ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

З

21.10.2013 Справа № 30/143-08(39/366-07(10/348-06)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідача)

суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,

розглянувши апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013 року

за скаргою публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс", м. Коломия Івано-Франківської області

до публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 45 506 041,10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013 року у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06) скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" задоволено частково.

Визнано недійсними постанови про арешт коштів боржника від 01.06.2013р. та від 21.06.2013р. з примусового виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06)), виданого 25 лютого 2010 року господарським судом Дніпропетровської області, винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В. в повному обсязі.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся державний виконавець з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Апеляційний господарський суд, з метою дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якими передбачено, що кожний має право на розгляд його справи судом, перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст.ст. 94, 95 ГПК України, дійшов висновку про необхідність повернення останньої з наступних підстав.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала винесена 26.09.2013 року, отже останній день подачі апеляційної скарги припадав на 01.10.2013 року.

Апеляційна скарга відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України направлена на адресу господарського суду Дніпропетровської області поштовим зв'язком 07.10.2013 року, згідно відбитка штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті. Таким чином, державний виконавець звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

В силу ст. 53 ГПК України, відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише у разі визнання причини пропуску строку поважною.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається посилання державного виконавця на дату отримання оскаржуваної ухвали (а саме 02.10.2013 року), як на таку, від якої останній відраховує п'ятиденний строку оскарження та вважає, що п'ятий день строку оскарження припадає на 07.10.2013 року і його не пропущено.

У відповідності до п.6 постанови пленуму ВГС України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України», статтею 93 ГПК встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги.

На підставі зазначеного вище, твердження державного виконавця щодо початку перебігу строку оскарження є хибним, оскільки перебіг строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду починається не з дня отримання копії такої ухвали, а з дня підписання ухвали, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Щодо сплати судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, згідно ст. 4 якого:

- судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпункт 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», рівень мінімальної заробітної плати Законом з 1 січня визначено у розмірі 1 147,00 гривень.

Сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013 року, згідно наведених вище норм становить 573,50 грн.

Державним виконавцем не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору в встановленому розмірі.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З наведеного вище вбачається, що апеляційна скарга державного виконавця не може бути призначена до розгляду, оскільки порушено вимоги ст.ст. 94, 95 ГПК України, що є підставою для її повернення.

Частиною 4 ст. 97 ГПК України визначено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторено.

Керуючись ст.ст. 86, 97 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013 року у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06) - повернути державному виконавцю без розгляду.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик