КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5904/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гнип О.І., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Відповідача) у якому просила визнати дії УПСЗН щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми допомоги, що мають бути нараховані у відповідності зі ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за останні шість місяців.

Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції визнав дії відповідача протиправними та зобов'язав нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03.08.2010р. по 03.02.2011р., з урахуванням виплачених коштів.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, зважаючи на наступне. Частиною першою ст. 183-2 КАС України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 КАС України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.

Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 КАС України.

Матеріали апеляційної скарги містять клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, але суд вважає строк не пропущеним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає до розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач віднесений проживає в зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, що віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, перебуває на обліку в УПСЗН та отримує пенсію згідно з ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов`язання УПСЗН здійснити перерахунок та виплату щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва виходячи з розміру 30 % мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03.08.2010р. по 03.02.2011р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Враховуючи вищевикладене позивача має право на одержання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва виходячи з розміру 30 % мінімальної заробітної плати.

Всупереч ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.

З огляду на те, що Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 37 зазначеного Закону.

Обґрунтування апеляційної скарги до уваги не приймаються та спростовуються вище викладеним. Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 183-2 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.