донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

12.12.2006 р.                                                                                  справа №18/336

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Старовойтової  Г.Я.

суддів

Волкова Р.В., Калантай  М.В.,

За участю   представників сторін :

від позивача :

Северіна К.О. –головний спеціаліст, за дов. №02/6129 від 09.11.2006р.

від відповідача:

Самбур А.В. –представник, за дов. №б/н від 01.12.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від	05.10.2006 р.

у справі

№ 18/336 ( суддя Овсяннікова О.В. )

за позовом

Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк

до відповідача

сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тимірязівське”, с.Кленівка Амвросіївського району Донецької області

про	відшкодування суми збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в сумі 16 658 грн. 30 коп.

                                                             В С Т А Н О В И В:  

                                                                  

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.10.2006 р. у справі                      № 18/336 ( суддя Овсяннікова О.В. ) відмовлено у задоволенні позову Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк, до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тимірязівське”, с.Кленівка Амвросіївського району Донецької області, про відшкодування суми збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в сумі 16 658 грн. 30 коп.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення.

Позивач, Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк, вважає, що господарським судом не були правильно застосовані норми матеріального права, а саме: п. 4.6 „Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів”, ст. ст. 26, 40 Закону України „Про рослинний світ”, ст. ст. 40, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Позивач зазначає, що підприємство відповідача відповідно до акту перевірки від 21.02.2006р. не санкціоновано здійснило рубку живоростущіх дерев в кількості 50 шт., однак документів, що дозволяють знос зелених насаджень надано не було.

Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тимірязівське”, с.Кленівка Амвросіївського району Донецької області, суму збитків, заподіяних державі в розмірі 16 658 грн. 30 коп.

Відповідач, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Тимірязівське”, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим. Відповідач зазначає, що землі сільськогосподарського призначення, які використовує підприємство відповідача, знаходяться за межею села Кленівка, а лісовий масив на баланс товариства не передавався. Прибирання із землі сухих повалених дерев впроваджувалося на дорозі, яка прилягає між лісосмугою та кладовищем по усному проханню Кленівської сільської ради, тому до рубки дерев підприємство ніякого відношення не має.

Відповідач просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2006р.   відповідно до ст.ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі №18/336 була призначена інша колегія суддів.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.12.2006р. по 12.12.2006р.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Східної регіональної екологічної інспекції Державного управління екології та природних ресурсів в Донецької області за участю головного інженера СТОВ „Тимірязівське” 21.02.2006р., на підставі ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства лісного масиву, розташованого в с.Кленівка Амвросіївського району Донецької області в районі сільського кладовища.

Перевіркою встановлено факт несанкціонованої рубки живоростущіх дубів та ясенів у кількості 50 штук. Діаметр дерев біля шийки кореню становить 27 см., 23 см., 48 см.,     52 см., 42 см., 38 см., 18 см., 49 см., 28 см., 12 см., 34 см., 26 см., 34 см., 20 см., 16 см., 30 см., 24 см., 32 см., 22 см. Змір пнів зрублених дерев проводились рулеткою ОПКЗ-3-50/1 ДЕСТ 7502-80.

Східна регіональна екологічна інспекція Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області за висновками перевірки  від 21.02.2006р.  склала акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства по факту вирубки дерев № без номеру від 21.02.2006р.

Державне управління екології та природних ресурсів в Донецької області направило відповідачу претензію №02-2632 від 04.05.2006р. в якій зазначило, що внаслідок порушення вимог ст. 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 26 Закону України „Про рослинний світ” та п. 4.6 „Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів” державі заподіяний збиток на суму 16 658 грн. 30 коп., який розрахований у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999р. „Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів” (із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №1789 від 28.12.2001р.).

Відповідач претензію не визнав та суму збитків у розмірі 16 658 грн. 30 коп. не сплатив.

Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк, звернулось до господарського суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тимірязівське”, с.Кленівка Амвросіївського району Донецької області, про стягнення з товариства суми 16 658 грн. 30 коп., збитків, заподіяних державі. Господарським судом в позові відмовлено.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду від 05.10.2006 р. не відповідає вимогам норм матеріального права, обставинам справи та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно до приписів частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі і додатково доданими доказами. Суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до п. 4.6. Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись за наявності спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на підставі обстеження зелених насаджень, погоджено з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, що у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тимірязівське” відсутній  спеціальний дозвіл (ордер).

Відповідно до Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди і зобов'язаний не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про рослинний світ” №591-ХІV від 09.04.1999р. охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання; охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.   

 Згідно з вимогами ст. 26 Закону України „Про рослинний світ” №591-ХІV від 09.04.1999р. охорона рослинного світу забезпечується: встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу; забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності; встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів.    

Статтею 40 Закону України „Про рослинний світ” №591-ХІV від 09.04.1999р. встановлено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Зокрема відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи винні у протиправному знищенні або пошкодженні об’єктів рослинного світу.

Відповідно до приписів ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” № 1264 -ХІІ від 25.06.1991 р. підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до приписів ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не погоджується з висновком господарського суду, що оскільки лісонасадження в районі сільського цвинтаря с.Кленівка на баланс сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тимірязівське”, с.Кленівка ніколи не передавалися, тому факт несанкціонованої рубки дерев саме відповідачем не доведений.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України вирубки дерев лісного масиву, розташованого в с.Кленівка Амвросіївського району Донецької області від 21.02.2006р. укладено відповідно до вимог ст. 26 Закону України „Про рослинний світ”, ст. 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 4.6 „Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів” та Методичними рекомендаціями про порядок проведення інспекторських перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. Розрахунок розміру збитку, завданого державі внаслідок порушення лісового законодавства складений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1464 від 05.12.1996р. „Про такси для обчислення розміру шкоди, завданої лісовому законодавству”, Закону України „Про рослинний світ”.

Судова колегія вважає, що матеріалами справи підтверджений факт несанкціонованої рубки дерев, зокрема це підтверджено актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, який складено до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судова колегія вважає, що позивач у відповідності до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України довів та обгрунтував свої вимоги щодо заявленого позову.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не оцінив докази в їх сукупності та дійшов хибного висновку, що позивач не довів саме відповідачем була здійснена несанкціонована рубка дерев.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку, що позовні Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк, до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тимірязівське”, про  стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі в сумі                     16 658 грн. 30 коп., є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.                                                                   

З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги Конституції України, Закону України “Про охорону навколишнього середовища”, Закону України „Про рослинний світ” судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду у справі №18/336 від 05.10.2006р.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані не правильно, рішення не відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -

                                                    П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2006 р. у справі №18/336        ( суддя Овсяннікова О.В. ) –скасувати.

Апеляційну скаргу Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2006 р. у справі №18/336 – задовольнити.

Позов Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк, до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тимірязівське”, с.Кленівка Амвросіївського району Донецької області, про стягнення з відповідача суми 16 658 грн. 30 коп., збитків, заподіяних державі, –задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тимірязівське” (87324, вул. Леніна, 5, с.Кленівка Амвросіївського району Донецької області) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Амвросіївської районної ради за наступними реквізитами: Амвросіївське РВДК, п/р 31517903600115 в УДК Донецької області, ЗКПО 24164953, МФО 834016, КБК 24061600, суму збитків, заподіяних державі, у розмірі 16 658 грн. 30 коп.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тимірязівське” (87324, вул. Леніна, 5, с.Кленівка Амвросіївського району Донецької області) на користь Державного бюджету України державне мито за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 249 грн. 87 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати накази.                                                                                                                                                                     

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.

          Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за  згодою сторін в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Головуючий          Старовойтова  Г.Я.

Судді:          Волков  Р.В.

          Калантай  М.В.

          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          2. ДАГС