Справа № 761/18673/13-ц
Провадження №2/761/6798/2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16 жовтня 2013 року м.Київ
Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Гриньковської Н.Ю.
при секретарі Подмазко О.Д.
за участі відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -
в с т а н о в и в:
У липні 2013р. від імені приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (надалі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна») на підставі договору доручення №1 від 05.05.2009р. про повернення заборгованостей з боржників, до Шевченківського районного суду м.Києва в з позовом звернулось ТОВ «Інтер-Рфіск Україна», в якому, поставлено питання про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» суми страхового відшкодування в розмірі 3139,38грн. та судовий збір 229,40грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16.12.2009р. в м. Києві по пр-ту Ватутіна сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), в результаті якої відбулось зіткнення автомобіля «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «ВАЗ 11184», д/н НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_1 Посилаючись на те, що відповідача постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 20.03.2010р. було визнано винним у вказаній ДТП, а ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі страхового полісу №ВС3163978 здійснило виплату на користь постраждалої сторони (водія ОСОБА_3) в розмірі 3139,38грн., а також, приймаючи до уваги, що відповідач відмовився в добровільному порядку відшкодувати позивачу в порядку регресу суму страхового відшкодування, позивач вимушений був звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
До судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги представник підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Відповідач проти позову заперечує, свої заперечення обґрунтовує тим, що його вина у скоєнні ДТП не доведена, оскільки з постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 20.03.2010р. не було визнано винним саме його - ОСОБА_1 винним у цій ДТП. Таким чином, оскільки тягар цивільної відповідальності має нести винна у завданні шкоди особа, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача в порядку регресу майнової шкоди, завданої ДТП у розмірі 3139,38грн., сторона позивача наголошувала, що вищезазначена ДТП, яка мала місце 16.12.2009р., сталася з вини відповідача, який керував автомобілем марки «ВАЗ 11184», д/н НОМЕР_2, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 20.03.2010р., а тому у позивача виникло право зворотної вимоги про відшкодування шкоди до відповідача.
У відповідності з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
У відповідності з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом достовірно встановлено, що 16.12.2009р. в м. Києві по пр-ту. Ватутіна відповідач, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 11184», д/н НОМЕР_2 став учасником транспортної пригоди, в якій відбулось зіткнення із автомобілем «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів та матеріальних збитків учасників пригоди.
Згідно дослідженого судом страхового полісу №ВС/3163978 від 16.05.2009р., ОСОБА_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність, як водія автомобіля марки «ВАЗ 11184», д/н НОМЕР_2, в установленому законом порядку на підставі приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»
Судом встановлено, що позивачем ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі заяви ОСОБА_3 від 23.06.2013р., акту огляду транспортного засобу «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1 від 23.06.2010р., ремонтної калькуляції від 24.06.2010р., страхового акту №UA2010062300018/L01/01 від 13.07.2010р., було сплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 3139,38грн.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача наголошувала, що після сплати страхового відшкодування на виконання договору страхування, у сторони позивача виникло право регресної вимоги до відповідача, проте суд не може погодитися з такою правовою позицією позивача, оскільки у позивача виникло право не регресу, а суброгації, яка регулюється положеннями ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».
Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 20.03.2010р. у справі №3-1395/10 провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП було закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, вказане рішення суду не встановлює вини будь-якої з учасників ДТП, що сталася 16.12.2009р. в м. Києві по пр-ту Ватутіна між за участі автомобілів «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1 та «ВАЗ 11184», д/н НОМЕР_2.
Крім того, як вбачається з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 22.12.2009р., ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів із заявою про скоєння щодо нього злочину, передбаченого ст.194 КК України з боку водія автомобіля «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1, який після створення аварійної обстановки на дорозі 16.12.2013р. намагався звинуватити саме ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху, а потім з місця пригоди втік не викликавши працівників ДПС ДАІ.
Між тим, згідно приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування у межах фактичних витрат переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 1 ст 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки стороною позивача не було доведено в суді, що ДТП, яка мала місце 16.12.2013р. в м. Києві по пр-ту Ватутіна за участю відповідача, який керував автомобілем саме марки «ВАЗ 11184», д/н НОМЕР_2 та автомобіля марки «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, сталася саме з вини відповідача, і у позивача виникло право вимоги саме до відповідача про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу у розмірі 3139,38грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити.
На підставі викладеного та відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 57 -61, 79, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 993, 1191, 1192, 1194 ЦК України; Закону України «Про страхування», суд, -
в и р і ш и в:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/0159 філії - головного управління по м.Києву та Київській області, третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» про спонукання до вчинення дій - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
повний текст рішення складений 18.10.2013р.