Справа № 1319/12140/2012

пр.№ 1-кп/464/5/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2013 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого - судді Борачка М.В.

суддів - Волоско І.Р., Дулебка Н.І.

при секретарі Гарасимович Ю.Р.

за участю сторін судового провадження: прокурорів Дяків Б.З., Камінського М.М., потерпілої ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження №12012360010000022 відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, невійськовозобов'язаного, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого,

про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.263 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 11 жовтня 2012 року близько 22 год., знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, під час побутового конфлікту, який виник на ґрунті тривалих сімейних неприязних відносин, вчинив замах на умисне вбивство своєї матері ОСОБА_1, що виразилось у наступному: ОСОБА_6 з метою вбивства, із застосуванням мисливського ножа, який мав при собі, наніс ОСОБА_1 п'ять ударів у ділянки знаходження життєво важливих органів потерпілої - голови та грудей, спричинивши колото-різані рани: одну над правою ключицею, одну на чолі зліва, дві на лівому плечі, які, відносяться до легких тілесних ушкоджень, одну над грудиною у верхній її третині, в четвертому міжребер'ї зліва, проникаючу в плевральну порожнину з ушкодженням міжреберної артерії та наскрізним ушкодженням лівої легені, яка відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, являлась небезпечною для життя в момент спричинення. ОСОБА_6 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак такий не був закінчений з причин, що не залежали від його волі, оскільки в квартиру зайшов знайомий потерпілої ОСОБА_7 і потерпілій своєчасно була надана кваліфікована медична допомога.

Крім того, ОСОБА_6 11 жовтня 2012 року близько 22 год. знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, без передбаченого законом дозволу, носив при собі холодну зброю - мисливський ніж, який використав у подальшому замаху на умисне вбивство ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях не визнав та показав, що в 2009 р. його батьки розлучились, і протягом періоду 2009 - 2012 р. він в основному проживав з мамою ОСОБА_1, за адресою : АДРЕСА_2. Мама близько п'яти разів виганяла його з дому і наполягала щоб він переїхав проживати до батька за адресою: АДРЕСА_1. Батько проживав разом з своїми батьками та племінницею і також не хотів щоб він проживав з ними. Крім цього, батько зовсім не цікавився його життям та з 2008 р. почав зловживати алкоголем. В 2008 році він (обвинувачений) був відрахований з національного університет ім. Івана Франка за неуспішність і з цього часу періодично працював на різних будівельних роботах у ОСОБА_7, якиє є другом потерпілої. Крім цього, ОСОБА_7 не платив йому заробітної плати за виконану роботу, оскільки потерпіла позичила гроші в ОСОБА_7 і в такий спосіб він відпрацьовував борг мами. В потерпілої були неприязні відносини по відношенню до нього, ОСОБА_7 також ставився до нього негативно.

З вересня 2012 р. він постійно проживав з батьком ОСОБА_8 11 жовтня 2012 р. близько 19 год. 30 хв. він прийшов в квартиру АДРЕСА_1 та побачив батька в стані алкогольного сп'яніння. Після цього вийшов на вулицю за продуктами та зателефонував потерпілій, оскільки хотів прийти до неї в гості, однак остання посилаючись на зайнятість відмовила йому. Крім цього, телефонував ОСОБА_7, тому що хотів зустрітись з ним та обговорити деякі питання, що стосуються роботи. ОСОБА_7 сказав, що зайнятий і немає можливості з ним побачитись. Проходячи біля будинку потерпілої він зауважив, що біля нього припаркований автомобіль ОСОБА_7 і через вікно квартири потерпілої побачив ОСОБА_7 Після цього, близько 20 год. він купив продукти, заніс їх додому і направився гуляти в напрямку центру міста. Під час прогулянки, до 21 год. декілька раз телефонував потерпілій, однак ОСОБА_1 категорично відмовлялась з ним побачитись. Близько 21 год 15 хв він пішов в кінотеатр, що знаходиться на вул. Театральній в м.Львові на перегляд кінофільму, проте в судовому засіданні не зміг вказати осіб, які б могли підтвердити даний факт. Близько 23 год. вийшов з кінотеатру та пішов в нічний клуб «Міленіум» де був до 07 год. 12 жовтня 2012 року. Після цього, пішком пішов додому. Вдома він був близько 10 год. і одразу ліг спати. В подальшому, знаходячись на квартирі, був затриманий працівниками міліції.

Вважає, що потерпіла і ОСОБА_7 в зв'язку з неприязними відносинами оговорюють його та вказують, що саме він вчинив замах на умисне вбивство потерпілої.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:

показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що в період з 1998 р. по 2010 р. була одружена з ОСОБА_8 з котрим має двох дітей: дочку ОСОБА_9, 2000 р.н та сина - обвинуваченого ОСОБА_6. Разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_9 проживає за адресою: АДРЕСА_2. В 2007 року обвинувачений поступив на навчання в національний університет ім. Івана Франка на державну форму навчання, однак в 2009 року був відрахований за неуспішність. В 2010 та 2011 році ОСОБА_6 поновлявся на навчання на платну форму навчання, однак знову був відрахований в зв'язку з нездачею іспитів.

З жовтня 2008 року її колишній чоловік ОСОБА_8 проживав окремо, за адресою: АДРЕСА_1, а вона з дочкою ОСОБА_9 та сином ОСОБА_6, проживала за вищевказаною адресою. Однак в 2010 році обвинувачений з її ініціативи переїхав проживати до батька ОСОБА_8, але періодично приходив до неї вечеряти.

На початку жовтня 2012 року коли обвинувачений приходив до неї в гості, то вона зауважила, що він постійно був в рукавицях і навіть коли сідав їсти, то рукавиці не знімав, їв в рукавицях.

11.10.2012 близько 20 год. вона з роботи приїхала додому і готувала вечерю. Близько 20.30 год. хтось подзвонив в дзвінок вхідних дверей, але двері вона не відкривала. Через кілька хвилин на її мобільний телефон подзвонив обвинувачений і спитав, чому вона не відкрила дверей в квартиру, на що вона відповіла, що не знала, що це був саме ОСОБА_6, оскільки в них була домовленість про те, що обвинувачений перед тим як прийти до неї додому мав передзвонити та попередити про свій візит. Вона відповіла, що подзвонить йому пізніше.

Близько 21.30 год. вона вийшла з дому для того щоб зустріти дочку ОСОБА_9 на зупинці громадського транспорту. В цей час, неподалік будинку на вулиці побачила ОСОБА_6, привіталась з ним і повідомила, що вечеря ще не готова. Зустрівшись з ОСОБА_9 вони прийшли додому. Через деякий час вона зателефонувала обвинуваченому, щоб той приходив вечеряти. Близько 21.50 год. вона відкрила двері ОСОБА_6, який зайшовши в квартиру відразу направився в туалет, а вона - на кухню, де готувала вечерю. Дочка ОСОБА_9 в цей час перевдягалась в кімнаті. Під час того як вона стояла на кухні біля газової плити та тримала в руках сковорідку, відчула, що хтось стоїть позаду неї. Обернувшись, побачила сина ОСОБА_6, який замахнувся на неї ножем та завдав їй кілька ударів з верху в низ, один з яких - в ділянку грудної клітки. Вона почала кричати, захищатись та схопила рукою лезо ножа. Ніж, котрим обвинувачений наносив удари мав чорну ручку, не відноситься до кухонних ножів, їй не належить і ніколи не знаходився в її квартирі. В цей час на кухню прибігла ОСОБА_9, яка кричала до ОСОБА_6 «що ти робиш?» та кликала на допомогу. Під час цього пролунав дзвінок на її мобільному телефоні і ОСОБА_9 підняла слухавку, однак обвинувачений одразу вирвав мобільний телефон з рук дочки. Вона кричала дочці щоб та втікала. ОСОБА_6 сказав їй : «Ти мене зрадила» та почав скручувати їй голову, бити ліктем по голові та наносив удари манікюрною пилочкою. Загалом обвинувачений наніс її близько восьми ударів в ділянку грудної клітки, серця, голови та плеча. Під час нанесення тілесних ушкоджень обвинувачений був в шкіряних рукавицях темного кольору. Після цього вона почула дзвінок в двері та побачила що в квартиру зайшов ОСОБА_7 і одразу вийшов, а через деякий час повернувся з сусідом ОСОБА_10 Після цього вона втратила свідомість;

показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що потерпіла ОСОБА_1 є його знайомою. В серпні 2012 року потерпіла разом з дочкою їздила на відпочинок і залишила йому ключі від своєї квартири для того, щоб він доглядав за квартирою під час їхньої відсутності. З того часу ключі від квартири потерпілої залишились в нього.

11.10.2012 року близько 22 год. він повертався додому. Проїжджаючи біля будинку у якому мешкає ОСОБА_1 він зателефонував їй на мобільний телефон. Це було 0 22 год. 03 хв. Піднявши трубку потерпіла повідомила що в неї вдома є син, і що він може зайти в гості, оскільки син хоче з ним про щось поговорити. Після цього він піднявся до квартири потерпілої та подзвонив в двері, однак йому не відчинили. Тоді, він подзвонив потерпілій на мобільний телефон. Слухавку підняла дочка потерпілої ОСОБА_9, яка голосно кричала «допоможіть». Зрозумівши, що у квартирі відбувається щось погане він спустився вниз до автомобіля щоб взяти ключі від квартири потерпілої. Після цього, знову піднявся до квартири ОСОБА_1 та відчинивши ключами двері квартири побачив, що на кухні знаходиться потерпіла, яка сиділа на підлозі спершись спиною до батареї. На тілі ОСОБА_1 була кров. Біля неї знаходилась дочка ОСОБА_9 та син ОСОБА_6, який в одній руці, що була одягнута в рукавицю, тримав ніж схожий на мисливський. Усвідомивши, що ситуація небезпечна він одразу подзвонив в двері квартири НОМЕР_1, яка знаходилась на тій самій сходовій клітці та разом з сусідом ОСОБА_10 та його братом ОСОБА_11 увійшли в квартиру потерпілої. В цей час ОСОБА_1 та її донька перебували на тому самому місці, а син теж сидів навпроти, однак в його руках вже не було ножа. Ніж, який до того він бачив в руках обвинуваченого, лежав на підлозі біля дивану. Це був ніж схожий на мисливський, якого він раніше не бачив в квартирі потерпілої. Він накинув на цей ніж рушник та поклав його на кухонний стіл. Потерпіла тримала праву руку на грудях, прикриваючи рану, з якої текла кров. На його запитання остання повідомила, що обвинувачений наніс їй удари ножем. Дану обставину підтвердила також дочка потерпілої ОСОБА_9. Сусід ОСОБА_10 надавав потерпілій допомогу, а він викликав медичну допомогу. В той час коли приїхала швидка медична допомога обвинувачений втік з квартири;

показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що 11.10.2012 року його брат ОСОБА_10 святкував реєстрацію шлюбу з ОСОБА_12 Того дня, ввечері він прийшов в гості до брата за адресою: АДРЕСА_3. Близько 22 год. у вхідні двері квартири хтось постукав. Двері відчинив його брат ОСОБА_10. Через декілька секунд він також підійшов до вхідних дверей і побачив, що брат разом з ОСОБА_7 направились в сусідню квартиру. Зайшовши в слід за ними в квартиру НОМЕР_2 побачив на кухні безлад: на стінах сліди крові, а на підлозі кухні - розкидані гриби та інші речі. В кінці кухні на землі, опершись на батарею сиділа потерпіла в якої він побачив рану в ділянці грудної клітки. В цей час, в квартирі, крім нього, його брата, потерпілої та ОСОБА_7, перебував також обвинувачений ОСОБА_6 Він з братом та ОСОБА_7 надавали потерпілій медичну допомогу. Незабаром приїхали працівники швидкої медичної допомоги;

показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що обвинувачений є його сином, а потерпіла - колишньою дружиною. З 1992 року по 2009 рік проживав разом з ОСОБА_1, донькою ОСОБА_9 та сином ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу з потерпілою в 2009 році діти проживали разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2. З цього часу між потерпілою та обвинуваченим декілька раз виникали конфлікти в результаті яких потерпіла виганяла ОСОБА_6 з квартири і він не ночував вдома. В 2010 р. обвинувачений переїхав проживати до нього, однак часто ходив вечеряти до потерпілої. Конфліктів та сварок між його дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_9 не було. 12 жовтня 2012 р. зранку, виявив, що кімната обвинуваченого відчинена, а його немає вдома. Подумав, що син залишився ночувати в потерпілої. Цього ж дня, близько 09 год. йому на мобільний телефон зателефонували працівники міліції та повідомили, що ОСОБА_6 здійснив напад на потерпілу. В подальшому, обвинувачений був затриманий працівниками міліції на його квартирі;

показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що обвинувачений є її внуком, а потерпіла - колишньою невісткою. Вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_8 і протягом двох останніх років з ними проживав обвинувачений. 13.10.2012 року вона разом з своїм чоловіком знаходилась в селі Поториця Сокальського району. Їй подзвонили та повідомили, що внук ОСОБА_6 наніс ножем тілесні ушкодження потерпілій. Вона терміново приїхала в м.Львів та від сина дізналась, що обвинувачений затриманий працівниками міліції.

Про обставини вчиненого злочину їй не відомо. Щодо характеристики обвинуваченого дала покази про те, що в нього не було шкідливих звичок, він багато часу проводив за комп'ютером. Між обвинуваченим та його сестрою ОСОБА_9 були хороші відносини, внуки не ображали один одного. Під час того коли обвинувачений проживав разом з потерпілою, остання декілька разів виганяла його з дому, однак ОСОБА_6 не хотів жити з батьком та бабцею і просив їх не приймати його до себе додому. Поведінка обвинуваченого вказувала на те, що він ображений на маму ОСОБА_1, оскільки з її ініціативи йому довелось жити з батьком. ОСОБА_6 ревнував маму до сестри ОСОБА_9, ображався на те, що мати приділяє більше уваги дочці з якою вони разом їздили відпочивати;

показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що він працює в медичному центрі «Інва» на посаді лікаря психотерапевта. 04 жовтня 2012 р. до нього на прийом прийшла потерпіла з обвинуваченим. Потерпіла сказала, що обвинувачений агресивно поводиться по відношенню до неї. Обвинувачений в свою чергу пояснив, що потерпіла відносилась до нього грубо, інколи била. З їхніх пояснень він зробив висновок, що син не може знайти взаєморозуміння з мамою, порадив обом їм пройти курс занять з психотерапії та призначив прийом на 16 жовтня 2012 р. ;

показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що вона працює на посаді медсестри КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги». 11 жовтня 2012 р. вона знаходилась на чергуванні. Цього дня, ввечері на лінію « 103» від невідомої особи поступив виклик про те, що за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться жінка віком 40 років з ножовим пораненням та кровотечею і їй необхідна медична допомога. Даний виклик вона передала бригаді для надання медичної допомоги;

показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що вона працює на посаді лікаря підстанції №4 КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги». 11 жовтня 2012 р. вона разом з фельдшером ОСОБА_17 та медичною сестрою ОСОБА_18 заступила на чергування. Цього ж дня, близько 22 год. диспетчер передав виклик про ножове поранення жінки 40 років за адресою: АДРЕСА_2. Приблизно через 10 хвилин після виклику вони прибули за вказаною адресою, де в квартирі на кухні побачили жінку, яка сиділа на підлозі біля стіни. В даної жінки були виявлені множинні колото-різані рани. Бригадою швидкої медичної допомоги було надано першу медичну допомогу та прийнято рішення про її госпіталізацію в лікарню. Під час того як вони перебували в квартирі зі слів чоловіків, які були на кухні їй стало відомо, що син намагався вбити матір;

показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_17, які надали показання аналогічні за змістом показанням свідка ОСОБА_16;

показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_19, яка повністю підтримала висновок проведеної нею експертизи та додатково роз'яснила, що в потерпілої ОСОБА_1 було виявлено п'ять колото-різаних поранень. Одне з них розташоване над грудиною у верхній її третині, в четвертому міжребер'ї зліва, проникало в плевральну порожнину з ушкодженням міжреберної артерії та наскрізним ушкодженням лівої легені. Воно було небезпечним для життя в момент заподіяння і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Дана рана є вертикальною, раневий канал іде з верху в низ, з права на ліво. Вказала, що в разі ненадання медичної допомоги потерпілій вказане ушкодження могло призвести до смерті протягом 12 годин. Інші чотири поранення мають ознаки легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, є колото-різаними та не могли бути заподіяні при падінні;

показаннями судового експерта-психолога ОСОБА_20 про те, що він підтримує акт №285 стаціонарної комплексної судової-психолого-психіатричної експертизи від 28 листопада 2012 р., який є категоричним і відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_6 під час інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував та не перебував у будь-якому іншому емоційному стані як психологічній підставі сильного душевного хвилювання. Оскільки малолітня дитина не може виступати в якості кривдника, то факт вчинення обвинуваченим агресивних, насильницьких дій по відношенню до малолітньої сестри ОСОБА_9 виключає стан фізіологічного афекту обвинуваченого під час вчинення кримінального правопорушення. Неможливість дослідити індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_9 через його відмову від виконання експериментально-психологічних тестів не впливає на визначення стану фізіологічного афекту. Окрім цього, якщо б обвинувачений не приніс ніж з собою, а взяв його на кухні потерпілої, то дана обставина також жодним чином не впливає на висновок щодо емоційного стану обвинуваченого;

показаннями судового експерта ОСОБА_21 про те, що вона підтримує свій висновок №3/1686 від 07.12.2012 р. відповідно до якого у змиві з зовнішньої поверхні правої рукавиці, у вирізках зі слідів на підкладці правої рукавиці та у вибіркових вирізках з долонної поверхні підкладки лівої рукавиці виявлено кров людини без домішок поту. Генетичні ознаки слідів крові на правій рукавиці збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_1 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові обвинуваченого ОСОБА_6 Була присутня під час огляду місця події та вилучення пари рукавиць, які були об'єктом дослідження. Дані рукавиці були помиті про що вказує наявність ознак контакту з водою. Під час дослідження встановлено, що рукавиці користовані, зі слідами крові потерпілої, яка ззовні просочилась в середину. Наявні ознаки контакту рукавиць з водою та просочення крові ззовні в середину не дає можливості виявити ознаки домішок поту;

даними протоколу огляду місця події від 12 жовтня 2012 р. (т.1 а.с. 18-39) під час проведення якого оглянуто квартиру АДРЕСА_2, у ході якого зафіксовано обстановку, сліди та плями речовини бурого кольору, вилучено ніж в рушнику зі слідами речовини бурого кольору, який знаходився на тумбочці в коридорі при вході в квартиру, пару вологих шкіряних рукавиць зі слідами речовини бурого кольору, які вилучені з туалету біля водяного насосу, змиви та зіскоби речовини бурого кольору з різних ділянок вказаної квартири;

дослідженими в судовому засіданні речовими доказами: ножем та шкіряними рукавицями, які були вилучені в квартирі потерпілої 12.10.2012 р. під час проведення огляду місця події;

даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13.10.2012 р. з участю свідка ОСОБА_7 (т.1 а.с.125-133), з якого вбачається, що ОСОБА_7 показав обставини вчиненого злочину та місце його вчинення;

висновком судово-медичної експертизи №408/12 від 12.10.2012р. ( т.1 а.с. 169-170) з якого вбачається, що в потерпілої ОСОБА_1 було п'ять поранень. Одне з них розташоване над грудиною у верхній її третині, в четвертому міжребер'ї зліва проникало в плевральну порожнину з ушкодженням міжреберної артерії та наскрізним ушкодженням лівої легені. Воно супроводжувалось поступленням повітря та крові у плевральну порожнину та під шкіру, було небезпечним для життя на момент заподіяння і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Друге поранення проходило в межах м'яких тканин над правою ключицею. Третє поранення в межах м'яких тканин на чолі зліва. Четверте та п'яте поранення проходили в межах м'яких тканин на лівому плечі. Кожне з описаних ушкоджень заподіяні колюче-ріжучим чи подібним на нього знаряддям, можливо клинком ножа 11 жовтня 2012 року. Кожне з решту ушкоджень, крім першого мають ознаки легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я;

висновком судово-медичної експертизи №2310 від 12.10.2012р. ( т.1 а.с. 178-170) з якого вбачається, що в неповнолітньої ОСОБА_9 виявлено садно на чолі справа, яке утворилось від дії тупого предмета, могло виникнути 11 жовтня 2012 р. та відноситься до легкого тілесного ушкодження;

висновком експертизи холодної зброї №5/802 від 05.12.2012р. (т.2 а.с. 20 - 21) з якого вбачається, що ніж, вилучений 11.10.2012 на тумбочці при вході в квартиру АДРЕСА_2 за фактом нанесення ножових поранень під час побутового конфлікту ОСОБА_6 своїй матері ОСОБА_1 є холодною зброєю колючо-ріжучої дії - мисливським ножем загального призначення, який виготовлений заводським способом;

висновком судової імунологічної та молекулярно-генетичної експертизи №3/1686 від 07.12.2012р. (т.2 а.с. 27-31) з якого вбачається, що у змиві з зовнішньої поверхні правої рукавиці, у вирізках зі слідів на підкладці правої рукавиці та у вибіркових вирізках з долонної поверхні підкладки лівої рукавиці виявлено кров людини без домішок поту. У змиві з зовнішньої поверхні лівої рукавиці слідів крові, поту та епітеліальних клітин з ядрами не виявлено. При порівняльному дослідженні встановлено, що генетичні ознаки слідів крові на правій рукавиці збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_1 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_9;

актом №285 стаціонарної комплексної судової-психолого-психіатричної експертизи від 28 листопада 2012 р. (т.2 а.с. 47-51) відповідно до якого ОСОБА_6 психічним захворюванням не страждає, а виявляє емоційно нестабільний розлад особистості, межовий тип, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У нього немає будь-яких психічних вад, через які він би не міг самостійно реалізовувати своє право на захист. У період інкримінованих дій ОСОБА_6 також психічним захворюванням не страждав і не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності і міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії він не виявляє. В період інкримінованих йому дій в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував. ОСОБА_6 під час інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував та не перебував у будь-якому іншому емоційному стані як психологічній підставі сильного душевного хвилювання;

висновком судової імунологічної експертизи №3/1684 від 06.12.2012р. (т.2 а.с. 12-14) з якого вбачається, що у слідах на ножі та на рушнику, наданих на дослідження, виявлено кров людини без домішок поту. Кров, що виявлена у слідах на ножі може походити від потерпілої ОСОБА_1 Походження виявленої крові від ОСОБА_6 виключається;

висновком судово-медичної експертизи одягу ОСОБА_1 та ножа №327/2012-мк від 19.12.2012 р. (Т.2 а.с. 35-41) з якого вбачається, що усі колото-різані пошкодження, виявлені на одязі, співпадають за локалізацією з ранами, виявленими на тілі потерпілої. Не можливо виключити можливість нанесення описаних колото-різаних пошкоджень клинком ножа, наданого на експертизу;

даними довідки КП Львівська станція швидкої медичної допомоги №01-11/1230 від 06.12.2012 р. та карти виклику швидкої медичної допомоги Ф 109/о № 354 від 11.10.2012 р. (т.2, а.с. 183, 184) відповідно до яких 11 жовтня 2012 р. о 22 год 18 хв. з приводу ножового поранення на станції швидкої медичної допомоги м.Львова зафіксовано виїзд швидкої медичної допомоги №354 за адресою: АДРЕСА_2. Даний виїзд здійснювала бригада швидкої медичної допомоги №39 в складі лікаря ОСОБА_16, фельдшера ОСОБА_17 та медичної сестри ОСОБА_18 Даний виклик приймала медична сестра диспетчерської ОСОБА_15

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.263 КК України повністю доведена.

Суд не вбачає правових підстав для виправдання обвинуваченого ОСОБА_6; його доводи, як обвинуваченого, є надуманими, розцінюються, як обраний ним засіб захисту, обумовлений метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Докази обвинувачення щодо вини ОСОБА_9 у вчинених кримінальних правопорушеннях є переконливими, об'єктиво відображають обставини справи та події; кожен доказ оцінений судом з точки зору належності, допустимості та достовірності. Жоден із доказів під час судового розгляду не спростований. Обвинувачений, заперечуючи свою вину на підтвердження невинуватості не повідомив про конкретні факти, що усувають його причетність до вчинення злочинів, відтак, суд не мав можливості перевірити та оцінити їх в сукупності з іншими доказами. Викладені ним пояснення про те, що до нього застосовувався психологічний та фізичний тиск органами міліції під час досудового слідства є голослівними та не підтверджуються жодними доказами. Обвинувачений під час досудового розслідування ні сам, ні через своїх захисників не звертався до відповідних органів зі скаргами на дії працівників міліції.

Щодо показань потерпілої ОСОБА_1, то суд надає їм віри, так як такі правдиво відображають обставини справи, збігаються з іншими показаннями та підтверджуються доказами у справі. Показання потерпілої характеризуються неупередженістю, детальним та об'єктивним викладом фактів події, учасником якої була. Незважаючи на твердження обвинуваченого про існування підстав його оговорювати, такі не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, так як він вчинив замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а також за ч.2 ст.263 КК України, так як він носив при собі холодну зброю без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, а саме вчинення злочину середньої тяжкості та особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який судимості немає, неодружений, не працює, будь-яких осіб на утриманні не має, за місцем проживання характеризується як такий, що скарг від сусідів та мешканців щодо нього не поступало.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до довідки Комунальної 8-ої міської клінічної лікарні м.Львова від 30.11.2012 р. №2357 (т.2, а.с. 181) потерпіла ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 11.10.2012 р. по 29.10.2012 р. Загальна сума затрачених коштів на її лікування складає 3762,55 грн.

Згідно з ч.1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунальної 8-ої міської клінічної лікарні м.Львова до ОСОБА_6 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої в розмірі 3762,55 грн. підлягає задоволенню, оскільки заклад охорони здоров'я поніс витрати на лікування потерпілої в зазначеному розмірі.

З обвинуваченого в користь держави підлягають стягненню судові витрати за проведення експертиз в загальній сумі 5131,80 грн.

Речові докази у справі, а саме:

- мобільний телефон «Нокія 6131»; сім картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» №НОМЕР_3, серійний номер НОМЕР_4, які передані на зберігання потерпілої ОСОБА_1, слід залишити у власності останньої;

- речі обвинуваченого: кепку червоного кольору, кепку синього кольору, куртку сірого кольору, кепку чорного кольору, шапку чорно-сірого кольору, шапку чорного кольору, шапку чорного кольору, пару рукавиць чорного кольору, футболку світло-коричневого кольору, куртку сірого кольору, футболку сірого кольору, кофту синьо-голубого кольору, футболку салатового кольору, кофту світло-зеленого кольору, футболку білого кольору, футболку світло-зеленого кольору, кофту темно синього кольору, футболку світло-коричневого кольору, футболку світло-коричневого кольору, футболку темно-сірого кольору, футболку темно-синього кольору, футболку світло-зеленого кольору, футболку темно-синього кольору, кофту коричневого кольору, пару рукавиць «без пальців», кофту синього кольору, футболку голубого кольору, футболку білого кольору, футболка білого кольору, футболку салатового кольору, футболку чорного кольору, футболку чорного кольору, кофту чорного кольору, футболку синього кольору, светр, куртку сіро-червоного кольору, дві футболки, штани, мобільний телефон «Нокія N-91-1» з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», слід повернути обвинуваченому ОСОБА_6

- два ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_9; уламок тарілки, зіскоби РБК, фрагмент марлі з РБК, два марлевих тампони, два паперові конверти з марлевими тампонами; дактилокарта ОСОБА_9, ніж, рушник, пару шкіряних рукавиць, переданих на зберігання у камеру схову Сихівського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, слід знищити.

- одяг потерпілої: футболку жіночу, бюстгальтер, светр жіночий, спортивні штани, пару шкарпеток, слід повернути потерпілій ОСОБА_1

- медичні документи: виписку № 21217, результат аналізів № 332, результат обстеження № 65992, повернути в медичні установи за належністю.

- медична картка з медичного центру «Інва», слід повернути медичному центру «Інва».

- паспорт обвинуваченого серії НОМЕР_5, слід долучити до особової справи засудженого ОСОБА_6 за місцем відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання дев'ять років позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання два роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання - дев'ять років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_6 з 12 жовтня 2012 року.

Обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді взяття під варту - залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунальної 8-ої міської клінічної лікарні м.Львова до ОСОБА_6 - задоволити повністю. Стягнути з ОСОБА_6 в користь Комунальної 8-ої міської клінічної лікарні м.Львова 3762,55 грн. (три тисячі сімсот шістдесят дві грн. 55 копійок) витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_9 в користь держави витрати за проведення призначених у кримінальному провадженні судових експертиз у розмірі 5131,80 грн. (п'ять тисяч сто тридцять одна грн. 80 коп.).

Речові докази у справі, а саме:

- мобільний телефон «Нокія 6131»; сім картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» №НОМЕР_3, серійний номер НОМЕР_4, які передані на зберігання потерпілої ОСОБА_1, - залишити у власності останньої;

- речі обвинуваченого: кепку червоного кольору, кепку синього кольору, куртку сірого кольору, кепку чорного кольору, шапку чорно-сірого кольору, шапку чорного кольору, шапку чорного кольору, пару рукавиць чорного кольору, футболку світло-коричневого кольору, куртку сірого кольору, футболку сірого кольору, кофту синьо-голубого кольору, футболку салатового кольору, кофту світло-зеленого кольору, футболку білого кольору, футболку світло-зеленого кольору, кофту темно синього кольору, футболку світло-коричневого кольору, футболку світло-коричневого кольору, футболку темно-сірого кольору, футболку темно-синього кольору, футболку світло-зеленого кольору, футболку темно-синього кольору, кофту коричневого кольору, пару рукавиць «без пальців», кофту синього кольору, футболку голубого кольору, футболку білого кольору, футболка білого кольору, футболку салатового кольору, футболку чорного кольору, футболку чорного кольору, кофту чорного кольору, футболку синього кольору, светр, куртку сіро-червоного кольору, дві футболки, штани, мобільний телефон «Нокія N-91-1» з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;

- два ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_9; уламок тарілки, зіскоби РБК, фрагмент марлі з РБК, два марлевих тампони, два паперові конверти з марлевими тампонами; дактилокарта ОСОБА_9, ніж, рушник, пару шкіряних рукавиць, переданих на зберігання у камеру схову Сихівського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, - знищити;

- одяг потерпілої: футболку жіночу, бюзгалтер, светр жіночий, спортивні штани, пару шкарпеток, - повернути потерпілій ОСОБА_1 ;

- медичні документи: виписку № 21217, результат аналізів № 332, результат обстеження № 65992, - повернути в медичні установи за належністю;

- медичну картка з медичного центру «Інва», - повернути медичному центру «Інва» ;

- паспорт обвинуваченого серії НОМЕР_5, - долучити до особової справи засудженого ОСОБА_6 за місцем відбування покарання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий Борачок М.В.

Судді Волоско І.Р.

Дулебко Н.І.

Головуючий