Справа № 296/2543/13-ц
2/296/1625/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"07" жовтня 2013 р. м. Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
судді Адамовича О.Й.;
за участю секретаря судового засідання Ніколаєнка А.І.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 08 жовтня 2012 року в сумі 102000,00 грн., що складається з 87000,00 грн. основного боргу та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов’язань в сумі 15000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08 жовтня 2012 року з відповідачем укладено договір позики, відповідно до якого відповідачу передано грошову суму в розмірі 87000, 00 грн., що також підтверджується розпискою від 08 жовтня 2012 року. Згідно договору позики відповідач зобов’язалася повернути борг, остаточне погашення заборгованості здійснити до 29 жовтня 2012 р. Борг за договором позики відповідачем не погашено.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з`явилася повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. Про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи без її участі суду не надала.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок процентів встановлюється договором.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2012 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 укладено у письмовій формі договір позики (а.с.4-6).
Відповідно до п. 1.1. договору позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі визначеному у п.2.1 цього договору, а позичальник зобов’язується повернути позику у визначений цим договором строк.
Розмір позики, згідно п. 2.1. договору, становить 87000грн.
Пунктом 4.1 договору зазначену вище суму грошей позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві готівкою в строк до 29 жовтня 2012 року.
Згідно п. 8.4. договору, у разі, коли позичальник не поверне позику у строк, встановлений в п.4.1 даного договору, позичальник зобов’язаний крім суми позики сплатити позикодавцю 5000грн.
Відповідно до п. 8.5 договору, якщо ж позичальник не сплатить позикодавцю суму у розмірі 92000грн. до 19 листопада 2012 року, то в такому разі позичальник зобов’язаний сплатити позикодавцю додатково 10000грн.
Згідно розписки від 08 жовтня 2012 року ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_3 87000грн. згідно договору позики від 08 жовтня 2012 року (а.с.7).
Таким чином, позивач виконав свій обов'язок згідно договору позики від 08.10.12р та передав відповідачу обумовлену суму.
Проте, відповідач у визначений сторонами термін, а саме до 29 жовтня 2012 року, грошові кошти в сумі 87000грн. не повернула, чим порушила договірні зобов'язання.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми позики в розмірі 87000грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Оскільки договором передбачено сплату неустойки (штрафу) за несвоєчасне виконання зобов’язань, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 15000грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1020 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 526, 530 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 209, 215, 224-227 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, 26.11.1983р.н. (ідент. номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, 22.06.1981р.н. (ідент.н. НОМЕР_2):
- 87000грн (вісімдесят сім тисяч грн) 00коп. боргу за договором позики, 15000грн (п'ятнадцять тисяч грн) 00 коп. штрафних санкцій та 1020грн (одну тисячу двадцять гривень) 00коп. витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. Й. Адамович