КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 р. Справа№ 5011-15/5513-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Шипка В.В.

при секретарі судового засідання Волошиній З.В.

та представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явилися;

від боржника: Селіфанов В.В. (довіреність від 01.03.2013 №б/н), Пащенко О.О. (довіреність від 25.02.2013 №7), Оніщенко О.В. (довіреність від 25.02.2013 № 7);

від Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.): Юрків В.Є. (довіреність від 28.08.2013 № 479)

розглянувши апеляційну скаргу Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2013

у справі № 5011-15/5513-2012 (суддя: Пасько М.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2013 у справі № 5011-15/5513-2012 відмовлено у задоволенні заяви Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) (далі за текстом - Санофі Пастер СА) про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 30.01.2013 у справі № 5011-15/5513-2012 за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, представник Санофі Пастер СА звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 13.08.2013, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.08.2013 у справі № 5011-15/5513-2012 та дану справу передати до того ж суду на розгляд.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 у справі № 5011-15/5513-2012 колегією у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л. прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу Санофі Пастер СА, у справі № 5011-15/5513-2012 та призначено розгляд апеляційної скарги на 16.10.2013.

Враховуючи перебування судді Гарник Л.Л. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги Санофі Пастер СА у справі №5011-15/5513-2012 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Шипко В.В., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 у справі № 5011-15/5513-2012 апеляційну скаргу Санофі Пастер СА, прийнято до провадження у новому складі суду.

У відзиві від 16.10.2013 на апеляційну скаргу представник боржника просить суд апеляційну скаргу Санофі Пастер СА залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 08.08.2013 у справі № 5011-15/5513-2012 - без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.10.2013 представники від кредиторів не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України.

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності цих представників, за наявними у справі матеріалами.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 18.01.2013 (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняти ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововивленими обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У ч. 1 ст. 113 ГПК України вказано, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами"від 26.12.2011 року № 17, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що звертаючись до господарського суду міста Києва із заявою про визнання кредитором ТОВ "Інтерфарм" з грошовими вимогами до боржника на суму 50 357 033,93 грн. Санофі Пастер СА посилались на ту обставину, що рішенням господарського суду м. Києва у справі № 38/391 задоволено позовні вимоги Санофі Пастер СА та стягнуто з ТОВ "Інтерфарм" борг в сумі 5 024 842,21 євроцентів, державне мито в сумі 2 250,00 євроцентів та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 у справі № 38/391 вказане рішення господарського суду м. Києва від 11.10.11 у справі № 38/391 скасовано та прийняте нове, яким у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 у справі № 38/391, на яку апелянт посилається, як на нововивлену обставину, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013, а справу направлено до господарського суду м. Києва на новий розгляд в іншому складі суддів.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вірно звертає увагу на те, що Вищий господарський суд України, скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013, не залишив в силі й рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2011 у даній справі, на яке заявник посилався як на доказ виникнення грошових зобов'язань при зверненні до суду із заявою про визнання кредитором ТОВ "Інтерфарм".

Направляючи на новий розгляд справу № 38/391 колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, не встановлював- чи дійсно поставка спірного товару відбулася саме на підставі договору від 01.01.2005, чи отримав відповідач товар від позивача та в якому обсязі, чи була здійснена відповідачем часткова оплата за поставлений товар та чим це підтверджується, дані обставини апелянтом не підтверджені належними доказами і у даній справі про банкрутство.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до п.8.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Приймаючи ухвалу від 30.01.2013, якою Санофі Пастер СА було відмовлено у визнанні кредитором ТОВ "Інтерфарм" господарський суд виходив з того, що Санофі Пастер СА не звернулася до господарського суду із заявою про визнання кредитором ТОВ "Інтерфарм" в строк, що передбачений ч.1 ст. 14 Закону, відлік якого починається з дати публікації відповідної іноформації в офіційному друкованому органі (газеті "Голос України" або "Урядови курьєр").

Таким чином, скасування Вищим господарським судом України постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 у справі № 38/391 не може вплинути на оцінку господарським судом тієї обставини, що Санофі Пастер СА не подала до суду письмову заяву із вимогами до боржника в порядку, що передбачений Законом.

Отже, обставини, на які посилається заявник в своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду м. Києва від 30.01.2013 у даній справі, не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену господарським судом у ухвалі, що переглядаються.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно зазначив, що заява Санофі Пастер СА про перегляд ухвали господарського суду м. Києва від 30.01.2013 у справі № 5011-15/5513-2012 за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду м. Києва від 08.08.2013, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Санофі Пастер СА слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду м. Києва від 08.08.2013 у даній справі залишити без змін.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Нормами ст.ст. 36, 37 ГПК України передбачені види доказів а саме, речові та письмові докази. Письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а речовими є предмети, що свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені Санофі Пастер СА в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 у справі № 5011-15/5513-2012. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного вище та, керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 у справі № 5011-15/5513-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-15/5513-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складений 18.10.2013

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Доманська М.Л.

Судді Пантелієнко В.О.

Шипко В.В.