Справа № 638/15499/13-к
Провадження № 1-кс/638/1097/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2013 р. м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді – Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря - Долгової К.С.,
особи, в інтересах якої
подано скаргу - ОСОБА_1,
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
старшого слідчого Харківської
прокуратури з нагляду за додержанням
законів у військовій сфері центрального
регіону ОСОБА_4,
прокурора- Глумакова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_3 про зобов’язання старшого слідчого Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у військовій сфері центрального регіону України ОСОБА_5 вчинити певні дії,
встановив:
Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив зобов’язати старшого слідчого Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у військовій сфері центрального регіону України ОСОБА_5 задовольнити його клопотання від 20.09.2013 року та здійснити слідчі (розшукові) дії, а саме: провести слідчий експеримент з обов'язковою участю судово - медичного експерта, ОСОБА_1 та його адвоката по кожному факту, викладеному в повідомленні про підозру окремо, з кожним потерпілим окремо; призначити комплексні судово-медичні експертизи та поставити перед експертами ряд питань.
В обґрунтування скарги зазначає, що 20.09.2013 р. для повноти та об'єктивності досудового слідства ним було подано клопотання до старшого слідчого Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у військовій сфері ОСОБА_5 про вчинення слідчих дій по кримінальному провадженню № 42013220750000029 від 05.06.2013р. Згодом, 30.09.2013р. на його адресу надійшла постанова про повну відмову в задоволенні клопотання, з якою він не згоден, у зв’язку з чим просить суд задовольнити його клопотання та зобов’язати слідчого вчинити слідчі (розшукові) дії.
ОСОБА_1 та його захисникі в судове засідання з'явились, підтримали скаргу з підстав, викладених в ній та просили її задовольнити.
Старший слідчий Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у військовій сфері центрального регіону України ОСОБА_5, прокурор, в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, посилаючись на те, що захисником підозрюваного ОСОБА_1 у клопотанні від 20.09.2013р. не наведено викладення обставин, які обгрунтовують доводи необхідності проведення комплексної судово-медичної експертизи, а також запропоновані питання, які не входять до компетенції судово-медичної експертизи (зокрема з’ясування питань права). Зазначають, що у клопотанні не наведено жодних відомостей, які слідчий повинен перевірити і уточнити під час проведення додаткового слідчого експерименту шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, а також не міститься будь-яких обгрунтувань необхідності участі в слідчому екперименті не тільки спеціаліста, а навіть експерта.
Вислухавши особу, в інтересах якої подана скарга, її захисників, старшого слідчого, прокурора, дослідивши матеріали досудового розслідування та скарги, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій – особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у військовій сфері центрального регіону України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 42013220750000029 року за підозрою ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст 424 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що військовослужбовець за контрактом в/ч А 0829 сержант ОСОБА_1, протягом листопада-грудня 2012 року та січня 2013 року, на території військової частини А 0829, в різний час, будучи начальником у відповідності зі своїм військовим званням, перевищуючи свої службові повноваження, маючи на меті принизити честь і гідність підлеглих військовослужбовців строкової служби ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, систематично пред'являючи останнім необгрунтовані вимоги з приводу проходження ними військової служби, завдав гумовою палицею, ременем і металевим тремпелем не менше семи сильних ударів солдату ОСОБА_6, не менше трьох ударів солдату ОСОБА_7 і один удар солдату ОСОБА_8 чим заподіяв їм фізичний біль та моральні страждання.
Як встановлено судовим розглядом, захисник підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_3 20 вересня 2013р. звернувся з клопотанням до старшого слідчого Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у військовій сфері ОСОБА_5 про проведення слідчих експериментів з потерпілими за участю судово-медичного експерта, підозрюваного та його адвоката, призначення комплексної судово-медичної експертизи потерпілим ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6
30 вересня 2013р. ОСОБА_3 отримав постанову від 23.09.2013р. про повну відмову в задоволенні клопотання, оскільки підстав для повторного проведення слідчих експериментів з тими ж самими особами та проведення додаткових судово-медичних експертиз немає.
Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права. Слідчий або прокурор зобов’язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо, у тому числі, встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Судом встановлено, що в ході досудового розслідування потерпілим ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були проведені судово-медичні експертизи для встановлення наявності у останніх тілесних ушкоджень, згідно висновків яких у гр-н ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на час огляду будь-яких видимих тілесних ушкоджень або їх слідів не було. Згідно наданих матеріалів справи, під час проведення планових щотижневих оглядів військовослужбовців у листопаді 2012 року і січні 2013 року у останніх будь-яких тілесних пошкоджень не було, скарг на стан здоров'я не пред'являли. У зв'язку з вищевикладеним ступінь тяжкості не визначалась.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_9 зазначив, що тяжкість тілесних ушкоджень ним, при проведенні судово-медичної експертизи, не визначалась, оскільки на час огляду військовослужбовців ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10 будь-яких видимих тілесних ушкоджень або їх слідів не було. На підставі цього вважав, що питання, які містяться у клопотанні захисника підозрюваного ОСОБА_1, зокрема: чи були нанесені удари потерпілим; чи були у них які-небудь ушкодження, і якщо так, то якого характеру, кількості, локалізації, термін і механізм утворення; яким знаряддям і яким способом нанесені ушкодження; найбільш ймовірне розташування потерпілих та нападника в момент отримання тілесних ушкоджень; чи могли тілесні ушкодження, встановлені у потерпілих бути отримані при конкретних обставинах і умовах, на яких вони вказують; чи відповідають об'єктивним даним свідчення потерпілих про конкретні знаряддя (гумова палиця, металевий тремпель, формений ремінь), яким їм були нанесені тілесні ушкодження; яка давність ушкоджень, отриманих потерпілими; чи могли тілесні ушкодження бути заподіяні під час подій досліджуваних у досудовому розслідуванні; чи можна з пошкоджень наявних у потерпілих встановити, яка була кількість ударів і яка їх послідовність; чи є можливість за виявленими на тілі у потерпілих пошкоджень визначити напрям і приблизну силу удару; яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілих, визначити який термін (кількість днів)збереження у потерпілих візуально видимих ??наслідків (синці, забиті місця, гематоми, переломи, садна, шрами, подряпини тощо), отриманих ними тілесних ушкоджень – не можуть бути вирішені при проведенні комплексної судово-медичної експертизи.
Відповідно до ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Також, встановлено, що в ході досудового розслідування з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з залученням потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були проведені слідчі експерименти, під час проведення яких проводилося фотографування.
З урахуванням того, що в ході досудового розслідування були проведені відповідні слідчі дії та експертизи, на проведенні яких вказує захисник потерпілого, підстав для їхнього повторного проведення немає, а тому у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_3 про зобов’язання старшого слідчого Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у військовій сфері центрального регіону України ОСОБА_5 вчинити певні дії – відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : Д.В. Цвірюк