Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/607/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.09.2013р. селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Ревякіної О.В.,
при секретарі Боковій А.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Олесневич Н.А.,
адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до фермерського господарства «Компаніївський Агролан», третя особа на стороні відповідача відділ Держземагенства у Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання договору оренди землі недійсним,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Компаніївський Агролан», третя особа на стороні відповідача відділ Держземагентва у Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання недійсними змін та доповнень до договору оренди землі від 24.07.2007 року за № 148, укладених між ОСОБА_4 та фермерським господарством «Компаніївський агролан» від 20.08.2010 року, зареєстровані у Компаніївському відділі ДП «Кіровоградська регіональна філія «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 30.09.2010 року за № 041037300091.
Зазначав, що зміни та доповнення до договору оренди землі не підписував, внутрішньої волі на укладення змін до договору у нього не було.
В судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення підстав звернення до суду, просив задовольнити позов з інших підстав, посилався на відсутність досягнутої згоди між сторонами щодо строку дії договору. Вказав, що в оспорюваних змінах та доповненнях до договору оренди землі зазначено, що пункт 8 договору оренди «Строк дії договору» змінено з 5 років до 7 років і доповнено «початок дії договору 24.07.2007 року, закінчення дії договору з урахуванням додаткової угоди 31.12.2017 року». Вважає, що замість оговорених 7 років строк дії договору оренди збільшено на 10 років, у позивача було відсутнє волевиявлення на укладення договору оренди терміном на 10 років, що є підставою для визнання змін та доповнень недійсними, оскільки такий наслідок не був обумовлений обома сторонами правочину.
Представник відповідача та його адвокат в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі, просили суд в задоволенні позову відмовити, пояснили, що зміни та доповнення до договору оренди землі підписані обома сторонами правочину, ФГ «Компаніївський агролан» повністю виконує умови договору, з урахуванням вказаних змін своєчасно виплачує позивачу орендну плату у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, з часу укладення договору та підписання змін позивач претензій не заявляв. Вважають, що представник позивача невірно тлумачить умови договору, оскільки зміни та доповнення до договору укладені в 2010 році, тобто через три роки після укладення основного договору оренди від 24.07.2007 року, і залежно від того, як рахувати термін дії договору - або з часу його укладення (2007 рік), або з дати укладення змін та доповнень, строк дії буде складати відповідно сім років або десять років. Враховуючи обумовлену сторонами дату початку дії договору « 24.07.2007 р.» та закінчення дії договору « 31.12.2017 р.» вважають, що сторони досягли згоди щодо терміну дії договору.
Відділ Держземагенства в Компаніївському районі Кіровоградської області свого представника в судове засідання не направив.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 25.03.2002 року ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки площею 8,21 га, розташованої на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
Між сторонами укладено договір оренди землі строком на п'ять років, який 24.07.2007 року зареєстрований в Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що зроблено відповідні записи в Державному реєстрі земель за № 148.
Позивач передав земельну ділянку відповідачу, що підтверджено відповідним актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі.
20.08.2010 року сторони уклали зміни та доповнення до договору оренди землі від 24.07.2007 року, відповідно до яких внесені зміни до пункту 5 «Об'єкт», пункту 8 «Строк дії договору», п. 9, 10 «Орендна плата» договору. Згідно вказаних змін строк дії договору замінено словами та цифрами: договір укладено на 7 років і доповнено - початок дії договору 24.07.2007 року, закінчення дії договору з урахуванням додаткової угоди 31.12.2017 року. Обчислення строку дії договору оренди землі розпочинається з моменту державної реєстрації даної Додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною договору оренди землі від 24.07.2007 року. Зміни та доповнення до договору оренди землі зареєстровані у Компаніївському відділенні ДП «Кіровоградська регіональна філія «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 30.09.2010 року за № 041037300091.
Згідно висновку експерта № 1062 судово-почеркознавчої експертизи від 03.09.2013 року підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Орендодавець» у примірниках, що належить відповідачу та відділу Держкомзему, змін та доповнень до договору оренди землі від 24.07.2007 року реєстраційний № 148 від 20.08.2010 року, зареєстрованих у Компаніївському відділі ДП «Кіровоградська регіональна філія «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 30.09.2010 року за № 041037300091, виконані самим ОСОБА_4
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Частиною другою зазначеної статті визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Отже, відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», зокрема строку дії договору оренди, є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі».
Суд вважає, що посилання представника позивача на недомовленість між сторонами договору щодо строку його дії як на підставу його недійсності, є необґрунтованим, оскільки у п.8 укладених змін та доповнень до договору оренди землі чітко визначено, що договір укладено на 7 років і доповнено - початок дії договору 24.07.2007 року, закінчення дії договору з урахуванням додаткової угоди 31.12.2017 року, обчислення строку дії договору оренди землі розпочинається з моменту державної реєстрації даної Додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною договору оренди землі від 24.07.2007 року, що цілком відповідає законодавству, а саме ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі», в якій вказано, що укладений договір підлягає державній реєстрації, ч. 1 ст.210 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації, ч.2 ст.125 Земельного кодексу України, в якій визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації та ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України де зазначено, що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації та волі обох сторін, про що свідчать їх підписи. Таким чином доповнення до пункту 8 договору про початок його дії з 24.07.2007 та закінчення 31.12.2017 року погоджено сторонами, а термін дії 7 років узгоджується з часом реєстрації додаткової угоди - 30.09.2010 р.
Істотною умовою для договору оренди землі відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» є саме строк. Згідно визначення строку наданому ч.1 ст.251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, він визначається роками, місяцями тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України). Сторонами узгоджено строк дії договору, а саме початок та закінчення дії договору. З огляду на вказане суд вважає, що сторонами досягнуто істотної умови договору, а саме, його строку, і підстави визнання договору недійсним у зв'язку з недосягненням даної істотної умови відсутні.
Умови недійсності правочину встановлені ст.215 Цивільного кодексу України, а саме підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимоги, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України (ч.1), недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (ч.2), якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч.3). Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Враховуючи що спірний правочин укладений в письмовій формі, пройшов державну реєстрацію, орендодавець на момент його укладення мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення орендодавця було спрямоване на укладення правочину, про що він ствердив власним підписом, умови змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки зазначені, а тому відсутні підстави для визнання правочину недійсним за правилами ст. 215 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте, на думку суду, позивач не довів обставини, які б свідчили про недійсність змін та доповнень до договору оренди землі.
За таких обставин, вимоги позивача про визнання договору недійсним слід розцінювати як формальний привід для припинення договірних відносин з відповідачем.
Таким чином, суд не вбачає порушення суб'єктивного права, що є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. А тому, вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відсутні законні підстави для цього.
Якщо зміст договору є незрозумілим для сторін, він може бути витлумачений відповідно до ст.ст.213, 637 ЦК України.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені відповідачем підлягають стягненню з позивача.
Керуючись ст. ст. 59, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 до фермерського господарства «Компаніївський Агролан», третя особа на стороні відповідача відділ Держземагенства у Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4, ід. НОМЕР_1 на користь фермерського господарства «Компаніївський Агролан», ід. код 34336543 витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 1542 грн. 24 коп., судовий збір в розмірі 114,70 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1150 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги через Компаніївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня проголошення або отримання його копії.
З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись 04.10.2013 року.
Суддя Компаніївського районного суду
Кіровоградської області О.В. Ревякіна