ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2006 року Справа № А25/30
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання : Стуковенковій В.Н.
за участю представників сторін:
від позивача: Житніков А.І., довіреність № 01-02/2 від 11.01.2006 року
від відповідача : у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2006року у справі № А25/30
за позовом :Приватного підприємства „Тоджима”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про визнання частково недійсним рішення
В С Т А Н О В И В:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2006 року у справі А25/30 ( суддя Чередко А.Є) визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.01.2005 року № 5030 в частині затвердження акту № 1 від 04.11.2005 року.
Оскаржуючи постанову, Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ в апеляційній скарзі просить постанову господарського суду скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, та на неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи.
Скаржник посилається на те, що Приватне підприємство „Тоджима”, м. Дніпропетровськ до цього часу не оформило правовстановлюючі документи на займану спірну земельну ділянку та не сплачує оренду плату до міського бюджету, Дніпропетровська міська рада не одержує доходи за використання земельної ділянки в зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Оспорюване рішення міськвиконкому повністю відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте в межах компетенції органу, який видав цей акт.
Приватне підприємство „Тоджима”, м. Дніпропетровськ в запереченні на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, посилаючись на те, що згідно ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Тобто, підстави для відшкодування збитків як „використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю” Закон не передбачає. Посилання відповідача на той факт, що підставою для відшкодування збитків є неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки суперечить змісту акту № 1 і є повністю надуманим.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Рішенням № 5030 від 17.11.2005 року Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради затвердив акти засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 04.11.2005 року, в тому числі акт №1,яким визначений розмір збитків, заподіяних Приватним підприємством „Тоджима” використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю.
Рішення прийнято, як зазначено в ньому, на підставі ст.ст. 156,157 Земельного кодексу України та п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 „Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”.
Статтею 156 Земельного кодексу України визначені підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Згідно з вказаною статтею власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Зазначена норма земельного законодавства не передбачає у якості підстав відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам „ використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів”.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Відповідно до п.1 вказаного Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням ( викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Посилання скаржника у апеляційній скарзі на те, що збитки заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки безпідставне, оскільки комісією, акт якої затверджений відповідачем, визначений розмір збитків, заподіяних не внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, а використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Окрім того, відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки здійснюється фізичними та юридичними особами, які самовільно зайняли земельні ділянки, або яким такі ділянки були передані тимчасово для здійснення геологознімальних, пошукових, геодезичних, інших розвідувальних та господарських робіт.
На спірній земельній ділянці розташовані будівлі промислово –виробничої бази, придбані позивачем у власність на підставі договору купівлі –продажу від 24.09.2001 року, тобто земельна ділянка самовільно позивачем зайнята не була.
З огляду на викладене рішення № 5030 від 17.11.2005 року в частині затвердження акту № 1 від 04.11.2005 року прийнято відповідачем в порушення ст. 156 Земельного кодексу України та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, в зв’язку з чим обґрунтовано визнане недійсним судом першої інстанції .
З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. ст. 195,198,200,205,206,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2006 року у справі №А25/30 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий суддя Л.О.Лотоцька
Судді Р.М.Бахмат
Судді О.С.Євстигнеєв