справа № 179/1500/13-ц
провадження № 2/179/542/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 жовтня 2013 р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова М.І., за участю секретаря судового засідання Горбаченко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" /скорочена назва - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"/ до ОСОБА_2 про стягнення 57547 грн. 18 коп.
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2013р. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 57547 грн. 18 коп., посилаючись на те, що 19.06.2006р. між банком та відповідачем укладений кредитний договір, згідно з яким остання отримала кредит на загальну суму 6878 грн. 30 коп. на 42 місяця з кінцевим терміном повернення 18.12.2009р. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Оскільки боржник належним чином не виконує свої зобов'язання по кредитному договору, прохають стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 23.07.2013р. становить 57547,18 грн., яка складається: заборгованість по кредиту - 6383,10 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 18894,84 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 29052,71 грн., а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) 2716,53 грн.
Відповідач проти позову заперечувала. Додала, що договір укладався на потреби сім'ї, однак на даний час вона втратила роботу, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а майно яке придбано за кредитні кошти вкрадено в 2007р., і подальша доля цього майна не відома.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 599 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним .
Виходячи з положень статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
2
Суд зазначає, що відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що відповідає положенням ст. 628 ЦК України.
Судом встановлено, що 19.06.2006р. між банком та відповідачем укладений кредитний договір, згідно з яким остання отримала кредит на загальну суму 6878 грн. 30 коп. на 42 місяця з кінцевим терміном повернення 18.12.2009р. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні договору між позивачем та відповідачем остання надала згоду, що заява разом із запропонованими банком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка" "Стандарт", що затверджені заступником голови правління банку, Тарифами складає між позичальником і банком договір, засвідчивши її своїм підписом.
На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит, що сторонами не заперечується.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У порушення вищевказаних норм закону та умов договору відповідач зобов'язання вказаним договором належним чином не виконала.
Факт порушення умов кредитного договору, відповідач не заперечувала, пославшись на те, що обов'язок по погашенню кредиту взяла, але з причини втрати роботи, наявності трьох малолітніх дітей, крадіжки особистого майна невідомими особами ще в 2007р., наступили подібні наслідки.
Відповідно до п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка" "Стандарт" при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми заборгованості.
Суд вбачає, що кредитний договір укладено між банком та відповідачкою, а отже зобов'язання за вказаним договором повинна нести саме відповідачка, доказів зворотного останньою не надано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості, яка складається із: заборгованість за кредитом 57547,18 грн., яка складається: заборгованість по кредиту - 6383,10 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 18894,84 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 29052,71 грн., а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) 2716,53 грн. є обґрунтованими.
Однак, суд не може погодитися з вимогою банку щодо розміру пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 29052,71 грн.
Слід зазначити, що в даному разі між сторонами виникли правовідносини, які також регулюються Законом України "Про захист прав споживачів".
Так в рішенні Конституційного суду України (далі КС) № 15-рп/2011 від 10.11.2011р. у справі № 1-26/2011 зроблено висновок про поширення на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладання, так і під час виконання такого договору положень п.п.22, 23 ст.1, ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів".
3
Також у своєму рішенні № 7-рп/2013 від 11.07.2013р. у справі № 1-12/2013 КС зазначено, що правовідносини про надання споживчого кредиту є договірними, до яких мають бути застосовані, зокрема, як загальні положення ЦК України про зобов'язання та договір, так і приписи його ч. 2 ст. 627 ЦК України щодо необхідності врахування вимог законодавства про захист прав споживачів.
Адже згідно з положеннями ст. 18 ч. ч.1, 2 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. А умови договору стають несправедливими, як зазначається в рішенні КС, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Та й Законом України "Про захист прав споживачів" установлено, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.
КС відзначив у рішенні, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. ч.1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Адже наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе застосувати положення ст. 18 ч. 3 п. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" при визначенні розміру пені, оскільки визначений позивачем розмір останньої є непропорційно великим в порівнянні з розміром заборгованості по кредиту.
Таким чином до стягнення з відповідача підлягатиме 3191,55 грн., як п'ятдесят відсотків від розміру заборгованості по кредиту на суму 6383,10 грн.
Частиною 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Як вже зазначалося при укладенні Договору між позивачем та відповідачем остання надала згоду, що заява разом із запропонованими банком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами складає між позичальником і банком кредитно-заставний договір, засвідчивши її своїм підписом.
Відповідно до п. 5. 5. умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у п'ять років.
Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності відносно стягнення заборгованості за кредитом до п'яти років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Отже, відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг п'ятирічного строку позовної давності за вимогами позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором почався 19.12.2009р. та спливає 19.12.2014року, позов було пред'явлено до суду в серпні 2013р., тобто в межах строку позовної давності.
4
Щодо доводів відповідача та її представника, що в першу чергу позивач повинен звертати стягнення на заставне майно, суд вважає їх не обґрунтованими, оскільки виходячи з п. 2. 4 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, звернення стягнення на заставне майно є правом банку, а не обов'язком. Окрім цього, відповідач підтвердила факт відсутності у неї заставного майна.
З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості в розмірі 31685,47 грн.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 214-215, 226-228, ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 1054 ЦК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" /скорочена назва - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"/ до ОСОБА_2 про стягнення 57547 грн. 18 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання АДРЕСА_1; і. н. НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" представник ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" /скорочена назва - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"/ (місце знаходження 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) МФО 305299 заборгованість за кредитним договором № DNH4KP11911659 від 19.06.2006р/ у розмірі 31685,47 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 6383,10 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 18894,84 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 3191,55 грн.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 2716,53 грн.
В іншій частині позову ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання АДРЕСА_1; і. н. НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" представник ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" /скорочена назва - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"/ (місце знаходження 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) МФО 305299 судовий збір в розмірі 316,90 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя М.І. Соловйов