Справа № 014/691/12-ц

Рішення

іменем України

"27" листопада 2012 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді – Закаблука О.В.

При секретарі судового засідання – Галабурда В.О.

           Народних засідателів Невдобенко А.М.

                     ОСОБА_1

Заявника - ОСОБА_2

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа, - відділення громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, про визнання особи безвісно відсутньою, суд, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2, зацікавлена особа, - відділення громадянства і міграції та реєстрації, про визнання особи безвісно відсутньою, в якій заявник ОСОБА_2 просить суд винести рішення, яким визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилась м. Борисов Мінської області Республіка Білорусь, безвісно відсутньою з 01.06.2003 року.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 вимоги, викладені в заяві, підтримав.

В судове засіданні представник третьої особи, - відділення громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, - не з»явився, хоча був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Суд, вислухавши заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення вимог, викладених в заяві, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

26.06.1976 р. між ОСОБА_2 (далі-Заявник) та ОСОБА_3 було укладено шлюб, актовий запис 435.

Спільне життя з ОСОБА_3 у Заявника не склалося, оскільки як виявилось згодом їхні характери є зовсім різними, погляди Заявника та ОСОБА_3 на подружнє життя не співпадають, у зв'язку з чим між ними постійно виникали конфлікти та сварки.

Враховуючи вищезазначені обставини спільне проживання Заявника та ОСОБА_3 як подружжя стало неможливим, тому з вересня 2002 року Заявник та ОСОБА_3 почали проживати окремо та не вели спільне господарство і побут, сім'я перестала існувати.

Отже, шлюбні відносини між Заявником та ОСОБА_3 припинилися.

У зв'язку з чим, Заявник звернувся до Кагарлицького районного суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Рішенням Кагарлицького районного суду від 27.04.2007 р. шлюб між Заявником та ОСОБА_3 було розірвано.

В березні 2003 року ОСОБА_3 вибула у невідомому напрямку з житлового будинку за адресою м. Кагарлик, вул. Толстого, 7, де спільно проживала із Заявником.

З того часу будь-яких відомостей про ОСОБА_3 немає.

Дії, спрямовані на розшук та встановлення місця знаходження ОСОБА_3 позитивного результату не дали.

Згідно ч. 1 ст. 43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Отже, є передбачені ч. 2 ст. 43 Цивільного кодексу України для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутньою. Факт відсутності ОСОБА_3 за місцем проживання підтверджується рішенням Кагарлицького районного суду від 23.06.2009 р.

Будь-яких відомостей про місце перебування ОСОБА_3 на даний час не має.

Згідно ч. 1 ст. 43 Цивільного кодексу України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Останні відомості про місце перебування ОСОБА_3 були відомі в травні 2003 року, тому день з якого ОСОБА_3 є безвісно відсутньою є 1 червня 2003 року.

Згідно ст. 246 Цивільного процесуального кодексу України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Обставин, що свідчили б про наявність умисної поведінки ОСОБА_3, що ховається від відбування покарання або примусового виконання судових актів і актів інших органів не встановлено.

За таких обставин суд вважає за можливе визнати ОСОБА_3 безвісно відсутньою.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 43 Цивільного кодексу України, ст. ст. 246-249 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_2, зацікавлена особа, - відділення громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, про визнання особи безвісно відсутньою, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилась м. Борисов Мінської області Республіка Білорусь, безвісно відсутньою з 01.06.2003 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст.223 ЦПК України.

Суддя:

ОСОБА_4