Справа № 569/13381/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 жовтня 2013 року м. Рівне

Рівненський міський суд

в особі головуючого судді Кучина Н.Г.

при секретарі Ющук О.С.

з участі представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи, такою що втратила право користування жилим приміщенням.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4 про визнання особи, такою що втратила право користування жилим приміщенням.

В обґрунтування позову посилаються на те, що ОСОБА_3 є власником нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1. За даною адресою з 2004 року зареєстрована ОСОБА_4, яка в квартирі не проживала з моменту реєстрації та проживати наміру не мала, місце проживання ОСОБА_4 не відоме. Відповідач не цікавиться ні житлом, ні витратами по оплаті за комунальні послуги, ніяких витрат по утриманню житлового будинку не відшкодовує, хоча такі витрати - комунальні платежі нараховуються і на відповідача і їх розмір є значним, що ставить останнього в скрутне матеріальне становище.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили суд, визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, поштові повідомлення, також викликався через засоби масової інформації, а саме було зроблено повідомлення в газеті «Вільне слово» від 22.08.2013р. №63(14757), причини неявки не повідомив. Зі згоди представників позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст. 224 ЦК України.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Матеріалами справи встановлено, що що ОСОБА_3 є власником нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1. За даною адресою з 2004 року зареєстрована ОСОБА_4, яка в квартирі не проживала з моменту реєстрації та проживати наміру не мала, місце проживання ОСОБА_4 не відоме, остання ніяким чином не повідомляє про себе та не з'являється по місцю реєстрації. Відповідач не цікавиться ні житлом, ні витратами по оплаті за комунальні послуги, ніяких витрат по утриманню квартири не відшкодовує, хоча такі витрати - комунальні платежі нараховуються і на відповідача і їх розмір є значним.

Правом власності є право на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України). Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України). Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч. З ст. 319 ЦК України). Право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16,386,391 ЦК України.

За ч.2 ст.386 ЦПК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення нею певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Крім того судом встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час не проживає за вказаною адресою, однак в добровільному порядку, з реєстраційного обліку не знімається, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду з позовом, оскільки така формальна реєстрація відповідача створює певні перешкоди та обмежує можливості позивача у повноцінному користуванні зазначеним нерухомим майном.

Жодних витрат по утриманню квартири відповідач не несе, не сплачує за комунальні послуги, хоча комунальні платежі нараховуються і на відповідача, не користується житлом, однак залишається в ньому прописаною (зареєстрованою), відповідно до ст.64 ЖК України пов'язані з утриманням, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг.

Позивач утримує житло в належному стані, оплачує житлово-комунальні послуги за всіх зареєстрованих осіб, за даною адресою, в тому числі і за не проживаючим відповідачем.

Відсутність відповідачів у спірній квартирі протягом тривалого часу стверджується актом від 03.07.2013р., складеними ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та останніми був підписаний.

Відповідно до ч.1 ст.316 та ч.1 ст.317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтвердив належними та допустимими доказами право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ст..150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник може вимагати усунення будь - яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є зареєстрованим за вказаною адресою, здійснює перешкоди у користуванні позивачу своїм майном, власністю, не сплачуює комунальні послуги, за вказаною адресою не проживає понад 9 років.

Всі витрати по утриманню житла та оплаті комунальних послуг несе позивач, які в теперішній час безробітний. Оформити субсидію на оплату комунальних послуг через реєстрацію відповідача в квартирі неможливо. На сплату комунальних послуг витрачається значна сума коштів.

Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що відповідач ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1. не проживає значний проміжок часу та не проживала взагалі.

Таким чином, через реєстрацію відповідача, в квартирі позивача, останній поставлений в тяжкі матеріальні умови.

При таких обставинах, власнику квартири створюються перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю.

Як передбачено ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

На підставі ст.391 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,84,88,212,214,215,224,225,226,233 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи, такою що втратила право користування жилим приміщенням задоволити частково.

Усунути перешкоди в користуванні житлом ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1., шляхом зняття ОСОБА_4 з реєстраційного обліку, за адресою: АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Рівненського міського суду Кучина Н.Г.