти перевірок та податкові розрахунки.
Таким чином, постанову господарського суду Харківської області від 15.06.2006 р. по справі № АС-13/162-06 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно.
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 15.06.2006 р. по адміністративній справі № АС-13/162-06 залишити без змін.
Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу передати до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Кравець Т.В.
Суддя Твердохліб А.Ф.
Суддя Істоміна О.А.