Судове рішення #328075
АС-52/34-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня  2006 року                       Адміністративна справа № АС-52/34-06


Колегія суддів у складі:     головуючого судді            Лащенко Л.Д.

                                                                   судді             Гончар Т.В.

                                                                 судді             Погребняк В.Я.

При секретарі – Андросовій О.В.

За участю представників сторін:

Позивача – Москаленко О.А. (дов. № б/н від 17.05.2005 року).

Відповідача –Шпак В.В. (дов. № 01/01-9896 від 25.11.2005 року).

розглянувши заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу відповідача Харківської митниці, м. Харків (вх. № 1503 Х/2-6 від 21.04.2006 р.) на Постанову господарського суду Харківської області від 21.03.2006 р. у справі № АС-52/34-06          

       за позовом  ПФ “АПІЯ”, м. Харків

       до Харківської митниці, м. Харків

       про визнання податкових повідомлень такими, що не відповідають діючому законодавству


                                                Встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 21.03.2006 р. (суддя Білоусова Я.О.) позовні вимоги позивача ПФ “АПІЯ”, м. Харків задоволено. Визнано податкові повідомлення Харківської митниці № 23, 26, 27 від 28 жовтня 2005 року такими, що не відповідають діючому законодавству. Присуджено до стягнення з державного бюджету України на користь ПФ “АПІЯ”, м. Харків судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 10,20 грн. Постанова суду прийнята з посиланням на те, що законодавцем не визначено товарні позиції «Побутові холодильники»та «не побутові холодильники»або інша сфера їх застосування, а визначено саме товарна позиція   841810, якою визначено комбіновані холодильники і морозильники, з роздільними зовнішніми дверима та товарна позиція   841821, яка визначає побутові холодильники. Крім того, заперечення відповідача, що при прийнятті оскаржуваних повідомлень він керувався Законом України  «Про митний тариф України», а не листами Державної митної служби, які носять розяснювальний характер не були прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до акту про результати камеральної перевірки від 20.10.2005 року, а саме п. 5, п. 6 серед фактів встановлених результатами перевірки зазначається про проведення перевіряємих митних оформлень в рамках терміну дії листа Державної митної служби України від 30.04.2004 року № 25/4-14-37/5650-ЕП та про його відкликання. Зазначений факт свідчить про неоднозначне трактування закону самою Державною митною службою України, та про залежність декларантів від наявності цих листів та їх відкликання.

Відповідач, Харківська митниця, м. Харків з Постановою господарського суду не згодний, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить Постановою суду першої інстанції від 21.03.2006 року скасувати та постановити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Харківська митниця не згодна з застосуванням положень п.п. 4.4.1 п.4.4 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. для урегулювання відповідних податкових відносин контролюючих органів та платників податків, вважає, що фактичні обставини виникнення спору за справою № АС-52/34-06 не відповідають умовам застосування  нормативних положень п.п. 4.4.1. п.4.4 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.00 для їх урегулювання. Умовами застосування до певних правовідносин платників податків та контролюючих органів вимог п.п. 4.4.1. п.4.4 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ є неоднозначне трактування нормативно-правовими актами прав та обовязків названих субєктів податкових відносин. Податкові розяснення, якими є листи ДМСУ від 30.04.04 № 25/4-14-37/5650-ЕП та від 01.08.05 № 11/6-29/9257-ЕП, згідно з п.п. «г»п.п.4.4.2  п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перерд бюджетами та державними цільовими фондами»не розглядаються законодавцем України як нормативно-правові акти.

Позивач у  відзиві на апеляційну скаргу, просить апеляційний суд, прийняту господарським судом Харківської обл. Постанову від 21.03.2006 року залишити без змін,  а апеляційну скаргу відповідача без задоволення з посиланням на те, що господарський суд Харківської обл. дослідив всі обставини справи. Позивач вказує, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку, що розділ XVI Закону України «Про митний тариф України», що стосуються кодування холодильників допускає неоднозначне (множинне) трактування. Ця теза підтверджується наявністю двох протилежних за змістом листів ДМСУ, тобто № 25/4-14-37/5650-ЕП від 30.04.2004 р. та № 11/6-29/9257-ЕП від 01.08.2005 р., а також триразовою зміною ДМСУ своєї позиції щодо кодування холодильників протягом одного місяця. Отже, нема підстав для того, щоб не застосовувати до оспорюваних правовідносин п.п.4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в Постанові суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача та відповідача апеляційний суд встановив, що прийнята судом Постанова підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга відповідача залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з вимогами наказу Харківської митниці від 12.10.2005 року № 262 «Про проведення камеральної перевірки митного оформлення холодильників»відповідачем здійснена документальна камеральна перевірка ПФ “АПІЯ”, м. Харків з використанням ВМД та їх електронних копій дотримання підрозділами митного оформлення митниці законодавства України з питань митної справи при митному оформленні побутових холодильників за кодами 8418109100 та 8418109900 згідно з УКТ ЗЕД. За результатами перевірки було складено акт № 84/35 від 20.10.2005 року.

На підставі Акту № 84/35 від 20.10.2005 року, Харківською митницею 28 жовтня 2005 року було винесено податкове повідомлення № 23, яким було повідомлено фірму «Апія», що згідно з п.п. 4.2.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»2181-ІІІ від 21.12.2000 р., ст. 8 Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ, Закону України № 2371-ІІІ від 05.04.2001 року «Про митний тариф України», було визначено суму податкового зобовязання по вантажно митній декларації за № 800000004/5/343626 від 14.07.2005 року за платежем: ввізне мито –у розмірі 4462,21 грн., та штрафні санкції 5% у розмірі 223,11 грн., відповідно до п.п. 17.1.4 та п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Податковим повідомленням Харківської митниці від 28 жовтня 2005 року № 26, фірму «Апія»було повідомлено, що згідно з п.п. «в» п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»2181-ІІІ від 21.12.2000 р., п.4.3  ст. 4 Закону України «Про ПДВ»№ 168/97-ВР від 03.04.97 р., було визначено суму податкового зобовязання по вантажно-митній декларації за № 800000004/5/343485 від 12.07.2005 року за платежем: податок на додану вартість –у розмірі 759,01 грн. та штрафні санкції 5% у розмірі 37,95 грн., відповідно до п.п 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Податковим повідомленням Харківської митниці від 28 жовтня 2005 року № 27, фірму «Апія»було повідомлено, що згідно з підпунктом «в»підпункту 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»2181-ІІІ від 21.12.2000 р., п.4.3  ст. 4 Закону України «Про ПДВ»№ 168/97-ВР від 03.04.97 р., було визначено суму податкового зобовязання по вантажно-митній декларації за № 800000004/5/343613 від 14.07.2005 року за платежем: податок на додану вартість –у розмірі 982,97 грн. та штрафні санкції 5% у розмірі 49,15 грн. відповідно до п.п. 17.1.4. та п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З метою оскарження та відкликання зазначених податкових повідомлень позивачем 09.11.2005 року були подані відповідні заяви (№ 23/1, № 26/1, № 27/1) на імя начальника Харківської митниці.

28.11.2005 року рішеннями Харківської митниці  № 36/01-9963, № 36/01-9974, № 36/01-9973 у задоволенні заяв позивача було відмовлено.

Позивач не погодився з наданою відмовою  та 06.12.2005 року звернувся до голови державної митної служби України, з заявами № 23/2, № 26/2, 27/2 щодо  оскарження  податкових повідомлень № 23, № 26, № 27.

За результатами розгляду заявлених скарг, державною митною службою України 29.12.2005 року листом № 11/4-15/16813 оскаржені податкові повідомлення були визнані правомірними.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані повідомлення рішення прийняті відповідачем, субєктом владних повноважень необгрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідно до вантажно митних декларацій № 800000004/5/343626 від 14.07.2005 року, № 800000004/5/343485 від 12.07.2005 року, № 800000004/5/343613 від 14.07.2005 року, позивачем було імпортовано комбіновані холодильники і морозильники з роздільними двома зовнішніми дверима побутові, компресійні торгівельної марки „Zanussi", місткістю 234, 243, 270, 350 л. У відповідності до розділу XVI Закону України „Про митний тариф України", декларантом у ВМД було зазначено код товару 8418109900 і визначена ставка ввізного мита 10%. Товарною підпозицією 841810 визначено комбіновані холодильники і морозильники, з роздільними зовнішніми дверима.

Вказані вантажно-митні декларації були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача –інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній вантажно-митній декларації відповідним штампом «сплачено»та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у звязку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не скористалась.

Будь-яких доказів того, що посадова особа відповідача, яка здійснювала митне оформлення товару по вантажно-митним деклараціям № 800000004/5/343626 від 14.07.2005 року, № 800000004/5/343485 від 12.07.2005 року, № 800000004/5/343613 від 14.07.2005 року діяла всупереч інтересам Харківської митниці та у звязку з цим була притягнута до відповідальності, відповідач суду не надав. У судовому засіданні пояснив, що під час оформлення вантажно-митних декларацій, за якими здійснено  донарахування мита та податку, посадова особа відповідача здійснила пропуск товару на митну територію України у відповідності до діючого Митного законодавства України.

Зміни позиції Митного органу щодо розміру сплати мита та податку відбулася після оформлення вантажно-митних декларацій та полягає у тому, що нібито позивачем невірно було визначено код ввезеного товару. Після засвідчення сплати позивачем митних зборів та податків і пропуску товару на митну територію України, відповідач змінив своє відношення до класифікації товару та вважає, що холодильники належить класифікувати у товарній підпозиції 841821 -холодильники побутові, за ставкою ввізного мита у розмірі 25%.

В обґрунтування заявлених заперечень відповідач посилається на діючі національні та міжнародні стандарти, зокрема, ДСТУ 3023-95 (ГОСТ 30204-95) „Прилади холодильні побутові", ЕМ2817, які дають визначення побутового холодильника та побутового холодильника з морозильним відділенням, та на думку відповідача. визначають, що основним критерієм належності холодильників є сфера його застосування, а кількість дверей, камер, або холодильних електричних агрегатів не впливають на функціональну належність холодильників до побутових.

Також, при цьому у відповідності до ГОСТ 26678-85 „Холодильники та морозильники побутові електричні компресіонні параметричного ряду" відповідачем наведено поняття „Комбіновані холодильники-морозильники-це холодильні побутові пристрої, що складаються з холодильника та морозильника та об'єднані в єдиний виріб з автономним холодильним агрегатом".

Погоджуючись з Постановою господарського суду Харківської області, судова колегія зазначає, що відповідно до ст..2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач не надав суду жодного доказу, який би свідчив про те, що на час декларування товару позивачем невірно визначений код ввезеного товару або доказів того, що посадова особа відповідача під час здійснення контролю повноти та правильності сплати митних зборів та податків діяла всупереч інтересам самого відповідача з винних дій позивача, що в подальшому потягло прийняття повідомлень-рішень по донарахуванню мита та податку.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за таких обставин, оскаржувана постанова господарського суду Харківської області від 21.03.2006 р. прийнята при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в постанові висновки відповідають обставинам справи, а тому постанова господарського суду Харківської області від 21.03.2006 р. по справі № АС-52/34-06 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст.    195, 196, п. 1 ст. 198,  200,  205, 206, 209, 211, 212 Кодексу Адміністративного судочинства України, судова колегія,

                                            УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської обл.  від 21 березня 2006 року по справі № АС-52/34-06 залишити без змін.

Дана Ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

      Сторони мають право на дану Ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.  

Справу  № АС-52/34-06  направити до господарського суду Харківської області.


  Головуючий суддя                                                 Лащенко Л.Д.


                      Суддя                                                 Гончар Т.В.


                     Суддя                                                 Погребняк В.Я.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація