Справа № 1-87/08
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2008 року. Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Ритова В.І.
при секретарі Бережній О.В.
з участю прокурора Шило С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, не судимого
за ч. 1 ст. 122 та ч. 3 ст. 296 КК України,
В С Т А Н О В И В:
05 квітня 2008 року, близько 18 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вулиці Пархоменка в с. Проточі Царичанського району Дніпропетровської області вчинив словесну сварку зі своїм батьком ОСОБА_2, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Під час сварки, яка пізніше переросла в бійку, ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства і прийнятих в ньому правил і норм поведінки та співіснування, навмисно ображав батька грубою нецензурною лайкою та образливими словами, після чого, поваливши останнього руками на землю, почав бити кулаками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши йому фізичний біль.
Проїжджавший на той момент по вказаній вулиці ОСОБА_3 з метою припинення сварки та побиття ОСОБА_2 втрутився у події, намагаючись відтягнути ОСОБА_1 від ОСОБА_2 і при цьому умовляючи припинити побиття батька, на що ОСОБА_1 відреагував дуже агресивно і, показуючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та ігноруючи права і законні інтереси громадян на особисту недоторканість, безпричинно, із хуліганських намірів у відповідь на дії та слова ОСОБА_3 кулаком правої руки навмисно наніс удар в обличчя останньому, в результаті чого той упав на землю, а ОСОБА_1, проявляючи особливу зухвалість та зневагу, не зупиняючись, навмисно наніс не менше як два удари правою ногою в область лівого боку тулуба ОСОБА_3, спричинивши останньому тілесні ушкодження, з якими він пізніше був госпіталізований і лікувався в Царичанській районній лікарні.
Боячись за своє здоров'я, ОСОБА_3 з місця події змушений був рятуватись шляхом втечі. Хуліганські дії ОСОБА_1 продовжувались на протязі тривалого часу, не менше як 15 хвилин.
Умисним нанесенням ударів в ході хуліганських дій ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді забою голови, садна крила правого вуха, закритого перелому 9-10 ребер зліва, які згідно висновку експерта № Е - 104 Царичанського відділення СМЕ від 22 квітня 2008 року відносяться до категорії середньої тяжкості, як викликали тривалий розлад здоров'я (перелом зростається в термін більше ніж 21 день).
Таким чином, своїми навмисними діями ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та прийнятих в ньому норм і правил поведінки, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вираженою в тривалому і впертому, на протязі не менше як 15 хвилин, неприпиненні порушення громадського порядку, з опором громадянину ОСОБА_3, який припиняв його протиправні дії, із завданням потерпілому ОСОБА_2 фізичного болю, а ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Підсудний ОСОБА_1 вину у скоєних злочинах визнав повністю і показав, що 05 квітня 2008 року, близько 18 години, повертаючись з відпочинку на природі, він та батько заїхали до магазину в с. Проточі Царичанського району по продукти харчування. Обоє вони були у нетверезім стані. Біля магазину між ним та батьком виникла сварка, вони тягали один одного за одежу. В цей час під'їхав велосипедом ОСОБА_3, який теж перебував у нетверезім стані, і втрутився в сварку. Він двічі ударив його по обличчю і той упав. Більше він ОСОБА_3 не бив і останній міг поламати ребра при падінні. Розкаюється.
Його вина підтверджується показами потерпілого, свідків, зібраними по справі доказами.
Потерпілий ОСОБА_3, покази якого оголошені в судовому засіданні, пояснив, що 05 квітня 2008 року біля магазину в с.Проточі Царичанського району він зустрів ОСОБА_1 та його батька ОСОБА_2, які між собою сварились. В ході сварки ОСОБА_2 лежав на землі, а ОСОБА_1 наносив своєму батькові удари кулаками по різним частинам тіла. Він зупинився і почав ОСОБА_1 заспокоювати та говорив, щоб він не бив батька, але у відповідь той наніс йому один удар правою рукою в область обличчя, внаслідок чого він упав на землю, а ОСОБА_1 наніс йому правою ногою два удари в область лівого ребра. Він підняв велосипед і втік додому., а 06 квітня 2008 року звернувся до лікарні, де дізнався, що у нього перелом 9-10 ребер.
Свідок ОСОБА_2 пояснив у судовому засіданні, що дійсно 05 квітня 2008 року він з сином у нетверезім стані сварилися біля магазину в с. Проточі Царичанського району, а ОСОБА_3 втрутився в їхню сварку і син ударив його по обличчю.
Свідок ОСОБА_4, покази якої оголошено в судовому засіданні, пояснили, що 05 квітня 2008 року, близько 18 години, вона біля магазину в с. Проточі Царичанського району бачила сварку між ОСОБА_1 та його батьком ОСОБА_2 Бачила як ОСОБА_1 наніс удар правою ногою ОСОБА_3, який намагався його заспокоїти, по ребрах коли той лежав на землі.
Вина ОСОБА_1 у хуліганстві та спричиненні ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень підтверджується зібраними по справі доказами6
-рапортами працівників міліції ( а. с. 3, 4)
-протоколом усної заяви ОСОБА_3 ( а. с. 5)
-висновком судово-медичної експертизи № Е-104, згідно якого ОСОБА_3 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді перелому 9-10 ребер зліва, забою голови, садна крила правого вуха (а. с. 27),
-заявою ОСОБА_3 про припинення кримінального переслідування у відношенні ОСОБА_1, оскільки не має до нього ніяких претензій (а. с. 33).
Вислухавши пояснення підсудного, свідка, оцінивши оголошені покази потерпілого, свідка та зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах підтверджується повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 296 КК України, як він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та прийнятих в ньому норм і правил поведінки, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вираженою в тривалому і впертому, на протязі не менше як 15 хвилин, неприпиненні порушення громадського порядку, поєднаному з опором громадянину ОСОБА_3, який припиняв його протиправні дії, із завданням потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а Батькові ОСОБА_2 фізичного болю; за ч. 1 ст. 122 КК України, як він умисно спричинив потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_1 в тій частині, що він не бив ногами потерпілого ОСОБА_3, оскільки ці його покази спростовуються показами потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4, і вважає, що в дійсності він наносив потерпілому удари ногами по тулубу і саме він, а не будь-хто інший спричинив ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження. Окрім того, згідно висновку судово-медичної експертизи зазначені тілесні ушкодження могли бути спричинені в термін і при обставинах, описаних в описовій частині постанови, при дії тупими предметами або об такі (можливо кулаками чи ногами) (а. с. 27).
При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, злочин скоєно у нетверезім стані, що обтяжує відповідальність підсудного, дані про особу ОСОБА_1: першу судимість, позитивні характеристики, потерпілий претензій до нього не має, щире каяття і вважає, що покарання підсудному повинно бути призначене в межах санкції ч. 1 ст. 122 та ч. 3 ст. 296 КК України.
Суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України і вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323 та 324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 3 ст. 296 КК України, та призначити покарання:
за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді позбавлення волі строком 1 рік;
за ч. 3 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі строком 3 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу службу про зміну місця проживання та систематично з'являтись в службу для реєстрації.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області у 15-денний термін з подачею апеляції через районний суд.
Головуючий В.І.Ритов.