ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року м. Київ К/800/40421/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів Іваненко Я.Л., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до керівника Секретаріату Конституційного Суду України, Конституційного Суду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила:

- визнати дії відповідачів протиправними;

- зобов'язати відповідачів провести перевірку її звернення щодо тлумачення рішення Конституційного Суду України №19-рп/2010 від 09.09.2010 року в частині підвідомчості справ пов'язаних з соціальними виплатами та прийняти рішення;

- зобов'язати Голову Конституційного Суду України надати обґрунтовані відповіді на звернення від 18.07.2012 вх.№18/1741, від 31.07.2012 №18/1834 та від 07.09.2012 №18/2150 та вжити заходів щодо усунення порушень при підготовці конституційних звернень до розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачами було відповідно до вимог законодавства опрацьовано конституційне звернення ОСОБА_2, прийнято відповідне рішення, а також, не порушено інших вимог встановлених законодавством під час розгляду звернень позивача.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 заявила вимоги про скасування рішення суду апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, позивач зазначає те, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема її не було повідомлено про час, дату та місце апеляційного розгляду. Крім того не надано належної оцінки спірним діям відповідача, щодо розгляду її звернень на відповідність вимогам законодавства.

В запереченнях на касаційну скаргу Конституційний Суд України просить залишити її без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки при їх ухвалені не було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ОСОБА_2 09.06.2009 року звернулась до Конституційного Суду України із конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 1227 Цивільного кодексу України, мотивуючи звернення неоднаковим застосуванням положень Конституції України та Законів України судами та іншими органами державної влади, що призвели до порушення її прав.

Листом-повідомленням Конституційного Суду України від 23.06.2009 року № 18/1356 конституційне звернення позивача залишено без розгляду, в зв'язку з невідповідністю його вимогам Закону України «Про Конституційний Суд України».

Не погоджуючись з наданою відповіддю, ОСОБА_2 26.06.2009 року подано скаргу на ім'я Голови Конституційного Суду України щодо неправомірних дій завідуючого відділу правового аналізу конституційних подань та конституційних звернень О. Рогового та фальсифікації її конституційного звернення.

Конституційний Суд України листом від 27.07.2009 року №18/1534 за підписом заступника керівника Секретаріату - керівника Управління правової експертизи Є. Бурлая надано відповідь на скаргу позивача від 26.06.2009 року, яким повідомлено про відсутність фальсифікації її конституційного звернення.

Не погоджуючись з наданою відповіддю, ОСОБА_2 31.07.2009 року подала скаргу на ім'я Голови Конституційного Суду України щодо неправомірних дій заступника керівника Секретаріату - керівника Управління правової експертизи Є. Бурлая та фальсифікації її конституційного звернення.

Листом Секретаріату Конституційного Суду України від 15.01.2010 року за №18/3129 повідомлено позивача, що відповідь на скаргу позивача від 31.07.2009 року не надавалась, оскільки керівником Секретаріату прийнято рішення про передачу матеріалів звернення на розгляд колегії суддів Конституційного Суду України.

Ухвалою Конституційного Суду України від 29.10.2009 року у справі №2-52/2009 (№55-у/2009) за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 1227 Цивільного кодексу України відмовлено у відкритті конституційного провадження, в зв'язку з невідповідністю конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та Закону України «Про Конституційний Суд України», оскільки суб'єктом звернення не було зазначено, тлумачення яких саме положень вказаних статей кодексів має бути дано Конституційним Судом України, а також не обґрунтовано необхідності в такому тлумаченні. При цьому, Конституційний Суд України звернув увагу на те, що ОСОБА_2 не наведено фактів неоднозначного застосування судами положень статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 1227 Цивільного кодексу України при розгляді справи про неправомірні дії заступника голови Державної корпорації «Укрбудматеріалів».

16.11.2009 року ОСОБА_2 звернулась до Конституційного Суду України зі скаргою на вищевказану ухвалу, якою відмовлено їй у відкритті конституційного провадження щодо тлумачення положень статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 1227 Цивільного кодексу України.

Листом від 20.11.2009 року за №18/2711 у відповідь на скаргу на ухвалу про відмову відкритті конституційного провадження адресатом повідомлено ОСОБА_2, що Конституцією та законами України не передбачено можливості оскарження актів Конституційного Суду України і про те, що дана ухвала є остаточною.

04.12.2009 року ОСОБА_2 подана повторна скарга на неправомірні дії заступника керівника Секретаріату КСУ - керівника управління правової експертизи Бурлая Є.

Секретаріатом Конституційного Суду України листом від 11.01.2010 року №18/2899 повідомлено заявницю скарги, що за наслідками вивчення поставленого нею у скарзі питання, неправомірних дій працівників Секретаріату КСУ при опрацюванні конституційного звернення позивача не виявлено.

02.07.2012 року ОСОБА_2 на адресу Конституційного Суду України повторно подано звернення щодо офіційного тлумачення статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України із підстав, що були означені нею в конституційному зверненні від 09.06.2009 року.

Секретаріатом Конституційного Суду України листом від 09.07.2012 року № 4402-14-18/1062 надано відповідь та проінформовано позивача про невідповідність звернення від 02.07.2012 року вимогам Закону України «Про Конституційний Суд України», а також звернуто увагу заявниці на те, що ухвалою №55-у/2009 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі, за конституційним зверненням позивача з аналогічного питання. Крім того, повідомлено ОСОБА_2 про те, що подальші звернення з порушеного нею питання залишатимуться без відповіді. Зазначений лист підписаний заступником керівника Секретаріату КСУ - керівником управління правової експертизи Бурлаєм Є.

ОСОБА_2 було подано скаргу Голові Конституційного Суду України від 17.07.2012 року про притягнення до відповідальності заступника Секретаріату - керівника Управління правової експертизи Є. Бурлая за фальсифікацію конституційних звернень позивача.

У відповідь на скаргу позивача від 17.07.2012 року листом від 25.07.2012 року за №4-14-18/1193, за підписом керівника Секретаріату повідомлено, що її скарга розглянута, а конституційне звернення від 02.07.2012 щодо офіційного тлумачення статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосується питань, які вже були предметом розгляду колегії суддів Конституційного Суду України, а тому другий і третій примірники звернення були їй повернені та було повідомлено, що подальші звернення з цих же питань залишатимуться без відповіді і долучатимуться до справи за погодженням із заступником Голови КСУ.

Не погоджуюсь з наданою відповіддю від 25.07.2012 №4-14-18/1193, позивачем 31.07.2012 подано скаргу на ім'я Голови суду щодо вжиття заходів відносно фальсифікації її звернень та допущення до розгляду її звернення від 02.07.2012 року щодо офіційного тлумачення положень статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Листом від 29.08.2012 №21-14-18/1361 Конституційним Судом України повідомлено ОСОБА_2 про те, що її скарга на дії посадових осіб Конституційного Суду України розглянута. За результатами проведеної перевірки фактів фальсифікації, викладених в скарзі, не виявлено. А також, додатково повідомлено, що листом від 02.07.2012 року припинено листування з позивачем, згідно п.4 параграфу 11 Регламенту Конституційного Суду України та повернуто примірники звернення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про Конституційний Суд України», Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Пунктом 4 частини 2 статті 43 Закону України «Про Конституційний Суд України» закріплено, що суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (ст.94 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

Порядок прийняття конституційних звернень, їх попередня перевірка в Конституційному Суді України встановлено параграфом 10 Регламенту Конституційного Суду України (далі - Регламент), затвердженого Рішенням Конституційного Суду України від 05.03.1997 року (у новій редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 14.10.2008 року № 34-р/2008).

Пунктом 4 параграфу 10 Регламенту встановлено, що всі зареєстровані конституційні звернення перевіряє у невідкладному порядку відповідний підрозділ Секретаріату Конституційного Суду України, до повноважень якого віднесено попереднє вивчення та перевірка їх на відповідність вимогам статей 13, 14, 38, 39, 40, 41, 42, 43 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Пунктом 5 цього параграфу Регламенту передбачено, що неналежно оформлені конституційні звернення Секретаріат Конституційного Суду України повертає авторам, про що вказується у письмовому повідомленні, підписаному керівником відповідного підрозділу Секретаріату Конституційного Суду України, в даному випадку керівником Секретаріату Конституційного Суду України.

Відповідно до параграфу 11 Регламенту, конституційні подання та конституційні звернення, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про Конституційний Суд України», з пропозиціями доповідаються керівникові Секретаріату Конституційного Суду України або його заступникові - керівникові Управління правової експертизи і за їх рішенням передаються у відповідний підрозділ Управління правової експертизи Секретаріату Конституційного Суду України для підготовки попереднього висновку про наявність підстав для відкриття конституційного провадження у справі або відмови у відкритті провадження.

Відповідно до п. 4 параграфу 11 Регламенту, за умови повторного звернення суб'єкта права на конституційне подання, конституційне звернення до Конституційного Суду України з питання, з якого вже прийнято рішення, дано висновок Конституційного Суду України або винесено процесуальну ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження чи припинення конституційного провадження у справі, заявнику повторно надається відповідь з одночасним повідомленням про припинення листування з порушеного питання. Подальші звернення таких осіб з того ж питання залишаються без відповіді і долучаються до справи за погодженням із заступником Голови Конституційного Суду України.

Конституційне звернення ОСОБА_2 від 09.06.2009 року було розглянуто Конституційним Судом України і за результатами його постановлено ухвалу від 29.10.2009 у справі № 2-52/2009 (№ 55-у/2009) про відмову у відкритті конституційного провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про Конституційний Суд України», через невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та вказаним Законом.

Так, пунктом 5 параграфу 11 Регламенту Конституційного Суду України передбачено, що наступні явно не обґрунтовані звернення до Конституційного Суду України розцінюються як зловживання правом. За таких обставин Конституційний Суд України діє відповідно до статті 60 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Проаналізувавши зміст звернень та скарг позивача, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що вони стосуються одного й того ж самого питання та у більшості своїй повторюються за змістом.

Отже, при розгляді конституційного звернення та скарг ОСОБА_2 відповідачі діяли в межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» та Регламентом Конституційного Суду України.

З касаційної скарги вбачається, що скаржник, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення також посилається на те, що оскаржуване рішення постановлене у її відсутність, її не повідомляли про час, дату та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Із матеріалів справи, зокрема, із зворотнього повідомлення (а.с. 210) та реєстру поштових відправлень (а.с. 211) вбачається, що позивача було повідомлено про розгляд справи № 2-а-6406/10/2670 12.06.2013 року за адресою м. Київ, вул. Московська 8, корп. 30, зал судового засідання № 2.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судових рішень.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року в справі № 2а-6406/10/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.Я. Олендер

Судді Я.Л. Іваненко

Ю.Й. Рецебуринський