Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-13/97-06 Суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Карбань І.С.
03 липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Кравець Т.В.
при секретарі – Крупіної В.В.
за участю представників сторін:
позивача – Летючого В.П. за довіреністю №1 від 01.02.2006р.,
1-го відповідача –Плескач І.С. за довіреністю №9938/П/10-022 від 12.12.2005р.,
2-го відповідача –Степаненко С.А. за довіреністю №21 від 22.06.2006р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2113Х/2) ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 11.05.2006 р. по справі № АС-13/97-06
за позовом ТОВ «Агросервіс», м. Харків
до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова
та до ВДК у Фрунзенському районі м. Харкова
про стягнення 21464,30 грн.
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою та уточненням до неї, в яких просив стягнути з державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 19073,00 грн. за березень 2004р. та відсотки на суму бюджетної заборгованості в розмірі 2391,3 грн., посилаючись на порушення п. 7.7.3 ст. 7, ст.. 8 Закону України «Про ПДВ»та п. 3.4 «Порядку відшкодування ПДВ».
Постановою господарського суду Харківської області від 11.05.2006р. по справі № АС-13/97-06 позовні вимоги задоволено, стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ «Агросервіс»заборгованість по ПДВ в сумі 19073,0 грн. за березень 2004р. та відсотки на суму бюджетної заборгованості в розмірі 2391,3 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 214,64 грн.
ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова не погоджуючись з постановою господарського суду Харківської області від 11.05.2006р. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ «Агросервіс»відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовував тим, що відповідно до п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченому отримувачем товару (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто, законодавцем передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Апелянт зазначав, що наказом ДПА України від 24.04.03р. № 196 передбачено проведення документальних перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість, проведення зустрічних перевірок основних постачальників (до виробника або імпортера робіт, послуг), при цьому обов'язковим перевіркам підлягають суб'єкти господарювання, якими за місяць придбано товарів, де сума ПДВ складає не менш як 10,0 тис. грн. при заявленій до відшкодування суми ПДВ до 200,0 тис. грн. Окрім цього, листом ДПА України від 12.04.2005р. № 6957/7/15-2217 передбачено відшкодування ПДВ тим платникам, які на 100 % перевірені по ланцюгу поставок товарів до виробника (імпортера) з метою встановлення факту надходження до державного бюджету податку на додану вартість .
Апелянт також повідомляв, що для підтвердження сум ПДВ, заявлених позивачем до відшкодування з державного бюджету по податковій декларації за березень 2004р., до податкових інспекцій, в яких на обліку знаходяться підприємства - постачальники позивача, були направлені запити на проведення зустрічних перевірок та отримані відповіді від ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, яка повідомляла, що ПП „Янтар 21” не є виробником відвантаженої на адресу ТОВ „Агросервіс” продукції, а придбало її у ТОВ „Авалон”. Олександрійська ОДПІ Красоградської області повідомляла, що ТОВ „Авалон” знято з обліку платників податків за рішенням власника (довідка про зняття з обліку платників податків №22 від 07.09.04р. форма №12-ОПП). Також, був направлений запит на проведена зустрічної перевірки СПД ФО Фунікова О.А., на який була отримана відповідь, що СПД ФО Фуніков О.А. не є виробником відвантаженої на адресу ТОВ «Агросервіс»продукції, а придбало її у ТОВ «Техма». ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова повідомляла, що ТОВ «Техма»до ДПІ не звітує, останній звіт надано у січні 2004р, тому апелянт зазначав, що суми податкового кредиту ТОВ «Агросервіс», заявлені позивачем до відшкодування, не можливо вважати правомірними так як ці суми не підтверджені матеріалами зустрічних перевірок постачальників позивача, а відповідно і не підтверджена (відсутня) сплата ПДВ до державного бюджету.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, в яких просив постанову господарського суду Харківської області від 11.05.2006р. по справі № АС-13/97-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення позивач обґрунтовував тим, що апелянт обґрунтовував скаргу п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в редакції, яка не була чинною на момент існування правовідносин, що є предметом судового розгляду, а також вважав неправомірним посилання позивача на п.п 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 того ж Закону, яка не є чинною на момент розгляду справи. На думку позивача, судом правомірно застосовані норми закону, які були чинними саме на момент існування правовідносин, а не на момент розгляду справи, а позиція апелянта з цього приводу є помилковою.
Також позивач зазначав, що обґрунтування апеляційної скарги підзаконними актами (наказом ДПА, листом ДПА) також є неправомірним, оскільки Закон України „Про податок на додану вартість" не делегує ДПА право встановлювати додаткові вимоги та обмеження платникам податків, а сам вказаний закон не містить таких додаткових вимог (стосовно зустрічних перевірок, перевірок „ланцюгу поставок" та ін.).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що підприємством у встановленому Законом України „Про ПДВ" порядку була направлена до органу ДПС податкова декларація по ПДВ за вказаний у позові податковий період. В декларації платник визначив до відшкодування з бюджету шляхом перерахування на рахунок в установі банку протягом 30 календарних днів з дати подання декларації суму 11245,0 грн. та шляхом зарахування на рахунок в банку після погашення його податкових зобов'язань протягом трьох наступних податкових періодів суму 24984,0 грн. Першим відповідачем була проведена перевірка позивача з питань правомірності відшкодування ПДВ за березень 2004 р. про ,що було складено акт № 1268/23-416-24280292 від 18.05.04 р. про результати документальної перевірки ТОВ «Агросервіс»з питань правомірності відшкодування ПДВ за період з 01.12.2003р. по 31.12.2003р., згідно з яким порушень у визначенні податкового кредиту не встановлено, але на стор. 9 акту записано, що остаточне підтвердження цієї суми буде здійснено після отримання та розгляду результатів зустрічних перевірок.
Посилання першого відповідача про те, що ним були направлені запити на проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача до виробника придбаного товару. За даними зустрічних перевірок ТОВ „Авалон", у якого був придбаний товар ПП „Янтар-21", який в свою чергу в подальшому реалізував його позивачу, знятий з обліку платників ПДВ з 07.09.04 р., тому на думку першого відповідача, сума ПДВ по операції придбання товару у ПП „Янтар-21", не підлягає відшкодуванню, не підтверджено належними документами, в тому числі рішенням суду, тому такі твердження не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови господарського суду. Оскільки вартість придбаного у ПП „Янтар-21" товару підприємством позивача була оплачена. Відповідно довідки від 08.07.04 р. про зустрічну перевірку ПП „Янтар-21" належним чином задекларував цю операцію в податковому обліку та визначив та сплатив до бюджету податкові зобов'язання, в т.ч. і по цій операції. За таких обставин у першого відповідача відсутні законні підстави вважати суму податкового кредиту по операціям з ПП „Янтар-21" не підтвердженою.
За даними довідки від 08.06.04 р. про результати зустрічної перевірки ПП Фунікова О.О., у якого позивачем були придбані товари і ці операція також була врахована при визначенні податкового кредиту по ПДВ за березень 2004 р., позивач по даній справі повністю оплатив придбаний товар, продавець задекларував податкові зобов'язання і сплатив їх до бюджету. За таких обставин у першого відповідача відсутні законні підстави вважати суму податкового кредиту по операціям з ПП Фуніковим О.О. не підтвердженою.
Нова редакція п. 7.7.3 ст. 7 Закону України „Про ПДВ", яка не містить порядку нарахування відсотків, набрала чинності з 01.06.05 р. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку відсотків, він зроблений за період з 20.05.04 р. по 30.05.05 р., тобто з врахуванням змін до Закону. Тому доводи першого відповідача не відповідають наданим документам. Право на отримання бюджетного відшкодування за березень 2004 р. у позивача виникло в період, коли діяла попередня редакція п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про ПДВ".
Згідно п. 7.7.3 ст. 7 Закону України „Про ПДВ", в редакції, що діяла до 01.06.05 р., у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п. 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії. включаючи день погашення.
Згідно п. 6 ст. 7 Положення про державне казначейство, затвердженого
постановою КМУ № 590 від 31.07.95 р., відділення державного казначейству районах
містах, районах у містах здійснюють за поданням державних податкових інспекцій
повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнутих
податків, зборів і обов'язкових платежів. Порядок відшкодування ПДВ, затверджений
наказом ДПА України та Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.01р.
передбачає, що відшкодування ПДВ з бюджету органами державного казначейства
здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду. Таким чином, органи державного казначейства виконують приписи документів, які направлені відповідними ДПІ, або за рішенням суду.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 11.05.2006р. по справі № АС-13/97-06 прийнята у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення, викладені в апеляційній скарзі, є необ’єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 11.05.2006р. по справі № АС-13/97-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Кравець Т.В.