Справа № 11-кп/796/365/2013 Головуючий у першій інстанції: МетелешкоО.В.

Категорія КК України: ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 Доповідач: Корнієнко Т.Ю.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Корнієнко Т.Ю.,

суддів - Мосьондза І.А., Новова С.О.,

секретаря судового засідання - Пазюка Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12013110040000946 за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва Григоренко Л.Ю. на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2013 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кролевець, Сумськоїобл., громадянина України, який зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

-03.09.2004 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. Звільнився 23.05.2007 року на підставі постанови Шосткинського районного суду Сумської області від 15.05.2007 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць днів,

-12.03.2012 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Тертичного О.А.,

захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6.

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 09.07.2013 року ОСОБА_3 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 187 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, частково приєднавши не відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2012 року, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Цим же вироком ОСОБА_4 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Судом вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Згідно з вироком, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 18.11.2012 року, приблизно о 03:40 годині, перебуваючи у дворі будинку № 32 по бульвару Перова в місті Києві, вступивши у попередню змову на вчинення відкритого викрадення майна раніше незнайомих їм ОСОБА_7 та ОСОБА_8, підійшли до них, та ОСОБА_3 висловив вимогу про передачу цінних речей. У подальшому, потерпіла ОСОБА_7 передала ОСОБА_4 належний їй мобільний телефон, вартістю 1000 гривень, а також продемонструвала свій гаманець, з якого він відкрито викрав грошові кошти в сумі 18 гривень.

У цей час, ОСОБА_3, вийшовши за межі попередньої домовленості з ОСОБА_4, погрожуючи застосуванням насильства, що є небезпечним для здоров'я потерпілої, наставив у напрямку ОСОБА_8 ножа, який тримав у руці, чим здійснив напад на неї. Подолавши таким чином волю ОСОБА_8 до опору, ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, висловив вимогу про передачу належних їй цінностей, внаслідок чого заволодів мобільним телефоном потерпілої з картою пам'яті, загальною вартістю 700 гривень.

Після цього ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили матеріальної шкоди ОСОБА_8 на суму 700 гривень, а ОСОБА_7 на суму 1018 гривень.

В апеляційній скарзі з доповненнями до неї прокурор у кримінальному провадженні просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 187 КК України у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України, частково приєднавши не відбуте покарання за попереднім вироком суду, остаточно призначити йому покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, прокурор вважає призначене йому покарання таким, що не відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі внаслідок м'якості, оскільки судом не в повній мірі враховано, що ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, під час іспитового строку, призначеного попереднім вироком суду, вчинив злочинне діяння, направлене проти власності особи, перебуваючи у попередній змові, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Також суд не зважив на конкретні обставини та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення.

Також, прокурор оскаржив цей вирок і відносно ОСОБА_4 в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і в цій частині колегією суддів прийнято окреме рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив вирок в частині призначеного покарання скасувати і постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 призначити покарання за ч.1 ст.187 КК України - 5 років позбавлення волі, і на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2012 року і остаточно призначити покарання - 5 років 6 місяців позбавлення волі, захисників та обвинувачених, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили вирок суду залишити без змін, провівши судове слідство в частині дослідження даних про особи обвинувачених, судові дебати, надавши останнє слово обвинуваченим, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції визнав доведеною винність ОСОБА_3 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої). Такі висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах, які були ретельно досліджені у судовому засіданні, і не оспорюються учасниками судового розгляду.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.1 ст.187 КК України є правильною і також ніким із учасників процесу не оспорюється.

Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, то висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці не підлягають, і згідно положень ч.1 ст.404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст.409 КПК України однією з підстав для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді є невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.187 КК України у виді позбавлення волі суд врахував - характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, є тяжким, дані про його особу, а саме, що він позитивно характеризується, не перебуває на спеціальних обліках, працює, також врахував обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та повне відшкодування причиненої шкоди, обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів.

Разом з тим, розмір покарання, визначеного судом обвинуваченому ОСОБА_3 до відбування за ч.1 ст.187 КК України явно не відповідає тяжкості скоєного ним злочину внаслідок м'якості.

Суд першої інстанції в повній мірі не врахував тяжкість скоєного злочину, спосіб та конкретні обставини його вчинення - в нічний час, щодо дівчини, з демонстрацією ножа, дані про особу обвинуваченого, який скоїв новий злочин в період іспитового строку, та призначив покарання в розмірі, що не забезпечить досягнення мети , передбаченої ст.50 КК України, а саме не забезпечить виправлення, виховання ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 підлягає скасуванню з постановленням свого вироку на підставі п.2 ч.1 ст.420 КПК України, яким призначити обвинуваченому більш суворе покарання, а апеляційна скарга прокурора - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.405, 407, 420 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2013 року щодо ОСОБА_3 в частині призначення йому покарання скасувати та ухвалити новий вирок.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.187 КК України - 4 (чотири) роки 3 (три) місяці - позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2012 року і остаточно призначити покарання - 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

В решті цей вирок залишити без зміни.

Вирок Апеляційного суду м. Києва може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Судді:

Корнієнко Т.Ю. Мосьондз І.А. Новов С.О.