Справа № 2- 542 / 2008 рік

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

29 лютого 2008 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Чигриної Л. Г.

при секретарі Бондаренко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Фатівської селищної Ради Антрацитівського району « Про визнання права власності на самочинно збудовані господарські споруди»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади Фатівської селищної Ради Антрацитівського району про визнання за її чоловіком ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, права власності на самочинно збудовані господарські споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послалась на те, що з 15.11.1957 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2.

Будинок за адресою: АДРЕСА_2, який раніше значився за адресою: АДРЕСА_3 та в якому вона постійно мешкала разом з чоловіком ОСОБА_2, належав останньому в 1/2 частині на підставі Свідоцтва про право власності на будівлю, виданого Іванівським комбінатом комунальних підприємств 24.02.1960 року за № 5721, а в решті 1/2 частини - на підставі договору дарування, посвідченого секретарем Фащівської селищної Ради Антрацитівського району 6.08.1971 року, реєстр №91.

Протягом життя її чоловік ОСОБА_2 збудував господарські будівлі: тамбур- «а», сараї « Б, Г, Ж», кухню « Д», тамбур «Е», але дозвіл на їх будівництво не брав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік ОСОБА_2 помер.

В 2007 році вона звернулась до Антрацитівської державної нотаріальної контори за оформленням свідоцтва про право на спадщину за законом після чоловіка ОСОБА_2, але їй було відмовлено, посилаючись на те, що господарські будівлі, які були збудованій чоловіком ОСОБА_2-є самочинним будівництвом.

Просить визнати за чоловіком ОСОБА_2 право власності на самочинно збудовані будівлі, а саме: тамбур - «а», сараї « Б, Г, Ж», кухню « Д», тамбур «Е», розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач - територіальна громада Фащівської селищної Ради Антрацитівського району в судове засідання не з» явився, надіслав листа від 13.02.2008 року про визнання позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, просив справу розглянути у відсутності свого представника.( а.с. 28)

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню.

Позивачка ОСОБА_1 дійсно перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з 15.11.1957 року. (а.с. 4 )

2

Позивачка мешкала разом з чоловіком ОСОБА_2 у будинку за адресою: АДРЕСА_1, який раніше значився за адресою: АДРЕСА_3.( а.с. 10)

Вказаний будинок ОСОБА_2 набув в 1/2 частині згідно зі свідоцтвом про право власності на будівлю, виданого канівським комбінатом комунальних підприємств 24.02.1960 року за № 5721, а в решті 1/2 частини - на підставі договору дарування, посвідченого секретарем Фатівської селищної Ради Антрацитівського району 6.08.1971 року, реєстр №91.

Рішенням виконкому Фащівської селищної Ради Антрацитівського району №379 від 19 грудня 1996 року на підставі ст. ст. 6, 17 Земельного Кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92 « Про приватизацію земельних ділянок» в безоплатну приватну власність ОСОБА_2. була передана земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2, для обслуговування житлового будинку та господарчих будівель площею 1500 кв.м. , для ведення особистого підсобного господарства площею 761 кв.м. ( а.с. 9)

Протягом життя ОСОБА_2 збудував господарські будівлі: тамбур - «а», сараї « Б, Г, Ж», кухню « Д», тамбур «Е», але дозвіл на їх будівництво не брав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік ОСОБА_2 помер. ( а.с. 5)

Актом державної технічної комісії від 17.12.2007 року будівлі за адресою: АДРЕСА_2, були прийняті в експлуатацію, а рішенням № 70 від 20.12.2007 року виконкому Фащівської селищної Ради Антрацитівського району вказаний акт було затверджено. ( а.с. 14, 15)

Згідно з актом державної технічної комісії від 17.12.2007 року господарські будівлі: тамбур-«а», сараї « Б, Г, Ж», кухню « Д», тамбур «Е», які були збудовані ОСОБА_2 -є самочинним будівництвом. (ах. 14)

Вказані будівлі відповідають вимогам СНШа 79-92, санітарним, технічним та протипожежним нормативам( а.с. 14)

У відповідності до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за собою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В судовому засіданні встановлено, що чоловік позивачкиОСОБА_2 без належного дозволу збудував господарські будівлі на земельній ділянці, площею 1500 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, яка була передана в приватну власність останньому, згідно з рішенням виконкому Фащівської селищної Ради Антрацитівського району № 379 від 19 грудня 1996 року.( а.с. 9)

Самочинні споруди: тамбур - «а», сараї « Б, Г, Ж», кухню « Д», тамбур «Е», побудовані ОСОБА_2, відповідають вимогам СНШа 79-92, санітарним, технічним та протипожежним нормативам( а.с. 14)

Невизнання за ОСОБА_2 права власності на будівлі, які є самочинним будівництвом, перешкоджає його спадкоємиці, якою є позивачка, отримати спадщину за законом.

При таких обставинах суд вважає на необхідне визнати за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на самочинно збудовані господарські будівлі:

3

тамбур - «а», сараї « Б, Г, Ж», кухню « Д», тамбур «Е», розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі викладеного,

керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України,

ст. ст. 328, 331, 376, 386, 392 ЦК України , суд

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на самочинно збудовані господарські будівлі: тамбур - «а», сараї « Б, Г, Ж», кухню « Д», тамбур «Е», розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.