Справа №2-48/08
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
06 лютого 2008 року Балаклавський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого - судді Гавури О.В.,
при секретарі - Лесіній Т.Ю.,
за участю представників позивача - ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
представника відповідачів - ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в залі суду) в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення коштів,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4. в листопаді 2002 року звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_8. 01 березня 2002 року намвисно заподіяв йому середньої тяжкості тілесні ушкодження і був засуджений за ч.1 ст.121 КК України. Вироком суду з засудженого на його користь було стягнуто 6 235 грн. у рахунок відшкодування матеріальної і моральної шкоди. До розгляду кримінальної справи в апеляційному суді ОСОБА_8. помер. Ухвалою апеляційного суду м.Севастополя від 15 серпня 2002 року вирок суду скасований і справа провадженням закрита. Зазначена ухвала містить посилання на те, що цивільний позов судом був вирішений правильно. Відповідно до ст.ст.556, 557 ЦК України (1963 року) просив стягнути із спадкоємців ОСОБА_8. заподіяну йому шкоду пропорційно до одержаних ними часток у спадщині. Просив стягнути кошти, витрачені ним на лікування, втрачений заробіток за час лікування, кошти у рахунок відшкодуваня моральної шкоди, а всього - 12 156 грн. та 180 грн. понесених судових витрат.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1. позовні вимоги вточнив, просив стягнути з відповідачів в рахунок відшкодування 6 156 грн. 95 коп. в рівних частках по 2.052 грн. 31 коп. з кожного, в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., по 3 333 грн.30 коп. з кожного.
Відповідачі та їх представник позовні вимоги не визнали, пояснивши, що судом не було присуджено стягнення зі спадкодкодавця на користь позивача обов”язку відшкодування матеріальної та моральної шкоди за його життя. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши представників позивача, відповідачів, їх представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2004 року) до правовідносин сторін застосовуються положення цього Кодексу, оскільки вони виникли та продовжують існувати після набрання ним чинності.
Ухвалою апеляційного суду м.Севастополя від 15 серпня 2002 року вирок суду відносно ОСОБА_8 скасований і справа провадженням закрита. Винність в скоєнні ним злочину підтверджена.
Спадкоємцями ОСОБА_8. після його смерті в рівних частках є його дружина ОСОБА_5., син ОСОБА_6, доньки ОСОБА_7 та ОСОБА_9.
Згідно даних, наданих П”ятою севастопольською державною нотаріальною конторою м.Севастополя, після смерті ОСОБА_8. 24.11.2004 р. заведена спадкова справа №314/04 за заявою дітей - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та дружини - ОСОБА_5.
Спадкова маса складається з домоволодіння АДРЕСА_1. Свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям не видане.
Відповідно до вимог ст.549 ЦК України (1963 року) та ст.1268 ЦК України (2004 року), спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття чи фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.
Таким чином, всі відповідачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8.
Як вбачається з договору купівлі-продажу від 26 січня 1986 р. домоволодіння ОСОБА_8. було придбане у шлюбі, який був зареєстрований в 1975 році, тому згідно вимог Сімейного кодесу України ½ частка домоволодіння є власністю ОСОБА_5. Таким чином спадковою часткою відповідачів є ½ частка домоволодіння, вартість якої відповідно до довідки БТІ та ДРОНМ м.Севастополя за №4096 від 09.12.2003 року складає 27702 грн. та знаходиться в межах заявлених вимог. Зазначена спадкова маса розподіляється між спадкоємцями по 1/8 частці кожному і складає 6925 грн. 62 коп.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи по звинуваченню ОСОБА_8., досліджених в судовому засіданні, позивачем на лікування було витрачено до 18.02.2002 року 2235 грн., крім того після 18.06.2002 року було потрачено на придбання ліків та лікування 2659 грн. 47 коп., що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, за лікування підлягає стягненню 4894 грн.47 коп.
Позивач на момент отримання травми працював на станції швидкої допомоги сторожем, його сердньомісячний заробіток складав 211 грн.20 коп., що вбачається з довідок (а.с.6-9). В зв”язку з перебуванням на лікарняному з 01.03.2002 р. до 07.07.2002 р. позивачу було виплачено 573 грн.88 коп. Неотримана заробітна плата за час хвороби складає 338 грн.12 коп., яка також підлягає стягненню. Крім того, позивач був звільнений з роботи за станом здоров”я та втрата в зарплаті, починаючи з 07.08.2002 р. до дня звернення до суду складає 633 грн.
Згідно з ч.1 ст.1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов”язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. Частина друга цієї ж статті перебачає, що до спадкоємця переходить обов”язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.
Судовими рішеннями була визнана винність спадкодавця, ухвала апеляційного суду м.Севастополя від 15 серпня 2002 року містить посилання на те, що цивільний позов судом був вирішений правильно, тому зі спадкоємців підляє стягненню сума в відшкодування моральної шкоди, яка призначена судом в розмірі 4 000 грн.
Разом з тим, суд не погоджується з вимогами представника позивача ОСОБА_1. щодо збільшення цієї суми до 10 000 грн., оскільки відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Позивач та його представники доказів протиправної поведінки, причинного зв”язку між шкодою та цією поведінкою, вини відповідачів суду не надали. Тому, ці вимоги суд вважає такими, що не грунтовані на чинному законі.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4. ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. про стягнення коштів підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання про судові витрати, згідно з ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов”язані з оплатою правової допомоги адвоката несуть сторони та відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.1167, 1231 ЦК України, керуючись ст.ст.60, 84, 88, 213-215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_4до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7на користь ОСОБА_4в рівних частках 9 866 грн. 19 коп. в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди по 3 288 грн. 73 коп. з кожного, судові витрати 180 грн. по 60 грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7на користь держави судовий збір у розмірі 58 грн. 66 коп. та 17 грн. в рівних частках: по 25 грн. 22 коп. з кожного, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн. по 10 грн. з кожного.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_4- залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду м. Севастополя через Балаклавський районний суд м. Севастополя шляхом подання в 10-денний термін з моменту проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження рішення суду й подання в термін 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: