СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року Справа № 901/731/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Рибіної С.А.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача: Жадобін В.І., довіреність № 010-01/6112 від 24.07.2012 року, Публічне акціонерне товариство " Державний експортно - імпортний банк України"

відповідача : не з'явився , Публічне акціонерне товариство " Кримзалізобетон"

третьої особи: не з'явився , Товариство з обмеженою відповідальністю " Гранд Трейд"

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 13 травня 2013 року у справі №901/731/13-г

за позовом Публічного акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127,Київ,03150)

до Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон" (вул. Монтажна, 3,Гресівський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95493)

3-тя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Трейд" (вул. Козлова, 45,Сімферополь,95000)

про стягнення 20518650,28 доларів США та 17074,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство " Державний експортно - імпортний банк України" просить стягнути із Публічного акціонерного товариства " Кримзалізобетон" 20518650,28 доларів США, 17074,86 грн., у тому числі : за кредитним договором № 151407к28 від 02 липня 2007 року: 219600,40 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту; 520015,45 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6074,05 грн. - пеня за прострочку сплати процентів; 462578,94 доларів США - 3% річних; за кредитним договором № 151407к29 від 02 липня 2007 року нараховано: 11422139,90 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту ; 1042842,45 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 11000,81 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 851473,14 доларів США - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем кредитних договорів стосовно сплати процентів за користування кредитом та повернення сум кредиту.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2013 року у справі № 901/731/13-г (суддя М.П. Гаврилюк) , позов задоволено.

При ухваленні рішення, місцевий господарський суд, наряду із іншими фактами установив, що на виконання кредитного договору № 151407к28 від 02 липня 2007 року, позивач надав відповідачу кредит у сумі 6219600,40 доларів США , а на виконання умов кредитного договору № 151407к29 від 02 липня 2007 року, надано кредит у сумі 11422139,90 доларів США, а в свою чергу , згідно умов договорів ( п. 3.4, п. 3.5, п. 5.1), позичальник зобов'язався погашати кредит у строки, зазначені у «Графіку надання та погашення кредиту» (додаток № 1 до кредитних договорів), сплачувати проценти за користування кредитом, а також виконувати інші зобов'язання за кредитними договорами, проте кредитні зобов'язання відповідачем належним чином не виконувались у зв'язку з чим 28 серпня 2010 року за вихідним № 158-00/6440 позивач надіслав відповідачу повідомлення про порушення зобов'язань із вимогою здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами протягом 10-ти банківських днів із дня його отримання , що відповідає вимогам п. 7 Генеральної угоди та п. 6 кредитних договорів. Враховуючи, що кредитні кошти відповідач не повернув позивачу, позовні вимоги у цій частині визнані судом першої інстанції підлягаючими задоволенню на підставі ст. 1054, 1049 Цивільного кодексу України. Позовні вимоги про стягнення 1562857,90 доларів США , (процентів за користування кредитом), місцевим господарським судом задоволені на підставі ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, п.п. 3.2.5 п.3 кредитних договорів.

Задовольняючи позовні вимоги у частині стягнення пені у сумі 17074,86 грн. за прострочку сплати процентів суд першої інстанції керувався вимогами ст. 549, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст. 231, 343 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 1314052,08 доларів США за прострочку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, місцевим господарським судом також визнані обґрунтованими на підставі ч. 2 ст. 625, ст. 1054, 1061 Цивільного кодексу України.

Публічне акціонерне товариство " Кримзалізобетон" оскаржує судове рішення у апеляційному порядку у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи , порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідач вважає, що задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції не правильно визначена заборгованість, оскільки судом не враховано той факт, що кредитні зобов'язання позичальника було забезпечено іпотечним договором № 151408zb від 04 лютого 2008 року, укладеним між сторонами та за яким 15 березня 2011 року Приватним нотаріусом Київського місцевого нотаріального округу Коваленко Н.Є. було вчинено виконавчий напис та звернуто стягнення заборгованості на іпотечне майно, а постановою Відділу примусового виконання рішень Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 квітня 2011 року прийнято до виконання виконавчий напис за № 588 від 15 березня 2011 року, виконавчі дії за яким здійснюються по теперішній час, та стягується 19537527,21 доларів США та 56602,78 грн.

Згідно доводів апеляційної скарги, позивач мав право звернутися із позовом до суду про стягнення коштів за кредитними договорами лише після проведення всіх виконавчих дій за іпотечним договором, оскільки стягнення за іпотечним договором та виконання рішення суду за кредитними договорами призведуть до подвійного стягнення коштів, що на думку відповідача не є допустимим.

Відповідач також не погоджується із розрахунком пені , 3% річних , та процентів за період із 26 квітня 2011 року до 27 листопада 2011 року , а саме у період, згідно доводів відповідача коли тривало провадження про його банкрутство та з одночасним введенням судом мораторію на задоволення вимог кредиторів по зобов'язанням, строки виконання яких настали.

Доводи відповідача також мотивовано іншими обставинами, викладеними у апеляційній скарзі, не маючими значення для розгляду справи.

Відповідач не скористався своїм правом участі у судовому засідання 14 жовтня 2013 року, які - небудь заяви чи клопотання до начала розгляду справи від відповідача не надходили.

Телеграма відповідача про відкладення розгляду справи надійшла до суду об 11 годині 15 хвилин, після розгляду судом справи, та оголошення рішення , у зв'язку з чим не була розглянута у судовому засіданні.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, що також не заперечується відповідачем, на підставі Генеральної угоди № 151407№2 від 15 червня 2007 року, укладеної між сторонами за кредитним договором № 151407 к28 від 02 липня 2007 року (п. 3.2.1) позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6219600, 40 доларів США, а за кредитним договором № 151407к29 від 02 липня 2007 року, надано кредит у розмірі 11422139,90 доларів США.

Відповідно до п. 3.4.1 кредитних договорів позичальник зобов'язався погасити кредит відповідно до графіку надання та погашення кредиту. За користування кредитом, відповідно до п. 3.5.1 кредитних договорів , позичальник також зобов'язався сплатити банку проценти за користування кредитом, у розмірі, встановленому в п. 3.2 даних договорів.

Відповідно до п. 3.6.2, п. 6.2(б) кредитних договорів, та п. 7.2 Генеральної угоди, у разі невиконання позичальником грошового зобов'язання у встановлені строки банк повідомляє позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з кредитними договорами підлягають достроковому поверненню, в свою чергу позичальник зобов'язався сплатити зазначену у повідомленні суму протягом 10-ти банківських днів з дати отримання повідомлення. Так повідомлення банк надіслав на адресу відповідача 28 серпня 2010 року (а.с. 129-130 т.2) , що не заперечується відповідачем. Відповідач не спростовував доводи позивача, зазначені у даному повідомленні.

Докази того, що отриманий кредит у сумі 17641740,30 доларів США повернуто повністю або частково, відповідачем суду не надано.

Позовні вимоги в частині стягнення суми кредиту у розмірі 17641740,30 доларів США підлягають задоволенню на підставі ст. 525, 1054 Цивільного кодексу України, п. 5.2.7, 6.2.1 Генеральної угоди № 151407№2 від 15 червня 2007 року, та п. 3.1, 3.3.2, 3.4.1 кредитних договорів № 151407к28 та № 151407к29 від 02 липня 2007 року, що також правильно зазначено у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, п. 5.2.7, 6.6 Генеральної угоди п. 3.2.5, 3.5.1 кредитних договорів, за користування кредитом позичальник зобов'язався сплатити банку проценти.

Відповідно наданих банком розрахунків (а.с. 53, 54 т.2) за кредитним договором № 151407к28 від 02 липня 2007 року, за користування кредитом із 06 липня 2007 року до 22 січня 2013 року розмір процентів становить 520015,45 доларів США, а за кредитним договором № 151407к29 від 02 липня 2007 року за період із 12 липня 2007 року до 22 січня 2013 року розмір непогашених процентів становить 1042842,45 доларів США. Які - небудь зауваження стосовно правильності здійснених позивачем розрахунків, відповідачем не заявлені. Суд погоджується із наданими позивачем розрахунками.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За кредитним договором № 151407к28 від 02 липня 2007 року за період із 11 серпня 2010 року до 22 січня 2013 року - 3% річних за простроченими процентами становить 40838,91 грн., а за кредитним договором № 151407к29 від 02 липня 2007 року 3% річних, за період із 11 серпня 2010 року до 22 січня 2013 року за простроченими процентами становить 76958,17 грн., а 3% річних за простроченою заборгованістю за основним кредитом, за договором № 151407к28, за період із 20 жовтня 2010 року до 22 січня 2013 року становить 421740,03 грн., а за кредитним договором № 151407к29, за період із 20 жовтня 2010 року до 22 січня 2013 року - 3% річних становить 774514,97 доларів США

Позовні вимоги у частині стягнення пені у сумі 17074,86 грн., а саме : за кредитним договором № 151407к28 від 02 липня 2007 року - 6074,05грн, нарахованої за період із 01 червня 2011 року до 22 січня 2013 року , та за кредитним договором № 151407к29 від 02 липня 2007 року у сумі 11000,81 грн., нарахованої за період із 01 червня 2011 року до 22 січня 2013 року підлягають задоволенню на підставі п. 8.1 Генеральної угоди № 151407№2 від 15 червня 2007 року, п. 3.2.8., п. 7.2 кредитних договорів, ст. 549 Цивільного кодексу України.

Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції не правильно визначено заборгованість, оскільки при ухваленні рішення не було враховано, що кредитні зобов'язання були забезпечені іпотечним договором № 151408zb від 01 лютого 2008 року, та за яким відкрито виконання провадження судовою колегією визнаються безпідставними, оскільки, як правильно зазначено місцевим господарським судом лише наявність виконавчого напису, за відсутністю його виконання не припиняє кредитних зобов'язань позичальника. Загальні умови що - до припинення господарського зобов'язання регламентовано ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 526, Главою 50 Цивільного кодексу України.

Судова колегія також не погоджується із доводами відповідача про те, що судом першої інстанції при нарахуванні процентів за користування кредитом, пені та 3% річних безпідставно включено також період, а саме коли тривало провадження по справі про банкрутство відповідача, та з одночасним введенням судом мораторія на задоволення вимог кредиторів по зобов'язанням, строки виконання яких настали, оскільки ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 11 жовтня 2010 року (а.с. 192 т.2) по справі № 5002-17/4960-2012 та від 26 квітня 2011 року у справі № 5002-17/1719-2011 (а.с. 195 т.2) вводився мораторій на задоволення вимог лише кредиторів та у процедурі банкрутства Публічного акціонерного товариства " Кримзалізобетон" , проте банкрутство за даними справами було припинено (ухвали суду від 19 квітня 2011 року та 27 жовтня 2011 року (а.с. 193,196 т.2)).

Введення судом тимчасового мораторія на задоволення вимог кредиторів із подальшим припиненням провадження справи про банкрутство, не може припиняти або змінювати кредитні правовідносини сторін.

З огляду на викладене судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення скарги та скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон" залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2013 року у справі № 901/731/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді С.А. Рибіна

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127,Київ,03150)

2. Публічне акціонерне товариство "Кримзалізобетон" (вул. Монтажна, 3,Гресівський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95493)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Трейд" (вул. Козлова, 45,Сімферополь,95000)