Судове рішення #32812584


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 901/2491/13



Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Балюкової К.Г.,

Видашенко Т.С.,


за участю представників сторін:

позивача: Скарбарчук О.Г., довіреність № 2188-Юр від 06.08.2013 року, Публічне акціонерне товариство "Волинь - Цемент".

відповідача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" .

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 28 серпня 2013 року у справі №901/2491/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" (вул. Шевченка, 1,Здолбунів,Рівненська область,35700)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" (вул. Плотинна, буд.9,Сімферополь,95007)

про стягнення 305049,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне Товариство "Волинь-Цемент" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" про стягнення попередньої оплати у сумі 305049,21 грн. (а.с. 3-7).

Позовні вимоги заявлено на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що у період часу, а саме із 18.02.2011 року до 30.09.2011 року відповідачу, за умовами договору поставки №1.10.0.1.2130/086 від 15.02.2011 року перераховано 1665876,63 грн. попередньої оплати, у тому числі: 14306428,00 грн. на відшкодування залізнодорожнього тарифу та 359448,63 грн. за продукцію, про те фактично, за період із 23.02.2011 року до 21.09.2011 року відповідач фактично поставив продукцію загальною вартістю 1360827,42 грн. у тому числі: 951179,40 грн. залізнодорожний тариф та 409648,02грн. вартість продукції.

Вартість невикористаної попередньої оплати у сумі 305049,21 грн. позивач просить стягнути із відповідача.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2013 року у справі №901/2491/13 (суддя Осоченко І.К.) позов Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Волинь - цемент" 305049,21 грн. та судовий збір у розмірі 6100,98 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням судом першої інстанції обставин, які мають значення для вирішення справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач запевняє, що з 06.10.2011 року по 15.11.2011 року полувагони з продукцією Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" були незаконно зупинені митними огранами на станції Могильов - Подільський Південно - Західної залізнодорожньої станції, що сприяло неможливістю своєчасно поставити продукцію Публічному акціонерному товариству "Волинь - цемент".

З грудня 2011 року, після закінчення дії форс - мажорних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" на адресу Публічного акціонерного Товариства "Волинь-Цемент" неодноразово направляла листи із пропозицією прийняти продукцію, однак відповіді отримано не було.

Таким чином, як запевняє відповідач, Публічним акціонерним Товариством "Волинь-Цемент" не прийнята від Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" продукція на суму 305049,21 грн.

Крім того, 28.08.2013 року відповідачем через канцелярію суду першої інстанції була подана зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного Товариство "Волинь-Цемент" про спонукання Публічного акціонерного Товариство "Волинь-Цемент" виконати умови договору поставки № 1.10.0.1.2130/086 і прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" продукцію на суму 305049,21 грн..

Однак, як вважає відповідач, судом необґрунтовано відмовлено у прийнятті зустрічного позову.

У судове засідання, призначене на 03.10.2013 року, представник позивача та представник відповідача не з'явилися. 02.10.2013 року на адресу суду надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" знаходиться на лікарняному. Того ж дня на адресу суду надійшло клопотання і від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" також знаходиться на лікарняному.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами судова колегія відкладала розгляд справи.

02.10.2013 року разом із клопотанням про відкладення розгляду справи від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Публічне акціонерне товариство "Волинь-Цемент" вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою.

Відповідно до п. 8.2 договору поставки передбачено, що сторона яка заявляє про настання форс - мажорних обставин, повинна надати іншій стороні відповідне підтвердження Торгово - промислової палати, у якому повинні бути вказані характер форс - мажорних обставин та їх тривалість. Такого підтвердження надано не було.

Лист Постачальника № 169 від 02.11.2011 року не може вважатися належним повідомленням про виникнення форс - мажорних обставин. Згідно вимог п 8.1 договору поставки , повідомлення про виникнення форс - мажорних обставин підлягає надсиланню протягом 5-ти календарних днів. Таким чином, якщо Постачальник дійсно вважав обставини форс - мажорними, то відповідне повідомлення мало бути надіслано Покупцеві не пізніше 11.10.2011 року, а не 02.12.2011 року.

Також позивач вважає, що твердження скаржника про перебування оплаченої Покупцем продукції на складі Постачальника та про відмову від зобов'язання в односторонньому порядку є безпідставними.

У судовому засіданні 17.10.2013 року представник позивача також наполягав на своїх позовних вимогах, відповідач повторно у судове засідання не з'явився, заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням представника відповідача до міста Київ та неможливістю направити іншого представника до суду.

Судова колегія відхиляє заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, участь у судовому засіданні це право, а не обов'язок сторін, окрім того відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами.

Судова колегія вважає за можливим розглядати справу без участі відповідача.

Переглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

15.02.2011 року між Публічним акціонерним Товариством "Волинь-Цемент" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" (постачальник) було укладено договір №1.10.0.1.2130/086 (а.с. 15-19), відповідно до пункту 1.1 цього договору постачальник зобов'язується доставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується його прийняти у власність та оплатити шлам "Продукт залізовмісний ТУ У 13.1-32993108-001-2008 виробництва ТОВ "Керченське рудоуправління".

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за продукцію, яка поставляється за даним договором, здійснюється покупцем на підставі відповідного рахунку - фактури, виданого постачальником (у тому числі переданого по факсу чи електронний пошті), шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 5.2 договору, позивач зобов'язався здійснювати попередню оплату вартості залізнодорожнього тарифу, а вартість фактично отриманої продукції сплачувати на протязі 5-ти банківських днів після отримання на станції Здолбунів Львівської залізничної дороги.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором постачання одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З наявних матеріалів справи вбачається, що у період із 18.02.2011 року до 30.09.2011 року позивач перерахував на поточний рахунок відповідача 1665876,63 грн. (у тому числі залізнодорожний тариф 1306428,00 грн., а також за продукцію 359448,63 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями з призначення платежу (а.с. 53-92).

За період часу із 23.02.2011 року до 21.09.2011 року відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято продукцію на суму 1360827,42 грн. (у тому числі залізнодорожний тариф 951179,40 грн., та за продукцію 409648,02 грн.), що підтверджується видатковими накладними (а.с. 25-52).

Таким чином, сума невикористаної попередньої оплати становить 305049,21 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Докази того, що на рештку попередньої оплати у сумі 30605,19 грн. відповідачем здійснено поставку продукції або повернено зазначену суму позивачу, суду не надано.

Судова колегія також вважає безпідставними доводи відповідача про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, виходячи із наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі від 30.07.2013 року направлена сторонам 30.07.2013 року та була повернута від відповідача із відміткою почтового відділення у зв'язку "За закінченням терміну зберігання", окрім того телеграмою від 15.08.2013 року відповідач просив справу не розглядати 19.08.2013 року.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування або зміни рішення суду у зв'язку з порушенням суду норм процесуального права може бути та обставина, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Про те, відповідач був повідомлений про судове засідання на 19.08.2013 року.

Доводи відповідача про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на думку судової колегії також є надуманими, та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Так, за умовами пункту 1.1 договору, відповідач зобов'язався поставити позивачу продукцію, на умовах оговорених даним договором, умови поставки продукції сторони узгодили розділом 3 договору. Відповідно до п.3.6 договору, датою поставки продукції сторони визначили дату, зазначену на штемпелі залізнодорожньої накладної станції "Здолбунів Львівської залізничної дороги".

Докази того, що позивач відмовлявся від отримання продукції, а також доводи того, що попередня оплата за залізнодорожний тариф використана позивачем у повній мірі, відповідачем суду не надані.

Так, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд



ПОСТАНОВИВ:


1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія"залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 серпня 2013 року у справі № 901/2491/13 залишити без змін.


Головуючий суддя В.С. Голик

Судді К.Г. Балюкова

Т.С. Видашенко


Розсилка:


1. Публічне акціонерне товариство "Волинь-Цемент" (вул. Шевченка, 1,Здолбунів,Рівненська область,35700)


2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська залізорудна компанія" (вул. Плотинна, буд.9,Сімферополь,95007)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація