Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2006 р. Справа № 14/58-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з‘явився
відповідача –Марченка І.В. (директор)
розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 1793С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 02 березня 2006 р. по справі № 14/58-06
за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі Сумської філії, м. Суми
до Дочірнього підприємства сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля", с. Подільки, Липоводолинський р-н, Сумської обл.
про стягнення 60 002,88 грн.
встановила:
18 січня 2006 року закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Сумської області з позовною вимогою про стягнення з Дочірнього підприємства сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" заборгованості в сумі 60 002,88 грн., а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також просило, в порядку ст. 66 ГПК України, вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та інше майно відповідача.
Рішенням господарського суду Сумської області від 02.03.2006р. (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено, стягнуто з ДП СТОВ "Поділля" на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" 54 483,94 грн. боргу, 4566,35 грн. процентів, 952,59 грн. пені, 600,02 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рахунок заставленого майна відповідно до договору застави майна від 05.09.2005 р.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 02.03.2006 р. по справі №14/58-06 в частині стягнення з ДП СТОВ "Поділля" боргу і процентів, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
ЗАТ Комерційний банк "ПриватБанк" відзив на апеляційну скаргу суду не надав, його повноважний представник у судове засідання не прибув, хоча про місце і час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.05.2006р. №1551837.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
02 вересня 2005 року між ЗАТ Комерційний банк "ПриватБанк" (далі Банк) та ДП СТОВ "Поділля" (далі позичальник) за №54 був укладений договір кредитування (далі Договір), відповідно до умов якого Банком були надані позичальнику кредитні кошти загальною сумою 129 000,00 грн. і датою повернення кредиту, за згодою сторін, була встановлена дата –01.12.2005 року, зі сплатою за користування кредитними коштами 23% річних. В забезпечення зобов'язань, прийнятих на себе ДП СТОВ "Поділля" за кредитним договором 05 вересня 2005 року між сторонами був укладений договір застави майна, посвідчений приватним нотаріусом Липоводолинського районного нотаріального округу Бондаренко О.В., та зареєстрований за №924. Відповідно до умов цього договору застави Банку було передано наступне майно: корови основного стада –49 голів, молодняк великої рогатої худоби –32 голови, врожай соняшника 2005 року на площі 120 га.
Взяті на себе по кредитному договору зобов'язання Банк виконав вчасно і в повному обсязі, надавши позичальнику кредит у сумі 129 000,00 грн. Матеріали справи свідчать, що позичальник - ДП СТОВ "Поділля" вчасно не виконує, зобов'язання по кредитному договору, допускаючи прострочення платежів, в результаті чого станом на 05 січня 2006 року відповідач має прострочену заборгованість по поверненню кредиту в сумі 54 483,94 грн., 4566,35 грн. відсотків за його використання, а також пені в сумі 952,59 грн.
Відповідно до п. 15.8.1 Договору заставоутримувач має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь з зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов‘язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов‘язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв‘язку із пред‘явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.
На думку колегії суддів, викладені вище висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення немає, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів вважає, що позивач, у ході вирішення справи господарським судом Сумської області, навів належні докази обґрунтованості та правомірності заявлених ним вимог, яким господарський суд дав правильну правову оцінку.
Відповідач ні під час вирішення спору господарським судом Сумської області, ні у ході розгляду його апеляційної скарги, не надав належних та допустимих, відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України, доказів відсутності боргу ДП СТОВ "Поділля" перед позивачем та не навів інших правових підстав відсутності своєї відповідальності.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
постановила:
Рішення господарського суду Сумської області від 02 березня 2006 року по справі №14|58-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.
Головуючий суддя
Судді