Дата документу 15.10.2013

Справа № 0814/4239/2012

Провадження № 2/334/99/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді: Лисенко Л.І.,

при секретарі - Піка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Прокурора Ленінського району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Прокурор Ленінського району м.Запоріжжі звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши в заяві, що відповідно до п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом. Відповідно до ст.45 ЦПК України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави, передбачених законом. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, формулює його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. Однією з форм представництва є звернення прокурора до суду з позовною заявою про захист прав інших осіб, у тому числі юридичних, у випадках порушення інтересів держави.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2009р. № 580 державою була здійснена капіталізація АТ «Родовід банк», у зв'язку із чим на сьогодні 99,9 % статутного капіталу банку належить державі в особі Міністерства фінансів України.

Неодержання прибутку банку від виконання банківських операцій може призвести до погіршення фінансового стану установи, що негативно вплине на повернення грошових коштів численним вкладникам банку, а також може призвести до зменшення надходжень до бюджету в якості платежів та податків, можливості кредитування вітчизняного виробника, розвитку банківського сектору економіки, всебічного банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб, що порушує інтереси держави.

17.12.2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ДОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № 34.2/СК-009.07.2.

Відповідно до п.1.1, 1.3 кредитного договору, банк надає позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 39 600,00 доларів США 00 центів, терміном по 17.12.2010 року включно з встановленням процентної ставки в розмірі 15 % річних.

Факт видачі позичальнику кредитних коштів в розмірі 39 600,00 доларів США підтверджується випискою по особовому рахунку НОМЕР_2. Таким чином, банк виконав свої зобов'язання перед позичальником в повному обсязі.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язався забезпечити повне повернення одержаної суми кредитів на рахунок, вказаний в п.1.2 цього договору, не пізніше 17.12.2010р. шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку.

Відповідно до п.4.3 договору позичальник зобов'язався сплачувати банку проценти за користування кредитом до 10 числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця наступного за звітним, а також 10.12.2010 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення готівкових грошових коштів в касу банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок, вказаний в п.1.4 цього договору.

Відповідачем ОСОБА_1 були порушені умови кредитного договору щодо повернення кредиту та нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 17.12.2010 року виникла заборгованість: прострочена заборгованість за кредитом - 39 595,58 доларів США за період з 17.12.2007 року по 20.12.2010 року; прострочена заборгованість за процентами - 12 033,17 доларів США за період з 17.12.2010 року по 20.12.2010 року; пеня - 79 355,22 доларів США. Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить на 20.12.2010 року 130983,97 доларів США. Курс НБУ станом на 20.12.2010р. становить 7,9425 гривень за 1 долар США і таким чином, сума заборгованості в гривневому еквіваленті становить 1 040 340,10 грн.

07.10.2010 року на адресу ОСОБА_1 було направлено лист-претензію (вих..132-11/1178) з вимогою до 07.11.2010 року повернути суму кредиту за кредитним договором, суму нарахованої пені. Однак, до теперішнього часу борг не погашений.

Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» борг в сумі 1 040 340,10 грн.

У судовому засіданні 19.07.2013 року представник позивача уточнила позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 50728,75 дол США, що складається з: 39595,58 доларів США - простроченої заборгованості за кредитом; 11133,17 доларів США - простроченої заборгованості по процентам та 6759719,75 гривень, що складається з: 4759971,62 гривень - пені за прострочення кредиту; 1965234,35 гривень - пені за прострочення процентів; 24425,89 гривень - 3 % річних нарахованих за прострочення кредиту; 10087,89 гривень - 3 % річних нарахованих за прострочення процентів, а також судовий збір на рахунок держави.

Представник відповідача позов визнав частково, надав суду письмові заперечення, вказавши, що відповідно до ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня і надання позичальнику грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю природою є валютною операцією. Частиною 2 статті 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). І таким чином, позивач міг просити суд стягнути суму пені лише за один рік, що передував зверненню до суду. Крім того, статтею 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Позов було пред'явлено 24.01.2011 року, а тому, вимоги про стягнення пені за період з 13.10.2008р. по 23.01.2010р. не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності. Просить зменшити суму неустойки .

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 грудня 2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» (17.06.2009 року найменування Відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» змінено на Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК») та громадянином України ОСОБА_1 було укладено договір № 34.2/СК-009.07.2.

Відповідно до змісту п.1.1, 1.3 кредитного договору, банк надає позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 39 600.00 (тридцять дев'ять тисяч шістсот) доларів США 00 центів, терміном по 17 грудня 2010 року включно (копія кредитного договору додається). Кредитні кошти було надано з встановленням процентної ставки в розмірі 15,0 % річних .

Факт видачі 17 грудня 2007 року позичальнику кредитних коштів в розмірі 39 600,00 доларів США 00 центів підтверджується випискою по особовому рахунку НОМЕР_2 від 7.1 2.2010 року по 20.12.2010 року (виписка додається).

Таким чином, банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором в повному обсязі. В свою чергу, позичальник зобов'язався відповідно до змісту п.4.1 кредитногодоговору забезпечити повне повернення одержаної суми кредитів на рахунок, вказаний у пункті 1.2 цього договору, не пізніше 17 грудня 2010 шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку.

Відповідно до п. 4.3 договору позичальник зобов'язався сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом до 10-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця наступного за звітним, а також 17 грудня 2010 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок, вказаний у п.1.4 цього Договору.

За порушення строків повернення кредиту або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язався сплачувати банку за кожний день прострочення пеню у розмірі 1,6 процента від суми простроченої заборгованості (п.4.6. кредитного договору).

ОСОБА_1 були порушені умови кредитного договору щодо повернення кредиту та нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 15.07.2013 року у нього утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 50728,75 грн., що складається з: 39595,58 доларів США - простроченої заборгованості за кредитом; 11133,17 доларів США - простроченої заборгованості по процентам до 17.12.2010 року- моменту закінчення терміну договору. ця заборгованість підлягає стягненню у повному обсязі. Банком нарахована заборгованість пені у сумі 6759719,75 гривень, що складається з: 4759971,62 гривень - пені за прострочення кредиту; 1965234,35 гривень - пені за прострочення процентів. Оскільки сума пені 6759719,75грн. значно перевищує заборгованість по кредиту, то суд вважає можливим застосувати ст.. 551ЦК України та стягнути пеню у сумі заборгованості за кредитом та відсотками 50728,75доларів США ,що еквівалентно 405474.89грн. ; також стягнути 24425,89 гривень - 3 % річних нарахованих за прострочення кредиту; 10087,89 гривень - 3 % річних нарахованих за прострочення процентів.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до п.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 3441,00 грн.

Керуючись ст.ст.509, 526, 551, 610-612, 651, 1050, 1054 ЦК України і ст.ст.10, 60, 88, 212, 213 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, прож.: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (04136 м.Київ, вул..Північно-Сирецька, 1-3; МФО 321712, код ЄДРПОУ 14349442, к/р 32008171201 в ГУ НБУ по Києву та Київській області) 50728,75доларів США, а також 417623,61грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, прож.: АДРЕСА_1 на користь держави ((рахунок 31211206700006, МФО 813015 в ГУ ДКСУ у Запорізькій області) у розмірі 3441,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Лисенко Л. І.