СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 901/1362/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Дмитрієва В.Є.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

представник відповідача не з'явився, фірма "ТЕС"

розглянувши апеляційну скаргу фірми "ТЕС" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 02 липня 2013 року у справі № 901/1362/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс" (вул. Соломянська, 11,Київ 110,03110)

до фірми "ТЕС" (пров. Гер. Аджимушкая, 5/11,Сімферополь,95011)

про стягнення 496293,00 грн.;

за зустрічною позовною заявою фірми "ТЕС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс"

про стягнення 400000,00 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2013 позов товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК -ВР Коммерс" задоволений. Стягнуто з фірми "ТЕС" на користь ТОВ „ТНК -ВР Коммерс" 496293,00 грн. залишку безпроцентної цільової позики. У зустрічному позові фірми "ТЕС" відмовлено.

Не погодившись з рішення суду фірма "ТЕС" звернулась до суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням секретаря судової палати від 21 серпня 2013 року суддів Борисову Ю.В. та Дмитрієва В.Є. замінено на суддів Балюкову К.Г. та Черткову І.В.

На адресу Севастопольського апеляційного господарського суду 16.10.2013 року надійшла заява про заміну найменування позивача відповідно до рішення Загальних зборів ТОВ „ТНК-ВР Коммерс" про перейменування та виписки з ЄДРЮОФОП, товариство з обмеженою відповідальністю „ТНК -ВР Коммерс" замінено на товариство з обмеженою відповідальністю „РН Коммерс".

Розпорядженням секретаря судової палати від 16 жовтня 2013 року суддю Балюкову К.Г. замінено на суддю Дмитрієва В.Є.

У судовому засіданні 16 жовтня 2013 року представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду від 21 серпня 2013 року.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.01.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ТНК-ВР Коммерс" (Ліцензіар) та фірмою „ТЕС" (Ліцензіат) було укладено Субліцензійний договір № 0043-07/СЛ від 08.01.2008 року.

Відповідно до умов Субліцензійного Договору Ліцензіар надав дозвіл на використання знаку для товарів та послуг „ТНК", що охороняється свідоцтвом № 19697.

Відповідно до п. 3.1.9. Субліцензійного Договору Ліцензіат зобов'язувався забезпечити (зберегти) якість нафтопродуктів у відповідності до вимог нормативно-правових документів, що діють на території України.

Відповідно до п. 2.2.1. Субліцензійного Договору товариство з обмеженою відповідальністю „ТНК-ВР Коммерс" наділено правом здійснювати контроль за виконанням та дотриманням фірмою „ТЕС" зобов'язань, передбачених Договором.

Відповідно до п. 7.2. Субліцензійного Договору у випадку порушення п. 3.1.9., що підтверджується відповідним паспортом якості, виданим експертною організацією та/або п. 1.3.1. цього Договору, Ліцензіат зобов'язаний виплатити на користь Ліцензіара наступні санкції: за перше порушення - 5000,00 грн.; за друге порушення - 25000,00 грн.; за третє порушення - Ліцензіар має право розірвати Договір достроково.

В ході двох перевірок дотримання фірмою „ТЕС" вимог нормативно-правових документів, що діють на території України та регулюють вимоги, щодо якості нафтопродуктів, були виявлені факти реалізації Ліцензіатом нафтопродуктів, що не відповідають вимогам ДСТУ (ГОСТ).

В ході першої перевірки, що була проведена 19-22.05.2011 року, на АЗС фірмою „ТЕС", товариством з обмеженою відповідальністю „ТНК-ВР Коммерс" було виявлено факт реалізації дизельного палива покращеної якості (Євро) марки С вид ІІ та марки Е вид ІІ яке не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 по показнику „Вміст сірки" та реалізацію бензину автомобільного покращеної якості А-95 (Євро) який не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 по показнику „Вміст сірки".

Факт порушення умов Договору підтверджується паспортами якості: № 220511/03, №220511/17, №220511/03, №220511/04, №220511/05, №220511/18 виданими ТОВ „Інспекторат Україна".

07.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю „ТНК-ВР Коммерс" звернулося з письмовою вимогою про сплату штрафних санкцій за порушення умов Договору в сумі 5000,00 грн., яка була залишена без задоволення.

В ході другої перевірки, що була проведена 20-31.05.2011 року, виявлено факт реалізації дизельного палива марки Л 0,20-62, яке не відповідає вимогам ДСТУ 3868-99 по показнику „Температура спалаху у закритому тиглі" та „Масова доля сірки", а також факт реалізації Відповідачем бензину автомобільного А-92 , А-95 та бензину автомобільного покращеної якості А-95 (Євро), яке не відповідає вимогам ДСТУ 4063:2001 та ДСТУ 4839:2007 по показникам „Октанове число по дослідницькому методу", „Октанове число по моторному методу", „Масова доля бензолу" та „Вміст сірки".

Факт порушення фірмою „ТЕС" умов Договору підтверджується паспортами якості: № 230511/03, № 230511/06, № 230511/07, № 240511/02, № 240511/03, № 240511/07, № 260511/98, № 260511/99, № 260511/30, № 260511/31, № 280511/10, № 280511/11, № 280511/12, № 290511/34, № 290511/66, № 290511/37, № 290511/51, № 290511/60, № 290511/38, № 290511/52, № 290511/61, № 290511/40, № 290511/41, № 290511/42, № 310511/47 виданими ТОВ „Інспекторат Україна".

23.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю „ТНК-ВР Коммерс" звернулося з другою письмовою вимогою про сплату штрафних санкцій за порушення умов Договору в сумі 25000,00 грн., яка також була залишена без задоволення.

Пунктом 3.1.13. Субліцензійного Договору передбачено, що Ліцензіат зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги Позивача сплатити на його користь санкції, що передбачені цим Договором, а також компенсувати збитки (шкоду) завдані Ліцензіару.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по Субліцензійному Договору, між сторонами було укладено Договір безпроцентної цільової позики №0001-09/СЛ від 02.01.2009 року, предметом якого є фінансування належного використання знаку для товарів та послуг „ТНК" по Субліцензійному Договору на АЗС за адресами:

- АР Крим, м. Керч, вул. Полева, 4-А;

- АР Крим, смт. Нижньогірськ, пр.-т Перемоги, 108;

- АР Крим, м. Ялта, п. Лівадія, вул. Севастопольська, 2-Б.

Відповідно до підпункту 1.3.2. пункту 1.3. Договору позики, цільовим призначенням позики є забезпечення якості товарів на АЗС у відповідності з вимогами Субліцензійного Договору. Відповідно до п. 1.4. Договору сума позики складає 252 500,00 грн. на кожну АЗС, разом 757 500,00 грн. Згідно платіжних доручень №№6635, 6636 та 6637 від 25.09.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю „ТНК-ВР Коммерс" перерахувало на користь фірми „ТЕС" безпроцентну цільову позику в сумі 757500,00 грн. Відповідно до п. 3.3 Договору позики Позичальник зобов'язується погасити (повернути) Позикодавцю суму займу по відповідній АЗС у випадку недотримання Позичальником цільового призначення Позики, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору позики. Сума позики, що підлягає погашенню (поверненню) Позикодавцю, розраховується за відповідною формулою передбаченою п. 3.3. Договору позики. Паспортами якості ТОВ „Інспекторат Україна" №№ 220511/03 та 220511/17 від 22.05.2011 року було зафіксовано факт порушення фірмою „ТЕС" цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.2. Договору позики, а саме незабезпечення якості бензину автомобільного А-95 (Євро) відповідно до ДСТУ 4839-2007 по показникам „Вміст сірки" та незабезпечення якості дизельного пального покращеної якості (Євро) марки С виду ІІ відповідно до ДСТУ 4840:2007 за показником „Вміст сірки" на АЗС Фірми „ТЕС" за адресою АР Крим, м. Ялта, п. Левадія, вул. Севастопольська, 2-Б. Тобто, датою невиконання цільового призначення позики Фірми „ТЕС" за Договором позики (АЗС за адресою АР Крим, м. Ялта, п. Лівадія, вул. Севастопольська, 2-Б) є 22.05.2011 року. А відтак, на підставі п. 3.3. Договору позики Відповідач зобов'язаний повернути Позикодавцю 165431,00 грн. Паспортом якості ТОВ „Інспекторат Україна" № 310511/47 від 31.05.2011 року було зафіксовано факт порушення фірмою „ТЕС" цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.2. Договору позики, а саме незабезпечення якості дизельного пального покращеної якості (Євро) марки С виду ІІ відповідно до ДСТУ 4840:2007 за показником „Вміст сірки" на АЗС Відповідача за адресою АР Крим, смт. Нижньогірськ, пр.-т Перемоги, 108. Тобто, датою невиконання цільового призначення позики фірмою „ТЕС" за Договором позики (АЗС за адресою АР Крим, смт. Нижньогірськ, пр.-т Перемоги, 108) є 31.05.2011 року. А відтак, на підставі п. 3.3. Договору позики фірма „ТЕС" зобов'язана повернути Позикодавцю 165 431,00 грн. Паспортом якості ТОВ „Інспекторат Україна" № 260511/98 від 26.05.2011 року було зафіксовано факт порушення фірмою „ТЕС" цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.2. Договору позики, а саме незабезпечення якості дизельного пального покращеної якості (Євро) марки С виду ІІ відповідно до ДСТУ 4840:2007 за показником „Вміст сірки" та „Температура спалаху в закритому тиглі" на АЗС Відповідача за адресою АР Крим, м. Керчь, вул. Полева, 4-А. Тобто, датою невиконання цільового призначення позики фірмою „ТЕС" за Договором позики (АЗС за адресою АР Крим, м. Керч, вул. Полева, 4-А) є 26.05.2011 року. А відтак, на підставі п. 3.3. Договору позики фірма „ТЕС" зобов'язана повернути Позикодавцю 165431,00 грн. Відповідно до п. 3.4. Договору сума позики погашається (повертається) Позикодавцю шляхом перерахування Позичальником грошових коштів в безготівковій формі на поточний банківський рахунок Позикодавця, вказаний в цьому договорі, не пізніше 3 (трьох) робочих днів с дати порушення цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору позики. Відповідно до п. 3.6. Договору, Позичальник має право вимагати дострокового погашення (повернення) суми позики у випадках порушення її цільового призначення, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору позики. У випадку реалізації Позикодавцем свого права на дострокове погашення (повернення) суми позики, Позичальник зобов'язаний погасити (повернути) таку суму позики не пізніше 3 (трьох) робочих днів від дати отримання відповідної вимоги Позикодавця. 13.02.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю „ТНК - ВР Коммерс" направило на адресу Позичальника вимогу про повернення залишку безпроцентної цільової позики по Договору безпроцентної цільової позики №0001-09/СЛ в сумі 496 293,00 грн., яка була залишена без задоволення. Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним. Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів. За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України. Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У відповідності зі ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. За даним договором його сторони домовились про безпроцентність позики за цим договором, але встановили підстави, для дострокового погашення (повернення) суми позики у випадку порушення цільового призначення позики. Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Судом правомірно встановлено, що сторонами було досягнуто згоди щодо умов вищевказаного договору безпроцентної цільової позики та передано суму позики, у зв'язку з чим договір був укладений. Таким чином сторони зобов'язані діяти у межах укладеного між ними на підставі вільного волевиявлення договору та у суворій відповідності його умовам. З боку відповідача мало місце порушення зобов'язань за субліцензійним договором від № 0043-07/СЛ від 08.01.2008 року в частині дотримання якості нафтопродуктів. Цей факт є преюдиційним для вирішення даного спору і доказування не потребує, оскільки встановлений постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 у справі №5002-33/1721-2012, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК - ВР Коммерс" задоволено в повному обсязі, з фірми „ТЕС" стягнуто 30 000,00 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов Субліцензійного Договору. Вказана постанова у касаційному порядку не оскаржена. Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Таким чином, як було встановлено Севастопольським апеляційним господарським судом, в ході двох перевірок дотримання відповідачем вимог нормативно-правових документів, що діють на території України та регулюють вимоги щодо якості нафтопродуктів, позивачем були виявлені факти реалізації нафтопродуктів, що не відповідають вимогам ДСТУ (ГОСТ). На підставі викладеного, суд першої інстанції правомірно встановив, що заборгованість в сумі 496 293,00 грн. доведена та обґрунтована. За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми позики у розмірі 496 293,00 грн. правомірно задоволені судом першої інстанції. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції правомірно зазначив наступне. В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що товариством з обмеженою відповідальністю „ТНК - ВР Коммерс" було завдано фірмі „ТЕС" збитків в результаті неправомірних дій та невиконання зобов'язань. Відповідно до п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язань. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. З огляду на вищезазначене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник, в даному випадку - ТОВ „ТНК-ВР Коммерс". Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки: 2)збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4)вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна і бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком протиправної поведінки. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного України від 30.05.2006р. у справі №42/266 - 6/492). Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень. Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач не надав ніяких доказів в обґрунтування складу цівильного правопорушення, а також розміру збитків. На підставі викладеного, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про недоведеність наявності складу цивільного правопорушення, через що зустрічний позов правомірно не задоволений. Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення. Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фірми "ТЕС" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2013 року у справі №901/1362/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді В.Є. Дмитрієв

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" (вул. Соломянська, 11,Київ 110,03110)

2. Фірма "ТЕС" (пров. Гер. Аджимушкая, 5/11,Сімферополь,95011)