справа № 760/18363/13к

провадження № 1кп/760/647/13

УХВАЛА

іменем України

24.10.2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.,

при секретарі Кирпі П.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Апаріна І.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12013110140000538, відносно

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсона, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, раніше судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 02 липня 2013 року о 07-00 год., перебуваючи за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_1, маючи прямий умисел на порушення громадської безпеки в частині надання населенню недостовірної інформації про загрозу вибуху та поширення неправдивих відомостей, що створює обстановку загального страху, може породити паніку та загрожує загибеллю людей, а тим самим порушує безпеку суспільства, скориставшись стаціонарним телефоном із встановленим оператором зв'язку «Укртелеком» (НОМЕР_1) здійснив анонімний дзвінок до сервіс-центру Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський на номер 465-20-80 та завідомо неправдиво повідомив адміністратора сервіс-центру зазначеного вокзалу про те, що залізничний вокзал заміновано, а саме: «Я, ОСОБА_18, я чеченець, залізничний вокзал заміновано, летіть усі в пекло», чим порушив нормальну роботу комплексу вокзалу станції Київ-Пасажирський.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а саме: поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та особистими показаннями ОСОБА_2

За викладених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, повністю доведена.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей, вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України.

Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 хворіє на психічну хворобу, що підтверджується висновком стаціонарної комісійної судово-психіатричної та наркологічної експертизи № 165 від 13.08.2013, згідно якої ОСОБА_2 на період часу, до якого відносяться діяння, в якому він на даний час підозрюється, страждав на «шизофренію параноїдну, безперервний перебіг, дефектний стан», у зв'язку з чим, за своїм психічним станом він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (шифр по МКХ-10 F20). На даний час ОСОБА_2 страждає на «шизофренію параноїдну, безперервний перебіг, дефектний стан» і за своїм психічним станом він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_2 потребує примусового лікування в психіатричній лікарні із звичайним наглядом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно-небезпечні діяння.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Вислухавши думки прокурора, захисника, які вважають, що ОСОБА_2 потребує госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, з урахуванням положень ст. 19 КК України, враховуючи висновок стаціонарної комісійної комплексної судово-психіатричної та наркологічної експертизи, психічний стан ОСОБА_2, характер вчиненого ним суспільно-небезпечного діяння, суд вважає, що суспільно-небезпечне діяння, з приводу якого було розпочато кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 259 КК України, було вчинено ним в стані неосудності.

У зв'язку із викладеним суд приходить до висновку про те, що клопотання є обґрунтованим, а отже до ОСОБА_2 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Керуючись ст.ст. 19, 92-94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом - Київської міської психоневрологічної лікарні № 1 (м. Київ, вул. Фрунзе, 103).

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до набрання ухвалою законної сили залишити без змін - поміщення до психіатричного закладу - Київської міської психоневрологічної лікарні № 1 (м. Київ, вул. Фрунзе, 103) в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

На ухвалу протягом 7 днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва.

Суддя