КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9799/11 Головуючий у 1-й інстанції: Фролов О.Л.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 12.12.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

01.09.2011 позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 12.12.2011 позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За приписами ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.03.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.

Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4 такого змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

На виконання вимог даного Закону Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року було прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету». Дана постанова набрала чинності з 23 липня 2011 року.

Отже, до 23 липня 2011 року вказані виплати виплачуються у розмірах, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року - Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області - задовольнити частково.

Змінити постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 12.12.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, виклавши абзаци третій, четвертий резолютивної частини постанови наступним чином:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити з урахуванням проведених виплат нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_2 з 01.03.2011 по 22.07.2011».

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити з урахуванням проведених виплат нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_2 з 01.03.2011 по 22.07.2011».

В решті постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 12.12.2011 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.