Головуючий суду 1 інстанції - Русанова Т.Т.

Доповідач - Малієнко Н.В.

Справа № 421/262/13-ц

Провадження № 22ц/782/3211/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Малієнко Н.В.,

суддів: Єрмакова Ю.В., Туренко С.І.

при секретарі: Борзило О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області

апеляційні скарги Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Первомайського міського суду Луганської області

від 17 червня 2013 року

у справі за позовом Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги опалення, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 24 січня 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2, в якому послався на те, що вона є власником квартири, в яку поставляється послуга централізованого опалення, що надається позивачем з 2005 року. Однак, позивачка не оплачує цю послугу, у звязку з чим за нею утворилась заборгованість за період з грудня 2005 року по квітень 2012 року в загальному розмірі 10 256,47 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачки.

Ухвалою Первомайського міського суду Луганської області від 22 березня 2013 року за клопотанням відповідачки до участі в справі в якості співвідповідача був залучений ОСОБА_3

Після цього позивач доповнив позов та збільшив позовні вимоги і остаточно просив стягнути з обох відповідачів солідарно заборгованість за період з грудня 2005 року по квітень 2013 року в загальному розмірі 12 455,59 грн

Відповідачі позов не визналаи посилаючись на незадовільну якість послуги. Відповідачка ОСОБА_2 пред*явила зустрічний позов до КП «Первомайськтеплокомуненерго» про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., посилаючись на порушення її прав як споживача на якісні послуги.

Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 17 червня 2013 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 , які зареєстровані: АДРЕСА_1, заборгованість за послуги централізованого теплопостачання в сумі 4878,65 грн. на користь КП «Первомайськтеплокомуненерго», а також судовий збір по 114,70 грн. з кожного. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. ОСОБА_2 в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали апеляційну скаргу і просять скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог КП «ПТКЕ» відмовити в повному обсязі, та задовольнити зустрічний позов, стягнувши з КП «ПТКЕ» моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

КП «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради також не погодилось з цим рішенням та теж подало апеляційну скаргу і просить скасувати частково рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їхні позовні вимоги в повному обсязі, стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за надані послуги з опалення в сумі 12455,59 грн. за період з грудня 2005 року по квітень 2013 року на користь КП «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради, а рішення в частині відмови зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 залишити без змін.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду в повній мірі не відповідає.

Судом першої інстанції було встановлено, що в квартирі за місцем проживання відповідачів прилади опалення підключені в кухні і в спальній кімнаті, в залі і в дитячий кімнаті прилади не підключені до загальної системи централізованого опалення, відключення проведено зі слів позивачів працівниками ЖЕКу в 2006 р. У жилих кімнатах площею 17 кв.м. та 10,7 кв.м. прилади теплопостачання не під'єднані до мережі. Крім того, незадовільним є технічний стан труб, просвіт яких складає від 30 до 50 % її внутрішнього діаметру, інша внутрішня площа труби забита відкладеннями, зашлакована. Труби та прилади опалення в квартирі не піддавались капітальному ремонту протягом п'ятдесяти років. Через зашлакованість труб витрати тепла зменшуються, але виконавець ніяких розрахунків втрат тепла не проводив і розмір оплати не зменшував.

Частково задовольняючи позов КП «Первомайськтеплокомуненерго», суд першої інстанції застосував правила позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з грудня 2005 року по жовтень 2007 року включно в розмірі 963,16 грн.

Цей висновок суду відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, які правильно застосовані судом.

Доводи апеляційної скарги відповідачів про неправильність визначення судом початку перебігу строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки основани на помилковому тлумаченні норм права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 24 січня 2013 року з вимогою про стягнення заборгованості, яка утворилась з грудня 2005 року.

Суд застосував до правовідносин сторін строк позовної давності та стягнув заборгованість, яка утворилась з листопада 2007 року.

При цьому суд прийняв до уваги, що позивач звертався до суду 15 листопада 2010 року з заявою про видачу судового наказу, який був виданий, а 08 грудня 2010 року скасований судом.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позовна заява щодо вимог, зазначених у ч. 1 ст. 96 ЦПК України (про стягнення заборгованості з комунальних послуг), може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом (ч. 3 ст. 118 ЦПК України).

Таким чином, подання заяви про видачу судового наказу та видача за результатами її розгляду судового наказу як особливої форми судового рішення перериває перебіг позовної давності.

Як вбачається із матеріалів справи, із позовною заявою з тими самими вимогами після скасування судового наказу, позивач звернувся до суду до спливу трирічного строку з моменту видачі наказу.

Зазначене свідчить про те, що позивачем не була пропущена позовна давність за вимогою про стягнення заборгованостя з листопада 2007 року.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду в зазначеній частині.

Частково задовольняючи позов КП «Первомайськтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості з листопада 2007 року, суд першої інстнації виходив з того, що відсутя вина споживачів в неналежному утриманні системи централізованого опалення та неповноцінному обігріві квартири, тому нарахована позивачем сума заборгованості підлягає зменшенню до 6 969,50 грн. за рахунок виключення з нарахованої суми площі тих кімнат, які фактично не опалювались. Зазначена заборгованість, на думку суду, також підлягає зменшенню до 4 878,65 грн. (на 30%) з огляду на те, що просвіт представленої відповідачами суду для огляду труби складає від 30 до 50 % її внутрішнього діаметру, інша внутрішня площа труби забита відкладеннями, зашлакована, візуальний огляд труби на фотознімку в ванній дає підстави вважати, що вона перебуває в такому самому або більш занедбаному стані.

Колегія суддів вважає ці висновки суду помилковими, оскільки до них суд першої інстанції дійшов без з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та неправильним застосуванням до правовідносин сторін норм матеріального права.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідачка як власниця квартири не сплачує вартість послуг з централізованого опалення.

Ухваливши рішення відносно відповідача ОСОБА_3, який був залучений до участі в справі ухвалою суду за клопотанням відповідачки, суд першої інстанції не перевірив, чи дійсно відповідачка є власницею квартири та чи перебуває квартира у спільній (сумісній або частковій) власності відповідачів.

Стягуючи заборгованість солідарно з відповідачки та співвідповідача, суд першої інстанції не врахував положення ст.541 ЦК України, якою передбачено, що солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов'язання.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що це буде відповідати вимогам розумності та справедливості, адже фактичне опалення меншої площі, чим дійсна площа квартири, та зменшення віддачі теплоносія призводило до фактичного зменшення витрат теплопостачальника на обігрів належного відповідачам житла. При цьому суд першої інстанції не послався на докази, якими обґрунтований цей висновок, фактично ухваливши рішення лише на припущенні.

Крім того, застосований судом розрахунок заборгованості не обґрунтований з нормативної точки зору.

Відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

За таких обставин рішення суду в зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного

З матеріалів справи вбачається, що квартира, в якій проживають відповідачі розташована в багатоквартирному житловому будинку, обладнаному централізованою системою опалення. На особистий рахунок НОМЕР_1, відкритий на ім'я відповідачки ОСОБА_2, позивач проводить нарахування плати за надані послуги згідно з встановленими тарифами. В квартиру подається теплова енергія, але відповідачів не влаштовує якість цієї послуги.

До 2005 року послуга централізованого опалення надавалась Дочірнім підприємством «Управління комунальних котельних в тепловий мереж» Холдиногової компанії «Первомайськвугілля» з порушенням встановленого температурного режиму, що підтверджується рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 21.04.2003р.

Квартира на той час перебувала у державній формі власності.

З 2005 року вказана послуга надається позивачем.

20 жовтня 2006 року відповідачка приватизувала квартиру.

Письмовий договір про надання комунальної послуги централізованого опалення сторонами не укладався.

Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.10 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 4 п. 4 ЦК України актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

За відсутності письмового договору права та обов'язки сторін регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, а також норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Житлового кодексу України, Цивільного кодексу України, що регулюють правові відносини щодо сплати комунальних послуг та загальні положення про зобов'язання.

Не зважаючи на те, що письмовий договір між сторонами не укладено, однак оскільки теплова енергія до квартири поставлялася протягом тривалого часу і поставляється у теперішній час, відповідачка не відмовлялася від її отримання, вказана обставина свідчить, що фактично між сторонами склалися договірні відносини з цього приводу, але через відсутність письмового договору, права та обов'язки сторін регулюються зазначеними вище правовими нормами.

Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами та вноситься у встановлені строки. Наймач квартири, що належить на праві приватної власності, зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст.509, ч.1, п.2 ч.2 ст.11 ЦПК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що за період з листопада 2007 року по квітень 2012 року включно виникла заборгованість в розмірі 11 492,43 грн., оскільки плата за послугу теплопостачання не здійснювалась.

Зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідачки, яка є власницею квартири та за законом зобов'язана сплачувати комунальні послуги.

Передбачені законом підстави для покладання цього обв'язку також на співвідповідача відсутні.

Оскільки відповідачка не виконала зобов'язання оплатити за спожиті послуги централізованого опалення, позивач вправі в судовому порядку вимагати стягнення комунальної заборгованості.

Доводи відповідачів про те, що вони не отримували від позивача послугу теплопостачання, у зв'язку з чим позивач не вправі вимагати стягнення заборгованості за ненадані послуги, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Статтею 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена певна чітко виписана процедура складання акта-претензії за неякісні житлово-комунальні послуги.

Акт-претензія може бути підставою для перерахунку здійснених платежів за умови, якщо він буде надісланий виконавцю послуг з визначеними законом даними; після перевірки даних - підписаний споживачем та представником виконавця послуг, а в разі неприбуття представника виконавця для перевірки претензії, підписаний не менш як двома споживачами.

Вказане законодавче положення закріплено також в Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Такі акти-претензії не складались та не передавались позивачу для здійснення перерахунку; ні власниця квартири, ні члени її сімї не повідомляли нового виконавця послуги про претензії щодо якості послуг. У зв'язку з цим відсутні передбачені законом підстави для здійснення перерахунку та зменшення розміру заборгованості або для звільнення від сплати заборгованості.

Доводи відповідачів про те, що вони не повинні сплачувати за послуги неналежної якості не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, підставою для проведення перерахунку та відповідно зменшення або звільнення споживача від сплати за комунальну послугу є акт претензія, процедура скаладання якого встановлена ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 151 затверджений Порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості.

Цей Порядок визначає механізм проведення перерахунків розміру плати за

надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості.

У разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку.

Аналогічна норма міститься в Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (п.п.16 п.32).

Акт-претензія може бути підставою для перерахунку здійснених платежів за умови, якщо він буде надісланий виконавцю послуг з визначеними законом даними; після перевірки даних - підписаний споживачем та представником виконавця послуг, а в разі неприбуття представника виконавця для перевірки претензії, підписаний не менш як двома споживачами.

Вказане законодавче положення закріплено також в Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п.п.33-39).

Враховуючи вищезазначені норми права, відповідачі для проведення перерахунку повинні були представити акти-претензії, оформлені відповідно до вимог законодавства, однак матеріали справи не містять доказів того, що такі акти-претензії були надіслані позивачу.

У зв'язку зі зміною рішення суду в зазначеній частині, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, виходячи з пропорційністю задоволених позовних вимог. З огляду на те, що судом задоволено 92% від заявлених позовних вимог майнового характеру (11 492,43 грн. від 12 455,59 грн.), з відповідачки підлягає стягненню відповідно 92% понесених позивачем витрат на оплату судового збору (211,05 грн. від 229,40 грн.).

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд виходив з того, що Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. відшкодування споживачам моральної шкоди не передбачено.

Цей висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Як зазначено, правові відносини сторін є договірними та врегульовані спеціальними нормами законодавства, які не передбачають стягнення моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги відповідачів правильного висновку суду першої інстанції не спростовують та за своїм змістом є доводами зустрічного позову, яким суд першої інстанції дав правильну правову оцінку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Колегія суддів, керуючись ст.ст. 303-304, 307, 309, 324, 325 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради задовольнити частково.

Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 17 червня 2013 року змінити.

Скасувати рішення в частині часткового задоволення позову Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради та розподілу судових витрат і ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради заборгованість за послуги централізованого теплопостачання за період з листопада 2007 року по квітень 2013 року включно в розмірі 11 492 гривень 43 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради у відшкодування витрат по сплаті судового збору 211 гривень 05 копійок.

Залишити без змін рішення суду в частині відмови в задоволенні позову Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради про стягнення заборгованості за період з грудня 2005 року по жовтень 2007 року включно в розмірі 963 гривні 16 копійок.

Залишити без змін рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий:

Судді: