Справа № 367/1605/13-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А.В.

Провадження № 22-ц/780/4501/13 Доповідач у 2 інстанції Іванова

Категорія 4 21.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

16 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Даценко Л.М., Данілова О.М.,

при секретарі - Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" про визнання права власності на квартиру та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи тим, 06.12.2011 р. між ним та громадянином України ОСОБА_2 за участю ТОВ «Аверс-Сіті» укладено договір відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого він набув права вимоги до ТОВ «Аверс-сіті» майнових прав на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1.

06.12.2011 року між ним та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору купівлі-продажу майнових прав, згідно якого вказаний договір було викладено в новій редакції, відповідно до якої, ТОВ «Аверс-Сіті» продав, а він купив майнові права на вищевказану квартиру.

Далі зазначив, що згідно договору право власності на квартиру переходить після підписання сторонами договору акту приймання-передачі майнових прав.

Він повністю оплатив вартість майнових прав в розмірі 230199,20 грн., будинок 16 вересня 2011 року введено в експлуатацію, разом із тим акт приймання-передачі прав на квартиру між сторонами досі не укладено, відповідач від підписання акту ухиляється, чим порушує його права.

У зв'язку із наведеним просив визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ТОВ "Аверс-Сіті" передати йому технічну документацію (технічні паспорти) на вказану квартиру.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19 червня 2013 року позов задоволено, визнано за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1, зобов'язано ТОВ "Аверс-Сіті" передати позивачу технічну документацію на спірну квартиру.

Відповідач ТОВ "Аверс-Сіті" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач ТОВ «Аверс-Сіті» у порушення умов Договору купівлі-продажу майнових прав не виконав своїх зобов'язань щодо оформлення права власності на спірну квартиру, тоді як позивач ОСОБА_1 проінвестував будівництво спірної квартири, яка як об'єкт та результат інвестицій є власністю позивача, тому за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на спірне майно та зобов'язати відповідача передати позивачу технічну документацію на квартиру.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Способом захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно зі ст. 177 ЦК України до об'єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.

Статтями 181 та 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухомості) належать об'єкти, що розташовані на земельній ділянці, а право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема їх виникнення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Статтями 316-323, 325, 328, 331, 334, 379-382 ЦК України, передбачено загальні засади права власності, зокрема, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; усі суб'єкти права власності є рівними перед законом; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; житлом фізичної особи є квартира.

Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтями 526, 527, 530-532 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 610, 611, 612, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.12.2011 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за участю ТОВ «Аверс-Сіті» укладено договір відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого ОСОБА_1 набув права вимоги до ТОВ «Аверс-сіті» майнових прав на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1.

06.12.2011 року між ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Аверс-сіті» було укладено Додаткову угоду до Договору купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого ТОВ «Аверс-Сіті» продав, а ОСОБА_1 купив майнові права на об'єкт нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1. Продаж вчинено за 230199,20 грн. (а.с.15-21).

Згідно п.1.4 вказаного договору майнові права - це всі права на об'єкт нерухомості, що полягають у праві набути право власності на квартиру після введення будинку в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Згідно п.п.3.1-3.4 договору майнові права на об'єкт нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту, який підписується сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення відповідної частини будинку в експлуатацію та здійснення розрахунків. Оформлення права власності на об'єкт нерухомості здійснюється покупцем самостійно за власний рахунок. Продавець зобов'язаний на вимогу покупця надати останньому протягом 3-х днів вичерпний пакет документів для оформлення права власності.

Факт виконання позивачем обов'язку по сплаті коштів у розмірі 230199,20 грн. та відсутність грошових претензій ТОВ "Аверс-Сіті" до ОСОБА_1 підтверджується договором про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладеним між сторонами 27 жовтня 2010 року (а.с.40) та довідкою ТОВ про відсутність заборгованості позивача за договором купівлі-продажу майнових прав (а.с.22).

16 вересня 2011 року будинок АДРЕСА_1 введено в експлуатацію, що стверджується сертифікатом інспекції ДАБК у Київській області (а.с.25).

Також судом встановлено, що позивач право власності на інвестовану ним квартиру не оформив, оскільки відповідач по справі ТОВ "Аверс-Сіті" у порушення умов договору купівлі-продажу майнових прав не виконав своїх зобов'язань щодо оформлення права власності на спірну квартиру.

Наведені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, встановивши, що позивач у справі проінвестував будівництво квартири, на яку набув майнових прав і має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктом інвестування відповідно до законодавчих актів України і об'єкт нерухомості прийнятий до експлуатації, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру та зобов'язання ТОВ "Аверс-Сіті" передати позивачу технічну документацію на квартиру.

Доводи апеляційної скарги про те, що у позивача не виникло право, про визнання якого заявлено позов, є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на вимогах ст. 331 ЦК України, якою передбачено саме виникнення права власності на новостворене майно у даному випадку. Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Майно у вигляді спірної квартири є новоствореним, на підставі договірних відносин позивач свої обов'язки виконав повністю, але відповідач перешкоджає у реєстрації виниклих на цій підставі у позивача прав, у зв'язку з цим рішення суду є підставою для реєстрації таких прав на зазначене нерухоме майно у встановленому законодавством порядку.

Крім того, правовий аналіз положень ЦК України, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" дозволяє дійти висновку про те, що майнове право - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Виконання зобов'язань за інвестиційною угодою свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт. Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд України на засіданнях Судової палати у цивільних справах при розгляді справ, предметом яких були спори щодо захисту прав особи на житло за інвестиційними угодами. При розгляді наведених справ Верховний Суд України зробив правові висновки, відповідно до яких виконання грошових зобов'язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об'єкта інвестування (або стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва.

У даній справі ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу та вніс кошти, отже у нього виникло право вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва. Оскільки ТОВ "Аверс-Сіті" не визнає його права і відмовляє у підписанні акта та передачі документів, то даний спір вирішено судом.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що спірна квартира коштує дорожче, ніж внесено коштів за договором, оскільки спростовуються укладеним між сторонами договором купівлі-продажу майнових прав від 06.12.2011 року, згідно якого вартість майнових прав на об'єкт нерухомості у вигляді спірної квартири визначена сторонами за взаємною згодою у розмірі 230199,20 грн. Ніяких доповнень чи змін до вказаного договору щодо вартості майнових прав сторонами не вносилося.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 308,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :