ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"12" грудня 2006 р. |
справа № 20-2/283 |
За позовом державного комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Аррикон” (99011 м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського,8, кв. 2)
до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій у сумі 9303,66 грн, розірванні договору оренди і звільненні займаних приміщень,
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники:
від позивача -Ігнатенко В.В., довіреність № 359 від 17.07.2006;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Аррікон” звернулось у господарський суд з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій у сумі 9303,66 грн, розірванні договору оренди і звільненні займаних приміщень.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались договірні зобов'язання щодо орендної плати та експлуатаційних витрат.
09.11.2006 позивач подав уточнення позовних вимог, в яких уточнив банківські реквізити для стягнення заборгованості.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач явку уповноважених представників в судові засідання 01.11.2006, 15.11.2006, 04.12.2006 та 12.12.2006 не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд
ВСТАНОВИВ:
01.04.2005 між комунальним підприємством Севастопольської міської Ради „Аррікон” (далі - КП СМР “Аррікон”) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладений договір оренди нерухомого майна НОМЕР_1 (далі -Договір).
Згідно пункту 1.1 Договору позивач передає, а відповідач приймає в оренду нерухоме майно -відокремлену нежитлову одноповерхову будівлю “кафе-мороженоє”, загальною площею 141,10 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Договір підписаний сторонами, погоджений належним чином з Управлінням з питань майна комунальної власності та Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради.
Пунктом 1.4 Договору встановлено, що орендоване приміщення буде використовуватися для розміщення бару з підакцизною групою.
Плата за користування орендованим майном згідно пункту 3.2 Договору складає 711,12 грн. та експлуатаційні витрати в розмірі 8,47 грн. та перераховується орендарем не пізніше 20 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок КП СМР “Аррікон”. Сума підлягає щомісячному корегуванню на індекс інфляції.
Строк дії договору визначений до 10.03.06.
Як вбачається з матеріалів справи, після 10.03.2006 позивачем на адресу відповідача надсилались рахунки на оплату орендної плати та експлуатаційних витрат, що є проявом погодження позивача на продовження договірних відносин.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення пункту 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” слід вважати, що відповідач користувався орендованим майном на підставі Договору НОМЕР_1 (далі -Договору).
Відповідач орендну плату не сплачує з березня 2006 року, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 8524,73 грн.
На підставі викладеного, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості по орендній платі в розмірі 8524,73 грн. за період з березня 2006 року по жовтень 2006 року.
Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором, заборгованість на день прийняття рішення не погашена.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується у відповідності з законодавством за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення.
Позивачем на суму заборгованості була нарахована пеня у сумі 629,69 грн., яка також на день прийняття рішення відповідачем не сплачена.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивачем на суму простроченої заборгованості нараховані 3 % річних у сумі 149,24 грн., розрахунок яких перевірений судом.
Викладене є підставою для визнання позовних вимог в сумі 9303 грн. 66 коп. обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню.
Відповідно до пункту 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У зв'язку з існуванням заборгованості по орендній платі та значним порушення відповідачем строків виконання зобов'язань, щодо оплати орендній плати таке порушення умов Договору вважається істотним.
Таким чином, вимоги позивача про розірвання договору оренди НОМЕР_1, предметом якого є нерухоме майно -відокремлену нежитлову одноповерхову будівлю “кафе-мороженоє”, загальною площею 141,10 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Тому суд вважає вимоги позивача про зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 звільнити займані приміщення за адресою: АДРЕСА_2, та передати приміщення за актом обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомості про наявні рахунки в установах банку відсутні) на користь державного комунального підприємства “Аррикон” (99011 м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8, кв. 2, код в ЄДРПОУ 20711909, р/р 26000945207871 в СФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 324195) заборгованість в сумі 9303 грн. 66 коп. (дев'ять тисяч триста три грн. 66 коп.) у тому числі заборгованість по орендній платі 8524,73 грн., пеня -629,69 грн., 3% річних -149,24 грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 187 грн. 00 коп. (сто вісімдесят сім грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. (сто вісімнадцять грн.).
3. Розірвати договір оренди НОМЕР_1, укладений між комунальним підприємством Севастопольської міської Ради „Аррікон” та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1на нерухоме майно -відокремлену нежитлову одноповерхову будівлю “кафе-мороженоє”, загальною площею 141,10 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
4. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) звільнити займані приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та передати приміщення по акту приймання-передачі державному комунальному підприємству “Аррикон” (99011 м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8, кв. 2, код в ЄДРПОУ 20711909).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 19.12.2006.