ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2013 р. Справа № 809/2632/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мигалюка Ю.В.
секретаря Хоми О.В.,
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Карканова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій в сумі 1 700 грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав. Суду пояснив, що постанову про застосування штрафних санкцій у розмірі 1 700 грн. вважає незаконною, дії відповідача протиправними, оскільки постанову фактично не отримував через перебування за кордоном, а дані про ліцензійну картку у свідоцтво на транспортний засіб внесено відповідачем помилково у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу та виготовленням на нього нової ліцензійної картки. Вважає, що фінансової санкції до застосовано незаконно, тобто за порушення, якого фактично не вчинялось. Просив позов задовольнити, постанову скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що перевірка проведена правомірно, а фінансові санкції застосовано законно. Постанову відповідачем отримано про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції, а обов'язку перевіряти та звіряти підписи у інспекції немає. Дані ліцензійної картки не співпадають з даними в техпаспорті, а тому водій здійснював перевезення з недійсною ліцензійною карткою, що є порушенням абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Просив у задоволенні позову відмовити .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 28.07.2010 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Тернопільській області перевірено автомобіль марки МАЗ державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 Під час перевірки виявлено, що водій ОСОБА_3 здійснював перевезення з недійсною ліцензійною карткою.(а.с.25).
На підставі виявленого порушення складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 150365 від 28.07.2010р.
В графі «пояснення водія про причини порушення» міститься запис водія «ознайомлений».
Враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 винесено постанову № 106326 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення, передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.5).
Однак застосування таких фінансових санкцій до позивача суд вважає протиправним, з огляду на наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» N 2344-III від 05.04.2001року.
Згідно ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах є:
для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Судом встановлено що висновок відповідача про відсутність дійсної ліцензійної картки у позивача складено у зв'язку з тим що було встановлено при перевірці невідповідність даних ліцензійної картки даним технічного паспорту на транспортний засіб.
Такий висновок є хибним оскільки спростовується поданими суду позивачем належними та допустимими доказами.
Так судом встановлено що позивачем на транспортний засіб МАЗ державний номерний знак НОМЕР_2 виготовлено ліцензійну картку НОМЕР_3 одночасно із ліцензією 03.03.2010 року на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.93).
Даними інформації згідно бази даних Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області станом на 30.09.2013 року №16/3066 підтверджується факт переобладнання 22.08.2007 року транспортного засобу МАЗ 544008 державний номерний знак НОМЕР_2., а даними нового свідоцтва про реєстрацію номер значиться НОМЕР_5.
Судом встановлено що постанова про застосування штрафних санкцій відповідачу направлялась, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції адресату, однак не вручена особисто оскільки позивач в той час перебував на території Республіки Польща, що засвідчено відповідними відмітками візового режиму з паспорту для виїзду за кордон. Даний факт позбавив позивача вчасно отримати постанову та подати відповідні заперечення (а.с.96).
Відповідно до вимог п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено суду правомірність застосування до позивача фінансових санкцій в повному обсязі згідно абзацу 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на суму 1 700 гривень.
Інших доказів, для підтвердження обставин, на які посилається, представником відповідача суду не надано.
За таких обставин, позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області №106326 від 19.08.2010 року про застосування до ОСОБА_1 1 700 гривень фінансових санкцій.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 07.10.2013 року.
Суддя (підпис) Мигалюк Ю.В.